Техніка виконання рухових дій в оздоровчій аеробіці

Одним із головних напрямків правильної організації процесу занять із оздоровчої аеробіки є оволодіння сучасною технікою виконання рухових дій.

Якісне виконання рухів – основа гарного викладання, що дозволяє тим, хто займається, або учням зрозуміти та відтворити рухові дії.

Термін «техніка» походить від грецького слова «техне», що в перекладі означає «мистецтво» або «майстерність». Під терміном «техніка» розуміють сукупність навичок і прийомів у будь-якому виді діяльності [12; 20].

У літературних джерелах, загальної спрямованості фізичної культури (теорія і методика фізичного виховання, спортивна та оздоровча гімнастика), поняття техніка визначають наступним чином: застосування різних способів

 

3.2. Техніка

 

 

виконання рухових дій, за допомогою яких рухове завдання вирішується з відносно більшою ефективністю [7; 12; 44].

Основна стійка	Стійка ноги нарізно	Широка стійка ноги нарізно	Випад
Напівприсід	Стійка на колінах	Упор сидячи позаду	Сід ноги нарізно
Упор стоячи на колінах	Упор лежачи на стегнах	Лежачи обличчям донизу	Лежачи правим (лівим) боком
Лежачи на спині	Лежачи на спині зігнувши ноги	Лежачи на спині, ноги вгору	Лежачи на спині, ноги вперед-вгору

 

 

Рис. 3.4. Основні вихідні положення

Б. М. Шиян [44] у підручнику «Теорія і методика фізичного виховання школярів» висвітлює характеристики техніки гімнастичних вправ, де визначає основні поняття: основа техніки руху, головна ланка техніки руху, деталі техніки руху.

 

Розділ ІІІ. Структура і зміст занять оздоровчої аеробіки

 

Оздоровча аеробіка історично походить з витоків гімнастики, як і багато інших видів оздоровчої фізичної культури, але на сьогоднішній день аеробіку розглядають як окремий напрямок у системі фітнесу. В аеробіці тісно поєднуються як гімнастичні поняття та термінологія, так і притаманні тільки аеробіці специфічні властивості, а з цим і технічні характеристики виконання окремих рухів.

Основою оволодіння технікою рухових дій є рухи класичної аеробіки. Відповідно від використання різних способів пересувань (ходьби, бігу, стрибків) розрізняють техніку:

1. Super low impact («безударна»), low impact («низько ударна»), high impact («високо ударна»), high/low impact (комбінована), яка відрізняється залежно від ступеня відриву стопи від поверхні (див. п. 2.2.1.).

2. За характеристикою виконання рухів: квазіізотонічні вправи, статичні, динамічні, вправи на розтягнення тощо.

3. За використанням на занятті різного середовища, поверхні та обладнання.

Велике значення має перш за все постава тіла та вихідні положення, з яких виконуються рухи (див. п. 3.2.), а також крок аеробіки, що виконується за визначеним напрямком та площиною. Взагалі, кожний рух повинен мати початок, чітко визначену траєкторію руху та закінчення.

Крім цього техніка виконання вправ може бути запозичена з інших видів спорту, де рухи, притаманні окремому виду діяльності, поєднують з рухами оздоровчої аеробіки. Наприклад: вело-аеробіка, аква-аеробіка, бокс-аеробіка тощо.

На сьогодні існує багато технологічних розробок, створених безпосередньо для занять з оздоровчої аеробіки чи фітнесу. Насамперед це створення нових програм, а, отже, й нового обладнання чи навпаки.

При застосуванні різного обладнання основу техніки рухів складають рухи класичної аеробіки, де головною ланкою техніки руху виступає найбільш важлива частина цього способу виконання спеціальних вправ, притаманних окремому предметові або обладнанню. Наприклад, заняття степ-аеробікою: уся площина стопи повинна знаходитися на степ-платформі, коліна напівзігнуті, спина пряма, трохи нахилена вперед, відстань кроку від степ-платформи становить півтори стопи; фітбол-аеробікою: сидячи на м’ячі, обидві ноги тримаємо під кутом 90°, а вагою свого тіла знаходимо центр балансу предмета, спину тримаємо прямо; мають свою специфічну техніку виконання вправ такі класи аеробіки, як степкор, босу, кенгуробіка тощо.

 

3.2. Техніка

 

На цьому етапі розвитку оздоровчої аеробіки багато фахівців задля окраси танцювальних композицій та підвищення ефективності вправ свідомо, або, частіше, несвідомо своїми діями порушують техніку безпеки виконання рухів. Цим самим вони шкодять і своєму здоров’ю, і здоров’ю відвідувачів оздоровчих занять. Негативні наслідки порушення техніки можна відчути одразу при наявності грубої помилки, а також пізніше, при незначній похибці. Наприклад, стрибок зі степ-платформи може призвести до вивиху або перелому гомілкостопного, колінного суглобу, а при незначному, проте постійному порушенні техніки виконання рухів можливе виникнення хронічного захворювання.

Щоб уникнути цих негативних наслідків, при навчанні майбутніх фахівців слід чітко дотримуватися технічних характеристик виконання різноманітних рухів. Тренер з оздоровчої аеробіки повинен володіти класифікацією заборонених рухів та їхньою практичною заміною (табл. 3.5).

Таблиця 3.5.