Деталізація товарів у класифікаторі додаткової митної інформації

З метою захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиро потоку через митний кордон України, вдосконалення форм і методів здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, забезпечення об’єктивного та достовірного обліку даних щодо переміщення товарів через митний кордон України, вдосконалення процедури оформлення митних декларацій Державною митною службою України розроблено Класифікатор додаткової митної інформації (КДМІ).

Класифікатор додаткової митної інформації побудовано за ієрархічним методом класифікації. При цьому на кожному рівні деталізації цифри у кодовому позначенні залежать від результатів деталізації на попередньому рівні, тобто у кодовому позначенні використано послідовний метод кодування. Внаслідок чого код товару має змістовне навантаження.

Деталізація товарів у КДМІ провадиться за чотирма знаками, які додаються до десятизначного коду за УКТЗЕД, таким чином, код товару містить 14 знаків. Структура коду з урахуванням КДМІ наведена на рис. Для встановлення єдиної розрядності цифрового коду ті коди класифікатора, які в подальшому не деталізуються, доповнюються відповідною кількістю нулів. Наприклад: ХХХХ ХХ ХХ ХХ 1000, або ХХХХ ХХ ХХ ХХ 1110.

Згідно із загальними підходами щодо побудови класифікаторів за ієрархічним методом класифікації такі структуровані коди повинні мати певний резерв, тобто передбачати можливість уведення нових кодів без зміни структури коду. Адже для застосування принципу неповторності кодів щодо різних товарів, цифровий код для певного товару встановлюється однозначно і принаймні на тривалий період. У межах кожного розряду деталізації товарів у КДМІ з дев’яти можливих описів під цифрою 9 завжди формується “кошикова” позиція, яка позначається як “інші”, до якої зараховуються товари, що не мають конкретного опису.

Слід зазначити, що товари, які потребуватимуть деталізації в КДМІ, можуть бути розташованими як у “кошикових” товарних підкатегоріях за УКТЗЕД, так і в підкатегоріях з конкретним описом товару. Відповідні розряди коду за КДМІ визначаються описом товару за характеристиками, критеріями, необхідними для додаткової деталізації.

Якщо додаткова деталізація товару проводиться в “кошиковій” товарній підкатегорії УКТЗЕД, тобто у підкатегорії, яка має назву “інші”, то перша цифра кодового позначення за КДМІ визначається назвою товару з тих, що класифікуються у цій товарній підкатегорії. Зрозуміло, що кількість конкретизованих описів не перевищує 8. Решта товарів зараховується до опису “інші” під цифрою 9. У разі додаткової деталізації товару в товарній підкатегорії з визначеним описом товару, класифікація товару проводиться за встановленим критерієм. Аналогічно встановлюються наступні цифри у чотиризначному додатковому коді. Класифікація проводиться послідовно за умови, що обраний критерій для кожної цифри коду має бути єдиним для відповідної цифри, тобто спільним для цілого ряду об’єктів із 8 можливих варіантів, що мають конкретний опис. Схема чотиризначного коду за КДМІ наведена в табл. 5.3.

Відповідно до Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 24.08.2000 № 1022, з метою вдосконалення статистичного обліку товарів у зовнішній торгівлі України, підвищення ефективності митного контролю, уніфікації процедур митного оформлення наказом ДМСУ від 12.06.2007 № 482 затверджено “Порядок проведення деталізації товарів в класифікаторі додаткової митної інформації”. І вже відповідно до цього наказу видано наказ ДМСУ від 12.06.2007

 

Перше правило інтерпретації

Назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо такі тексти найменування та примітки не вимагають іншого, відповідно до таких положень.

Іншими словами, це правило встановлює загальні принципи класифікації:

· Найменування розділів, груп та підгруп мають виключно довідковий характер. Юридичний статус мають лише описи товарних позицій та примітки до розділів і груп. Цей статус рівноправний, і якщо доводиться вибирати з двох описів, то перевага віддається більш детальному й точному з них.

· Тільки якщо в найменуваннях товарних позицій або в примітках немає спеціальних вказівок на те, який товар входить до цих розділів, груп чи позицій або навпаки, виключається з них, необхідно переходити до використання Основних правил інтерпретації ТНЗЕД.

· Основні правила інтерпретації мають однаковий статус, крім таких винятків:

а) правило 4 застосовується лише тоді, коли використання правил 1, 2 і 3 не розв’язало проблеми;

б) правило 5б застосовується лише тоді, коли неможливо застосувати правило 5а;

в) правило 6 використовується лише після того, коли вже визначена чотиризначна товарна позиція.

Таким чином, з п’яти рівнів деталізації, які має Номенклатура Гармонізованої системи опису та кодування товарів, два рівні (секції та розділи) не визначають класифікації товарів. Відповідно в УКТЗЕД перші два рівні деталізації з семи – розділ та група – також не мають юридичної сили, а призначені лише для зручності користування номенклатурою. Разом з тим, найменування даних рівнів вказують на товарні позиції, що в них містяться. А товарні позиції вже мають юридичну силу для класифікації товарів, так само, як і наступні рівні, оскільки вони містяться в товарних позиціях.

Крім того, розділи та групи містять велику кількість приміток, які теж мають юридичну силу. Примітки вводять до конкретних розділів та груп або виключають з них певні види товарів.

 

Друге правило інтерпретації

Правило 2 складається з двох частин 2а та 2б.

Правило 2а:

Будь-яке посилання у найменуванні товарної позиції на будь-який товар стосується також некомплектних чи незавершених товарів, за умови, що вони мають основні характеристики комплектних чи завершених товарів. Це Правило застосовується при посиланні на комплектний чи завершений товар (або такий, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим Правилом), поданий незібраним чи розібраним.

Це правило використовується для класифікації товарів у некомплектному, незавершеному, нескладеному або розібраному вигляді.

Мета даного правила – розширення обсягу будь-якої товарної позиції за допомогою введення до неї виробів не лише повністю готових до використання, але й виробів з відсутніми споживчими характеристиками.

Це правило використовується при виконанні такої умови: повинна бути можливість визначити, чи має товар всі основні властивості комплектного товару і товару, який завершений виробництвом.

Положення правила 2а розповсюджується також на заготівки, якщо вони не введені до конкретної товарної позиції. Термін “заготівка” означає виріб, який непридатний для безпосереднього застосування, має приблизну форму або обриси готового виробу чи його частини і може бути використаний лише для доробки готового виробу чи його частини, крім виключних випадків. Напівфабрикати, які не мають характерної форми готових виробів (наприклад, диски, труби тощо) не розглядаються як заготівки.

Згідно з цим правилом “ товари, які представлені незібраними та розібраними ”, означають вироби, компоненти яких повинні складатися за допомогою простого кріпильного матеріалу (гвинтів, гайок, болтів тощо) або ж, наприклад, клепками чи зварюванням, тобто мається на увазі, що для складання потрібні лише прості складальні операції.

Описи більшості товарних позицій передбачають, що виріб має комплектний стан. Якщо чогось не вистачає, ця проблема вирішується за допомогою правила 2а.

Правило 2б:

Будь-яке посилання в найменуванні товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами або речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи сировини розглядається як посилання на товари, які повністю або частково складаються з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товарів, які складаються більше ніж з одного матеріалу чи речовини, проводиться відповідно до Правила 3.

Правило 2б стосується сумішей або сполук матеріалів або речовин та товарів, що виготовлені з двох чи більше матеріалів або речовин. Воно стосується товарних позицій, в яких вказується матеріал або речовина (наприклад, товарна позиція 0503 – кінське волосся), а також до товарних позицій, де вказаний товар з конкретного матеріалу чи речовини (наприклад, товарна позиція 4503 – вироби з природної пробки). Це Правило застосовується лише в тому випадку, якщо назви позицій та примітки до розділів і груп не вимагають іншого (наприклад, товарна позиція 1503 – лярд-стеарин, смалець, олеостеарин, олеомаргарин та масло тварин не емульговані, не змішані, не приготовлені іншим чином). Оскільки у товарній позиції 1503 вказано, що перелічені тут товари мають бути не змішаними, то правило 2б для цієї товарної позиції не може бути застосовано.

Мета правила 2б полягає в такому:

· розширити будь-яку товарну позицію, до якої введений товар, що складається з певного матеріалу або речовини, за допомогою включення в неї додаткових товарів, які лише частково виготовлені з цього матеріалу або речовини;

· розширити будь-яку товарну позицію, яка відноситься до матеріалу або речовини, за допомогою включення до неї сумішей цих матеріалів або речовин з іншими.

Наприклад, у товарній позиції 4203 класифікуються шкіряні жакети, причому таким чином, наче вони повністю виготовлені зі шкіри. Однак при їх виготовленні, напевно, використовується металева чи пластмасова фурнітура (ґудзики, застібки, прикраси), текстильні підкладки тощо. Не дивлячись на це, згідно з правилом 2б, ці вироби треба зараховувати до позиції 4203 так, ніби вони повністю виготовлені зі шкіри.

Правило 2б застосовується лише тоді, коли в товарних позиціях є спеціальна позначка про матеріали, з яких виготовлений товар.

“За винятком окремо обумовлених у контексті випадків, до товарних позицій цієї групи включаються:

(а) окремі органічні сполуки певного хімічного складу, які містять або не містять суміші;

(б) суміші двох і більше ізомерів однієї й тієї ж органічної сполуки (який містить або не містить домішки), за винятком сумішей ізомерів ациклічних вуглеводнів (але не стереоізомерів) насичених або ненасичених (група 27) ” і так далі.

У деяких товарних позиціях допускається присутність інших матеріалів при обумовлених винятках. Наприклад, у товарній позиції 7317 класифікуються сталеві цвяхи з головками з будь-яких матеріалів, крім мідних. Таким чином, сталеві цвяхи, що мають мідні головки, не можуть класифікуватися в товарній позиції 7317 за Правилом 2б, тому що текст товарної позиції однозначно це забороняє. Даний товар класифікується у товарній позиції 7415, де ці вироби конкретно названі: “Цвяхи, цвяхи оббивні, кнопки креслярські, скоби для зшивання (за винятком тих, що включені до товарної позиції 8503) та аналогічні вироби із міді або із заліза, або сталі з мідними головками; гвинти, болти, гайки, гаки, що загвинчуються, заклепки, шпонки, шплінти, шайби (включаючи пружні) та аналогічні вироби з міді”.

Застосування Правила 2б має й інші обмеження:

· готові суміші, що описані саме так у примітках до розділів або груп чи в товарних позиціях, слід класифікувати відповідно до Правила 1.

· якщо суміші і сполуки матеріалів чи речовин і товари, що виготовлені з них, на перший погляд, можуть бути зараховані до двох і більше позицій, або якщо додавання іншого матеріалу чи речовини змінює характер товару, який класифікується, то вони повинні класифікуватися за принципами Правила 3.

 

Третє правило інтерпретації

У разі коли згідно з Правилом 2б або з будь-яких інших причин товари на перший погляд можна зарахувати до двох або більше товарних позицій, класифікація таких товарів проводиться таким чином:

Це преамбула Правила 3. З неї виходить, що правило передбачає способи класифікації в тих випадках, коли товар за однаковими підставами може бути зарахований до декількох товарних позицій. Тобто правило 3 застосовується у випадках, коли характеристику, яка визначає класифікацію, впевнено виділити неможливо.

Оскільки для класифікації товарів у Номенклатурі існує два основних критерії: матеріал товару і його функціональне призначення, – це також призводить до деякої невизначеності. При класифікації одного й того ж самого товару можуть розглядатися дві різні товарні позиції: одна визначається матеріалом, з якого виготовлений товар, інша – функціями, які виконує той самий товар.

Правило 3а:

Перевага надається тій товарній позиції, яка більш конкретно описує товар у порівнянні з найменуваннями товарних позицій, що дають більш загальний опис. Однак, коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, які входять до складу сумішей чи багатокомпонентного товару, або лише до окремих частин товарів, що надходять у продаж у наборі, призначеному для роздрібної торгівлі, тоді ці товарні позиції розглядаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо одна з них має повніший або більш точний опис товару.

Правило 3б:

Суміші, багатокомпонентні вироби, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, і товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може проводитися відповідно до правила 3а, класифікуються відповідно до матеріалу чи складових, які визначають основний характер цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати.

Правило 3в: