Аналіз резервів збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції

Резерви збільшення обсягу виробництва та реалізації продукції - це можливості їх зростання за рахунок покращання використання ресурсів підприємства.

Виявлення резервів полегшується при наявності їх класифікації, яка наведена на рис. 11.12.

 

Повнота розрахунків резервів залежить від визначення основної групи ресурсів, за якою потрібно виявити резерви в першу чергу. Для цього вивчається структура витрат на виробництво, що дає можливість встановити, чи є виробництво матеріаломістким, енергомістким, фондомістким або трудомістким. Це не означає, що можна знехтувати пошуком резервів за іншими групами ресурсів і факторами, що впливають на них, але цей пошук повинен проводитись для укомплектування резервів, виявлених за основною групою ресурсів.

При підрахунку резервів збільшення обсягу виробництва визначається комплектний резерв (мінімальна із порівнюваних сум) і максимальний резерв, який не може бути використаний до тих пір, доки не будуть виявлені можливості збільшення, обсягу виробництва в такому ж розмірі і за іншими групами ресурсів.

Порядок розрахунку приросту обсягу випуску продукції за рахунок факторів, наведених па рис. 11.12, здійснюється в наступній послідовності;

1. Приріст випуску продукції в результаті створення додаткових робочих місць:

де ∆РМ - додаткові робочі місця: В_р - середньорічний виробіток робітника, тис. грн.

2. Приріст обсягу продукції, пов'язаний із впровадженням нового обладнання:

 

де п - кількість одиниць знову впровадженою обладнання; Т_і - корисним час роботи кожного виду обладнання, маш/год; В_ГІ - середньогодинний виробіток кожного виду обладнання, грн.

3. Приріст обсягу продукції від ліквідації втрат робочого часу:

 

де Т_ВТ - кількість годин втраченого робочого часу; В_г - середньогодинний виробіток, грн.

4. Приріст продукції від впровадження заходів з удосконалення технологій і організації виробництва та праці:

 

 

де Т_і — час роботи у звітному періоді і-го обладнання; ВП_о, ВП_і - виробіток продукції до та після впровадження нової технології.

5. Приріст випуску продукції від зменшення норм витрат сировини та матеріалів в результаті впровадження нових технологій:

 

 

де Ц_Іі, Н_оі, - норми витрат сировини та матеріалів відповідно до та після впровадження і-го - заходу;

Ц_о - базова ціна одиниці сировини та матеріалів;

ОВ_о - базовий обсяг виробництва.

6. Приріст випуску продукції в результаті покращання організації виробництва та праці (за трудовими ресурсами)

де В_Г - приріст середньогодинного виробітку в результаті покращання організації виробництва та праці, гри.; Т - кількість годин, відпрацьованих робітниками.

Резюме.

Метою аналізу виробництва та реалізації продукції є знаходження шляхів збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції порівняно з конкурентами, розширення частки ринку при максимальному використанні виробничих потужностей і, як результат, - збільшення прибутку підприємства.

Етапи аналізу:

1. Аналіз обсягу та структури виробництва продукції.

1.1. Вивчення динаміки та виконання плану виробництва валової і товарної продукції порівняно з обсягом проданої продукції.

1.2. Аналіз виконання виробничої прогарами за асортиментом.

1.3. Оцінка структури продукції та впливу структурних зрушень на виконання виробничої програми.

2. Аналіз якості продукції.

3. Аналіз ритмічності виробництва.

4. Аналіз виконання договірних зобов’язань та продажу продукції.

5. Аналіз збільшення обсягу виробництва та реалізації.

Основними показниками обсягу виробництва є товарна, валова та реалізована продукція.

Асортимент є однією з умов досягнення запланованого обсягу реалізації. Під асортиментом розуміють перелік найменувань продукції із зазначенням обсягу її виробництва за кожним видом. Він буває повний, груповий і внутрішньо груповий.

Якість продукції - це сукупність властивостей продукції, що обумовлюють її здатність задовольняти певні потреби споживачів відповідно її призначення.

Якість продукції є показником, який залежить від двох основних груп чинників: умов ринкової кон'юнктури та внутрішніх ресурсів, які має підприємство. Якщо підприємство не здатне виробляти продукцію необхідної якості, використовуючи наявні потужності, воно має або змінити ринки збуту, або поліпшити виробничу базу.

Важливе значення при вивченні діяльності підприємства має аналіз ритмічності виробництва продукції. Ритмічність випуску продукції - виробництво продукції відповідно до встановленого графіку (прийнятого завдання) за певний період часу (день, декада, місяць, квартал). Ритмічність не завжди означає рівномірність (в рівні проміжки часу випуск однакового обсягу продукції), так як прогнозні завдання не можна розподіляти порівну.

Ритмічність виробництва - це збалансована діяльність підприємства, яка сприяє ритмічному виробництву продукції та виконанню своїх зобов'язань перед споживачами. Порушення ритмічності виробництва, як правило, призводить до неповного використання виробничих потужностей, збільшення обсягу незавершеного виробництва та залишків готової продукції на складах, уповільнення оборотності капіталу; перевитрачання фонду оплати праці, надурочної роботи, браку та відповідно до підвищення собівартості продукції, зменшення суми прибутку, погіршення фінансового стану підприємства.

Контрольні питання.

1. Охарактеризувати значення та завдання аналізу виробництва та реалізації продукції.

2. Назвати види джерел інформації, необхідної для аналізу виробництва та реалізації продукції.

3. Сутність аналізу асортименту продукції.

4. Вплив структурних зрушень на виконання плану виробництва та реалізації продукції.

5. Вказати послідовність проведення аналізу ритмічності виробництва.

6. Якість продукції: показники та методи аналізу.

7. Охарактеризувати порядок вивчення резервів збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції.

 

Тема 6.

Аналіз попиту, стану ринку та обсягу реалізації.(СРС).

Завдання

1. Ознайомитися з етапами та методикою маркетингового аналіз.

2. Вивчити методику аналізу зовнішньоекономічної діяльності

3. Виявити фактори, що впливають на ефективність здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

План.

1. Особливості проведення маркетингового аналізу

2. Аналіз виконання договірних зобов'язань і реалізації продукції

3. Значення, завдання, інформаційне забезпечення аналізу зовнішньоекономічної діяльності

4. Аналіз ефективності зовнішньоекономічних операцій.

Ключові слова та поняття: маркетинг, конкурентоспроможність, життєвий цикл товару, договірні зобов’язання, кон’юнктура ринку, цінова політика, еластичність, ЗЕД, експортні операції.

Після вивчення матеріалу теми Ви зможете:

· Характеризувати фактори зовнішнього та внутрішнього середовища організації;

· Оцінити конкурентоспроможність продукції;

· Оцінити чутливий чи не чутливий попит до зміни ціни;

· Описати методику оцінки виконання договірних зобов’язань;

· Проаналізувати ефективність експортних та імпортних операцій.

1. Особливості проведення маркетингового аналізу

Перед здійсненням аналізу виробництва продукції необхідним є проведення аналізу зовнішнього середовища підприємства для визначення оптимальних напрямів виробництва продукції, оскільки підприємство "має виробляти те, що продається, а не продавати,те що виробляється". З цією метою здійснюють маркетинговий аналіз, предметом вивчення якого є зовнішнє середовище підприємства, зокрема ринкове.

Під зовнішнім середовищем розуміють сукупність всіх елементів, зміна властивостей яких впливає на господарюючий суб'єкт, а також на тих об'єктів, чиї властивості змінюються у результаті зміни поведінки системи (контрагенти підприємства, органи державної влади, місцевого самоврядування, різноманітні макроекономічні фактори тощо). Зовнішнє середовище є динамічним. Одночасно з прискоренням технічного прогресу розширюються масштаби ринку, змінюються вимоги споживачів до продукції, кон'юнктура ринку тощо.

Сутність маркетингу полягає у виявленні та усуненні протиріч між запланованим розвитком підприємства та кон'юнктурою ринку, що реалізується шляхом організації і управління діяльністю підприємства, яка спрямована на забезпечення збуту продукції з метою отримання максимального прибутку. Мета маркетингового аналізу полягає у вивченні ринку за допомогою прийомів і способів економічного аналізу.

Оскільки комплекс питань, з яким пов'язана маркетингова діяльність полягає у вивченні споживчих властивостей продукції, що виготовляється, цінової політики підприємства, шляхів збуту продукції і стимулюваннізбуту, основними станами маркетингового аналізу є:

1) аналіз кон'юнктури ринку;

2) аналіз цінової політики;

3) аналіз системи розподілу продукції;

4) аналіз конкурентоспроможності продукції;

5) аналіз стадій життєвого циклу товару.

Аналіз кон'юнктури ринку.

Аналіз попиту, пропозиції та ціни - ринкових показників, що впливають на прийняття рішення клієнтом - основа маркетингового аналізу кон'юнктури ринку. На цьому етапі маркетинговий аналіз дозволяє оцінити перспективи розвитку підприємства та уточнити заплановані розміри торговельного обороту, тобто оптимізувати програму продаж. Крім того, маркетинговий аналіз дає можливість визначити збутову політику підприємства, що відповідає потребам ринку, і розробити оптимальний план виробництва.

Основні завдання маркетингового аналізу кон'юнктури ринку:

Ä оцінка місткості ринку або окремих його сегментів (розміру та структуру попиту на ринку);

Ä визначення впливу окремих факторів на зміну ринків збуту (ступеня проникнення на ринок продукції з урахуванням розвитку конкуренції; співвідношення якості продукції, ціни та наявності післяпродажного обслуговування; зміни споживчих переваг конкурентної продукції; зміни доходів покупців, насиченості ринку тощо);

Ä вивчення показників збуту продукції;

Ä розробка пропозицій щодо формування ринків збуту.

Важливим показником збуту продукції є ринкова частка, що відображає відношення обсягу продажу певного виду продукції даного підприємства до сумарного обсягу продажу даного виду продукції всіма підприємствами, щ₀ діють на ринку.

При маркетинговому аналізі кон'юнктури ринку окрім ринкової частки вивчається ряд Інших показників.

Коефіцієнт цінової еластичності (Е_ц) визначає ступінь чутливості попиту до зміни ціни та визначається за формулою:

 

де ∆ПТ - відсоткова зміна попиту і-го товару; ∆Ц_і - відсоткова зміна цін на товар.

Коефіцієнт еластичності попиту до доходу (Е_д) характеризує ступінь чутливості попиту на товар при зміні доходу споживачів:

 

 

де ∆Д - відсоткова зміна доходів покупців.

Проведемо аналіз кон'юнктури ринку на продукцію підприємства, враховуючи, що доходи покупців зросли на 5,0 % (табл. 11.2).

 

Найбільшу ринкову частку в своєму секторі займає продукція А - 9 %, однак в динаміці обсяг попиту зменшився на 3 % в основному за рахунок підвищення ціни. Для підприємства найбільш доцільним є виготовлення продукції А, оскільки при цьому підприємство отримує максимальний прибуток - 300 тис.грн. ((6 - 4) х 150 тис. од.). Прибуток від реалізації продукції Б і Г є тотожним і дорівнює 252 тис. грн.((5,5 - 3,4) х 120 тис. од.) та ((4,8 - 3,0) х 140 тис. од.). Однак на продукцію Б попит є еластичним, саме тому необхідним є проведення граничної цінової політики. Коефіцієнт цінової еластичності за продуктом А є від'ємним, що свідчить про нееластичність попиту па даний вид продукції.

Попит еластичний, якщо величина коефіцієнтів еластичності попиту до доходу та цінової еластичності більше одиниці, й нееластичний - менше одиниці. При нульовому значенні коефіцієнта еластичності, попит абсолютно нееластичний: зміна ціни не призводить до зміни попиту на продукцію. Якщо коефіцієнт еластичності рівний одиниці, то це свідчить про рівність темпів зростання попиту та зниження ціни. Розрізняють також абсолютно еластичний попит, коли при незмінній ціні або п зростанні попит на продукцію збільшується до межі купівельних можливостей, що частіше за все буває в умовах інфляції.

При вивченні впливу окремих факторів на зміну попиту на ринку важливою є оцінка ризику продажу продукції за умови, що споживачі продукції відмовляються її купувати. Ризик визначає величину можливих збитків підприємства (матеріальних і моральних). Кожне підприємство повинно знати величину втрат за умови часткової реалізації продукції. Для уникнення наслідків ризику необхідно вивчити фактори його виникнення з метою пошуку шляхів недопущення або мінімізації витрат. Ці фактори можуть бути як зовнішні, так і внутрішні (рис. 11.3).

Аналіз цінової політики.

Одним з напрямів маркетингового аналізу є цінова політика підприємства на товарних ринках. Ціна визначає ефективність діяльності всіх ланок виробничо-збутової діяльності підприємства. Цінова політика підприємства включає: оцінку впливу типів ринку на цінову політику: дослідження методів ціноутворення; виявлення факторів, що визначають цінову політику (витрат, попиту, конкуренції)- визначення умов і методів формування початкової ціни на товар: оцінку варіантів зміни ціни конкурентами.

Аналіз цінової політики підприємства зводиться до виконання ряду завдань для досягнення відповідних цілей (рис. 11.4).