Будова, ізомерія, номенклатура альдегідів та кетонів

За номенклатурою IUPAC в основі назв альдегідів лежить назва вуглеводню з тим же числом атомів Карбону, включаючи атом Карбону карбонільної групи, до якого додають закінчення , а кетони — додаючи закінчення . Нумерація ланцюга альдегідів починається з Карбону карбонільної групи, а кетонів — з кінця ланцюга, ближче до якого розташована карбонільна група. За тривіальною номенклатурою альдегіди називають за відповідними кислотами, на які вони перетворюються окисненням, із додаванням у кінці назви слова „альдегід”. За радикально-функціональною номенклатурою назви кетонів складають (за алфавітом) із назв вуглеводневих залишків (радикалів), які зв’язані з карбонільною групою, з додаванням слова „кетон”.

Ізомерія альдегідів пов’язана з будовою вуглеводневого залишку, а кетонів — з ізомерією карбонового ланцюга та положенням функціональної групи. Ізомерія характерна для тих кетонів, у молекулах яких є п’ять і більше атомів Карбону.

В таблиці 10.1.1 наведена структура та назви деяких альдегідів і кетонів.

Таблиця 10.1.1 Гомологічний ряд і номенклатура альдегідів і кетонів

Формула	Номенклатура
Тривіальна	Систематична IUPAC
Альдегіди
1.		Мурашиний альдегід (формальдегід)	Метаналь
2.		Оцтовий альдегід (ацетальдегід)	Етаналь
3.		Пропіоновий альдегід (пропіональдегід)	Пропаналь
4.		Масляний альдегід (бутиральальдегід)	Бутаналь
5.		Ізомасляний альдегід	2-Метилпропаналь
6.		Валеріановий альдегід	Пентаналь
7.		Ізовалеріановий альдегід ( метилмасляний)	3-Метилбутаналь
9.		Акриловий альдегід (акролеїн)	2-Пропеналь
10.		Кротоновий альдегід	2-Бутеналь
11.		Бензойний альдегід (бензальдегід)
12.		Толуїловий альдегід
Кетони
1.		Диметилкетон (ацетон)	Пропанон
2.		Метилетилкетон	2-Бутанон
3.		Метилпропілкетон	2-Пентанон
4.		Метилізопропілкетон	3-Метил-2-бутанон
5.		Діетилкетон	3-Пентанон
6.		Метилфенілкетон (ацетофенон)
7.		Дифенілкетон (бензофенон)

Способи добування альдегідів та кетонів жирного та ароматичного ряду

Способи добування карбонільних сполук: окиснення спиртів; дегідрування спиртів; відновлення галогенангідридів кислот (реакція Розенмунда); специфічне окиснення гомологів бензолу; термічний розклад солей карбонових кислот; гідроліз гемінальних дигалогенопохідних; гідратація алкінів (реакція Кучерова); оксосинтез; безпосереднє введення альдегідної групи (реакція Гатермана-Коха); одержання ароматичних кетонів за реакцією Фріделя-Крафтса.