Державні органи екологічного контролю і інспектування

ЗМІСТ

Вступ
1. Державні органи екологічного контролю і інспектування
1.1. Система органів екологічного контролю і інспектування
1.2. Повноваження органів екологічного контролю
1.3. Форми екологічного контролю
2. Загальна характеристика Державної (головної) екологічної інспекції та Державних екологічних інспекцій в областях, містах Києві та Севастополі
2.1. Загальні відомості про інспекції
2.2. Повноваження і права Державної (головної) екологічної інспекції (Держекоінспекції)
2.3. Повноваження і права Державних екологічних інспекцій в областях, містах Києві та Севастополі (далі – Інспекції)
2.4. Керівництво інспекцій
3. Організація проведення інспекторських перевірок суб’єктів господарювання щодо дотримання ними вимог природоохоронного законодавства
3.1. Юридичні аспекти перевірок
3.2. Загальні відомості про здійснення перевірки
3.3. Планування, організація, порядок призначення і підготовка до перевірки
3.4. Види і частини перевірки
3.5. Права та обов’язки державних інспекторів
3.6. Форми Повідомлення про проведення планової перевірки і направлення на проведення перевірки
4. Порядок проведення і оформлення інспекторської перевірки суб’єктів господарювання
4.1. Початок перевірки
4.2. Хід перевірки
4.3. Оформлення перевірки
4.4. Форми документів перевірки (Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, Припис, Подання про видачу, зупинення дії або анулювання дозволу, ліміту, квоти)
5. Перевірка повітряохоронної діяльності підприємств і нормативи часу при здійсненні інспектування
5.1. Загальні відомості
5.2. Стаціонарні джерела забруднення
5.3. Пересувні джерела забруднення
6. Інвентаризація викидів забруднюючих речовин на підприємстві і звіт про неї
6.1. Чим регламентується проведення інвентаризації і складання звіту?
6.2. Основні терміни та їх визначення
6.3. Порядок проведення інвентаризації
6.4. Зміст звіту
6.5. Додатки до інструкції «Про зміст та порядок складання звіту про проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві»……
7. Перевірка водоохоронної діяльності і нормативи часу при здійсненні інспектування
7.1. Загальні відомості
7.2. Перевірка водоспоживання
7.3. Перевірка водовідведення
7.4. Перевірка санітарного стану території об’єкту і потенційних джерел забруднення поверхневих і підземних вод
7.5. Перевірка водоохоронної діяльності
7.6. Відбір проб води
8. Порядок планування, проведення і оформлення перевірок умов використання та охорони земель, а також застосування заходів впливу до порушників земельного законодавства
8.1. Юридичні аспекти державного контролю за використанням і охороною земель
8.2. Методи здійснення державного контролю
8.3. Види перевірок
8.4. Порядок проведення перевірок
8.5. Оформлення документів за результатами перевірок
8.6. Порядок застосування заходів впливу до порушників земельного законодавства
8.7. Форми документів (акта, протоколу, припису) за результатами перевірок
9. Порядок встановлення, обчислення та сплати зборів за забруднення навколишнього природного середовища
9.1. Юридичні аспекти питання
9.2. Види і платники збору, об’єкти обчислення збору
9.3. Нормативи збору та їх індексація
9.4. Ліміти на скидання забруднюючих речовин та розміщення відходів
9.5. Порядок обчислення, подання податкового розрахунку та сплати збору
9.6. Контроль за дотриманням лімітів на скидання забруднювачів і розміщення відходів, а також за обчисленням, своєчасністю і повнотою сплати збору
9.7. Відповідальність і права платників збору
10. Визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення водного законодавства
10.1. Юридичні аспекти питання
10.2. Основні терміни, що вживаються
10.3. Забруднення водних об’єктів наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об’єкт зі зворотними водами
10.4. Забруднення водних об’єктів забруднюючими речовинами у складі продукції, сировини та відходів
10.5. Забруднення підземних вод
10.6. Що розраховується в «Методиці»?
Контрольні питання до розділів
Література

Вступ

 

Серед превентивних заходів, які повинні гарантувати екологічну безпеку, велика роль належить природоохоронному інспектуванню. Основним змістом інспектування є попередження і виявлення порушень законодавства про охорону навколишнього середовища незалежно від суб’єкта права. Здійснюючи контроль за господарською діяльністю юридичних і фізичних осіб державні органи інспектування наділені широким колом повноважень і прав. Мають вони й відповідні обов’язки.

Майбутній фахівець – еколог повинен добре знати структуру державних органів контролю і нормативні документи, що регламентують умови інспекторської перевірки додержання підприємствами, установами і організаціями екологічного законодавства.

Державні органи контролю

Державну систему контролю за екологічною безпекою в Україні можна представити блок-схемою (рис.1)

 

Як можна бачити зі схеми, деякі Державні комітети с служби відносяться до рангу міністерств, інші є складовою частиною багатьох міністерств, але всі ці органи в той чи іншій мірі спеціально уповноважені виконувати функції державного екологічного контролю.

 

 

Адміністрація Президента України

Верховна Рада України

Кабінет Міністрів України

 

Міністерства України
Міністерство охорони навколишнього середовища (Мінприроди)	Міністерство палива та енергетики (Мінпалива)
Міністерство охорони здоров’я (МОЗ)	Міністерство аграрної політики (МАП)
Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС)	Інші міністерства з обмеженими повноваженнями (Мінпраці, МВС та ін.)

 

Департаменти, Комітети, Інспекції, Управління, Служби, інше
Комітети	Департаменти
Державний комітет природних ресурсів	Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
Державний комітет з енергозбереження	Державний департамент рибного господарства та рибної промисловості
Державний комітет на земельних ресурсах	Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю
Державний комітет лісового господарства	Державний департамент гідрометеорологічної служби і моніторингу
Державний комітет по водному господарству	Державний департамент геології та використання надр
Державний комітет ядерного регулювання	Державний департамент охорони, використання та відновлення ресурсів
Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації	Державний департамент екологічної безпеки
НАК «Нафтогаз України» НАК «Надра України»	Інспекції
Державний комітет з будівництва та архітектури	Державна екологічна інспекція
Державний комітет статистики	Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі
Державний комітет по гідрометеорології	Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря
Державний комітет по геології та використанню надр	Державна екологічна Азовського моря
Державний комітет інформаційної політики, телебачення та радіомовлення	Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція
Республіканський комітет АРК по екології та природних ресурсів	Державна інспекція з контролю за охороною, захистом, використанням і відтворенням лісів
Служби	Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель
Державна служба заповідної справи	Державна автомобільна інспекція
Державна санітарно-епідеміологічна служба	Управління
Державна гідрометеорологічна служба	Державне управління моніторингу довкілля
Державна митна служба	Обласні державні управління екології та природних ресурсів
Державна прикордонна служба	Державні управління екології та природних ресурсів у містах Києві та Севастополі
Служба безпеки України	Інше
	Урядова інформаційно-аналітична система з надзвичайних ситуацій
	Центри моніторингу довкілля інших держав

 

Форми екологічного контролю

Екологічний контроль стану навколишнього природного середовища здійснюється багатьма формами. Основними серед них є:

— екологічне планування, аналіз і прогнозування;

— спостереження і моніторинг довкілля;

— державний облік в галузі охорони довкілля;

— екологічна паспортизація підприємств;

— екологічне ліцензування;

— екологічне лімітування;

— контроль речовин, матеріалів і параметрів довкілля акредитованими екологічними лабораторіями;

— прикордонний екологічний контроль;

— екологічна експертиза;

— екологічне інспектування;

— екологічний аудит;

— екологічна стандартизація;

— екологічне нормування.

Права Держекоінспекції

Держекоінспекція має право:

1) обстежувати в установленому порядку підприємства, установи і організації, військові та оборонні об'єкти, об'єкти органів внутрішніх справ, Державного департаменту з питань виконання покарань і СБУ та Державної прикордонної служби у місцях їх постійної дислокації, проведення військових навчань, маневрів, а також під час передислокації військ і військової техніки з використанням автомобільних, повітряних, залізничних та плавучих транспортних засобів з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку;

2) обмежувати чи зупиняти (тимчасово) в установленому порядку діяльність підприємств, установ і організацій та експлуатацію об'єктів (в тому числі будівництво, реконструкцію та розширення об'єктів) і подавати Мінприроди пропозиції щодо припинення їх діяльності у разі порушення ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, за винятком суб'єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції;

3) опломбовувати приміщення, устатковання та апаратуру підприємств, установ, організацій та об'єктів, стосовно яких було прийняте в установленому порядку рішення про обмеження чи зупинення (тимчасово) їх діяльності;

4) перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (ліцензії, дозволи тощо);

5) складати акти перевірки і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом;

6) давати обов'язкові для виконання приписи з питань, що належать до її повноважень;

7) доставляти осіб, які вчинили порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, до органів внутрішніх справ або виконавчих органів сільських, селищних рад, якщо особу порушника не може бути встановлено на місці вчинення порушення;

8) вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

9) контролювати наявність та правильність укладення договорів обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів, експортерів та осіб, які відповідають за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок пожеж та аварій на об'єктах підвищеної небезпеки;

10) передавати до прокуратури, органів досудового слідства та органів дізнання матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину;

11) одержувати в установленому порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій документи, матеріали та іншу інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;

12) залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками) до розгляду питань, що належать до її повноважень;

13) зупиняти транспортні (в тому числі плавучі) засоби та проводити їх огляд, огляд знарядь добування об'єктів рослинного та тваринного світу на місцях їх добування, зберігання, перероблення та реалізації;

14) вилучати в установленому порядку в осіб, які порушили вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища, знаряддя добування об'єктів рослинного та тваринного світу, транспортні (в тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що є знаряддям незаконного добування об'єктів рослинного та тваринного світу, незаконно добуті природні ресурси і продукцію, що з них вироблена, а також відповідні документи (ліцензії, дозволи тощо);

15) викликати громадян для одержання усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку;

16) здійснювати відповідно до закону фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання та розкриття порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

17) призначати в установленому порядку громадських інспекторів з охорони довкілля та видавати їм посвідчення затвердженого Мінприроди зразка;

18) оглядати в пунктах пропуску через державний кордон, на митницях призначення та відправлення усі види транспортних (у тому числі авіаційних і плавучих) засобів, в порядку, визначеному законодавством, з метою, виявлення екологічно небезпечних і заборонених до вивезення з України та ввезення в Україну вантажів;

19) робити запити та подавати пропозиції до Мінприроди щодо фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів державного бюджету;

20) виступати за дорученням Мінприроди замовником під час закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

21) використовувати за погодженням з органами МВС спеціальні транспортні засоби, які мають кольорографічне забарвлення та напис з емблемою;

22) скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до її повноважень.

Повноваження Інспекцій

Інспекція відповідно до покладених на неї завдань:

1) здійснює державний контроль за:

а) додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами - місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади, суб'єктами господарювання, фізичними особами;

б) додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами); виконанням вимог висновків державної екологічної експертизи у сфері використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, транскордонне переміщення об'єктів рослинного та тваринного світу;

в) забрудненням навколишнього природного середовиша внаслідок викидів та скидів шляхом проведення інструментально-лабораторних вимірювань показників складу та властивостей, у тому числі забруднюючих речовин, у межах галузі атестації на право виконання цих вимірювань;

г) додержанням вимог екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, у тому числі:

— у процесі проведення наукових, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, впровадження у виробництво відкриттів, винаходів, використання нової техніки, а також устаткування, технологій і систем, що імпортуються;

— на військових і оборонних об'єктах, об'єктах органів внутрішніх справ, органів Служби безпеки України та Державної прикордонної служби у місцях їх постійної дислокації, а також під час передислокації військ і військової техніки з використанням автомобільних, повітряних, залізничних та плавучих транспортних засобів, проведення військових навчань, маневрів;

— у пунктах пропуску через державний кордон України та в зоні діяльності митниць призначення та відправлення;

— у процесі транспортування, зберігання, застосування, утилізації, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімїкатів, небезпечних хімічних речовин, виробничих, побутових та інших видів відходів;

— у зонах спостереження атомних електростанцій;

2) подає до Мінприроди, територіальних органів Мінприроди та Дєржєкоінспекції у межах своєї компетенції пропозиції щодо:

— розроблення та виконання загальнодержавних, регіональних та інших програм з охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, з використання, відтворення та охорони природних ресурсів;

— удосконалення системи обліку, звітності та державної статистики з питань, що належать до її повноважень - затвердження та погодження в установленому порядку правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання та відтворення природних ресурсів, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами;

— стандартизації, сертифікації, атестації, метрологічного забезпечення у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання та відтворення природних ресурсів, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами;

— розроблення нормативів зборів за використання природних ресурсів і забруднення навколишнього природного середовища, а також порядку їх стягнення;

— видачі, зупинення дії чи анулювання в установленому законодавством порядку дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів, транскордонного переміщення об'єктів рослинного і тваринного світу;

— планування та здійснення заходів щодо попередження та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру в частині забезпечення екологічної та з межах своєї компетенції радіаційної безпеки;

— удосконалення та підвищення ефективності здійснення громадського контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища;

3) координує відповідно до законодавства роботу підрозділів центральних органів виконавчої влади на місцях, посадові особи яких здійснюють державний контроль у сфері мисливського господарства, використання та схорони земель, використання та охорони вод і відтворення водних ресурсів, а також з питань регулювання рибальства;

4) за дорученням Мінприроди та Держекоінспекції бере участь у здійсненні відповідно до законодавства міжнародного співробітництва з питань, віднесених до її відання, організовує в межах своїх повноважень роботу із залученням міжнародної технічної допомоги;

5) взаємодіє із засобами масової інформації з питань висвітлення актуальних проблем здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки;

6) інформує у межах своєї компетенції органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування і населення про додержання вимог природоохоронного законодавства, випадки і причини забруднення довкілля, бере участь у підготовці доповіді про стан навколишнього природного середовища областей, міст Києва та Севастополя в частині здійснення державного контролю та додержання вимог природоохоронного законодавства;

7) уживає заходів щодо добору й розстановки кадрів та забезпечує в межах своїх повноважень підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації працівників Інспекції;

8) забезпечує використання бюджетних асигнувань за цільовим призначенням, складає й подає в установленому порядку фінансову звітність;

9) виконує інші функції.

­

Права Інспекцій

Інспекція має право:

1) обстежувати в установленому порядку підприємства, установи і організації, військові та оборонні об'єкти, об'єкти органів внутрішніх справ, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби у місцях їх постійної дислокації, проведення військових навчань, маневрів, а також під час передислокації військ і військової техніки з використанням автомобільних, повітряних, залізничних та плавучих транспортних засобів з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки;

2) виконувати в установленому порядку відбір проб, інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей, у тому числі забруднюючих речовин на об'єктах, що обстежуються;

3) обмежувати чи зупиняти (тимчасово) в установленому порядку діяльність підприємств, установ і організацій та експлуатацію об'єктів (у тому числі будівництво, реконструкцію та розширення об'єктів, а також роботи на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, не передбачених відповідним режимом) і подавати до Мінприроди та Держекоінспекції пропозиції щодо припинення їх діяльності в разі порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, за винятком суб'єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції;

4) опломбовувати приміщення, устаткування та апаратуру підприємств, установ, організацій та об'єктів, стосовно яких було прийняте в установленому порядку рішення про обмеження чи зупинення (тимчасово) їх діяльності;

5) перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (ліцензії, дозволи);

6) складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом;

7) давати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до її повноважень;

8) доставляти осіб, які вчинили порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, до органів внутрішніх справ, Державної прикордонної служби або виконавчих органів місцевих рад, якщо особу порушника неможливо встановити на місці вчинення правопорушення;

9) уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

10) контролювати наявність та правильність укладення договорів обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів, експортерів та осіб, які відповідають за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок пожеж та аварій на об'єктах підвищеної небезпеки;

11) передавати до правоохоронних органів матеріали про діяння, у яких вбачаються ознаки злочину;

12) одержувати в установленому порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності документи, матеріали та іншу інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;

13) залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками) до розгляду питань, що належать до їх повноважень;

14) зупиняти транспортні (у тому числі, плавучі) засоби та проводити їх огляд, огляд знарядь добування об'єктів рослинного та тваринного світу на місцях їх добування, зберігання, перероблення та реалізації;

15) вилучати в установленому порядку в осіб, які порушили вимоги законодавства про схорону навколишнього природного середовища, знаряддя добування природних ресурсів, об'єктів рослинного та тваринного світу, транспортні (у тому числі, плавучі) засоби, обладнання та предмети, що є знаряддям незаконного добування об'єктів рослинного та тваринного світу, незаконно добуті природні ресурси і продукцію, що з них вироблена, а також відповідні документи (ліцензії, дозволи);

16) викликати громадян для одержання усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку;

17) здійснювати відповідно до закону фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання та розкриття порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

18) призначати в установленому порядку громадських інспекторів з охорони довкілля та видавати їм посвідчення відповідного зразка;

19) оглядати в пунктах пропуску через державний кордон, на митницях призначення та відправлення усі види транспортних (у тому числі, авіаційних і плавучих) засобів у порядку, визначеному законодавством, з метою виявлення екологічно небезпечних і заборонених до вивезення з України та ввезення в Україну вантажів;

20) робити запити та подавати пропозиції до Мінприроди щодо фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів державного бюджету;

21) виступати за дорученням Мінприроди замовником під час закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

22) використовувати за погодженням з органами МВС спеціальні транспортні засоби, які мають кольорографічне забарвлення та напис з емблемою;

23) скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до її повноважень;

24) надавати відповідно до законодавства платні послуги екологічного характеру юридичним та фізичним особам.

Керівництво інспекцій

Кожну з інспекцій очолюють відповідні начальники.

Держекоінспекцію очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра охорони навколишнього природного середовища.

Начальник Держекоінспекції за посадою є першим заступником Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища та членом колегії Мінприроди.

Регіональну інспекцію очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з неї Міністром охорони навколишнього природного середовища.

Начальник Інспекції за посадою є Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища відповідної території.

Начальник Держекоінспекції має трьох заступників, у тому числі, одного першого, які призначаються на посаду і звільняються з неї КМУ за поданням Міністра охорони навколишнього природного середовища та погодженням з начальником Держекоінспекції.

Начальник Інспекції може мати трьох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду і звільняються з неї Міністром охорони навколишнього природного середовища.

Для узгодження вирішення питань, що належать до компетенції інспекцій, обговорення найважливіших напрямів її діяльності утворюється колегія у складі начальника інспекції (голова колегії), його першого заступника та заступників, а також керівників структурних підрозділів інспекцій. Рішення колегії проводяться наказами по інспекціям.

При інспекціях можуть утворюватися науково-технічні ради. Склад ради і положення про неї затверджує начальник інспекції.

Юридичні аспекти перевірок

Організація і проведення інспекторських перевірок суб’єктів господарювання та оформлення їх результатів регламентуються Методичними рекомендаціями «Про порядок проведення інспекторських перевірок по дотриманню природокористувачами вимог законодавства по охороні навколишнього природного середовища» (Затверджено наказом Головної екологічної інспекції Мінприроди України від 28 березня 1994р., №7), а також «Порядком організації та проведення перевірок суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства» (Затверджено наказом Мінприроди від 10 вересня 2008р., №464).

Ці нормативні документи встановлюють процедуру організації і проведення перевірок з питань здійснення державного контролю підприємств, установ, організацій та інших об’єктів незалежно від форм власності та видів господарської діяльності, які негативно впливають на стан довкілля і здоров’я населення. Крім цього, документи визначають порядок оформлення документації по результатах перевірок.

I «Методичні рекомендації» і «Порядок» призначені для інспекторського складу і поширюються на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної iнспекцiї, Республiканського комітету Автономної Республiки Крим з охорони навколишнього природного середовища, Державної екологічної iнспекцiї в областях, мiстах Києвi та Севастополi, Державної екологiчної iнспекцiї з охорони довкілля Пiвнiчно-Захiдного peгioнy Чорного моря, Державної eкoлoгiчнoї iнспекцiї Азовського моря, Державної Азово—Чорноморської екологiчної iнспекцiї (далі — органи Мiнприроди) та суб'єктiв господарювання (юридичних та фізичних осіб).

В документах вживають терміни, наприклад, «акт перевірки», «державний інспектор», «об’єкт перевірки» в такому значенні:

— акт перевірки — документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання;

— державний інспектор — Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного, Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища;

— об'єкт перевірки — підприємства, цехи, виробничі майданчики, обладнання, установки, території тощо, які експлуатуються суб'єктами господарювання, в тому числі споруди та інші об'єкти, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище (в тому числі їх розміщення, проектування, будівництво, реконструкція та введення в дію), об'єкти природно-заповідного фонду.

Планування, організація, порядок призначення і підготовка до перевірки

Перевірки об'єктів з питань охорони навколишнього природного середовища здійснюються по плану на основі календарного графіку перевірок, який є складовою частиною річного (піврічного, квартального) плану робіт інспекційних підрозділів. Частота цих перевірок планується в залежності від екологічної обстановки в районі розташування об'єкту, а також ступеню і характеру його впливу на навколишнє середовище.

Місцеві органи Державної екологічної інспекції Мінприроди України зобов'язані визначити перелік об'єктів - основних забруднювачів навко­лишнього природного середовища, які повинні бути на постійному контролі і включені в план — графік щорічних перевірок.

Взагалі, періодичність здійснення перевірок визначається відповідно до Критеріїв розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища та періодичність здійснення заходів державного нагляду (контролю), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 N 212.

Для здійснення перевірки керівником відповідно органу Мінприроди або його заступником видається наказ про проведення перевірки, який має містити:

— найменування суб'єкта господарювання, підстава перевірки та предмет перевірки;

— період, за який буде здійснюватись перевірка;

— визначення виконавців перевірки із залученням, у разі потреби, спеціалістів інших органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками).