Визначення типу операційної системи й розрахунок потрібної кількості устаткування

При проектуванні операційної системи та визначенні ї типу необхідно спочатку обрати тип переробляючої підсистеми на підставі комплексної характеристики технічних, організаційних та економічних особливостей виробництва, обумовлених його спеціалізацією, обсягом та повторюванням випуску виробів.

Вибір типу переробляючої підсистеми ведеться на підставі розрахунків коефіцієнтів завантаження устаткування. Водночас визначається режим роботи операційної системи підприємства.

Розрахунок кількості потрібного устаткування C_розj ведеться за групами на основі трудомісткості програми виготовлення деталей по операціях за формулою:

де Т_прj– трудомісткість програми випуску деталей на j-ій операції;

F_ef – ефективний фонд часу роботи устаткування;

К_внв – коефіцієнт виконання норм виробітку (приймається однаковий за усіма операціями – 1,1).

Трудомісткість програми випуску деталей по кожній операції розраховується як добуток програми випуску деталі на її трудомісткість по операції (в годинах). Ефективний фонд часу роботи устаткування для однозмінного режиму роботи – 1920 верстато-годин на рік, для двозмінного – 3840.

Розрахункову кількість робочих місць округлюється до цілих чисел з урахуванням припустимого 7%-ного перевантаження, і визначається прийнята кількість устаткування С_прj..

Далі розраховуються коефіцієнти завантаження устаткування по групах за формулою:

Розрахунки коефіцієнтів завантаження доцільно проводити по кожній деталі і в цілому по підприємству для одно- і двозмінного режимів роботи. Результати розрахунків оформлені у вигляді таблиць 1.1та 1.2.

На підставі коефіцієнтів завантаження уточнюється тип виробництва. Для масового типу завантаження устаткування повинно бути не нижче 85 – 90 %, для серійного – не нижче 65 – 75%. Тобто при обох режимах роботи підприємства коефіцієнт завантаження устаткування по підприємству вказує на масовий тип виробництва.

Для остаточного прийняття рішення про режим роботи підприємства треба зіставити загальні витрати, пов’язані з організацією однозмінного і двозмінного режимів роботи. Для цього треба розрахувати вартість устаткування, вартість корисної площі та вартість рухової електроенергії для кожного режиму роботи, зіставити їх і вибрати той, де загальні витрати найменші. Вартість устаткування розраховується на підставі даних про вартість одиниці верстата і прийнятої кількості верстатів за кожним варіантом режиму. Вартість корисної площі розраховується, виходячи з даних про площу на один верстат, прийнятої кількості верстатів за варіантом, вартості одного м² площі (480 грн.). Вартість рухової електроенергії розрахується за формулою:

,

де C_en – ціна однієї кіловат-години рухової електроенергії (0,18 грн.);

1,3 – коефіцієнт, що враховує втрати енергії за технічними причинами;

F_ef – ефективний фонд часу роботи устаткування, год.;

W_dv – сумарна установлена потужність двигунів, кВт.

Результати розрахунків подані у таблицях 1.3 – 1.6.

Виходячи з загальних витрат на організацію режиму доцільно обрати двозмінний режим роботи.

 

Таблиця 1.1

Розрахунок кількості устаткування і коефіцієнтів його завантаження при однозмінному режимі

Операція	Тип верстата	Вал 03	Вісь 06	Піввісь 09	Балансир 12	∑Тпрj	Срозj	Спрj	Кзавj
Тпрj	Срозj	Спрj	Кзавj	Тпрj	Срозj	Спрj	Кзавj	Тпрj	Срозj	Спрj	Кзавj	Тпрj	Срозj	Спрj	Кзавj
Центрувальна	Фрез.-центрувал.	693,3	0,33		0,33		0,31		0,31	733,3	0,35		0,35		0,56		0,56	3264,7	1,546		0,773
Токарна чорнова	Токарний		1,34		0,67		1,26		0,63		1,09		0,54		1,56		0,78		5,243		1,049
Токарна чистова	Токарний		1,21		0,61		1,19		0,6		1,17		0,59		1,23		0,61		4,804		0,961
Фрезерувальна	Горизонтал.-фрез.		1,04		1,04		0,95		0,95		1,52		0,76		1,39		0,7		4,901		0,98
Свердлувальна	Свердлувальний		0,61		0,61		0,58		0,58		0,48		0,48					3512,3	1,663		0,832
Шліфувальна	Шліфувальний		1,39		0,69		1,4		0,7		1,26		0,63		1,69		0,85		5,736		0,956
Полірувальна	Полірувальний		0,48		0,48		0,58		0,58						0,5		0,5	3287,3	1,557		0,778
Всього		6,39		0,64		6,27		0,63		5,86		0,59		6,93		0,69		25,45		0,943

Таблиця 1.2

Розрахунок кількості устаткування і коефіцієнтів його завантаження при двозмінному режимі

Операція	Тип верстата	Вал 03	Вісь 06	Піввісь 09	Балансир 12	∑Тпрj	Срозj	Спрj	Кзавj
Тпрj	Срозj	Спрj	Кзавj	Тпрj	Срозj	Спрj	Кзавj	Тпрj	Срозj	Спрj	Кзавj	Тпрj	Срозj	Спрj	Кзавj
Центрувальна	Фрез.-центрувал.	693,3	0,16		0,16		0,15		0,15	733,3	0,17		0,17		0,28		0,28	3264,7	0,773		0,773
Токарна чорнова	Токарний		0,67		0,67		0,63		0,63		0,54		0,54		0,78		0,78		2,621		0,874
Токарна чистова	Токарний		0,61		0,61		0,6		0,6		0,59		0,59		0,61		0,61		2,402		0,801
Фрезерувальна	Горизонтал.-фрез.		0,52		0,52		0,48		0,48		0,76		0,76		0,7		0,7		2,451		0,817
Свердлувальна	Свердлувальний		0,3		0,3		0,29		0,29		0,24		0,24					3512,3	0,832		0,832
Шліфувальна	Шліфувальний		0,69		0,69		0,7		0,7		0,63		0,63		0,85		0,85		2,868		0,956
Полірувальна	Полірувальний		0,24		0,24		0,29		0,29						0,25		0,25	3287,3	0,778		0,778
Всього		3,19		0,46		3,14		0,45		2,93		0,49		3,46		0,58		12,72		0,848

 

Таблиця 1.3

Вартість устаткування

Верстат	Ціна, грн.	Прийнята кількість верстатів	Вартість
1 зміна	2 зміни	1 зміна	2 зміни
Фрезерно-центрувальний
Токарний
Горизонтально-фрезерувальний
Свердлувальний
Шліфувальний
Полірувальний
Всього

Таблиця 1.4

Вартість корисної площі

Верстат	Площа на 1 верстат, м^2	Прийнята кількість верстатів	Корисна площа	Вартість
1 зміна	2 зміни	1 зміна	2 зміни	1 зміна	2 зміни
Фрезерно-центрувал.	4,5				4,5
Токарний	4,2				25,2
Горизонтально-фрезер.	5,8				17,4
Свердлувальний	2,9			5,8	2,9
Шліфувальний	5,3			31,8	15,9
Полірувальний	2,2			4,4	2,2
Всього				68,1

Таблиця 1.5

Сумарна встановлена потужність двигунів

Верстати	Потужність	Кількість	Сумарна потужність
1 зміна	2 зміни	1 зміна	2 зміни
Фрезерно-центрувальний
Токарний	6,8				40,8
Горизонтально-фрезерувальний	7,5			37,5	22,5
Свердлувальний	3,8			7,6	3,8
Шліфувальний
Полірувальний	3,2			6,4	3,2
Всього			183,5	102,3

Таблиця 1.6

Витрати на організацію режиму роботи, грн

Режим	Вартість устат-ня	Вар-ть корис. площі	Вартість рухової ел.-енергії	Всього
Однозмінний	225 600,00	58 560,00	82 442,88	366 602,88
Двозмінний	125 300,00	32 688,00	91 922,69	249 910,69

Визначення необхідної площі

Загальна площа малого підприємства включає виробничу, допоміжну, складську та площу для управлінських служб.

Виробнича площа розраховується, виходячи із корисної з урахуванням коефіцієнта використання корисної площі:

.

Допоміжна площа визначається з розрахунку 15% від виробничої:

.

Площа під управлінські служби також дорівнює 15% від виробничої (24,32 кв.м). Площа складських приміщень дорівнює 10% виробничої площі:

.

Таким чином, загальна площа підприємства:

На основі того, що тип переробляючої підсистеми масовий, а також за урахуванням розрахунків устаткування та площі можна обрати лінійно-потокову схему планування. При розміщенні устаткування треба додержуватись основних принципів організації виробничого процесу: прямо точності, безперервності, пропорційності, системності та ін. Планування виробничих приміщень представлено у Додатку А.