Забезпечення електробезпеки в примыщеннях з ПК

ПУЭ- 87 передбачені такі заходи електробезпеки: конструктивні,схемно

- конструктивні, експлуатаційні.

1) Конструктивні заходи забезпечують захист від випадкового дотику дострумопровідних частин за допомогою захисних оболонок і ізоляції струмоведучих частин. Ступінь захисту оболонки повинен відповідати класупожежонебезпечної зони приміщення П – Iiа. Для ступеня захисту оболонки

IP-44.

2) Схемно -конструктивні заходи призначені для забезпечення захисту від ураження електричним струмом при дотику до металевих оболонок, які можуть опинитися під напругою в результаті аварії. У даному приміщенні в комп'ютерах застосовується занулення. Біля монітора передбачена подвійна ізоляція.

3)Експлуатаційні заходи.

Необхідно дотримувати правила техніки безпеки при роботі з високоюнапругою і наступних запобіжних засобів:

-монтаж, обслуговування, ремонт і наладка ЕОМ, заміна деталей,пристосувань, блоків повинна здійснюватися тільки при повному відключенніживлення;

-заземлені конструкції приміщення мають бути надійно захищенідіелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.

 

38. Заходи пожежної безпеки у приміщеннях з ПК

 

1. Приміщення, в яких розташовані комп’ютери, слід оснащувати переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку на кожні 20 м2 площі приміщення з урахуванням гранично допустимої концентрації вогнегасної речовини.

2. Персональні комп’ютери після закінчення роботи на них повинні відключатися від мережі.

3. Не рідше одного разу на квартал необхідно очищати від пилу агрегати та вузли.

 

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

- розміщати комп’ютерні зали у підвалах;

- проводити роботи з ремонту ПК безпосередньо в операторно му залі;

- зберігати постійно в комп’ютерних залах перфокарти та перфострічки, магнітні стручки та дискети, інші носії інформації, запасні блоки та деталі (зберігатися там можуть лише носії інформації, необхідні для поточної роботи);

- залишати без нагляду ввімкнену в мережу електронну апаратуру, яка використовується для випробування та контролю ПК.

 

ПОРЯДОК ДІЙ У РАЗІ ПОЖЕЖІ:

1. У разі виявлення пожежі кожний громадянин зобов’язаний:

- негайно повідомити про це по телефону в пожежну охорону, при цьому необхідно назвати адресу об’єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

- вжити (по можливості) заходів до евакуації людей, гасіння пожежі та збереження матеріальних цінностей;

- якщо пожежа виникла на підприємстві, повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового по об’єкту;

- у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби.

2. Посадова особа об’єкта, що прибула на місце пожежі, зобов’язана:

- перевірити чи викликана пожежна охорона, довести подію до відома власника підприємства;

- у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування, використовуючи для цього наявні сили і засоби;

- видалити за межі небезпечної зони всіх працюючих, не пов’язаних з ліквідацією пожежі;

- здійснити в разі необхідності відключення електроенергії(за винятком систем протипожежного захисту) та виконати інші заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленості будівлі;

- організувати зустріч пожежної охорони, подати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі та в установці на вододжерела;

- одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей.

 

37. Режим праці та відпочинку операторів ПК та ергономічні вимоги

Внутрішньозмінні режими праці й відпочинку містять додаткові нетривалі перерви в періоди, що передують появі об'єктивних і суб'єктивних ознак стомлення й зниження працездатності.

При виконанні робіт, що належать до різних видів трудової діяльності, за основну роботу з ПК слід вважати таку, що займає не менше 50% робочого часу. Впродовж робочої зміни мають передбачатися:

· перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви);

· перерви для відпочинку й особистих потреб (згідно із трудовими нормами);

· додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності.

За характером трудової діяльності розрізняють три професійні групи, згідно з діючим класифікатором професій [4, c. 223-224]:

розробники програм інженери-програмісти) виконують роботу переважно з відеотерміналом та документацією при необхідності інтенсивного обміну Інформацією з ЕОМ і високою частотою прийняття рішень. Робота характеризується інтенсивною розумовою творчою працею з підвищеним напруженням зору, концентрацією уваги на фоні нервово-емоційного напруження, вимушеною робочою позою, загальною гіподинамією, періодичним навантаженням на кисті верхніх кінцівок. Робота виконується в режимі діалогу з ПК у вільному темпі з періодичним пошуком помилок в умовах дефіциту часу;

оператори електронно-обчислювальних машин виконують роботу, пов'язану з обліком інформації, одержаної із ВДТ за попереднім запитом, або тієї, що надходить з нього, супроводжується перервами різної тривалості, пов'язана з виконанням іншої роботи й характеризується напруженням зору, невеликими фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього ступеня та виконується у вільному темпі;

оператор комп'ютерного набору виконує одноманітні за характером роботи з документацією та клавіатурою і нечастими нетривалими переключеннями погляду на екран дисплея, з введенням даних з високою швидкістю. Робота характеризується як фізична праця з підвищеним навантаженням на кисті верхніх кінцівок на фоні загальної гіподинамії з напруженням зору (фіксація зору переважно на документи), нервово-емоційним напруженням.

Правилами встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ПК при 8-годинній денній робочій зміні в залежності від характеру праці:

для розробників програм із застосуванням ПК слід призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи за ПК;

для операторів із застосуванням ПК слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години;

для операторів комп'ютерного набору слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожної години роботи за ПК.

У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ПК не повинна перевищувати 4 години.

При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви повинні встановлюватися в перші 8 годин робота аналогічно перервам при 8-годинній робочій зміні, а протягом останніх 4-х годин роботи, незалежно від характеру трудової діяльності, через кожну годину тривалістю 15 хвилин.

Для зниження нервово-емоційного напруження, втомлення зорового аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ, які наведені у Державних санітарних правилах і нормах роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСаяПІН 3.3.2.007-98 [4, c. 226].

Ергономічні вимоги:

Під час роботи за комп’ютером необхідно дотримувались таких вимог:

оптимальна відстань від монітору до очей — 50- 70 см;

кут зору між нормаллю до кінескопа і лінією погляду (не більше 60°);

кут нахилу клавіатури дорівнює 15і;

яскравість монітору відносно джерела світла не перевищувала 1:10. Наприклад, вибраний монітор, який має наступні параметри, задовольняє вимоги наведеного вище нормативного документу:

• діагональ монітора 15 дюймів;

• частота оновлення екрану 100 Гц при роздільній здатності 1024x768;

• максимальна роздільна здатність 1600x1200;

• монітор відповідає стандарту ТСО’99 за електромагнітним випромінюванням;

• плоский екран;

• розмір зерна 0,24 мм.

Монітор встановлюють таким чином, щоб верхній край екрану знаходився на рівні очей. Екран монітору знаходиться від очей користувача на відстані не меншій ніж 60 см. Клавіатура розташовується таким чином, щоб на ній зручно працювати двома руками. Тобто повинна знаходитись на поверхні стола чи спеціальній підставці на відстані 10 - 30 см від краю стола чи підставки. Кут нахилу панелі клавіатури до столу регулюється в межах від 5 до 15 градусів.

38. Аттестация рабочих мест по условиям труда

Аттестация рабочих мест по условиям труда предполагает комплексную оценку всех вредных и опасных факторов производственной среды, присутствующих на конкретном рабочем месте.

Аттестация проводится не только в целях подтверждения особых условий труда для определения права на льготную пенсию, но и для установления доплат за работу во вредных и тяжелых условиях труда, а также разработки мероприятий по улучшению условий труда на производстве.

Важнейшей целью аттестации, на наш взгляд, является разработка мероприятий по улучшению условий труда.

Аттестация проводится в целях разработки по улучшению условий труда, подтверждения особых условий труда, показателей, дающих право на пенсию за работу с особыми условиями труда, установления доплат за работу во вредных и тяжелых условиях труда.

Аттестация проводится аттестационной комиссией. В состав комиссии включаются главные специалисты организации, работники отдела кадров, труда и заработной платы, охраны труда, медицинские работники, представители профсоюзного комитета, иного представительного органа работников. Аттестация проводится один раз в пять лет.

Оценка условий труда включает исследование санитарно-гигиенических и психофизиологических факторов производственной среды. Инструментальные замеры и лабораторные исследования проводятся в присутствии членов аттестационной комиссии в соответствии с действующими нормативно-методическими документами. Результаты инструментальных замеров факторов производственной среды оформляются протоколами по формам, утвержденным Министерством труда по согласованию с Министерством здравоохранения.

Оценка вредных и опасных факторов производственной среды производится с учетом продолжительности воздействия этих факторов в течение смены.

По результатам аттестации составляются: перечень рабочих мест, на которых подтверждены особые условия труда; перечень на доплаты; перечень организационно-технических мероприятий по улучшению условий труда и оздоровлению работников.

Результаты аттестации используются нанимателем для подтверждения особых условий труда, установления доплат за работу во вредных и тяжелых условиях труда и разработки мероприятий по улучшению условий труда и оздоровлению работников.

По результатам аттестации в зависимости от степени вредности и тяжести условий труда устанавливаются доплаты к тарифным ставкам и должностным окладам.