Психолого-педагогічні стратегії як засоби оптимізації професійної освіти (за Марковою А.К.)

Средствами профессионального образования, по мнению А. К. Марковой, могут быть разные психолого-педагогические стратегии. Стратегия развития и доразвития нужных психологических качеств, доведение их до желательного уровня — соотносится с деятельностно-ориентированными и личностно-ориентироваными педагогическими подходами. Стратегия жесткого формирования, обучения четкому сое трудовых действий в строго определенном порядке — соотносятся с алгоритмизированными педагогическими технологиями. Стратегия мягкого формирования как обучение широкому спек ру трудовых действий с возможностью их варьирования и индивидуализации — соотносится с программированным обучением. Стратегия коррекции — перестраивание неправильно сложившихся трудовых умений и качеств будущего специалиста. К этому можно добавить и компенсацию недостающих качеств другими качествами, которые надо еще обнаружить у конкретного обучающегося. Все это должно соотноситься с индивидуально-вариативным обучением. Стратегия развития личности профессионала. Нравственное ядро — это основа личности профессионала, а формируется нравственное ядро в ходе целенаправленного воспитания.

5.Неперервна професійна освіта має виключне значення як для самої особистості, так і для держави. Щодо особистісного контексту, то неперервна професійна освіта має виступати як цілісна педагогічна система, яка організаційно, змістовно й технологічно забезпечує потребу людини у навчанні, духовному й культурному розвитку, підвищенні професійної компетентності й просто отриманні естетичної насолоди від пізнання всього нового, що відповідає інтересам і запитам особистості.Щодо державного значення, то неперервна професійна освіта забезпечує стабільність розвитку суспільного виробництва, є засобом розширеного відтворення його інтелектуального, духовного і культурного потенціалу, а тому має стати пріоритетом соціальної державної політики. Неперервна професійна освіта потребує нового теоретико-методологічного і методичного забезпечення з боку педагогічної науки, оскільки вона за цілою низкою ознак відрізняється від традиційної системи освіти. Принцип випереджаючої освіти — дивитися у майбутнє, щоб учні були носіями нового сучасного знання. Це реалізується у комплексній програмі «Культура освіти», де 7 культур (мовна, гуманітарна, психологічна, правова, технічна, економічна, корпоративна) стають в результаті навчання і виховання складовими освітньої компетентності випускників гімназії.

6.Характеристика методів профінф.роботи. Методами профорієнтаційної діяльності називають способи сумісної діяльності наставника та учнів, які забезпечують підготовку молодих людей до усвідомленого професійного самовизначення. Від методів, що використовуються, в значній мірі залежить ефективність професійної орієнтації. Форми профорієнтаційної роботи залежать від кількості людей, охоплених ними. Розрізняють колективні та індивідуальні форми роботи, у свою чергу, колективні підрозділяються на групові та ланкові. За структурними компонентами форми та методи профорієнтації можна поділити на три групи:
1) методи вивчення особистості молодої людини з метою профорієнтації.
Ці методи значною мірою залежать від того, які поставлені завдання із профорієнтаційної роботи:
– виявити інформаційну готовність молодої людини до свідомого вибору професії;
– визначити якості особистості, її здібності та професійні нахили;
– виховати в молоді якості, необхідні для всіх професій (працелюбність, організованість та ін.);
– вивчити відповідність обраної професії психофізіологічним особливостям молодої людини та потребам суспільства.
2) форми та методи ознайомлюючої профорієнтаційної роботи;
3) форми та методи професійної орієнтації, що активізують діяльність молоді з підготовки до вибору професії.

7.Профорієнт.урок. профорієнтаційний урок має виключне значення, оскільки урок є основною формою навчально-виховного процесу в школі. На профорієнтаційних уроках розглядають теоретичні та практичні питання підготовки до вибору майбутньої професії. На уроках використовують різні методи: бесіду, розповідь, пояснення, диспут, самостійне складання професіограм, звітів про профорієнтаційні заходи;
• розповідь. Її використовують для повідомлення даних про зміст праці представників різних професій; про вимоги, що ставить професія до психофізіологічних якостей особистості та ін.;
• пояснення використовують для повідомлення особливостей різного роду трудової діяльності; правил вибору професії і т. д. При цьому вводяться нові поняття та терміни, демонструються навчальні таблиці, схеми, діаграми.
Розповідь і пояснення повинні бути достовірними, чіткими і доказовими, а викладення матеріалу коротким, але емоційним, логічно побудованим.
• профорієнтаційна бесіда – найбільш поширений метод. Вона повинна бути логічно пов’язана з навчальним матеріалом і підготована заздалегідь. До процесу підготовки профорієнтаційної бесіди доцільно залучати самих учнів, наприклад, доручити їм зібрати інформацію з даного питання. • наочні методи профорієнтації. Демонстрація об’єктів, процесів, які вивчаються, може служити не лише підтвердженням викладеного матеріалу, але й джерелом знань (наприклад, спостереження за працею робітників під час екскурсії). Тут можливі кілька видів демонстрації: перегляд і обговорення художніх фільмів, телепередач профорієнтаційного змісту. • професіографічні екскурсії на підприємства та у професійні навчальні заклади • виставки. Їх проведення доцільне під час масових заходів • участь у днях відкритих дверей у професійних навчальних закладах;

8.Помилки,що супроводж.вибір проф.. Часто, ориентируясь на мнение товарищей, подрос-ток делает такие же профессиональные выборы, как и они, — это называется выбор «за компанию». И если сам товарищ даже обосновал для себя свой выбор, то это не означает, что и его друзья должны за ним следовать. Все-таки у каждого человека дол-жен быть свой выбор, свое счастье.Помилки:1. Перенос отношения к человеку — представителю той или иной профессии — на саму профессию.2. Увлечение внешней или какой-то частной стороной профессии.3. Отождествление школьного предмета с профессией4. Устаревшие представления о характере труда в сфере матери-ального производства.5. Неумение разобраться, отсутствие привычки разбираться в своих личных качествах.6. Незнание или недооценка своих физических особенностей и недо-статков, существенных при выборе профессии.7Незнание основных действий, операций и порядка их выполнения при решении, обдумывании задачи о выборе профессии.8.В поиске консультантов и советчиков люди нередко обращаются в коммерческие психологические центры, где с клиентов (школьни-ков и их родителей) берут достаточно высокие гонорары.9. Излишнее доверие к психологам-профконсультантам,10Неспособность и нежелание задумываться о перспективах развития общества.

9.Науковий менеджмент, психотехніка та педагогічний напрям як попередники профорієнтації. Система Тейлора полягала в послідовному проведенні принципу розподілу праці на працю виконавчу та розпорядчу. Він розглядав науковий менеджмент як дійовий засіб наближення інтересів всього персоналу, завдяки підвищенню благоустрою робітників і налагодженню більш тісного їх співробітництва з господарями та адміністрацією у справі досягнення виробничих і економічних завдань підприємства. Тейлор говорив, що для тих, хто сприйняв систему наукового менеджменту в повному об'ємі, наслідком буде зняття всіх спорів і протиріч між сторонами. Він характеризував менеджмент як процес злиття матеріальних ресурсів виробництва і технології з власне людським потенціалом виробництва для досягнення цілей індустріальної організації. Науковий менеджмент, навчав він, спонукає розвитку почуття товариськості, оскільки відношення людей у виробництві - це вже не відношення господарів і підлеглих, як в старих системах управління, а відносини взаємодопомоги між друзями, які допомагають один одному виконати ту роботу, до якої кожен з них краще підготовлений. В задачи психотехники включалось решение таких вопросов, как профессиональный отбор и профессиональная консультация, профессиональное обучение, рационализация труда, борьба с профессиональным утомлением и несчастными случаями, создание психологически обоснованных конструкций машин и инструментов, психическая гигиена, психология воздействия (в частности, средствами плаката, рекламы, кино и т. п.), психотерапия, психология искусства. Интенсивное развитие психотехники приходится на время 1-й мировой войны 1914-18, когда первоочередными стали вопросы профессионального отбора для нужд армии и военного производства. В связи с этим широкое применение в психотехнике имеет метод тестов. Теоретической основой психотехники стала дифференциальная психология. Особенно широкое развитие психотехника получила в 20 — 1-й половине 30-х годов. Педагогическое направление предназначено для помощи оптантам выбрать правильно учебное заведение, где можно получить образование по многим специализациям. Абитуриенту остается только выбрать четкую специальность, город обучения и уровень квалификации, который он в результате получит.Для того, чтобы не ошибиться в выборепедагоги рассказывают ему о большом выборе профессий, направляют его в нужное русло, при этом смотрят на возможности человека.

10.Соц.-екон.и псих.причини виникн.профконс. Бурный рост промышленности, миграция людей из сель-ской местности в города, проблема поиска работы, проблема отбора наиболее «подходящих» людей уже со стороны работодателей. Но все это причины, скорее, социально-экономические. Нам же интересно разобраться в том, каковы психологические причины возникнове-ния профориентации, что изменилось в сознании людей?

Главная психологическая причина появления профориентации заключается в том, что именно в этот период и именно в этих странах перед значительным количеством людей возникла пробле-ма свободы выбора, чего раньше не было (или было характерно лишь для отдельных людей, которые не могли и не хотели жить по заранее заведенному, патриархальному порядку). Такая свобода действительно порождала множество проблем, и главная из них — это ответственность за важные жизненные выборы, к которой большинство людей были не готовы. Интересно, что именно в это время увеличивается количество психических заболеваний по сравнению с более стабильными периодами общественной жизни. Это обстоятель-ство, в свою очередь, способствовало развитию разнообразных пси-хиатрических и психотерапевтических служб и центров, где особую роль стали играть именно центры профконсультации.

10. Пичини виникнення: соціально-економічні: високий темп роз-ку промисловості,міграція населення,проблема пошуку і вибору роботи,підшукування підходящого персоналу. Психологічні: патріархальні традиції,відповідальності за свій вибір,свобода вибору,відповідальність,страх,соц.потреба пошуку людини,яка допоможе. Свобода вибору стала фактором роз-ку профорієнт.і індикатором сус.-ек.стану держави.