Тема 7: держава – базовий інститут політичної системи

План

 

1. Держава: суть, ознаки, типи, функції, форми та теорії походження.

2. Правова держава і громадянське суспільство.

3. Держава як основний інструмент забезпечення захисту природного довкілля.

Методичні рекомендації

У першому питанні потрібно обґрунтувати місце держави в політичній системі як базового інституту політичної системи. Передусім необхідно дати визначення держави. Розглядаючи і узагальнюючи різноманітні визначення, сутність держави можна сформулювати таким чином: держава – це форма політичної організації суспільства, носій публічної влади; це сукупність взаємозв’язаних установ, організацій, які здійснюють управління суспільством від імені народу.

Важливо визначити обов’язкові складові держави: державні органи, територія, населення (громадяни). Розкрити значення основних атрибутів держави: гербу, гімну, прапору, які символізують певні риси тої чи іншої держави.

Необхідно проаналізувати структуру (систему владних органів) держави. Це передусім органи державного управління (законодавчі, виконавчі і судові – у центрі і на місцях), органи адміністративного управління (чиновницький адміністративний апарат), контрольно-наглядові органи (комісії; комітети і т.п.), органи захисту правопорядку і державної безпеки, Збройні Сили. Доцільно з’ясувати місце кожного державного органу в системі влади цього політичного інституту.

Обґрунтовуючи роль держави як базового інституту політичної системи, необхідно зупинитись на характерних ознаках, що відрізняють державу від інших політичних інститутів та громадських організацій. Це суверенітет, право на застосування сили (примус), видання законів, встановлення і стягування податків.

Окремого розгляду потребують функції держави, які поділяються на зовнішні та внутрішні. Внутрішні функції: економічно-господарська, соціальна, національно-інтегруюча функція, правотворча (законодавча), правозахисна, культурно-виховна. До зовнішніх функцій відноситься: оборонна, дипломатична, співробітництва, сприяння вирішення глобальних проблем, участь у їх вирішенні через міжнародні інституції.

Необхідно дати характеристику різним типам держав: тоталітарній, авторитарній, демократичній, національній, соціальній, правовій.

Окремого розгляду потребує причини виникнення, генезис та теорії походження держави. Це передусім теорії божественного походження держави (Т.Аквінський), теорія соціального договору (Локк, Руссо), теорія конфліктів, завоювань (Гумплович, Оппенгейнер), марксистська теорія, психологічна теорія. Детального аналізу вимагають форми держави. Зокрема, що означає і чим відрізняються форма державного правління, форма державного устрою та політичний режим.

У другому питанні розглядається оптимальна взаємодія суспільства держави і суспільства. Така взаємодія забезпечується за умови формування, правової держави та громадянського суспільства. Необхідно проаналізувати ознаки правової держави: пріоритет права, верховенство закону, поділ влади, правовий захист особи, юридична рівність громадян і держави. Простежити розвиток теорії правової держави в античну епоху. Розглянути праці європейських мислителів про розподіл єдиної всеохоплюючої державної влади на три види: законодавчу, виконавчу, судову. Проаналізувати Всезагальну Декларацію прав людини 1948 р. і реалізацію теорії правової держави у сучасному світі.

При розкритті сутності та визначення громадянського суспільства, доцільно виявити співвідношення категорій “суспільство” і “громадянське суспільство”. Під громадянським суспільством розуміють сферу недержавних суспільних інститутів та відносин; як суспільство громадян з високим рівнем економічних, соціальних, політичних та культурних і моральних якостей відносин, яке будучи незалежним від держави, через громадські інститути здатне відстоювати права та інтереси громадян на рівні органів політичної влади і тим самим забезпечують функціонування правової держави.

Важливо з’ясувати роль громадянського суспільства в утворенні держави, висвітлити законодавче упорядкування і регулювання відносин громадянського суспільства з державою. Тобто саме громадянське суспільство формує державу, обирає собі вищі органи державної влади, бере участь в формуванні та здійсненні державної політики через демократичні вибори та діяльність політичних партій, визначає певні правової рамки функціонування держави, що передбачає відповідальність держави перед суспільством та її громадянами. Поряд з тим, саме правова держава є важливою умовою функціонування громадянського суспільства, що потребує розгляд цих питань у тісному взаємозв’язку.

В третьому питанні необхідно розкрити роль держави як основного інструменту забезпечення захисту природного довкілля. Це показуємо при розгляді основних внутрішніх функцій держави (економіко-господарської, соціальної, культурно-виховної).

Розглядаючи органи держави, що відповідають за здійснення екологічної політики, студентам потрібно дати характеристику їх діяльності, проаналізувати діяльність держави та національної держави по забезпеченню екологічної безпеки народу, виявити взаємозв’язок між характером форми держави і її компонентів (форми державного правління, форми державного устрою і політичного режиму) та збереження довкілля.

Висвітлюючи проблеми формування національної державності в Україні, необхідно також показати вплив корупції як перешкоди реалізації державою функції щодо охорони природного середовища, з’ясувати чому розвиток громадянського суспільства є умовою вирішення екологічних проблем. Студентам слід показати що формування правової держави є важливим інструментом вирішення екологічних проблем, а також проаналізувати положення Конституції України про охорону колишнього середовища.

Під час розгляду останнього питання потрібно розкрити способи та конкретні заходи вирішення питань екології на рівні:

а) правової держави;

б) органів місцевого самоврядування;

в) громадського суспільства.

Завдання студентам для самостійної роботи

1. У вигляді таблиці проаналізуйте основні типи держави: тоталітарний, авторитарний, демократичний, правовий, соціальний, поліційний.

2. Покажіть, у чому полягає відмінність федерації і конфедерації. Наведіть приклади.

3. У вигляді таблиці покажіть різницю між державою та іншими політичними інститутами (політичними партіями, політичними рухами).

4. Порівняйте у вигляді таблиці різні теорії походження держави (патріархальна, соціальна, договірна конфліктна тощо).

5. Проаналізуйте особливості взаємодії громадянського суспільства і держави за умов авторитарного режиму.

Література

1. Гелей С., Рутар С. Політологія. Навч. Посібник. – К.: Знання, 2007.

2. Грабовський С., Ставрояні С., Шкляр Л. Нариси з історії українського державотворення. К., 1995.

3. Конституція (Основний Закон України). Львів, 1996.

4. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. – Львів, 2002.

5. Погорілий Д.Є. Політологія. Кредитно-модульний курс. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008.

6. Політологія / За ред.. О.В.Бабкіної, В.П.Горбатенка. – К., 2001.

7. Політологія./ За заг. ред.. А.Колодій. – К., 2003.

8. Рудакевич О.М. Політологія. Лекції, семінари, самостійна робота. Навч.посібник. – К.: Астон, 2006.

9. Сіленко А. Права людини в соціальній державі // Нова політика. – 2002. - №1.

10. Селіванов В., Щедрова Г. “Громадянське суспільство” та деякі погляди на нього у західній політології //Право України, 1995, № 11.

11. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки). Підручник. – К.: Либідь, 2002.

12. Штанько В.І., Чорна Н.В., Авксентьєва Т.Г., Тихонова Л.А. Політологія: Навчальний посібник. – К., 2007.