ТЕМА 6. Товарне виробництво і товарно-грошові відносини.

 

Головне завдання цієї теми – вияснити еволюцію розвитку суспільного виробництва, суть поняття товар, його властивості, чим визначається величина вартості товару, які причини появи грошей, які функції вони виконують, що таке інфляція, які причини її появи, наслідки.

Гроші - це карбована свобода.

Ф Достоєвський

Якщо б усі ціни і доходи зростали в однаковій мірі, то ніхто б не постраждав, але це зростання не однакове. Багато хто втрачає і лише небагато хто – виграє.

Ірвінг Фішер

 

План

1. Натуральне господарство і товарне виробництво.

2. Товар і його властивості. Праця, яка створює товар.

3. Величина вартості товару.

4. Походження, суть і функції грошей.

5. Історичний досвід України в творенні національної грошової одиниці.

6. Закон вартості.

7. Грошовий оборот, його закони та методи регулювання.

8. Сучасна інфляція: суть, причини та особливості.

 

1. Найпростішою формою господарювання є натуральне виробництво, за якого продукти праці призначаються для задоволення власних потреб безпосередніх виробників життєвих благ тобто для внутрішнього споживання. Для цього властивим є низький рівень розвитку суспільного поділу праці: наявність – між окремими робітниками або групами людей; і відсутність – між господарськими одиницями.

Натуральному господарству притаманні замкнутість, відсутність регулярних зовнішніх зв’язків, примітивна техніка і технологія, які зумовлюють обмежену мету виробництва. Воно малоефективне, консервативне. Йому відповідає застій, повільність розвитку самого виробництва і суспільного розвитку в цілому.

Саме така форма господарювання є типовою для всіх докапіталістичних стадій розвитку суспільного виробництва. Остаточний розпад натурального виробництва відбувся в епоху пізнього середньовіччя, епоху зародження й прогресу капіталізму.

На зміну натурального господарства прийшло товарне господарство.

Товарне господарство – це така форма організації суспільного господарства, за якою продукти виробляються економічно відокремленими виробниками, котрі спеціалізуються на виготовлені певного продукту, що потребує обміну у вигляді купівлі-продажу на ринку. При цьому продукт праці стає товаром.

Основою виникнення товарного виробництва й обміну є суспільний поділ праці. Перший суспільний поділ праці (відокремлення скотарства від землеробства) зробив можливим регулярний обмін між общинами, другий (відокремлення ремесла від землеробства і скотарства) – зумовив зародження товарного виробництва, а третій (відокремлення торгівлі) сприяв завершенню формування товарного господарства.

Товарне виробництво виникає як просте товарне виробництво, яке засноване на особистій праці власника засобів виробництва, дрібне за розмірами, характеризується прямим поєднанням виробника із засобами виробництва та відсутністю експлуатації. У формі товару виступають лише речові фактори виробництва та готовий продукт.

Просте товарне виробництво стало основою для виникнення капіталістичного господарства, капіталістичних відносин. Цьому сприяло і так зване первісне нагромадження капіталу – насильницьке відокремлення виробників від засобів виробництва і розвиток купецького та лихварського капіталів. Поряд з ринком засобів праці й предметів споживання виникає новий ринок – ринок праці. Форма господарювання, коли товаром стає не лише продукт людської праці, а й сама робоча сила людини, називається капіталістичним товарним виробництвом.

Між простою і розвинутою формами товарного виробництва є спільні риси й відмінності:

Спільні риси:

- приватна власність на засоби виробництва;

- ринкова форма зв’язку між виробниками;

- конкуренція між товаровиробниками;

- стихійний розвиток.

Відмінності:

Риси	Просте товарне виробництво	Розвинуте товарне виробництво
Виробник продукту та власник засобів виробництва	Одна особа	Виробник продукту – найманий робітник, власник товару – капіталіст
Експлуатація	Відсутня	Існує
Ціль процесу виробництва	Задоволення потреб	Одержання прибутку
Основа виробництва	Індивідуальна, відособлена праця	Спільна об’єднана праця найманих робітників

У ХХ ст. відбувається четвертий великий поділ праці. Окремо виділилася сфера нематеріального виробництва. НТР сприяє п’ятому великому поділу праці, внаслідок чого відбувається відокремлення інформаційної сфери від інших структур.

2. Товар – це продукт праці, який виготовляється для обміну і реалізується шляхом купівлі-продажу.

Для того, щоб продукт праці став товаром, він повинен виконувати дві умови: 1) задовольняти певні потреби; 2) обмінюватися на інші товари в певних пропорціях.

Відповідно до цих умов розрізняють споживчу вартість і мінову вартість товару.

В основі пропорцій обміну лежить те, що товари – продукт праці. Як згустки певної кількості людської праці вони є вартості. Вартість, як уречевлена в товарі праця, робить всі товари порівняльними.

Отже, вартість, як економічна категорія, виражає відносини між товаровиробниками з приводу затрат їхньої праці на виробництво продуктів, якими вони обмінюються як товарами.

На виробництво товару витрачається двоїста праця: конкретна і абстрактна. Під конкретною працею розуміється сукупність певних трудових рухів, створюють дану споживну вартість. Абстрактна праця – це затрати людської енергії як такої при виготовленні товару.

3. Затрати абстрактної праці лежать в основі вартості товару. Кожен товаровиробник несе свої індивідуальні витрати, пов’язані з виготовленням продукції. Однак в основі вартості лежать не індивідуальні, а суспільно-необхідні витрати. Під суспільно-необхідними витратами робочого часу вважаються витрати праці, пов’язані з виробництвом основної маси продукції, при суспільно-нормальних умовах праці (середньому рівні продуктивності, інтенсивності праці, рівні вмілості робітників). Між вартістю товару і продуктивністю праці існує оберненопропорційна залежність. Під продуктивністю праці розуміють кількість продукту, яка виробляється в одиницю часу. Інтенсивність праці визначає затрати праці в одиницю часу. Зміни інтенсивності праці на величину вартості товару не впливає.

4. У розвинутому товарному виробництві всі товари прирівнюються до грошей, які відображають вартість усіх інших товарів. Але перед тим, як вартість того чи іншого товару знайшла свій вираз у грошовій формі, вона пройшла тривалий і складний шлях розвитку. Вартість у своєму історичному розвитку набула таких форм: проста, розгорнута, загальна, грошова. Кожна наступна форма характеризує вищий ступінь розвитку товарного виробництва і обміну.

Вартість товару, виражена в грошах називається ціною. Найголовніше суть грошей розкривається в їх функціях: міра вартості, засіб обігу, засіб платежу, засіб нагромадження і світові гроші.

З названих функцій найбільшу значущість має перша - міра вартості. Цю функцію гроші виконують при визначенні ціни товару. Друга функція – засіб обігу – пов’язана з тим, що за умов розвинутого товарного обміну безпосередній обмін товарів переріс у товарно-грошовий обіг. Гроші обслуговують купівлю-продаж товарів. Паперові гроші – це лише символи вартості, тобто грошові знаки, які замінюють повноцінні гроші у їх функціях. Вони вводяться в обіг з примусовим курсом. Знецінення паперових грошей внаслідок їх надмірного випуску урядом називається інфляцією.

Третя функція – засіб утворення скарбів і нагромадження пов’язана з наявністю повноцінних грошей поза сферою обігу. Цю функцію виконують повноцінні гроші: дорогоцінні метали, вироби з них, коштовне каміння, твори мистецтва.

Четверта функція – засіб платежу – виявляється у зв’язку з потребою продажу товару і послуг у кредит з розвитком товарно-грошових відносин функція грошей як засобу платежу витісняє функцію засобу обігу.

Обслуговуючи товарно-грошові відносини на світовому ринку, гроші виконують функцію світових грошей. Торгові і фінансові операції здійснюються не наявними грошовими знаками, а шляхом зарахування боргових зобов’язань через банки. Якщо виникає борг, він покривається золотом або валютою тієї держави, який сплачують борг.

6. Найважливішим законом товарного виробництва є закон вартості, згідно з яким виробництво і обмін товарів здійснюється на основі їх вартості, величина якої вимірюється суспільно-необхідними витратами праці. Закон вартості виступає стихійним регулятором товарного виробництва. Регулюючу роль закон вартості виконує через механізм цін. Ціна, за висловом П. Самуельсона, виступає як, “невидима рука” ринку, яка зацікавлює товаровиробників збільшувати виробництво товарів на які є дефіцит (на них – ціна піднімається вище вартості, що забезпечує більші прибутки) і навпаки зменшувати виробництво товарів, яких в надлишку (ціна зменшується, а відтак і прибуток). Таким чином, створюється зацікавленість збільшувати виробництво дефіцитних товарів і навпаки.

Закон вартості виконує такі функції:

1) виступає стихійним регулятором товарного виробництва;

2) сприяє диференціації товаровиробників;

3) стимулює розвиток продуктивних сил, впровадження НТ досягнень у виробництво.

7. Грошовий оборот – це неперервний рух грошей для забезпечення безперервності відтворення й реалізації суспільного продукту та перерозподілу національного доходу.

Економічну основу грошового обороту творить процес суспільного відтворення (виробництво – розподіл – обмін – споживання). Він обслуговує оборот усього сукупного суспільного капіталу.

Кількість грошей, яка повинна знаходитись в обігу має бути строго визначена.

1) формула Фішера: М * V = P * Q

 

де,

M – маса грошей;

V – швидкість обороту грошей;

P – середньозважений рівень цін;

Q – обсяг ВВП.

2) формула Маркса:

 

де,

К_г – кількість грошей в обігу;

СЦ – сума цін товарів і послуг;

К – вартість товарів, проданих у кредит;

В – вартість взаємопогашених угод (бартер);

О – швидкість обороту грошової одиниці;

П – вартість платежів на які настав час оплати.

 

Грошова маса поділяється на готівку і безготівкові гроші.

Безготівкові гроші – це гроші у вигляді депозитів на рахунках у банку.

Контроль за грошовою масою здійснює соціальний банк через відповідну грошово-кредитну політику. Основними інструментами грошово-кредитної політики є: 1) операції держави на відкритому ринку цінних паперів; 2) зміна норм резервування; 3) зміна облікової ставки.

9. Процес обезцінення грошей, який виникає в результаті переповнення каналів грошового обігу надлишковою грошовою масою називається інфляцією. По економічному змісту розрізняють інфляцію попиту та інфляцію витрат виробництва. Інфляція попиту виникає тоді, коли виробництво не встигає задовольняти зростаючий попит населення в результаті чого зростають ціни. Причиною розвитку інфляції пропозиції є необґрунтоване зростання цін на ресурси і зокрема на енергоносії і заробітної плати. Внаслідок цього спостерігається подорожчання виробництва, скорочення пропозиції і зростання цін.

 

Р

P

S₁

S_o S_o

 

P₁

Д₁ P_o Д_о

Д_о

Q Q

 

Інфляція попиту Інфляція пропозиції

 

Наслідком інфляції є спад виробництва, зростання безробіття, обезцінення заощаджень, зростання соціальної напруженості у суспільстві. По темпах зростання цін розглядають повзучу, галопуючу і гіперінфляція.

 

Темп інфляції = Індекс цін поточного року – Індекс цін базового року / Індекс цін базового року * 100%.

 

Індекс цін поточного року = Ціна споживчого кошика поточного року / Ціна споживчого кошика базового року.

 

Підсумки

1. Товарне господарство - це така система організації національної економіки, коли продукти виробляють для обміну через купівлю - продаж.

2. Причиною виникнення товарного господарства є поглиблення суспільного поділу праці.

3. Усе, що виконує функцію грошей, є грошима. Гроші служать мірою вартості, засобом обміну та засобом нагромадження багатства.

4. Ціна - це кількість грошей, яку покупці віддають в обмін за одиницю певного товару або послуги. Ринкові ціни формуються в ході взаємодії попиту й пропозиції і виконують такі функції:

a) нормувальну;

b) інформаційну;

c) стимулювальну.

5. Інфляція - це процес обезцінення грошей, який виникає в

результаті переповнення каналів грошового обігу надлишковою грошовою масою.

6. Розрізняють інфляцію попиту і пропозиції.

7. Кількість грошей в обігу має відповідати товарній масі.

 

Основні поняття і терміни

 

Натуральне господарство товарне виробництво

Гроші функції грошей

Ціна закон грошового обміну

Інфляція інфляційна спіраль

Індекс цін темп інфляції

Інфляція попиту інфляція пропозиції

 

Дайте відповіді на запитання

1. Які характерні риси притаманні натуральній формі виробництва?

2. За яких умов виникає товарне виробництво?

3. Назвіть відмінності простого і сучасного товарного виробництва.

4. Дайте визначення товару.

5. Що розуміється під конкретною працею?

6. Що характеризує абстрактну працю?

7. Що таке гроші?

8. Які функції виконують гроші?

9. Скільки грошей повинно знаходитися в обігу?

10. Що таке інфляція?

11. Які види інфляції ви знаєте? В чому їх зміст?

12. Назвіть наслідки інфляції.