Хронологічний розвиток українського Ренесансу

Ренесанс в українській культурі був своєрідним і як історичний етап хронологічно не збігався з італійським або західноєвропейським Відродженням. Ренесанс почав торувати свій шлях в українських землях вже на початку XVI ст. Однак лише в другій половині XVI ст. та в перші роки XVII ст. прояви Ренесансу стали досить помітними.

Упродовж усього XV ст., коли в Західній Європі розквітав Ренесанс, українська культура із заходу зазнавала асиміляції, з півдня ж - відвертого геноциду. Специфічна ренесансність української культури кінця XVI - початку XVII ст. полягала саме у прагненні звільнитись від польської "культурної опіки", у формуванні культури національного відродження, що так яскраво виявилось у діяльності братств, у розвитку полемічної літератури, православної освіти та книгодрукування.

Вплив містобудівної та архітектурної практики європейського Відродження позначився на українських землях вже на початку XVI ст. Кращі умови для цього були в західноукраїнських землях, де відбудовуються старі та закладаються нові міста, основою яких часто були магнатські фортеці, такі як Броди, Жовква, Бережани, Меджибож, Тернопіль та ін. Регулярне планування відповідно до ренесансних вимог характерне насамперед для Львова і Кам´янця-Подільського.

Найкращі споруди замку - Кругла Башта і Луцька брама без перебільшення належать до визначних споруд Європи доби Відродження. З архітектурою був пов´язаний розвиток українського кам´яного різьблення. Найхарактернішим прикладом гармонійного поєднання архітектури, скульптури, орнаментів з каменю, де сполучаються ренесансні та українські народні мотиви, є львівські усипальниці - каплиця Кампіанів та каплиця Боїмів (обидві - початок XVII ст., архітектори і скульптори П. Римлянин, А. Бемер, Г. Горст та ін.). У другій половині XVI ст. ренесансні впливи стають відчутними і в українському малярстві. У цей час основними його видами залишаються настінний розпис та іконопис, однак поряд з ними виникають нові жанри -портрет, історичний живопис, в іконах і фресках зростає інтерес художника до реалістичного зображення персонажів, показу побутових сцен, краєвиду.

Наприкінці XVI - на початку XVII ст. освіта стає одним з найважливіших засобів у боротьбі проти полонізації і окатоличення, за збереження етнічної цілісності України.Братства - це світські організації, які відстоювали релігійні, політичні, національні, культурні, станові права українців. їм належали великі заслуги у справі збереження української православної традиції, у становленні громадянського суспільства, його етнонаціональній консолідації, у підвищенні рівня освіти та культури.

Розвиток друкарської справи в Україні є найкращим підтвердженням благотворного впливу ренесансної культури. У перший період свого існування наприкінці XVI - початку XVII ст. більшість друкарень, що створювались при братствах, видавали літературу переважно світського спрямування. Поширення освіти спричинило великий попит на навчальну і наукову літературу. Перші книжки "Октоїх" та "Часословець", надруковані кирилицею, з´явилися в Кракові 1491 p., де були досить значними українська і білоруська громади. Важко переоцінити роль у становленні книгодрукування в Україні особистості І. Федорова.

Основна мова викладання в Києво-Могилянській колегії

латинь

Пізнавальна функція культури

культура містить знання та практичний досвід попередніх поколінь, долучаючись до яких, людина пізнає навколишній світ.

Віра в духів та душу

анімізм

Культурна цінність

культурнi цiнностi - об'єкти матерiальної та духовної культури, що мають художнє, iсторичне, етнографiчне та наукове значення i пiдлягають збереженню, вiдтворенню та охоронi: оригiнальнi художнi твори живопису, графiки та скульптури, художнi композицiї та монтажi з будь-яких матерiалiв, твори декоративно-прикладного i традицiйного народного мистецтва; предмети, пов'язанi з iсторичними подiями, розвитком суспiльства та держави, iсторiєю, науки i культури, а також такi, що стосуються життя та дiяльностi видатних дiячiв держави, полiтичних партiй, громадських i релiгiйних органiзацiй, науки, культури та мистецтва; предмети музейного значення, знайденi пiд час археологiчних розкопок і т.д.

130. Острог як центр ренесансної культури в Україні:

У др. пол. XVI- п. пол. XVII ст. одним з найвизначніших центрів української культури був Острог. Саме туту 1576 році з ініціативи князя Василя- Костянтина Острозького було засновано школу, що на той час мала найвищий освітній рівень з-поміж усіх східнослов'янських навчальних закладів. Згодом виник літературно-науковий гурток, до якого увійшли відомі вітчизняні та іноземні перекладачі, а ще пізніше в Острозі під орудою Івана Федорова з'явилася друкарня, яка стала невід'ємною частиною культурного центру. Заснування Острозького колегіуму як слов'яно-греко-латинського закладу засвідчило перехід до нового етапу культурного синтезу. Найяскравіша згадка про Острозьку академію викладена у передмові до Острозького букваря 1578 року.

Розповідається про те, що засновник академії і друкарні Василь-Костянтин Острозький зібрав у місті свого діда знавців грецької, латинської і руської мов. Принцип гримовності згодом успадкували Львівська братська школа та Києво- Могилянська академія. У тисячолітній історії української культури Острог відігравав роль інтелектуального центру на зламі XVI—XVII століть, а академія, що діяла тут протягом 1576—1636 років, була провідною науковою установою України. Її друкарня прославилася першим у світі виданням Біблії церковнослов'янською мовою (1581).

Ренесансна культура Острога та його околиць, іконопис і хорове мистецтво належать до кращих зразків того часу. Засновник академії та її фундатор Василь- Костянтин Костянтинович Острозький був одним із найбагатших магнатів держави, меценатом, а в історії і як талановитий полководець.

 

 

131. Віра в існування засновника роду та його захисника і покровителя в особі тварини чи рослини це: тотемізм

 

132. Вершиною ювелірного мистецтва східних слов’ян була техніка перегородчастої емалі

 

133.Xудожній стиль це - характерна для певної епохи система художніх образів, засобів та пособів.

134. Прототипом Софії Київської вважається -

135. Регулятивна функція культури: Культура уможливлює не тільки спілкування людей, але й регулювання їх взаємовідносин і діяльності. Регулятивна функція культури реалізується з допомогою певних норм, засвоєння яких необхідне кожному для успішної адаптації в суспільстві.

136."Прогностична оцінка поточного 1483 року" - памфлет Юрія Дрогобича.

137.Іван Вишенський - український релігійний та літературний діяч раннього нового часу. Народився на ЛЬвівсщині в селі Судова Вишня. Протягом житя став ченцем Афонського Монастиря в Греції. Йому присвячена поема Франка.

138. В перекладіі "культура" з латинської означає обробіток, обробляти.

139.Найдавніші споруди княжого Львова - площа Старий ринок (за Данила- центр Львова), Церква в. Миколая- одна з найдавніших споруд княдого міста,Костел Марії Сніжної.

140.Мезолітичну Україну можна умовно поділити на чотири природно-ландшафтні зони: Гірський Крим, Степова зона, Лісостеп, Карпати, Волинь та Полісся – Лісова зона. Основою господарства було, як і раніше, мисливство, рибальство та збиральництво. Господарство стає більш інтенсивним, збільшується населення, що ще більше загострює продовольчу проблему, частими стають збройні сутички між племенами (про що свідчить велика кількість поховань з рубленими, різаними та колотими ранами на кістяках небіжчиків). Відбувається постійна міграція населення в пошуках їжі. Більш менш стійкі поселення виникають в Криму та Степу.

141.Діячами українського передвідродження можна назвати Емануїл Христолярул,

Теофан Газ, Карул Константинопольський, Георгій Трапезундський, Дмитро Халкокондул.

142. Грецькі міста колонії - Ольвія, Пантікапей, Тіра, Херсонес.

143. Дохристиянські вірування східних словян. Словянам цього періоду не була відома жодна з сучасних релігій. Вони вірили в різних богів, типу бог сонця, вітру, інших сил природи, і так далі.

Усі язичницькі релігії були політеїстичними, тобто кожна з них являла собою сукупність культів

великого числа богів. І хоча один із них вважався головним, жодна з таких релігій ще не мала ознак чітко виявленої стрункої системи.

144.Полемічна література — підбірка текстів різних авторів, у яких обговорюються проблемні питання релігійної дискусії між католицькою та православною церквами з метою їх об'єднання.

Мелетій Смотрицький «Тренос», Захар Копистенський «Палінодія», Іван Вишенський «Рада про очищення церкви».

145. Образотворче мистецтво. Розвиток образотворчого мистецтва в Україні веде відлік із прадавніх часів. Знахідки археологів, зокрема, періоду трипільської та скіфської культур, вирізняються майстерною технікою виконання і засвідчують високий мистецький рівень витворів предків сучасних українців.

146. Автор Повісті Минулих Літ - Нестор Літописець.

147.Звіриний стиль — назва художнього стилю, поширеного в мистецтві кількох стародавніх культур. Основною тематикою зображень були тварини або ж частини їх тіла, та складних композицій з них, звідки й назва. Одним з найкращих зразків цього стилю є скіфіський звіриний стиль.

148. Смальту використовували для виготовлення мозаїк.

149.Каплиця Трьох Святителів побудована в стилі італійського ренесансу.

150.Петро Конашевич Сагайдачний закінчив Острозьку школу, в місті Острозі. Дуже дорого на той час, але батьки-мажори йому це забезпечили.

151. Оркестр кам.яного віку було знайдено на Мізинській стоянці.

152.ПАХОДУ. НЕ ТОЧНА ІНФА. НАйдавнішим твором часів Київської Русі - Повість минулих літ, - висвітлює події від найдавніших часів

до початку 12 ст.

153.В 1581році в м. Острозі було надруковано повний текст біблії, після багаторічної праці. Це найголовніша книжка, надрукована в Острозі.

154.Видатні памятки житлової архітектури Львова палац Корнякта та "Чорна камяниця" збудовані у стилі ренесансної архітетури.