Лекція 9 Облік браку, напівфабрикатів власного виробництва та

Лекція 9 Облік браку, напівфабрикатів власного виробництва та

Готової продукції

Мета вивчення

Після вивчення лекції 9 студент повинен знати:

– порядок формування первісної вартості напівфабрикатів власного виробництва і готової продукції;

– документи, якими оформлюється брак у виробництві, надходження та витрачання напівфабрикатів власного виробництва і готової продукції;

– розрізи аналітики до рахунків 24 "Брак у виробництві", 25 "Напівфабрикати", 26 "Готова продукція" та 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва";

– порядок відшкодування виявленого у виробництві браку;

– податкове законодавство щодо обліку браку, напівфабрикатів власного виробництва та готової продукції.

Після вивчення лекції 9 студент повинен вміти:

– класифікувати виявлений у виробництві брак та готову продукцію;

– характеризувати рахунки, призначені для обліку браку у виробництві, напівфабрикатів власного виробництва та готової продукції;

– калькулювати вартість браку у виробництві та напівфабрикатів власного виробництва.

У лекції розглядаються наступні питання:

9.1. Облік браку у виробництві

9.2. Облік напівфабрикатів

9.3. Поняття та класифікація готової продукції

9.4. Порядок формування первісної вартості та документування господарських операцій з руху готової продукції

9.5. Відображення операцій з руху готової продукції на рахунках бухгалтерської обліку

 

Загальну схему обліку браку у виробництві, напівфабрикатів власного виробництва і готової продукції наведено на рис. 9.1.

 

Рис. 9.1. Загальна схема обліку браку, напівфабрикатів власного виробництва і готової продукції

 

Облік браку у виробництві

Поняття браку у виробництві

Одним із основних видів втрат у виробництві є брак продукції.

Браком у виробництві вважають вироби, напівфабрикати, деталі, вузли тощо, а також роботи, що не відповідають за якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за прямим призначенням або можуть використовуватись тільки після проведення додаткових робіт з їх виправлення.

На деяких виробництвах виникають відходи, які поділяються н технологічні втрати та технічно неминучий брак. До технологічних втрат належить вилучення напівфабрикатів, деталей, вузлів і виробів, що не відповідають вимогам нормативно-технічної документації та виникають у виробництві внаслідок невідповідності запасів технологічним вимогам або непередбачених відхилень у здійсненні окремих господарських операцій, недостатньої керованості окремими операціями технологічного процесу.

Технічно неминучий брак у виробництві - це напівфабрикати, деталі, вироби, які з технологічних причин не відповідають вимогам нормативно-технічної документації і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після усунення виявлених недоліків.

Брак у виробництві можна класифікувати за наступними ознаками (рис. 9.2).

 

 

Рис. 9.2. Класифікація браку у виробництві

 

Не вважаються браком продукти, вироби, напівфабрикати, виготовлені за підвищеними технічними вимогами, якщо вони не відповідають цим вимогам, але відповідають стандартам або технічним умовам на аналогічні продукти чи вироби широкого вжитку.

Також не належать до браку втрати від сортності, тобто від переведення продукції за якістю до нижчого сорту.

Брак, який виникає у виробництві, відноситься до виробничих втрат і обчислюється в натуральному та грошовому вираженні. Натуральне обчислення браку (шт., т, м, кг тощо) необхідне для визначення питомої ваги браку у випуску продукції за її конкретними найменуваннями з метою виявлення найбільш несприятливих до браку виробів і проведення необхідних заходів щодо його попередження.

 

Податковий облік

Вартість виробів, що мають інші види браку, беруть участь у подальшому процесі виробництва та підлягають продажу, може відноситись до складу валових витрат.

Якщо після розбирання остаточно забракованої продукції підприємство оприбутковують матеріали, які можуть використовуватися в господарській діяльності, то витрати, раніше понесені на їх придбання, виключаються зі складу валових витрат. їх балансова вартість бере участь у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів за звітний період.

Суми відшкодування, отримані від винних у виникненні браку осіб, не включаються до складу валових витрат або були відшкодовані за рахунок страхових резервів. В інших випадках суми відрахувань включаються до складу валових витрат.

Облік напівфабрикатів

Поняття напівфабрикату

Специфічним об'єктом бухгалтерського обліку є напівфабрикати власного виробництва. Актуальним при цьому є облік таких об'єктів для більшості підприємств обробної промисловості.

Під напівфабрикатом власного виробництва розуміють продукт окремих технологічних фаз (переробок, цехів, дільниць, бригад тощо), який повинен пройти одну або декілька технологічних фаз обробки, перш ніж стати готовою продукцією. Проте для даної стадії (фази, переробки) він є закінченим продуктом.

Напівфабрикати, виготовлені у виробничих одиницях, цехах, підприємствах і вимагають доробки (в наступних виробничих одиницях, цехах або переробних підприємствах) чи укомплектування у вироби, називають напівфабрикатами власного виробництва. Вони є матеріальною основою для виготовлення кінцевого продукту.

Напівфабрикати, які споживаються всередині підприємства, називаються невідчуженими. Підприємство може виробляти або тільки невідчужені напівфабрикати, або частково відчужені, та частково невідчужені. Якщо всі напівфабрикати призначені для продажу, то вони вважаються готовою продукцією.

Покупцями напівфабрикатів можуть бути:

– інші підприємства - з метою подальшої обробки (переробки) напівфабрикатів у готову продукцію (пряжа, відливка стальна, спирт тощо);

– кінцеві споживачі - фізичні або юридичні особи (спирт, вершки молочні, фарш м'ясний тощо).

Бухгалтерської обліку

 

Операції, пов'язані з рухом готової продукції, відображаються на рахунку 26 "Готова продукція".

Рахунок 26 "Готова продукція" призначений для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства. За дебетом рахунка 26 "Готова продукція" відображається надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю або за нормативною вартістю. За кредитом рахунка 26 "Готова продукція" відображається списання виробничої собівартості готової продукції.

Етапи та порядок ведення обліку готової продукції наведено на рис. 9.9.

 

 

Рис. 9.9. Загальна схема бухгалтерського обліку готової продукції

 

Для управління готовою продукцією інформація повинна формуватися щодо стану запасів готової продукції на складі, своєчасності та правильності її оприбуткування, забезпечення зберігання, своєчасності відвантаження, а також щодо виконання обов'язків за поставками продукції споживачам, тобто керівництво підприємства повинно бути забезпечене інформацією про наявність і рух готової продукції за місцями зберігання та матеріально відповідальними особами. З цією метою важливого значення набуває організація аналітичного обліку готової продукції.

Готова продукція обліковується на підприємствах за місцями її зберігання й окремими видами у встановлених одиницях виміру: натуральних (характеризують кількість, обсяг і вагу продукції відповідно до їх фізичних властивостей, використовують для кількісного обліку готових виробів); умовно-натуральних (показники, необхідні для одержання узагальнених показників з обліку однорідної продукції").

На складі в облікових регістрах (картках, відомостях, сальдових відомостях, оборотних відомостях або Книзі складського обліку) готова продукція обліковується у кількісному вираженні.

Кількісний облік готової продукції за її видами та місцями зберігання може бути організований декількома способами:

1) в сортових картках складського обліку - в бухгалтерії складають та обробляють групувальні відомості оприбуткування продукції за її видами у розрізі підрозділів-виробників і за місцями зберігання;

2) безкартковим способом - кожен день складають оборотні відомості обліку випуску продукції з виробництва та руху готової продукції у розрізі складів та інших місць зберігання. При цьому необхідно звернути особливу увагу на збалансованість даних з оприбуткування, відпуску та за залишками продукції. Залишки готових виробів періодично інвентаризуються.

У картках або Книгах складського обліку здійснюються записи про надходження та відпуск готової продукції та щоденно виводяться її залишки.

У кінці місяця, за даними аналітичного обліку витрат на виробництво, визначається фактична собівартість готової продукції.

Ціна проставляється на підставі номенклатури-цінника, наявність якого є однією з важливих умов організації обліку готової продукції.

При використанні сучасних комп'ютерних технологій в бухгалтерському обліку, крім номенклатури-цінника, розробляється комплекс довідників продукції, яка обкладається та не обкладається різними видами податків, довідники середньоквартальної та середньорічної собівартості, платників і вантажоодержувачів. У вигляді довідників формалізуються і способи визначення суми рахунку за продукцію, відвантажену на внутрішній ринок та на експорт. У довідниках зазначається найменування виробу, коди видів товарної продукції, вироби та змінні параметри (ціна, собівартість, ставки податків тощо). Усі ці дані записують на машинний носій інформації та використовують для оперативного управління запасами продукції і для складання відповідної внутрішньої бухгалтерської звітності.

Аналітичний облік приймання та відпуску готової продукції ведеться на підставі прибуткових і видаткових документів. Якщо облік готової продукції ведеться за обліковими цінами, то в кінці звітного періоду, після визначення фактичної собівартості готової продукції, записи з випуску та відвантаження коригуються на суму відхилень фактичної собівартості від її вартості за обліковими цінами шляхом їх співставлення. Від'ємна сума відхилень відображається методом "червоного сторно", додатна - звичайним записом.

Бухгалтерський облік готової продукції повинен забезпечити контроль за виконанням завдань з випуску продукції згідно договірного асортименту на всіх стадіях її руху; зберіганням за обсягом, асортиментом та якістю (в місцях складування та в дорозі); своєчасною випискою документів на відвантаження; поданням розрахункових документів покупцям і контроль за здійсненням платежів; використанням матеріальних і фінансових ресурсів за допомогою складання планових і фактичних калькуляцій собівартості продукції.

Основні господарські операції з руху готової продукції та кореспонденція рахунків наведено в табл. 9.4.

 

Таблиця 9.4. Відображення в обліку операцій з руху готової продукції

 

 

№ оп.	Зміст господарських операцій	Кореспондуючі рахунки
Дебет	Кредит
	Оприбутковано на склад готову продукцію	26 "Готова продукція"	23 "Виробництво"
	Відображено в складі готової продукції напівфабрикати власного виробництва, призначені для реалізації на сторону	26 "Готова продукція"	25 "Напівфабрикати"
	Отримано готову продукцію в результаті здійснення спільної діяльності	26 "Готова продукція"	37 "Розрахунки з різними дебіторами"
	Відображено суму дооцінки готової продукції	26 "Готова продукція"	423 "Дооцінка активів"
	Виявлено при інвентаризації лишки готової продукції	26 "Готова продукція"	719 "Інші доходи від операційної діяльності"
	Переведено готову продукцію до складу виробничих запасів для власних потреб	20 "Виробничі запаси"	26 "Готова продукція"
	Переведено готову продукцію до складу МШП для власних потреб	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	26 "Готова продукція"
	Використано готову продукцію для внутрішніх потреб цехів	23 "Виробництво"	26 "Готова продукція"
	Відображено вартість готової продукції, виданої зі складу підзвітній особі	372 "Розрахунки з підзвітними особами"	26 "Готова продукція"
	Виявлено при інвентаризації недостачу готової продукції. Винну особу встановлено	375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"	26 "Готова продукція"
	Відображено вартість готової продукції, переданої у спільну діяльність	377 "Розрахунки з іншими дебіторами"	26 "Готова продукція"
	Списано на фінансові результати первісну вартість готової продукції (у випадку, коли підприємства для узагальнення інформації про витрати застосовують тільки рахунки класу 8)	791 "Результат операційної діяльності"	26 "Готова продукція"
	Використано готову продукцію для виробничо-господарських потреб	808 "Витрати товарів"	26 "Готова продукція"
	Відображено суму втрат від знецінення запасів, псування цінностей; списано готову продукцію, непридатну для продажу; проведено уцінку готової продукції, яка втратила первісні якості (якщо підприємство не використовує рахунки класу 9)	84 "Інші операційні витрати"	26 "Готова продукція"
	Списано вартість готової продукції, втраченої внаслідок надзвичайної події (якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9)	85 "Інші затрати"	26 "Готова продукція"
	Списано собівартість реалізованої готової продукції	901 "Собівартість реалізованої готової продукції"	26 "Готова продукція"
	Використано готову продукцію для адміністративних потреб	92 "Адміністратив­ні витрати"	26 "Готова продукція"
	Використано готову продукцію для позавиробничих потреб	93 "Витрати на збут"	26 "Готова продукція"
	Списано вартість готової продукції, використаної для досліджень, що здійснює підприємство	941 "Витрати на дослідження і розробки"	26"Готова продукція"
	Списано витрати, пов'язані із знеціненням (уцінкою) готової продукції	946 "Втрати від знецінення запасів"	26 "Готова продукція"
	Списано недостачу готової продукції, виявленої в процесі її збереження та реалізації, якщо на час встановлення недостачі винну особу не встановлено	947 "Нестачі і втрати від псування цінностей"	26 "Готова продукція"
	Списано на інші витрати операційної діяльності вартість готової продукції, використаної для потреб житлово-комунальних і обслуговуючих господарств, дитячих дошкільних закладів та інших закладів оздоровчого та культурного призначення тощо	949 "Інші витрати операційної діяльності"	26 "Готова продукція"
	Списано первісну вартість готової продукції, втраченої внаслідок стихійного лиха (повеней, землетрусів, граду тощо); в результаті техногенних катастроф і аварій; від інших надзвичайних подій	99 "Надзвичайні витрати"	26 "Готова продукція"

 

Синтетичний облік готової продукції ведеться в Журналі 5 (5А), зразок заповнення якого наведено в лекції 6.

Податковий облік

Балансова вартість готової продукції бере участь у перерахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів згідно із законодавством з оподаткування прибутку підприємств. Балансова вартість запасів у супутній продукції застосовується у розрахунку приросту (убутку) та враховується за місцем виникнення такого приросту (убутку) балансової вартості.

До складу валового доходу відноситься дохід (виручка) від реалізації основної та супутньої продукції за вирахуванням ПДВ.

Завдання для самоконтролю

1. Дайте вичерпні відповіді на запитання.

 

1. Які особливості відображення в бухгалтерському обліку виправного і невиправного браку?

2. Яким чином здійснюється контроль за рухом напівфабрикатів власного виробництва?

3. Розмежуйте поняття: основна, побічна і супутня продукція.

4. Який порядок формування первісної вартості готової продукції? Які витрати включається до виробничої собівартості?

5. Як ведеться аналітичний облік готової продукції?

 

2. Виберіть правильну відповідь.

1. Постійні накладні виробничі витрати: а) включаються до складу виробничої собівартості готової продукції; б) підлягають розподілу на розподілені та нерозподілені з наступним включенням розподілених до первісної собівартості готової продукції; в) не включаються до первісної собівартості готової продукції; г) включаються до складу фінансових результатів	2. До складу первісної вартості готової продукції не включаються: а) адміністративні витрати; змінні накладні виробничі витрати; б) невиробничі витрати; витрати на амортизацію виробничого обладнання; в) витрати на освоєння виробництва нової продукції; амортизація виробничого обладнання; г) адміністративні витрати
3. До собівартості внутрішнього браку не включають: а) витрати на його усунення; б) загальновиробничі витрати; в) витрати остаточно забракованої продукції; г) вартість деталей, зіпсованих під час налагодження обладнання	4. До собівартості реалізації готової продукції включаються: а) розподілені постійні накладні виробничі витрати; б) нерозподілені постійні накладні виробничі витрати; в) змінні накладні виробничі витрати; г) всі постійні накладні виробничі витрати
5. Вироби, які з технологічних причин не відповідають вимогам нормативно-технічної документації і не можуть бути використаними за своїм прямим призначенням відносять до: а) невиправного браку; б) технологічних втрат; в) технічно неминучого браку; г) внутрішнього браку	6. Сума уцінки готової продукції відображається: а) за дебетом рахунку 901; б) за дебетом рахунку 93; в) за кредитом рахунку 946; г) за дебетом рахунку 946

 

3. Розв'яжіть завдання:

Необхідно:

– визначити суму витрат на виправлення браку;

– знайти суму витрат від браку, яку слід списати на собівартість продукції основного виробництва;

– проставити бухгалтерські проводки та первинні документи для кожної операції на підставі наведених даних.

Дані для виконання:

В цеху № 3 заводу ТзОВ "Запчастини" через порушення технології виявлено брак - 12 шт. деталі № 513. При виправленні браку:

– витрачено матеріали - 560 грн.

– нарахованому заробітну плату - 13 грн. за одну деталь;

– здійснено відрахування на соціальні заходи від зарплати згідно чинного законодавства -?

– оприбутковано на склад відходи за ціною можливого використання – 40 грн.

 

Лекція 9 Облік браку, напівфабрикатів власного виробництва та

Готової продукції

Мета вивчення

Після вивчення лекції 9 студент повинен знати:

– порядок формування первісної вартості напівфабрикатів власного виробництва і готової продукції;

– документи, якими оформлюється брак у виробництві, надходження та витрачання напівфабрикатів власного виробництва і готової продукції;

– розрізи аналітики до рахунків 24 "Брак у виробництві", 25 "Напівфабрикати", 26 "Готова продукція" та 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва";

– порядок відшкодування виявленого у виробництві браку;

– податкове законодавство щодо обліку браку, напівфабрикатів власного виробництва та готової продукції.

Після вивчення лекції 9 студент повинен вміти:

– класифікувати виявлений у виробництві брак та готову продукцію;

– характеризувати рахунки, призначені для обліку браку у виробництві, напівфабрикатів власного виробництва та готової продукції;

– калькулювати вартість браку у виробництві та напівфабрикатів власного виробництва.

У лекції розглядаються наступні питання:

9.1. Облік браку у виробництві

9.2. Облік напівфабрикатів

9.3. Поняття та класифікація готової продукції

9.4. Порядок формування первісної вартості та документування господарських операцій з руху готової продукції

9.5. Відображення операцій з руху готової продукції на рахунках бухгалтерської обліку

 

Загальну схему обліку браку у виробництві, напівфабрикатів власного виробництва і готової продукції наведено на рис. 9.1.

 

Рис. 9.1. Загальна схема обліку браку, напівфабрикатів власного виробництва і готової продукції

 

Облік браку у виробництві

Поняття браку у виробництві

Одним із основних видів втрат у виробництві є брак продукції.

Браком у виробництві вважають вироби, напівфабрикати, деталі, вузли тощо, а також роботи, що не відповідають за якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за прямим призначенням або можуть використовуватись тільки після проведення додаткових робіт з їх виправлення.

На деяких виробництвах виникають відходи, які поділяються н технологічні втрати та технічно неминучий брак. До технологічних втрат належить вилучення напівфабрикатів, деталей, вузлів і виробів, що не відповідають вимогам нормативно-технічної документації та виникають у виробництві внаслідок невідповідності запасів технологічним вимогам або непередбачених відхилень у здійсненні окремих господарських операцій, недостатньої керованості окремими операціями технологічного процесу.

Технічно неминучий брак у виробництві - це напівфабрикати, деталі, вироби, які з технологічних причин не відповідають вимогам нормативно-технічної документації і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після усунення виявлених недоліків.

Брак у виробництві можна класифікувати за наступними ознаками (рис. 9.2).

 

 

Рис. 9.2. Класифікація браку у виробництві

 

Не вважаються браком продукти, вироби, напівфабрикати, виготовлені за підвищеними технічними вимогами, якщо вони не відповідають цим вимогам, але відповідають стандартам або технічним умовам на аналогічні продукти чи вироби широкого вжитку.

Також не належать до браку втрати від сортності, тобто від переведення продукції за якістю до нижчого сорту.

Брак, який виникає у виробництві, відноситься до виробничих втрат і обчислюється в натуральному та грошовому вираженні. Натуральне обчислення браку (шт., т, м, кг тощо) необхідне для визначення питомої ваги браку у випуску продукції за її конкретними найменуваннями з метою виявлення найбільш несприятливих до браку виробів і проведення необхідних заходів щодо його попередження.