Клінічні симптоми в залежності від локалізації раку.

Так, при локалiзацiї пухлини в кардiальному вiддiлi пацiєнт скаржиться, на:

― появу симптомiв дисфагiї,

― з'являється неприємне вiдчуття за грудиною i

― вiдчуття непроходження твердої їжi по стравоходу.

― Через деякий час (як правило, досить швидко, протягом кiлькох тижнiв, iнодi навiть днiв) тверда їжа не проходить зовсiм (доводиться запивати водою чи iншою рiдиною).

Цей перiод може тривати 1-3 мiсяцi. Хворi найчастiше звертаються до лiкаря саме в цей перiод.

― До цього часу з'являються й iншi симптоми: регургiтацiя, бiль за грудиною, втрата аси тiла, iнодi навiть виснаження,

― сiре забарвлення обличчя, шкiра суха, швидко наростає загальне нездужання.

― Iнодi пацiєнти звертаються до лiкаря тодi, коли вже з великим зусиллям проходить лише рiдка їжа або настав повний стеноз.

 

При локалiзацiї пухлини в антральному вiддiлi шлунка:

― першi скарги – це поява вiдчуття тяжкостi, розпирання в епiгастрiї пiсля прийому їжi (навiть у невеликiй кiлькостi),

― "вiдчуття насиченостi" (пiсля прийому склянки води),

― вiдрижки (спочатку просто повiтрям, а потiм iз запахом).

― Протягом дня вiдчуття тяжкостi наростає, хворий змушений викликати блювання.

― Зранку може спостерiгатися блювання слизом iз домішками крові у вигляді "кавової гущi" (так звана "ракова" вода).

― Хворi худнуть (втрачають масу тiла), наростає слабiсть,

― анемiя.

Пухлини, локалiзованi в тiлi шлунка, проявляються:

― або больовим синдромом,

― або синдромом "малих ознак" (А.I.Савицький, 1947).

― У частини хворих рак шлунка проявляється лише метастатичним пошкодженням iнших органiв або ускладненнями.

 

 

Видiляють бiльше двадцяти так званих "атипових" форм, якi характеризуються:

― "безпричинною" анемiєю,

― асцитом,

― жовтяницею,

― лихоманкою, набряками,

― гормональними порушеннями,

― змiнами вуглеводного обмiну,

― кишковою симптоматикою.

При оглядi хворих iз раком шлунка спостерiгають блiдiсть шкiрних покривiв (при анемiї), у задавнених випадках - "жаб'ячий" живiт (ознака асциту).

Пальпаторно визначають болючiсть в епiгастральнiй дiлянцi, в деяких випадках вдається пропальпувати саму пухлину.

При аускультацiї хворих iз пiлоростенозом на грунтi пухлини можна визначити "шум плеску".

Лабораторнi данi: гiпохромна анемiя, нейтрофiльний лейкоцитоз, збiльшена ШОЕ; при дослiдженнi шлункової секрецiї: гiпо- й анациднiсть та ахлоргiдрiя.

Езофагогастродуоденоскопiя дає можливiсть дiагностувати пухлину навiть меншу 5 мм та провести прицiльну бiопсiю з гiстологiчним дослiдженням взятого матерiалу.

Рентгеноскопiя i рентгенографiя шлунка. Основнi ознаки: дефект наповнення, локальна вiдсутнiсть перистальтики, "злоякiсний" рельєф слизової оболонки.

Ультразвукове дослiдження: наявнiсть метастазiв у печiнку, пiдшлункову залозу.

Комп'ютерна томографiя дозволяє оцiнити основнi параметри пухлини, проростання в сусiднi органи та наявнiсть метастазiв.

Лапароскопiю доцiльно застосовувати, в основному, для вирiшення питання про операбельнiсть пухлини (дiагностика метастатичного ураження органiв черевної порожнини).

Рак шлунка. Контрастні рентгенограми