Повноваження і права громадських екологічних організацій

Для досягнення своїх статутних цілей і завдань, залучення широких верств населення до охорони довкілля та формування належної екологічної свідомості громадські організації мають право:

а) вільного доступу до інформації про стан довкілля, джерела його забруднення, захворюваність населення.

Ці відомості ніким не можуть бути засекречені (ст.50 Конституції України);

а) розробляти і пропагувати свої природоохоронні програми;

б) приймати участь у розгляді радами, іншими органами місцевого самоврядування питань охорони довкілля, використання природних об’єктів і забезпечення екологічної безпеки або виступати з ініціативою винесення цих питань на місцеві та всеукраїнські референдуми;

в) брати участь у розгляді радами, іншими органами місцевого самоврядування питань охорони довкілля, використання природних об’єктів і забезпечення екологічної безпеки або виступати з ініціативою винесення цих питань на місцеві та всеукраїнські референдуми;

г) проводити громадську екологічну експертизу в будь-якій сфері діяльності, що потребує екологічного обґрунтування і публічного слухання або відкриті засідання щодо оцінки екологічної безпеки об’єктів експертизи;

д) вносити до відповідних органів пропозиції про організацію території та об’єктів природно-заповідного фонду;

е) подавати до суду позови про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону довкілля, в т.ч. здоров’ю громадян і майну громадських об’єднань;

є) брати участь у проведенні у проведенні державними органами спеціальної компетенції перевірок дотримання підприємствами установами, організаціями та громадянами екологічного законодавства й попередження відповідних правопорушень;

ж) здійснювати й інші заходи, дозволені законом.

Повноваження і права громадських екологічних інспекторів

Громадський екологічний контроль здійснюється громадськими інспекторами з охорони довкілля на підставі ст. 36 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та відповідного Положення, затвердженого Мінприроди 5 липня 1990р. Згідно з цими нормативними документами громадські екологічні інспектори:

а) беруть участь у проведенні спільно з працівниками органів державного екологічного контролю рейдів і перевірок додержання підприємствами, організаціями та громадянами законодавства про охорону довкілля, додержання норм екологічної безпеки та використання природних ресурсів;

б) надають допомогу органам державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища в діяльності по запобіганню екологічним правопорушенням;

в) проводять перевірки та складають протоколи про порушення екологічного законодавства й подають їх органам державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища, та правоохоронним органам для притягнення винних до відповідальності;

г) пред’являють до суду позови про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення екологічного законодавства, в т.ч. здоров’ю громадян і майну громадських об’єднань;

д) здійснюють й інші функції відповідно до законодавства України.

Форми екологічного контролю

Екологічний контроль стану навколишнього природного середовища здійснюється багатьма формами. Основними серед них є:

— екологічне планування, аналіз і прогнозування;

— спостереження і моніторинг довкілля;

— державний облік в галузі охорони довкілля;

— екологічна паспортизація підприємств;

— екологічне ліцензування;

— екологічне лімітування;

— контроль речовин, матеріалів і параметрів довкілля акредитованими екологічними лабораторіями;

— прикордонний екологічний контроль;

— екологічна експертиза;

— екологічне інспектування;

— екологічний аудит;

— екологічна стандартизація;

— екологічне нормування.