Особливості операційної системи Windows

ОС Windows – це програма, яка забезпечує зручне середовище, в якому працює користувач.

Операційна система Windows має наступні особливості:

1. Інтерфейс користувача:

ü Наявність кнопки «Пуск», яка забезпечує швидкий доступ до програм та документів, з якими останнім часом працював користувач;

ü Відображення панелі задач на екрані в будь-який момент;

ü Наявність спеціального значка «Сетевое окружение», який забезпечує можливість в будь-який час переглянути стан мережі;

ü Можливість створювати ярлики для файлів, документів, дисків, комп’ютерів;

ü Можливість використовувати для будь-якого об’єкта контекстне меню, що містить розділ «Свойства»;

ü Наявність набору засобів для швидкого переглядання документів;

ü Наявність потужних засобів для пошуку;

ü Наявність «Корзины»;

ü Наявність допоміжних інструментів для роботи з принтерами та шрифтами;

ü Наявність колективу «Майстрів».

2. Підтримання довгих імен файлів (до 255 символів).

3. Підтримання технології plug-and-play. Ця технологія передбачає можливість ОС самостійно, без додаткового перезавантаження комп’ютера визначити всі апаратні складові, що підключені до системи. При цьому вона самостійно шукає в своїй базі даних (що знаходиться в BIOSі), необхідні для кожної апаратної частини драйвери.

4. 32 – розрядна операційна система.

5. Забезпечує можливвість працювати в попередній версії ОС MS-DOS (чи іншої ОС, якщо Windows інсталювався на її основі). MS-DOS 7.0 – частина Windows.

6. Забезпечує можливість працювати з іншими операційними системами (OS/2, UNIX, Windows NT).

7. Багатозадачна ОС (при одночасному розв’язанні кількох задач ОС відводить для кожної програми окрему, «віртуальну машину» (область пам’ять, яку програма сприймає як повні ресурси комп’ютера). Для 16- і 32-розрядних додатків Windows надає відповідно одну (спільну для всіх машину).

8. Підтримує режим багатопоточності.

9. Підтримує роботу комп’ютерної мережі.

10. Перетягування drag and drop (перетягнути та кинути).

Windows можна встановити при наявності на комп’ютері однієї з ОС: OS/2, UNIX, Windows NT, MS-DOS.

Основні поняття

Файл підкачки – прихований файл, який у ОС Windows може змінювати свої розміри і який зберігає проміжну інформацію, що відправляється в ОЗП, на диск при одночасній роботі кількох – Windows-додатків.

Апаратна та програмна сумісність – системи Windows влаштовані таким чином, що вони цілком не залежать від апаратури і в той же час вони беруть на себе функції її установлення та конфігурування. Windows сумісна з величезною кількістю прикладних програм розроблених раніше для ОС MS-DOS і порпередніх версій Windows.

Багатозадачність – у Windows застосовують багатозадачність із витісненням. Відповідно до цієї моделі кожному запущеному процесу присвоюється рівень пріоритету, і передусім виконується процес з вищим пріоритетом.

Багатопоточність – для реального одночасного виконання процесів у Windows застосовують механізм, який називають багатопоточністю. Потоки – це неначебто фрагменти програмних кодів, що виконують і можуть працювати одночасно.

Обмін інформацією між додатками – при роботі в багатозадачному середовищі особливо важливий обмін інформацією між програми-додатками. У середовищі MS-DOS подібна задача доступна лише кваліфікованому програмісту, у той час, як в Windows користувач може вільно передавати інформацію від одного програмного додатку до іншого, не турбуючись про формати даних.

Єдиний графічний інтерфейс – у Windows уніфіковано інтерфейс усіх Windows-додатків і правила роботи з ними. Завдяки цьому користувач, вивчивши роботу однієї програми, може без особливих зусиль освоювати всі наступні.

Інсталяція – копіювання із зміною деяких параметрів конфігурації системи.

Об’єкт – це все, чим оперує Windows: програма, група програм, диск, папка, файл, документ, значок (піктограма), ярлик (вказівка) та інше. Класичне поняття «файл» залишилося без змін. Проте документом потрібно вважати будь-який файл, який вміщує дані: текст, графічне зображення, електронну таблицю. Каталоги називають папками. Папки можуть вміщувати файли (програми та документи, інші папки, а також деякі інші об’єкти). Папки і файли розміщені на дисках.

Windows допускає використання довгих імен. Допустима довжина назви файла – 255 символів, включаючи пропуски. Ім’я файла може складатись з букв (маленьких і великих), цифр, пропусків, а також символів: ~, @, #, $, &, %, (,), _, +, =, -, {, }, [, ],,,;, `. Всередині однієї папки не допускається наявність двох папок чи файлів з однаковими іменами. Windows працює з іменами MS-DOS, які побудовані за системою «8.3», причому система автоматично довгі імена скорочує і утворює короткі імена. Проте якщо є необхідність обміну інформацією або роботи зі старими програмами, тому краще зразу надавати імена файлам за системою «8.3». Потрібно пам’ятати, що робота програм, які не підтримують довгі імена у середовищі Windows, може призвести до руйнування файлової системи Windows.

Новим типом об’єктів є ярлик (вказівка). Його використання істотно прискорює доступ до додатків, папок і документів. Ярлик – це посилання на деякий об’єкт, який знаходиться десь у файловій системі. Користувач за цим посиланням завжди може знайти його, для чого досить двічі клацнути на ліву кнопку мишки, коли курсор вказує на значок ярлика. Як правило, ярлик носить те саме ім’я, що й об’єкт, який він представляє, хоча користувач може змінити це ім’я.

Для подання об’єктів у Windows використовують значки (піктограми). Вони присутні скрізь – на робочому столі (головному вікні), а також у будь-якому іншому відкритому вікні. За виглядом значка майже завжди можна визначити тип об’єкта, який він представляє. Деякі значки є стандартними, наприклад ті, які представляють диски, папки, деякі типи документів.

Значок ярлика відрізняється від усіх інших тим, що у лівому куті піктограми розміщений маленький квадрат, всередині якого зображена стрілка.

Кожен значок супроводжується позначкою з іменем об’єкта, який він представляє. Це ім’я легко редагувати прямо на місці відображення значка без застосування будь-яких текстових редакторів. За бажанням користувач може замінити будь-який значок на інший зі спеціальної бібліотеки. Windows має вбудовані засоби зміни розміру, а також створення нових значків.

Використання значків значно спрощує роботу з об’єктами Windows, оскільки подвійним клацанням вказівки мишки на піктограмі можна у будь-який час відкрити будь-яку папку, запустити будь-який додаток, або відкрити документ.

Робочий стіл

Windows – це ОС, яка забезпечує одночасну роботу кількох додатків (програм). Порівняно з іншими ОС у ній використовують найсучасніші механізми забезпечення такого режиму роботи. На відміну від старих версій Windows не потребуєMS-DOS, тому що вона виконує всі функції ОС.

Простий та зручний інтерфейс системи забезпечує «природність» спілкування користувача з комп’ютером. Потрібно відмітити, що система має широкий набір засобів, який уможливлює налаштування інтерфейсу так, як подобається користувачу. Головна особливістьінтерфейса Windows – наявність панелі завдань, на якій розміщена кнопка ПУСК. Натискування цієї кнопки відкриває доступ до головного меню системи. При запуску будь-якого додатку або відкритті будь-якої папки на панелі завдань з’являється кнопка, яка являє цей додаток чи папку. Друга важлива особливість інтерфейсу – наявність так званого контекстного меню, яке відкривається за натисненням правої кнопки мишки. Використання цього меню прискорює процес роботи з об’єктами, оскільки користувач звільняється від необхідності шукати команди у меню вікон.

Інтерфейс Windows розрахований для роботи з маніпулятором типу мишка. Без нього робота стає практично неможливою. Однак у багатьох випадках не виключено використання клавіатури. Мишку використовують для вибору і перетягування об’єктів, запуску додатків, натискування екранних кнопок, виконання операцій редагування тощо. Вигляд вказівки мишки змінюється залежно від того, яка операція виконується з використанням мишки.