Розміщення поголів’я (2 год.)

Мета роботи: Засвоїти методику визначення потреби у птахівничих підприємствах, розміщення птиці в пташниках і виконати практичні розрахунки

 

1 Вихідні данні

Основне завдання – виходячи з характеристики сільськогосподарського підприємства, його напрямку діяльності, виду і величини В (тонн м’яса, тис.шт.яєць) валового виробництва продукції майбутнього птахівничого підприємства визначитись з видом і поголів’ям птиці, розподілити його між декількома підприємствами, якщо їх неможливо розмістити на одному, прийняти систему і спосіб утримання птиці, вибрати для них відповідні типи приміщень та розрахувати потрібну їх кількість.

 

2 Розрахунок поголів’я птиці

 

Як в тваринництві так і в птахівництві маються товарні та племінні підприємства.

Продукцією товарних підприємств, залежно від напрямку, можуть бути харчові яйця або ж м’ясо, відповідно річне валове виробництво продукції В цих підприємств задається у кількості яєць (тисяч або мільйонів яєць на рік) чи у м’ясі в живій вазі (тонн на рік). Ці підприємства можуть бути спеціалізованими і з замкнутим циклом. У спеціалізованих підприємствах утримують тільки поголів’я птиці, необхідне для виробництва продукції. Наприклад на спеціалізованих промислових птахофабриках з виробництва курячих яєць вирощують ремонтний молодняк з добового віку і утримують курей-несучок, на спеціалізованих птахофабриках з виробництва курячого м’яса відгодовують тільки курчат з добового віку.

Підприємства з замкнутим циклом, крім основного поголів’я зайнятого виробництвом продукції, мають ще батьківське стадо, призначення якого – виробництво яєць, з яких в інкубаторіях отримують добових курчат (залежно від напрямку для ремонтного молодняку курей-несучок або бройлерів).

Племінні підприємства мають своєю продукцією – виробництво або добового племінного молодняку, або інкубаційних яєць.

Розрахунок кількості поголів’я птахів для виробництва заданої валової продукції виконуємо за наступними методиками.

 

2.1 Поголів’я батьківського стада

Основна продукція – інкубаційні яйця або добові курчата необхідні для вирощування певної кількості ремонтного молодняку для ремонту поголів’я курей несучок. Отже річна валова продукція для цього підприємства задається потрібною кількістю вирощених ремонтних курочок n_р, гол., на протязі року.

Для вирощування цієї кількості ремонтних молодок n_р потрібно n_д добових курчат

(1)

 

де z – кількість добових курчат, відсортованих за статтю і потрібних для заміни однієї дорослої несучки. За [3] z = 1,4;

k_з – коефіцієнт збереження ремонтного молодняку при вирощуванні, %. За рекомендаціями [3] k_з = 0,95 - 0,96;

k_б – коефіцієнт, який враховує вибраковування ремонтного молодняку після вирощування, тобто при переводі в батьківське стадо. За рекомендаціями [3] вибраковується 16%, тобто k_б = 0,84.

Загальну кількість m_i інкубаційних яєць, необхідних для отримання n_д добових курчат підраховуємо за виразом

(2)

де А = 2 – враховує, що поряд з курочками виводиться така ж кількість півників (співвідношення 1:1). Для бройлерних підприємств

А = 1, тому, що на відгодівлю відправляють усе поголів’я;

k_в – коефіцієнт, який враховує відсоток виходу курчат з інкубованих яєць.

За [3] k_в = 0,8;

k_і – коефіцієнт, який враховує вихід інкубаційних яєць з їх загальної

кількості. За рекомендаціями [3] k_і = 0,7.

Середня чисельність n_н курей-несучок для отримання m_і інкубаційних яєць становить

(3)

 

де П – яйценоскість однієї батьківської куриці-несучки, яєць на рік. За рекомендаціями [3] для промислових курей білих кросів П = 250 шт./рік, для коричневих кросів П = 240 шт./рік, для курей м’ясних порід П = 195 шт./рік;

k_я – коефіцієнт, який враховує середню інтенсивність яйцекладки. За [3]

вважється, що середня інтенсивність яйцекладки становить 63%, отже

k_я= 0,63;

k_в – коефіцієнт, який враховує відхід курей через їх вибраковування.

Відповідно до [3] k_в = 0,8.

Загальне поголів’я батьківського стада підрахуємо за виразом

 

(4)

 

де k_п – коефіцієнт, який враховує наявність у стаді півнів. За [3] співвідношення куриць до півнів становить 10:1, отже k_п = 1,1.

Чисельність ремонтного молодняку для ремонту батьківського стада становить

(5)

 

2.2 Поголів’я промислового стада

Основна продукція – харчові яйця, отже валова продукція цих підприємств В, шт, – річне виробництво харчових яєць. Для виробництва цієї кількості яєць на птахофермах і птахофабриках тримають поголів’я курей-несучок і ремонтний молодняк для відновлення стада.

Потрібну для виробництва валової продукції В кількість курей-несучок промислового стада визначають з формули

(6)

де П – річна яйценоскість однієї куриці-несучки, шт. За рекомендаціями [3] для промислових курей білих кросів П = 255 шт., для коричневих кросів П = 250 шт.;

k_б – коефіцієнт, який враховує вибраковування курей-несучок на протязі року. За [3] вибраковування курей становить 20%, отже k_б = 0,8.

Річну чисельність ремонтного молодняку для відновлення стада визначимо з формули

(7)

де z – кількість добових курчат, відсортованих за статтю, потрібних для заміни

однієї дорослої несучки. З [3] маємо z = 1,3.

2.3 Поголів’я м’ясного стада

 

Основна продукція – м’ясо в живій вазі, отже валове виробництво продукції В, т, – річне виробництво м’яса.

Поголів’я відгодованих курчат-бройлерів, потрібних для виробництва заданої кількості В м’яса становить

(8)

де М_б – жива маса відгодованого курчати-бройлера, кг. За рекомендаціями [3]

М_б = 1,55 кг при вирощуванні птиці на підлозі і М_б = 1,45 кг – при

клітковому утриманні.

 

3 Розрахунок потреби в птахомісцях

 

Потребу в птахомісцях для розміщення поголів’я розрахуємо наступним чином.

Для батьківського стада дорослої птиці кількість птахомісць N_б для утримання поголів’я становить

 

(9)

 

де р – посадочний коефіцієнт (відношення кількості птахомісць до

середньорічного поголів’я птиці), %. Для курей яєчних порід р = 128,2%, для м’ясних порід р = 150,2% [3].

Для промислового стада курей-несучок

 

(10)

 

Для ремонтного молодняку батьківського та промислового стада а також для курчат-бройлерів потрібна кількість місць становить

 

(11)

 

де N_i – потреба в птахомісцях для і-го виду молодняку (N_р – для

ремонтного молодняку, N_б – для курчат-бройлерів);

n_i – річне поголів’я молодняку і-го виду на підприємстві (n_р – поголів’я ремонтного молодняку батьківського стада з формули (5), промислового стада – з формули (7) і n_б – курчат-бройлерів – за виразом (8));

δ_і – коефіцієнт оборотності пташників для утримання і-го виду молодняку. Значення його залежить від строків вирощування птиці, способу їх утримання та профілактичної перерви у пташнику. Значення цих коефіцієнтів за рекомендаціями [3] наведені в таблиці 1, або ж їх можна визначити за формулою

 

, (12)

 

де t' – термін вирощування молодняку, діб;

t'' – тривалість профілактичного періоду, діб. За [3] t''=14 діб.

Звертаємо увагу на те, що в таблиці 1 значення коефіцієнта оборотності для курчат-бройлерів наведені з умови t' = 63 доби при підлоговому утриманні і t' = 56 діб при клітковому утриманні. Зараз з появою більш якісних комбікормів t' може бути коротшим (45, 42, 35 і навіть менше діб). У цьому випадку коефіцієнт оборотності підраховують за формулою (12), підставивши відповідне значення t'.

Таблиця 1

Оборотність пташників для вирощування ремонтного

молодняку і курчат-бройлерів

Вид молодняку	Спосіб утримання
підлоговий	клітковий
1. Ремонтний молодняк курей: яєчних порід м’ясних порід 2. Курчата-бройлери	2,48 2,26 4,74	2,6 2,36 5,21

 

4 Потреба в птахівничих підприємствах для розміщення птиці

 

Тут ми маємо визначити кількість птахівничих підприємств потрібних для розміщення в них отриманого за розрахунками (п. 2) поголів’я, якщо його не можна розмістити на одному.

Розміри птахівничих підприємств характеризують:

- племінні підприємства (батьківське стадо) за кількістю посадочних місць для дорослої птиці N_б (9) і виходом за рік добового племінного (ремонтного) молодняку n_р (1) або інкубаційних яєць m_i (2). Такі підприємства проектують за індивідуальними завданнями на проектування, передбачаючи розміщення усього поголів’я на одному підприємстві.

- товарні яєчного напрямку, в тому числі і з замкнутим циклом характеризують за середньорічним поголів’ям курей-несучок промислового стада n_н (6) і річним виробництвом харчових яєць В_я (за завданням). Потрібну кількість підприємств яєчного напрямку визначаємо як

(13)

де n_ф.н. і В_ф.я. – рекомендовані в таблиці 2 розміри підприємств відповідно в

поголів’ї птиці, тис. гол., і річному виробництві яєць, млн. шт.

- товарні м’ясного напрямку, в тому числі і з замкнутим циклом характеризують за кількістю зданих на протязі року відгодованих курчат-бройлерів n_б (8) і річному виробництві м’яса в живій вазі В (за завданням).Потрібну кількість підприємств м’ясного напрямку становить

, (14)

де n_ф.б і В_ф.м. – рекомендовані в таблиці 2 розміри підприємств з виробництва м’яса відповідно в поголів’ї відгодованих курчат-бройлерів, тис. гол., і в річному виробництві м’яса в живій вазі, тонн.

Номенклатура і розміри птахівничих підприємств за рекомендаціями відомчих норм технологічного проектування [3] наведені в таблиці 2.

 

 

Таблиця 2