Тема: “Подорож у країну Фантазію”.

Мета: – спонукати дітей до активної участі у театралізованих іграх;

– розвивати фантазію, уяву, пантомімічні навички;

– розвивати здібності працювати з уявними предметами;

– розвивати творчу ініціативу.

Хід заняття:

Керівник: – Діти, сьогодні ми з вами вирушимо у подорож до країни Фанта­зії, де нас чекають багато друзів і цікавих ігор. Давайте сядемо у поїзд і по­їдемо.

“Діти “їдуть” по колу, імітуючи рухи поїзда і промовляючи: “Чух-чух-чух”.)

– Поїзд прибув на зупинку “Іграшкову”. Виходьте і подивіться, яка гарна га­ля­вина. Погляньте, нас хтось зустрічає. (На великих квітах сидять качечка, жа­бка, кошеня, мавпочка). Чомусь іграшки дуже сумні. Давайте ми їх розве­се­лимо і затанцюємо для них таночок.

– Всі ви знаєте „Таночок каченят”. З нього ми і почнемо.

„Таночок каченят”.

– А спробуйте на цю ж мелодію вигадати:

1. Таночок маленьких кошенят.

2. Таночок жабенят.

3. Таночок мавпенят.

Керівник: – Дуже гарні таночки ми затанцювали, але нам треба їхати далі. До побачення!

(Діти “їдуть” далі).

Керівник: – Наступна зупинка “Овочева”. На цій зупинці готують дуже смачні страви. Давайте і ми приготуємо смачний суп.

Гра на імітацію рухів „Як ми варили суп”.

Правою рукою ми чистимо картоплю, шкурку знімаємо з неї помаленьку.

Тримаємо картоплю лівою рукою, картоплю крутимо і старанно миємо.

Ножем проводимо по серединці, розрізаємо картоплинку на дві половинки.

Правою рукою ножика тримаємо і кришимо картоплю на шматочки.

Ну, а тепер вмикаємо плиту, сиплемо в каструлю картоплю з тарілки.

Чисто миємо моркву та цибулю, стряхну водицю з утомлених рук.

Мілко наріжу цибулю і моркву, в жменьку зберу, виходить спритно.

Теплою водичкою жменьку рису помию, висиплю в каструлю рис лівою ру­кою.

Правою рукою візьму ополоника, перемішаю крупу і картоплю.

Кришку візьму я лівою рукою, щільно каструлю я кришкою накрию.

Вариться супчик, булькає й кипить. Пахне так смачно! Каструлька пихкає.

– Ось, супчик готовий. „Пригощайте” один одного! (Вмикається україн­ська народна музика). Діти і дорослі уявними ополониками розливають суп в уявні тарілки і „їдять”.

– Підкріпилися? А тепер кожен вимиє за собою тарілку.

Діти відкривають уявний кран, миють тарілки, ложки, закривають воду, ви­тирають руки.

Керівник: – Вирушаємо далі. Нас чекає ще одна зупинка.

(Діти “їдуть” далі і опиняються перед плакатом, на якому перекреслені губи).

– Погляньте, діти, яка загадкова зупинка. На цій станції не можна говорити, а спі­лкуватись нам все ж таки потрібно.

Мімічна гра „Передавалки”

1. Передай посмішку сусіду (по колу).

2. Передай „сердилку” (сердитий вираз обличчя).

3. Передай оплески (оплески можуть бути різними – об стіл, обома доло­нями, однією долонькою об стіл, об коліна, комбіновані оплески: плеск над столом і два об стіл). Ускладнення – оплески можуть передавати ри­т­мічний малюнок.

4. Передай „переляк”.

5. Передай „страшилку”.

6. Передай „смішинку”.

7. Передай вітання.

8. Передай прощання.

 

 

Конспект заняття № 22

Тема: “Театралізована вікторина”.

Мета: – викликати радісний емоційний настрій;

– розвивати пантомімічні навички, уяву, логічне мислення, ініціативу;

– виховувати доброзичливе ставлення один до одного, партнерські якості.

Хід заняття:

На театралізованій вікторині присутні діти всієї групи, батьки, які “Оціню­ють” виступи двох команд.

Керівник: – Сьогодні я пропоную вам трішки погратися і порозважатися.

Діти діляться на дві групи. Завдання виконуються в формі змагання.

Завдання 1

Керівник задає рими по черзі кожній групі дітей.

Зайчик – побігайчик, по стрибайчик...

Кішка – мишка, ніжка,...

Завдання 2

Гра – пантоміма „Ніс, умийся!”

Керівник промовляє слова вірша, кожна з команд імітує рухи.

Кран, відкривайся! Ніс, умивайся!

Мийтесь відразу очка обидва!

Мийтесь, вушка, мийся, шийка!

Шийка, майся гарненько!

Мийся, мийся, обливайся!

Болото, змивайся, бруд змивайся!

Завдання 3

Звучить знайома пісенька „Жили у бабусі”. Дітям пропонується:

1. Проплескати або простукати ритм цієї пісні;

2. Просміятися (ха-ха-ха) знайому мелодію.

Розігрування ситуації „Не хочу манної каші!”

З кожної команди по одній дитині. Одна з них буде мамою або татом, інша – дитиною. Мама або тато повинні настояти на тому, щоб дитина їла манну кашу (геркулес, гречку...), приводячи різні доводи. А дитина цю страву терпіти не може. Нехай діти спробують розі­грати два варіанти розмови. В одному випадку дитина капризує, чим дратує батьків. В ін­шому випадку говорить настільки ввічливо і м’яко, що батьки їй поступаються.

Цю ж ситуацію можна розіграти з іншими персонажами, наприклад: мама-го­робець і мале­нький горобчик, але з умовою, що спілкуватися вони повинні тільки цвірінькаючи; кішка і кошеня – нявкаючи; жабка і жабеня – кумкаючи.

Пантоміма „Ранковий туалет”

Керівник говорить, а діти виконують.

Керівник: – Уявіть собі, що ви лижете у ліжку. Та треба вставати, потягнулися,

Позіхнули, почухали потилицю. Як не хочеться вставати! Але –

Підйом!

Ідете в ванну. Чистите зуби, вмиваєтесь, розчісуєтесь, одягаєтесь. Ідете сні­дати. Фу, знову каша! Але їсти треба. Їсте без задоволення. Але вам дають цу­керку. Ура! Ви розгортаєте її і кладете за щоку. Так, а обгортка де? Правильно, кидаєте її в смітник. І швиденько на ву­лицю!

Підведення підсумків вікторини. Надається слово батькам, які діляться своїми враженнями від побаченого.

 

 

Конспект заняття № 23

Тема: “Прийди, прийди, весно красна!”

Мета:	– виховувати позитивні емоції та сприяти укріпленню кому­нікативних відносин між дітьми; – формувати вміння емоційно і виразно спілкуватися; – розвивати інтонаційну виразність мови; – розвивати монологічну мову.
	Хід заняття:
	Керівник в костюмі весни заходить під музику і звертається до дітей: Що за чарівниця, неначе цариця, Наказ свій послала, щоб краса встала? Вона надію всім вселяє і до праці закликає. Вона приходить з ласкою Та із своєю казкою. Як тільки струсить рукавом, Синіють проліски кругом.
Діти:	Весна!
Керівник:	Правда, правда, відгадали! Бачу, ви мене впізнали. Чекали всі весну навкруг, Запрошую усіх на луг. Звучить уривок з твору П.І.Чайковського “Пори року”. Весна, заволікає дітей за собою, під музику танцює, діти вико­нують довільні танцювальні рухи. Весна закликає дітей до себе в коло. – А що ж відбувається весною в лісі? Гра-пантоміма “Замет”. Діти імітують рухи по тексту. На галявині замет. Великий-превеликий. Та ось пригріло соне­чко. Замет потихеньку почав осідати під променями теплого со­нечка. І повільно потекли із замету маленькі струмочки. Вони ще сонні і слабкі. Та ось сонце пригріло ще сильніше, і струмо­чки прокинулись і швидко, швидко потекли, минаючи камінці, кущі, дерева. Невдовзі вони об’єдналися, і ось шумить в лісу бу­рхлива ріка. Біжить річка, захоплюючи з собою тогорічне листя та гілки. Незабаром річка влилася в озеро і зникла. – Чому річка зникла в озері? Гра-пантоміма “Ведмежата”. – А ось погляньте, гора старого хмизу. Ой, це барліг! А в ньому сплять ведмежата. Та ось пригріло сонечко, розтопило сніг. Крапельки води просочилися в барліг. Вода потрапила на ніс, вуха, лапи ведмежат. Ведмежата потягнулися, фиркнули, відкрили очі і почали виби­ратися з барлогу. Розсунувши лапами гілки, вони вибралися на галявину. Промені сонця засліплюють очі. Ведмежата прикри­вають лапами очі і ричать від обурення. Та невдовзі очі звика­ють до сонця. Ведмежата озирнулися, понюхали носом свіже повітря і тихо розбрелися по галявині. Скільки тут цікавого! (Далі можлива імпровізація). Заняття закінчується довільними рухами під музику.

 

Конспект заняття № 24

Тема: “Ми вміємо перевтілюватися”

Мета:	– вчити дітей відображати в рухах, міміці, жестах характерні риси різних тварин, використовуючи різноманітні виразні засоби; – вчити відчувати характер та ритм музичного су­проводу; – розвивати пантомімічні навички, уяву, логічне ми­слення, ініціативу.
	Хід заняття:
Керівник:	– Діти, давайте уявимо, що ви – звірята із зоопарку: мавпе­нята, ведмедики, лисички, слоненята. Мавпенятка бігають одне за одним і кидаються бананами. Як вони це роблять? Гра з м’ячем. – А що роблять ведмедики? Розкочуються з боку в бік, стрибають на двох лапках, на одній, тримаючись за дерева (стільці). Рухи під музику. – Молодці! Так звірята жили собі в клітках, і одного разу їм набридло тішити людей. Вони вирішили втекти із зоо­парку. Коли настала ніч, звірята відкрили свої клітки і на носочках повиходили. (Ходьба під музику). Потім їхні носочки заболіли, і вони пішли на п’яточках (Ходьба під музику). Коли звірята вийшли із зоопарку, їм більше не потрібно було прокрадатися, і вони радісно пішли до лісу (марш під музику). І вийшли вони на галявину. На галявині було так красиво: росли гриби, різнокольорові квіти, літали метелики. Давайте покажемо, як літали метелики. (показ дітей під музичний супровід). А ось до звірят прилетіла повітряна кулька і хоче з ними погратись. Гра з уявними предметами. Керівник передає уявну кульку по колу і коментує: – Погляньте, у мене в руках великий м’яч. Візьми його, Рома (керівник передає “м’яч” дитині, що стоїть поруч). – Ой, у тебе він став маленьким. Передавай його Насті. – Настя, в твоїх руках маленький м’ячик перетворився на їжачка. Його голки гострі, не вколися і не кинь їжачка. Передавай їжачка Андрію. Далі можна імпровізувати в залежності від кількості дітей (гарячий млинець, клубок ниток, маленьке кошеня, рум’яний колобок з казки тощо).
Керівник:	Погралися звірята і вирішили побудувати гарний будинок, щоб усім вистачило місця. Діти під музику “будують” дім з різнокольорових модулів. Гра на імітацію рухів. Діти “рвуть” на галявині квіти, щоб прикрасити будинок. “Викладають” з цеглинок доріжку до будиночка. “Підмітають” в кімнаті. Водять хоровод навколо будиночка.
Керівник:	Довго працювали звірята, втомилися і лягли спати. Діти лягають на ковдру і “засинають”. Звучить колискова за вибором муз керівника.
Керівник:	Прокидайтесь, діти: коли ви спали, ви знову стали дітками. Іншим разом ми ще побуваємо в гостях у звірят. У них тепер свій будинок, і вони живуть весело і дружно.

 

Конспект заняття № 25

Тема: “У нас в гостях Чарівник!”

 

Мета:	– розвивати інтерес до музично-театралізованої діяльності; – знайомити дітей з театром тіней; – розвивати уяву; – вчити дітей вільно спілкуватися, рухатись; – розвивати логічне мислення; – виховувати любов та інтерес до музики.
	Хід заняття:
	Звучить чарівна музика і в зал заходить Чарівник-казкар(вихователь).
Чарівник:	Я казковий Чарівник Добрий чародій. Казки я складати звик Для малих дітей. Доброго вам дня! Куди це перенесла мене чарівна паличка?
Керівник:	Добрий день, шановний Чарівник! Ви потрапили в дитячий садок до дітей, які дуже люблять казки.
Чарівник:	Я дуже радий. Я оголошую Свято казок! Але спочатку ви повинні відгадати мої казкові загадки: 1. В якій казці живуть: бабуся, дідусь, заєць, вовк, ведмідь, лисиця і маленький кругленький мандрівник? (“Колобок”). 2. З якої казки ми взнали про тата, його дерев’яного синочка з довгим носом? (“Золотий ключик”). 3. В якій казці великі білі птахи віднесли маленького хлопчика в ліс до Баби-Яги? (“Гуси-лебеді”). 4. Як звали дівчинку, яка вирушила в гості до своєї бабусі і зустрілася в лісі з сірим вовком? (“Червона Шапочка”). Чарівник запрошує дітей в тіньовий театр подивитися казку Ш.Перро “Червона Шапочка”. Виставу показують Чарівник і керівник.
Керівник:	Наше свято продовжується! Тепер, шановний Чарівник, спробуй ти вгадати, з яких казок прийшли до нас гості.
Діти:	Відвернись і не дивись! Діти обирають костюми героїв різних казок: ніс Буратіно, маски ведмедя, вовка, лисиці тощо.
Діти:	Повернись і подивись! Діти підходять до Чарівника і розповідають про свого героя, не називаючи казки. А Чарівник вгадує. Наприклад: Я дерев’яний хлопчик, зробив мене старий шарманщик з поліна. В мене багато друзів. Це Мальвіна, пес Артемон, П’єро. Хто я? Тощо. В кінці заняття включається лірична музика, діти разом з Чарівником танцюють. Музика стихає, Чарівник прощається і уходить.