Слина. Гомеостаз ротової рідини, взаємозв’язок з тканинами зубів

Ротова рідина, представляє собою рідке біологічне середовище, що забезпечує нормальний функціональний стан зубів та слизової оболонки порожнини рота. Зменшення секреції слини є одним із чинників ураження зубів карієсом.

Компоненти ротової рідини активно впливають на зв’язування кальцію в поверхневому шарі емалі. Якщо слина насичена іонами мінеральних сполук, то проходить дифузія їх із ротової порожнини через емалеву рідину до кристалів апатитів, забезпечуючи їх зріст, та зменшення мікрощілин кристалічної решітки емалі.

Зуби прорізуються з незрілою емаллю, а ротова рідина на протязі деякого часу забезпечує її «дозрівання», що потім обумовлює стійкість (резистентність) зубів до карієсу. Ротова рідина створює захисну плівку на поверхні емалі (пелікулу), яка не дозволяє кислотам вражати емаль. Вона також забезпечує відновлення органічного преципітату на поверхні зуба, який постійно змінюється. Ротова рідина має великі буферні властивості, що піддержує постійність рН ротової рідини, своєчасно нейтралізуючи кислоти або луги.

Ротова рідина забезпечує проникність емалі для вільних іонів органічних елементів та деяких органічних речовин. А сама тверда тканина зубів – емаль – являє собою біологічну перетинку між двома рідкими середовищами – кров’ю та рідиною порожнини рота. Дякуючи цьому в емалі та дентині існує осмотичний потік відцентрового напрямку.

В результаті взаємозв’язку ротової рідини та емалі, на поверхні зубів виникає електричний розряд, що має немаловажне значення для проникнення іонів в тверді тканини зубів.

Порушення фізіологічних констант слини приводить до зміни структури та біологічного складу твердих тканин зубів. А цього можуть спричиняти деякі хвороби всього організму, особливо шлунково-кишкового тракту, ендокринної системи та інше.

Особливо значний вплив на склад та властивості слини має стан гігієни порожнини рота. При незадовільній гігієні, патогенні штами мікроорганізмів виділяють велику кількість органічних кислот, при цьому знижується рН, наступає інактивація амілази, знижується мінералізуючий потенціал ротової рідини. Склад ротової рідини також може змінюватись при наявності протезів, особливо виготовлених із різнорідних металів, пластмас, що призводить до негативних наслідків.

Середня швидкість слиновиділення – 0,28 мл/хв., в’язкість – 1,4-2,4 одиниці (по Освальду). Буферна місткість (бікарбонатна, фосфатна системи та білки) залежить від рН, швидкості виділення, складу їжі (вуглеводи зменшують!). рН слини звичайно 5,0-8,0, але краще якщо вона піддержується на рівні 7,5.

Ротова рідина має також бактерицидні властивості, які обумовлені перш за все лізоцимом, а також це лейкіни, опсоніни, ліпаза, бактеріолізин та інше.

Ротова рідина є самим важливим середовищем для включення мінеральних речовин в тверді тканини зубів після їх прорізування. Середня кількість кальцію в слині 5,8 мг на 100 мл рідини, причому 60% у вигляді іонів. Слина також має властивості розщеплювати фтористі сполуки кальцію. Фтору в слині – 16,8 мг на 100 мл, що в два рази більше, ніж у сироватці крові, причому з роками його кількість поступово збільшується. В слині також є калій, натрій, магній, залізо, мідь, марганець, кремній, алюміній, цинк, хром та інші мікроелементи.

Ротова рідина багата на органічні речовини, головні з яких – протеїни, вуглеводи, вільні амінокислоти, деякі органічні кислоти, ферменти, вітаміни та багато інших.

Такий склад слини має багатогранний вплив на загальний стан організму, особливо на мінеральний обмін. А деякі органічні компоненти мають специфічний вплив на тканини зубів.

Білок складає основу органіки слини, і його кількість становить 173,9 мг%, а альбуміну в змішаній слині – 160,0 мг/%. Найбільше значення для зубів має муцин, який інгібірує дифузію іонів в тверді тканини зубів, адсорбується на поверхні емалі, створюючи органічну плівку, яка має невеликий негативний заряд. Мукоїди також піддержують буферні властивості слини. В слині є сечовина, креатінін, сечова, молочна кислоти, глюкоза, вітаміни С, В₁, В₂, В₆, В₁₂, К, Р, галактуронова, глюкуронова кислоти, лактоза, мальтоза, сахароза, фруктоза, маніт, сорбіт.

В слині є 5 основних груп ферментів (карбогідрази, естерази, протеолітичні, та інші) які мають дуже важливе значення в обмінних процесах твердих тканин зубів. Ферменти в ротовій рідині утворюються в результаті діяльності бактерій, це також продукти розкладу лейкоцитів, або створювані в самих слинних залозах.

В ротовій рідині є кисла та лужна фосфатази, які приймають активну участь в фосфорно-кальцієвому обміні.