Закрита монополія та пошук ренти.

ЗМ – захищена юридичними бар’єрами-патентами, держ. ліцензіями, дозволами.

Якщо повністю закрита монополія, то все для цього дійсне, що стосується довготривалої рівноваги при відсутності загрози появи конкурентів.

Проте абсолютно закритої монополії буває дуже рідко.Абсолютно закриті монополії керуються вище викладеною теорією макс. п, але закриті монополії існують недовго. Їм загрожують товари-субституту і можливості оспорити закритість.

Збільшення ціни до макс. збільшить попит на товари замінники тепер приклад нафта (замінники газ, олія, спирт). Крива попиту при збільшенні конкуренції неминуче буде зміщуватися вліво. Захист від конкурентів зумовлює ріст витрат. В реальній економічній дійсності п. Ім. Загрожує:

1. розробка товарів субститів

2. можливе опротестування юридичних бар’єрів, які знаходяться на шляху конкуренції.

Фірма м. Повинна зрозуміти, що висока ціна підвищить попит на товари субстити. Вийдуть на ринок фірми і своїми замінниками. Появляються альтернативні виробництва і крива попиту обов’язково зміститься вліво.

Для зняття юридичних барєрів будуть залучатись юристи і лобісти, які постараються усунути обмеження. Фірма монополіст змушена буде теж вкладати кошти у власних юристів та лобістів.

Зусилля конкурентів являється прикладом пошуку ренти. Рента в даному випадку чистий економічний прибуток отримуваний монополістом.

Витрати на пошук ренти і захист її повинні добавлятися до виробничих витрат і крива витрат відповідно зсувають вверх. Дії конкурентів зумовлюють зміщення кривої попиту вліво. Наступить момент,що економічний прибуток стане рівним нулю.

Фірма монополіст мусить заняти позицію вкінці-кінців відповідаючи девізу-беззбитковість. У всій галузі наступить рівновага. Припинеться процес нововведень, витрати на пошук ренти перестануть рости.

Відкрита монополія, підприємництво та лімітовані ціни.

Викладені раніше моделі описують стан з якого свідомо виключено такий важливий елемент як економічна реальність. На практиці фірма, яка отримала економічний прибуток приверне до себе увагу. Появляються підприємства бажаючі прийняти участь у вигідній прибутковій справі.

Розглянемо відкриту монополію і розглянемо як фірма буде вести себе захищаючи свої інтереси.

По перше можна встановити максимальну ціну і отримати високий короткотерміновий прибуток. Дальше можуть появитися конкуренти ціни падають, прибуток понижується з цим мусить миритись фірма в минулому монополіст відбувається перехід до олігополії.

Фірма монополіст за той час може спроектувати новий вид вихідної продукції і вона знову збирає вигоди монополіста. Цей підхід іноді стимулює іноваційний процес.

Є і інший спосіб дії в умовах появи конкурентів. Замість високої ціни фірма-монополіст встановлює дещо меньшу ціну. Прибуток буде помірним і не притягатиме конкурентів. Така стратегія наз. лімітуючим ціноутворенням. Такий варіант дії найбільш підходить фірмам, які мають переваги над конкурентами у всьому пов’язаному із витратами.

Може бути випадок, коли фірма-лідер може отримувати економічний прибуток при такій низькій ціні, яка виключає небезпеку появи конкурентів. Може фірма встановлювати і проміжкові ціни, а потім знижувати будови кривої попиту.

Монополія має певні побуджуючі мотиви до інвестиційної діяльності з метою вдосконалення виробництва, а це сприяє нововведенням, які зумовлюють зниження витрат.Це може дати ефект перекриваючий періодами інші недостатки і вміти бути захищеним від можливих конкурентів.

Оцінка монопольної влади.

Монопольна влада вимірюється показником, який враховує підхід до встановлення ціни.

В умовах чистої конкуренції ціна встановлюється на рівні граничних витрат. Фірма з монопольною владою встановлює ціну вищу граничних витрат. Звідси, вимірювачем монопольної влади є величина, на яку ціна перевищує граничні витрати. Його можна виразити коефіцієнтом, який наз. показником монопольної влади Лернера (економіст Аббо Лернер запропонував його 1943 р.).

Монополіст призначає перевищуючу граничні витрати ціну обернено пропорціонально еластичності попиту.

Чим меньша еластичність попиту, тим вищою владою фірма володіє. Значна монопольна влада не гарантує високі прибутки. Прибуток залежить від відношення середніх витрат до ціни. Вищий п у фірми з меншою монопольною владою, якщо в неї меньші середні витрати і навпаки.