Содержание книги
Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема 2. Методичні основи підготовки та реалізації
Господарських рішень
2.1. Елементи та умови процесу прийняття господарських рішень. 2.2. Моделі прийняття рішень. 2.3. Технологія вироблення та реалізації господарських рішень. 2.4. Методи та інструменти розробки господарських рішень.
Елементи та умови процесу прийняття господарських рішень Прийняття рішення – це не одномоментний акт, а результат процесу, який розвивається у часі і має визначену структуру. Процес прийняття рішення являє собою циклічну послідовність дій суб’єкта управління, направленого на розв’язання певної проблеми підприємства і передбачає аналіз ситуації, генерацію альтернатив, прийняття рішення і його виконання (рис. 2.1). Фактична структура процесу прийняття рішення визначається конкретною ситуацією або проблемою. Процес прийняття господарських рішень складається із сукупності визначених елементів. Необхідність прийняття рішень зумовлюється наявністю однієї чи декількох цілей щодо ліквідації, зменшення актуальності або повного вирішення конкретної господарської проблеми, яких необхідно досягнути. Мета є спонуканням до дій.
Рисунок 2.1 – Етапи та стадії прийняття управлінських рішень
Господарське рішення розробляється та реалізується уповноваженою особою в межах її компетенції, або групою осіб – колективно. Суб’єктом, що приймає рішення може бути керівник, менеджер, фахівець, відділ, підприємство в цілому. У процесі прийняття рішень розробка та порівняння якомога більшої кількості альтернативних варіантів – є особливо важливою задачею. Для прийняття ефективних рішень необхідна можливість вибору, що зумовлює потребу наявності відповідної низки варіантів (сукупності альтернатив). Генерування альтернатив – одне з центральних завдань прийняття рішень. Поширеними є такі способи генерування альтернатив: пошук альтернатив у патентній і журнальній літературі; залучення кваліфікованих експертів; комбінаторика методів модифікації для створення нових альтернатив на базі вже існуючих; штучне включення альтернатив, семантично протилежних пропонованим варіантам. Після генерації альтернатив слід провести попередній аналіз, що має на меті підвищити ефективність їх застосування. Рекомендується виділити ті альтернативи, яким властиві: стійкість до зміни деяких зовнішніх умов; надійність; багатоцільова придатність і адаптивність.
Залежно від забезпеченості інформацією ОПР може опинитися в різних умовах: визначеності, часткової визначеності, часткової невизначеності, повної невизначеності. Важливим елементом прийняття господарських рішень є критерії вибору за якими ОПР визначає, до якого результату може привести та чи інша дія, для того, щоб обрати з них найкращий варіант. Ними є кількісні та якісні показники за якими здійснюється вибір кращого варіанту рішення. За їхньою допомогою визначаються очікувані результати, вимірювані в категоріях «корисність», «збиток», «прибуток», «витрати». Таким чином, головними елементами процесу прийняття господарських рішень є: мета, суб’єкт, що приймає рішення, альтернативні варіанти рішення, ступінь забезпеченості інформацією, критерії вибору та результати. Стилі прийняття рішень відрізняються за способом мислення та відношенням до двозначності. Деякі суб'єкти, що приймають рішення, діють логічно та раціонально, тому вони послідовно опрацьовують інформацію. Інші індивіди мислять творчо, користуючись власною інтуїцією, тяжіють до бачення стану справ у великомасштабній перспективі. Щодо терпимості до двозначності, то деякі індивіди мають високу потребу в послідовності та порядку прийняття рішень для мінімізації двозначності, а інші спроможні впоратися з високим ступенем невизначеності й одночасно осмислювати багато ідей. Стилі у прийнятті рішень:директивний, аналітичний, концептуальний та біхевіористичний (рис. 2.2).
Рисунок 2.2 – Стилі прийняття рішень
Директивнийстиль репрезентує метод прийняття рішень, що характеризується незначною терпимістю до двозначності та раціональним способом мислення. Особи з таким стилем мислення діють логічно та ефективно, переважно приймаючи швидкі рішення, зосереджуються на короткому часовому періоді.
Для аналітичногостилю прийняття рішень властивий високий ступінь двозначності, доповнений раціональним способом мислення. Особи з таким способом мислення ретельно досліджують численні альтернативні варіанти. Представниками концептуального стилю прийняття рішень є ОПР із дуже широким світоглядом і здатністю досліджувати численні альтернативи. Вони зосереджують увагу переважно на довготерміновому аспекті й часто шукають рішення творчого характеру. Біхевіористичний стиль свідчить про індивіда, який мислить інтуїтивно, проте відзначається низькою терпимістю до двозначності. Шляхи (стилі) прийняття рішення: самостійне; із залученням консультантів – після консультації; групою (керівник при цьому виступає як один із членів групи). У разі групового прийняття рішення(5-15 учасників) забезпечується участь тих, кого воно безпосередньо стосується, чим підвищується їхня готовність усвідомлено його виконувати. Перевагигрупового прийняття рішення полягають у наповненні процесу прийняття рішення широким спектром досвіду та поглядів; полегшенні координації подальшої роботи, поліпшенні комунікацій; збільшенні розмаїтості розглянутих альтернатив, розширенні обсягу використовуваної інформації; посиленні сприйняття рішення; зміцненні легітимності. Недоліки групового прийняття рішень:більша тривалість прийняття; групи частіше йдуть на компроміс, нерідко потрапляючи під чийсь вплив; окремі індивідууми можуть використовувати групу для посилення свого впливу; іноді групи взагалі не можуть прийняти рішення через внутрішні чвари; за групового ухвалення рішення відповідальність окремого члена групи не має чіткого вираження. Ідеальний процес прийняття рішень має бути: послідовним, раціональним; базуватися на точній інформації; бути вільним від емоцій та упереджень. Розглядаючи рішення як процес, спрямований на вибір дій людини, підприємства чи групи осіб (підрозділів), неважко помітити, що дана економічна категорія перетворюється на психологічний процес, у якому наявні такі аспекти, як логіка, інтуїція, судження (точки зору, погляди, оцінки), раціональність. Тому у ході прийняття та обґрунтування рішень варто враховувати логіку, інтуїцію та досвід як три сторони трикутника. В ідеалі всі названі елементи мають бути абсолютно збалансованими, але на практиці акценти будуть великою мірою залежати від стилю прийняття рішення (групового чи індивідуального) та типу рішення взагалі. Взаємодія цих факторів і визначає форму трикутника. Наприклад, стиль прийняття рішень керівником, який дуже покладається на логіку та меншою мірою – на власний досвід, і вже зовсім мало звертає уваги на інтуїцію, ілюструватиме трикутник, зображений на рис. 2.3. Характер рішення залежить від рівня його прийняття – стратегічний, тактичний, оперативний рівень (рис. 2.4). У разі прийняття суто інтуїтивного рішення люди виходять із власного відчуття того, що їхній вибір правильний. Цей спосіб притаманний творчим особистостям з великою потребою в незалежності, діловим егоїзмом, ерудицією, широкими інтересами. Під час прийняття рішень інтуїтивного характеру керуються аналогіями, словеснимиконцептуальними асоціаціями, передбаченням, але відсутній систематичний підхід до вибору альтернатив. При цьому існує дуже великий ризик помилок, тому ці рішення припустимі лише в крайньому випадку, скоріше як виняток, а не правило.
Рисунок 2.3 – Трикутник прийняття рішення, який відображує
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-27; просмотров: 215; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.148.103.210 (0.007 с.) |