Тема уроку: Промисловий розвиток України

		Промисловий розвиток Західної України - 70-90-ті роки XIX ст. – формування фабрично-заводської промисловості в західноукраїнських землях: · 220 середніх і великих промислових підприємств; · 95% - дрібні, на яких працювало п’ять осіб; · кожний сьомий працював на невеликому підприємстві, власником якого й був; - причина промислового застою – імпорт фабрично-заводських виробів з західних провінцій Австрії: Ø занепад обробної промисловості: цукрової, текстильної, шкіряної, паперової, сірникової; Ø розвиток галузей, які спеціалізувалися на виробництві й первинній обробці сировини і не мали конкуренції в імперії: борошномельна, спиртогорілчана, нафтова, лісопереробна, солеварна; Ø найбільш розвинута й технічно оснащена – лісопильне виробництво; - розвиток Дрогобицько-Бориславського нафтового району: Ø використання нової техніки; Ø буріння глибоких свердловин;     - зростання видобутку кам’яної та кухонної солі – 64% видобутку солі в імперії; - видобування озокериту; - іноземні капіталісти – австрійські, німецькі, англійські, французькі, бельгійські – контролювали найголовніші галузі промисловості (в першу чергу – нафтову); - розвиток залізничного транспорту – 1861 р. Краків, Перемишль – Львів; через п’ять років – до Чернівців, у 80-ті роки XIX ст. – через Стрий на Закарпаття; Львів – українські землі, що входили до складу Росії   Східна Галичина, Буковина і Закарпаття залишалися слабо розвину-тими задвірками Австро-Угорської імперії
	Промисловий розвиток Наддніпрянської України - нова фаза промислового перевороту та його завершення (поч.60-х – 80-ті рр. XIX ст.): · машинізація виробництва; · застосування нових технологій та механізмів; · ринок вільнонайманої праці; - політика протекціонізму; - приплив іноземного капіталу в ключові галузі промисловості України: · прискорений розвиток галузей промисловості: вугледобувна, гірничорудна, металургійна, сільськогосподарське машинобудування; · викачування великих коштів у вигляді промислових прибутків (Юз за 25 років вивіз до Англії 25 млн крб. золотом); - формування українського індустріального району – Донецький вугольно-металургійний, Криворізький залізорудний, Нікополь-ський марганцевий: · Україна головна вугільно-металургійна база Російської імперії; · технічна відсталість Донбасу; · розробка нових покладів залізної руди;   - розвиток транспортного машинобудування: · будівництво залізниць (перша – Балта – Одеса); · кінець 80-х років XIX ст. – ціла система залізниць, які сполучали найбільші міста й промислові райони України із різними регіонами Росії, Україну і Західну Європу;   · використання водного транспорту; · морський торговельний флот (Азовсько-Чорноморський басейн) Україна не була колонією «азійського» типу – бідною, без власної промисловості, ресурси якої імперія просто викачувала. Вона була колонією «європейського» типу – промислово розвинутою, яку позбавляють не стільки ресурсів, скільки капіталу і потенційних прибутків.

					70-ті р. XIX ст. – 20-30 тис. т, 1900 р. – понад 325 тис. т