Назвіть твори давньої літератури в сучасному дитячому прочитанні. Доведіть, що «Повчання Володимира Мономаха дітям» – це моральний заповіт нащадкам.

Літописи — це історичні літературні твори, які в хронологічному порядку розповідали про історичні події. Найдавнішим із творів цього жанру є “Повість минулих літ” (провідна ідея — заклик до єднання руського народу, боротьби проти князівських чвар, уболівання за долю рідної землі).

До відомих літературних пам’яток Київської Русі належить т.зв. “Повчання Володимира Мономаха дітям”. Автор дає у ньому високі моральні настанови, вимагає, щоб вони були мужніми і працьовитими, не цуралися науки.

Унікальною пам’яткою княжої доби, вершиною літератури Київської Русі є “Слово о полку Ігоревім”. Його автор, оповідаючи про похід на половців, уболіває за долю Русі, яку роздирають князівські усобиці, закликає князів до спільних дій проти ворогів землі руської.

До пам’яток старокиївської доби належить “Ходіння Данила Паломника” (про мандрівку у Святу землю (Палестину) та “Моління Данила Заточника” (автор прославляє розум і владу, що тримається на розумі).

Друковані книги для дітей в Україні з’являються у другій половині XVI ст. Першою з них була “Руська граматика, або Буквар” (1574), виданий у Львові Іваном Федоровим (складається з абетки, складів, зразків відмінювання і короткої читанки). Цей підручник започаткував розвиток навчальної літератури.

Значний внесок у розвиток дитячої навчальної літератури зробив Мелетій Смотрицький. Це пов’язано насамперед з його “Слов’янською граматикою” (1619) — першим підручником із церковнослов’янської мови.

Помітною постаттю в літературному житті України другої половини XVII ст. є Лазар Баранович. У дитяче читання увійшли його поезії “Веселка в небі — втішитись треба”, “Про місяць та зорі”, “Про сонце”, “Про мир”, “Про час до всього — доброго, злого”. (Перекладені сучасною українською мовою Валерієм Шевчуком та Ольгою Крекотень; в афористичній формі вони розкривають душевний стан людини, показують зв’язок між земним та небесним).

У цей же період з’являється ще один український письменник — Климентій Зіновіїв. Він був співцем праці, залишивши по собі цикл “О ремесниках розмаитых”, збирачем фольклору (записав близько двох тисяч “приповістей”). На засадах етнопедагогіки ґрунтуються його твори на шкільну тематику, на тему виховання дітей.

Про освіту для дітей та художню літературу для них дбали церковні й літературні діячі. Серед них — Феофан Прокопович — автор “Букваря” та “Первого учения отрокам”. Він першим здійснив скорочений виклад байки римського поета Горація “Байка про сільську та міську мишу”, поповнивши цим літературу для дитячого читання.

«Повчання Володимира Мономаха дітям». Це духовний заповіт нащадкам, як зберегти державну єдність країни, в якому викладено досвід і мудрі житейські поради. Це заповіт, де князь доводить, що жити слід у злагоді зі своєю совістю, творячи добро й благочестя, бути вихованим, ввічливим, Доброзичливим:

• “треба мати душі чисті, непорочні, тіла худі, лагідну бесіду і в міру слово Господнє”;

• “при їді і питті без галасу великого бути”;

• “при старих - мовчати, премудрих - слухати, старшим - покорятися, з рівними і меншими - приязнь мати”;

• “без лукавства розмовляти, багато розуміти”;

• “не лютувати словом, не хулити розмовою, не надміру сміятися, соромитися старших”;

• “долі очі мати, а душу - вгору”;

Володимир Мономах повчав своїх дітей, як справедливо правити, діяти на користь людей і держави, щоб рідний край зріс зміцнів, став могутнім.

Докладно розповідає про своє життя і наказує синам добре пильнувати свої обов’язки перед підданими:

• не давати “сильним” погубити людину;

• убогих не забувати, нагодувати і подати сироті;

• заступитися за вдовицю;

• нікого не вбивати;

• гордості не мати ні в серці, ні в умі;

• старих шанувати, як батька, а молодих — як братів;

Потрібно творити добро для людей, керуватися засадами християнської релігії та моралі, бути милосердними, справедливими дбати про державу, про добру славу перед своїми і чужими. Будучі великим працелюбом, він і дітей привчав до цього: “Нехай не застане вас сонце в постелі!”.