Походження й основні етапи розвитку української культури

Тема 1. Теоретичні основи вивчення української культури

Становлення навчальної дисципліни “Історія української культури”, її місце у системі підготовки фахівця. Предмет і об’єкт дисципліни.

Поняття “культура”, його еволюція. Історичні етапи осмислення куль­тури та сучасні теорії її розвитку. Структура феномена культура. Матеріальна і духовна культура, світова і національна культура, домінуюча культура, мультикультуралізм, субкультура (професійна, молодіжна, міська тощо), контркультура. Форми культури (елітарна, масова, народна). Функції культури. Методи дослідження культури, принципи її аналізу.

Становлення та розвиток науки про культуру. Основні культурологічні школи. Особливості формування української культурологічної думки, українські вчені-культурологи. Концепції культурно-історичного процесу, які розробили українські вчені та діячі культури. Творчість М. Костомарова, П. Куліша, Т. Шевченка, М. Шашкевича, Я. Головацького, І. Вагилевича, Лесі Українки, І. Франка, М. Драгоманова, М. Грушевського та ін.

Тема 2. Періодизація історії розвитку української культури

Основні концепції соціокультурного розвитку людства. Еволюціонізм Е. Тейлора. Теорії циклічності розвитку культури: Ібн Халдун, О. Шпенглер, Л. Гумільов. Поняття “культурна епоха”. Сучасний погляд на співвідношення культури і цивілізації.

Теоретичні проблеми періодизації розвитку української культури. Українські та зарубіжні вчені про основні періоди у розвитку української культури.

Неповторність та самобутність регіональних культур. Регіональні особ­ливості культури українців. Художня символіка та архетипи української культури.

 

Тема 3. Особливості культури первісної доби

Хронологічні та регіональні межі існування первісних суспільств. Періодизація розвитку первісного суспільства. Зародження духовної культури, перші форми людських спільнот. Виникнення мови, накопичення та передача інформації. Первісні знання про природу. Сучасні наукові концепції форму­вання первісного мистецтва.

Культура збирання і полювання як найбільш тривалий етап у розвитку людства. Методи дослідження первісної культури: археологічні, етнографічні. Соціальна організація первісного суспільства: сім’я, рід, тотемна група, община, плем’я. Диференціація первісного суспільства. Релігійні вірування і уявлення. Культ предків, тварин, явищ природи: магія, фетишизм, анімізм, тотемізм. Культові обряди. Матеріальна культура. Культура землеробства. Формування осілого способу життя. Ремесло. Торгівля.

Найдавніші поселення первісних людей на території України. Найдавніше житло за археологічними дослідженнями. Регіональні особливості первісного житла. Техніка будівництва. Доба неоліту, трипільська культура: розселення, знаряддя праці, релігійні вірування, суспільна організація, мистецтво. Сучасні наукові концепції про походження українського народу.

Значення трипільської культури як найдавнішого дослідженого фрагмента культурного ареалу на території України. Міфологічні та космогонічні уявлення древніх слов’ян, їхнє місце у світових міфологічних системах.

Тема 4. Стародавня культура східних слов’ян

Східні слов’яни у ранньому середньовіччі. Історичні джерела про східнослов’янські племена. Географічні межі розселення східнослов’янських племен. Три слов’янські культури VI – VII ст.: їхня характеристика, спільні та відмінні риси, особливості житла та побуту. Знаряддя праці, ремесла, ювелірне мистецтво. Літописні слов’янські племінні об’єднання. Сучасна українська та європейська наука про походження ранньосередньовічних слов’янських культур. Перші ранньослов’янські протидержавні утворення. Соціальна основа слов’янського суспільства. Східні слов’яни напередодні утворення Київської держави. Географія розселення східних слов’ян цього періоду. Племінні союзи східнослов’янських племен. Особливості поєднання різних культур у східнослов’янських племен. Хронологія східнослов’янських племен до кінця Х ст. Значення культури східних слов’ян у розвитку давньої Київської держави. Особливості східнослов’янських дохристиянських вірувань.

Скіфська держава, скарби царських курганів Чортомлик і Солоха у Нижньому Придніпров’ї. Золота пектораль. Культура грецьких колоній Причорномор’я (Тіра, Ольвія, Пантікапей, Херсонес). Оборонні споруди, монументальний живопис, античні рельєфи, кераміка. Художня обробка металу і ювелірне мистецтво.

 

Тема 5. Українська культура як феномен східнохристиянського світу.

Культура Київської Русі

Культура європейського Середньовіччя. Два періоди у розвитку культури Київської Русі. Соціально-економічні та історичні умови формування давньої Київської держави. Культура Візантії – могутнє джерело розвитку христи­янської культури.

Християнський період розвитку культури Київської Русі. Створення писемності, діяльність Кирила та Мефодія. Стан освіти та писемності. Давня українська література – світська і церковна. Найдавніші книги: “Остромирове Євангеліє”, “Ізборники князя Святослава”. Апокрифічна, агіографічна література: “Слово про Закон і Благодать” митрополита Іларіона, “Повчання дітям” Володимира Мономаха, “Слово о полку Ігоревім”. Літописні зводи: Київський (1198 р.), Володимирський (1177 р.), Галицький літопис (ХІІІ ст.). Український історико-героїчний епос.

Патріотичний зміст та заклик до єднання у пам’ятках давньої української літератури, літописи. Книжкова мініатюра.

Архітектура Київської Русі. Будівництво культових споруд, церков та монастирів. Києво-Печерський, Ільїнський підземний монастир у Чернігові, Почаївський монастир. Перші кам’яні будівлі: Десятинна церква Успіння Богородиці, Софіївський собор та Золоті Ворота у Києві. Зародження, розвиток та особливості образотворчого мистецтва (фреска, мозаїка, іконопис). Творчість Алімпія Печерського. Розвиток церковної та світської музики. Ювелірне мистецтво, техніка перегородчатої емалі. Декоративно-ужиткове мистецтво.

 

Тема 6. Культура Галицької Русі

Соціально-історичні умови розвитку культури Галицької Русі. Специфіка культурного та релігійного життя в Галицько-Волинській державі: вплив європейського католицизму та православ’я. Усна народна творчість, освіта та писемність у Галицько-Волинській державі: розвиток монастирських шкіл та бібліотек у Володимирі та Галичі. Книжкова справа у Галицько-Волинській державі: Галицьке та Волинське Євангеліє ХІІІ ст.

Українська культура Галичини за правління Романа Мстиславича та Данила Галицького: «премудрий художник» Тимофій, скульптор Авдій і «слоутний співець» Митуса.

Галицька архітектурна школа. Фортифікаційне будівництво: фортеці та укріплення у Холмі, Кам’янці, Бересті, Чорторийську. Особливості місто­будування та сакральна архітектура галицьких і волинських міст: Володимира, Галича, Коломиї, Рогатина, Холма та ін. Церква святого Пантелеймона ХІІІ ст. – найвидатніша пам’ятка мурованої культової споруди Галицької Русі.

Матеріальна культура та художні ремесла Галицької Русі: ковальство, гончарство, солеварництво, обробка деревини. Розвиток торгівлі.

Галицько-Волинський літопис – видатна історична та культурна пам’ятка.

Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української культури.

Тема 7. Ідеї Ренесансу в українській культурі ХІV – пер. пол. XVII ст.

Соціальне і політичне становище та культурна ситуація на українських землях у польсько-литовську добу. Філософський і культурний сенс, ідеали й цінності епохи Відродження. Відгомін західноєвропейського ренесансного гуманізму в Україні. Національно-культурне та релігійне життя українців: братський рух. Берестейська унія: культурологічний вимір.

Розвиток науки, літератури. Освіта та книгодрукування у XIV – пер. пол. XVII ст. Письменники-полемісти: І. Смотрицький, С. Зизаній, І. Вишенсь­кий. Книгодрукування в Україні та роль Івана Федорова в організації видавничої справи.

Освіта. Острозька академія. Братські школи. Києво-Могилянська колегія. Колегії у Чернігові, Харкові, Переяславі, Львівський університет.

Архітектура Ренесансу. Фортеці та замки на території України, культове будівництво. Дерев’яні церкви. Розвиток монументальної та декоративної скульптури. Зародження традицій реалістичного живопису, нові жанри живопису: портрет, пейзаж, історичний живопис. Розвиток мініатюри та графіки: Пересопницьке Євангеліє (1556 – 1561 рр., Волинь), Апостол (1574 р.) та Острозька Біблія (1581 р.) Івана Федорова.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2