Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Приклад оформлення висновків⇐ ПредыдущаяСтр 12 из 12
ВИСНОВКИ
В результаті дипломного (або магістерського) дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення ряду наукових праць у різних областях знань, сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення адміністративно-правового регулювання і практичного здійснення органами державної виконавчої влади дозвільної системи. Основні з них наступні: 1. Дозвільну систему пропонується розглядати як у вузькому, так і в широкому розумінні. У широкому розумінні дозвільна система уявляє собою сукупність правовідносин, що виникають з метою забезпечення суспільної безпеки між органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, уповноваженими видавати дозволи з однієї сторони (дозволитель),а також фізичними або юридичними особами з іншої (заявник), щодо можливості здійснення останніми дій, спрямованих на придбання в особливому порядку певних прав або повноважень заявником, з приводу користування такими речовинами, матеріалами, предметами, або зайняття видами діяльності, які можуть бути небезпечні для життя і здоров'я людини, загрожувати державним інтересам, з наступним здійсненням контролю і нагляду з боку дозволителя за дотриманням встановлених правил, а так само притягненням винних (при наявності підстав) до встановленої законом відповідальності. Дозвільна система у вузькому розумінні містить у собі всі перераховані вище елементи, однак дія її поширюється тільки на обмежене коло речей, речовин і предметів матеріального світу, які уявляють потенційну небезпеку. 2. Дозвільна система містить у собі елементи, виділення яких і дає можливість визначити її специфіку як самостійного правового явища. Ці елементи випливають з аналізу дозвільного режиму і правовідносин, які складаються в сфері дії дозвільної системи. До них відносяться: 1) мета дозвільної системи; 2) особливий порядок діяльності, дій або поведінки громадян, юридичних осіб, державних органів і їх посадових осіб у сфері дозвільної системи, який спрямований на реалізацію зацікавленими особами (заявниками) своїх суб'єктивних прав; 3) суб'єкти дозвільної системи; 4) об'єкт і предмети дозвільної системи; 5) здійснення контролю уповноваженими суб'єктами за дотриманням встановлених правил дозвільної системи; 6) притягнення осіб, які порушують правила дозвільної системи, до встановленої законом відповідальності. При цьому серед перерахованих елементів можна виділити основні і додаткові елементи. Останні випливають з основних. Вони ж дозволяють більш чітко відмежувати дозвільну систему від інших правових явищ. Такими елементами є: 1) здійснення контролю за дотриманням правил дозвільної системи і 2) притягнення осіб, які винні у їх порушенні, до встановленої законом відповідальності.
3. Об'єктом дозвільної системи є дії, діяльність, поведінка людей, оскільки без них жодне адміністративно-правове відношення не може бути реалізовано (у тому числі й у сфері дозвільної системи). Їх здійснення означає виконання обов'язків і реалізація права, яке передбачено для сторін даного (дозвільного) правового відношення. Речі, речовини в адміністративно-правових відносинах сфери дозвільної системи, є ні чим іншим, як предметом розглянутих правових відносин. 4. Віднесення певних предметів, речовин, робіт або діяльності до сфери дозвільної системи повинно відбуватися на підставі чітко встановлених принципів і критеріїв, які визначають порядок їх віднесення до даної сфери. Уявляється, що належність до дозвільної системи могла б визначатись за наступними критеріями: 1) предмети, речовини і види діяльності є небезпечними для життя і здоров'я необмеженого кола осіб (і тих, що приймають участь і тих, що не приймають участь у їх використанні або здійсненні (стосовно до діяльності); 2) використання таких предметів і речовин, а також здійснення окремих видів діяльності, які створюють небезпеку заподіяння шкоди через неможливість здійснення повного контролю за ними з боку людини; 3) використання таких предметів і речовин, а також здійснення окремих видів діяльності вимагає кваліфікованого і професійного підходу, який передбачає знання спеціальних форм і способів здійснення певних дій з ними. 5. Дозвільна система може виявлятися в наступних формах: 1) державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності; 2) ліцензування; 3) патентування; 4) сертифікація; 5) одержання спеціальних дозволів на здійснення певних дій та інші.
6. При вирішенні питання про віднесення до дозвільної системи державної реєстрації як одного з видів виконавчо-розпорядчої діяльності, варто враховувати наступне: у правовідносинах, які виникають при державній реєстрації юридичних осіб в органах державної виконавчої влади або місцевого самоврядування, кінцевою метою є наділення заявника відповідними правами й обов'язками, тоді як у правовідносинах, що мають місце при державній реєстрації права власності й інших речових прав на нерухоме або рухоме майно, кінцевою метою буде констатація певного факту, а не наділення заявника відповідними правами. Тому віднесення всіх правовідносин, які виникають у ході державної реєстрації, до сфери дозвільної системи не доцільно, оскільки в деяких з них відсутні такі обов'язкові елементи дозвільної системи, як ціль виникнення, відповідальність за порушення встановлених правил та ін. 7. Поняття “суб'єкт дозвільної системи” визначаємо як організацію, яка є частиною державного апарату і має визначений обсяг компетенції, структуру, територіальний масштаб діяльності, і яка за допомогою властивих тільки їй форм і методів державного управління здійснює повноваження щодо видачі дозволів на право зайняття окремими видами діяльності, користування предметами і речовинами, цілком або частково вилученими з обігу, а також здійснює контроль за дотриманням правил дозвільної системи з метою забезпечення безпеки особистості, суспільства і держави. 8. Під “принципами дозвільної системи”, необхідно розуміти універсальні, науково-обґрунтовані й апробовані практикою, закріплені прямо або опосередковано в нормативно-правових актах основні ідейні початки, які виражають сутність і специфіку дозвільної системи як самостійного правового явища, і які є орієнтиром для практичної діяльності державних органів у цій сфері. Принципи дозвільної системи можна класифікувати: 1) у залежності від джерела, в якому вони закріплені – на конституційні і на ті, які закріплені в інших нормативних актах; 2) у залежності від суб'єктів: такі, що поширюються тільки на фізичних, або тільки на юридичних осіб. Найбільш розповсюджений підрозділ принципів за цим критерієм: на загальні (загальправові), галузеві і спеціалізовані принципи. 9. Слід зазначити наявність деяких протиріч у нормативних актах, що стосуються обігу вибухових речовин і матеріалів. Вирішення даної проблеми може бути здійснено за допомогою прийняття єдиного нормативного акту рівня закону, який би регламентував порядок і умови здійснення діяльності, пов'язаної з оборотом вибухових речовин і матеріалів, визначив систему і повноваження органів, на яки безпосередньо покладено функції з видачі відповідних дозволів, а також здійснення контролю за дотриманням встановлених правил щодо обігу вибухових речовин і матеріалів. 10. Уявляється, що правова реформа дозвільної системи повинна йти в наступних напрямках: чіткого визначення предметів і об'єктів дозвільної системи, її принципів; законодавчого відмежування дозвільної системи від інших, близьких за формами і цілями, видів діяльності (наприклад, реєстрації рухомого і нерухомого майна); перегляду системи органів, які здійснюють дозвільну систему, законодавчого закріплення їх вичерпного переліку та правового статусу, усунення паралелізму і дублювання в роботі; розробки механізму взаємодії органів, які формують дозвільну систему, як між собою, так і з іншими державними органами; подальшої деталізації в нормативних актах принципу законності, відповідно до якого дозвільна система може здійснюватися лише: а) компетентними органами (посадовими особами); б) у межах їх дозвільних повноважень; в) з дотриманням процедур (термінів, форм, методів та ін.) видачі дозволу; удосконалення і законодавчого закріплення дозвільного провадження; посилення відповідальності посадових осіб, до повноважень яких відноситься видача дозволу заявникам (фізичним або юридичним особам); удосконалення механізму захисту прав осіб, які звертаються в органи дозвільної системи.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 149; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.222.111.24 (0.004 с.) |