Правила подання посилань та оформлення їх переліку

 

 

Посилання, в бібліографічному розумінні цього слова, – вказівки на джерела інформації (книгу, статтю, документ тощо), є обов’язковими в дипломній роботі. Їх слід подавати в роботі (вступі, основному тексті, загальних висновках, можливо – в додатках) безпосередньо після цитати чи даних, що потребують такого посилання, в квадратних дужках арабськими цифрами порядкових номерів бібліографічних описів цих джерел у списку використаних джерел, а потім (через кому) – номерів сторінок, на яких вміщено саме ту інформацію, на яку роблять посилання, наприклад “... адміністративна відповідальність [21, с. 45]”. Якщо в роботі просто згадується якесь джерело інформації, то посилання на нього не передбачає вказівку конкретних сторінок, наприклад “... у працях вчених [3; 2-29; 56]...”.

Описи джерел мають бути повними і точними з дотриманням встановленої послідовності розміщення окремих бібліографічних відомостей. Орієнтуватися тут слід, насамперед, на бібліографічні каталоги та покажчики. Але якщо виникає необхідність самостійно описати джерело, то слід звертатися до чинних державних стандартів: ГОСТ 7.1-К-1 “Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления”, ДСТУ 3582-97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові та бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”, ГОСТ 7.12-93 “Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила”.

Нижче наведено конкретні приклади оформлення посилань у тексті дипломної і магістерської роботи.

Приклад.

Цитата в тексті дипломної або магістерської роботи:

Термін “адміністративна відповідальність ” – це примусове, з додержанням встановленої процедури, застосування правомочним суб’єктом передбачених законодавством за вчинення адміністративного проступку заходів впливу, які виконані правопорушником [34, с. 76].

Відповідний бібліографічний опис джерела, з якого взято цитату, в списку використаних джерел (за порядком посилання):

34. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право): навч. посіб. / В.К. Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 256 с.

Якщо в роботі декілька цитат з одного джерела, то кожну з них у тексті позначають одним і тим самим порядковим номером бібліографічного опису джерела в списку використаних джерел та відповідними сторінками цього джерела.

Наприклад, першу цитату буде позначено:

... онтологічна природа категорії шкода [34, с. 69-70].

Друга цитата:

... склад адміністративного правопорушення [34, с. 89].

Третя цитата:

... (апріорна ознака адміністративного правопорушення) [34, с. 116].

При цьому в переліку посилань бібліографічний опис цього джерела наводять один раз, тобто воно в переліку посилань має один порядковий номер (за порядком посилання у тексті роботи).

Посилання на декілька джерел у одному реченні тексту дипломної і магістерської роботи потрібно позначати порядковими номерами бібліографічних описів усіх цих джерел у списку використаних джерел та відповідними сторінками цих джерел, наприклад:

Публічне право визначають як – сукупність галузей права, які регулюють відносини, що забезпечують загальний публічний інтерес [10, с. 45; 34, с. 345].

Посилання на нормативні акти в тексті дипломної і магістерської роботи мають позначатися в квадратних дужках тільки порядковими номерами бібліографічних описів цих актів і їх джерел у списку використаних джерел без вказівки на конкретні сторінки (номери, дати) джерел і лише один раз (при першій згадці). При цьому в списку використаних джерел бібліографічний опис певного нормативного акта та його джерела наводять один раз, хоча в тексті цей акт та його статті неодноразово називаються, тобто цей акт (його джерело) в списку використаних джерел має один порядковий номер.

Наприклад, у роботі перше посилання буде позначено: Визначення адміністративного правопорушення (проступку) міститься в статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення [4].

Друга згадка Кодексу України про адміністративні правопорушення: адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, настає лише в тому випадку, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть кримінальної відповідальності (ч. 2 ст. 9 КпАП) [4].

Приклади оформлення посилань:

Книжка одного - трьох авторів:

Ківалов С.В., Біла Л.Р. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. – Одеса: Юридична література, 2001. – 304 с.

Книжка чотирьох і більш авторів:

2. Світова класична думка про державу і право. Навч. посібник. / Є.Ф.Безродний (керівник), Г.К.Ковальчук, О.С.Масний. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 400 с.

Закони:

3. Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності: Закон України від 11 вересня 2003 р. // Голос України. – 2003. - № 193 від 14 жовтня. – С. 14-17.

Укази:

4. Про Державний комітет України з питань розвитку підприємництва: Указ Президента України №737/97 від 29 липня 1997 р. // Офіційний вісник України. – 1997. - №31. – Ст.38.

Постанови:

5. Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта: Постанова Кабінету Міністрів України №308 від 11 березня 2004 р. // Офіційний вісник України. - 2004. - №10. - С. 166. – Ст. 612.

Стаття з журналу:

2. Селіванов А., Семко В. Правові питання інформатизації державного регулювання підприєницта в Україні. // Право України. – 2004. - № 48.- С. 12-18.

Дисертація:

7. Петренко Т.Ф. Типологія особистості злочинця і мотивація злочинного поводження: Дис….канд. юрид. наук: 12.00.08. – Захищена 25.03.1999. – М., 1999.- С.76.