Зберігання плодів з нанесенням воскового покриття

 

Покриття плодів дозволяє зменшити втрати маси за рахунок випаровування вологи, уповільнити достигання і розвиток грибних захворювань при зберіганні, запобігати низькотемпературним фізіологічним пошкодженням.

Препарати, що застосовують для воскування плодів: протексан, глес, парафін (для часнику).

Протексан складається із сублімованого парафіну, емульсійної суміші восків і сорбінової кислоти (в якості дезинфікуючого препарату). Для обробки плодів використовують водну емульсію з різним співвідношенням протексану і води – від 1:6 до 1:3.

Глес отримують із харчової сировини, консистенція препарату воскоподібна, він розчинний у воді, жирі, абсолютно не токсичний, добре сумісний з фунгіцидами і антиоксидантами.

Парафін використовують при зберіганні часнику. Часник, що відповідає вимогам стандарту, просушують, упаковують у паперові або поліетиленові сітки масою 5-10-20 кг. У спеціальній ємності розігрівають парафін до температури плавлення і занурюють в нього сітки на 1-2-хв. Надлишок парафіну стікає, а часник просушують кілька хвилин для затвердіння парафінової плівки. Сітки вкладають в ящики або невисокі контейнери, які розміщують у сховищах.

Зберігання плодоовочевої продукції із застосуванням етиленпродукуючих препаратів

Одним із перспективних способів зменшення втрат картоплі, овочів є застосування синтетичних регуляторів росту. Етиленпродукуючі препарати – етрел, гідрел, дигідрел, кампаз у процесі розкладу виділяють фітогормон – етилен. Етилен в свою чергу індукує утворення іншого природного фітогормону – абсцизової кислоти, яка володіє інгібуючою та фунгітоксичною дією.

При обробці плодоовочевої продукції етиленпродукуючими препаратами інгібуються ростові процеси і процеси тільки меристематичних тканин, а паренхімні тканини синтезують захисні речовини – фітоалексини.

Обробку плодоовочевої продукції етиленпродукуючими препаратами доцільно проводити в сховищах з активною вентиляцією, для обсушування її після обробки водними розчинами препаратів протягом 2-3 діб.

Залежно від об’єкта зберігання гідрел використовують у вигляді водного розчину різної концентрації: для цибулі – 1%, картоплі – 0,50%, коренеплодів – 0,25-0,5%.

 

Зберігання плодоовочевої продукції способом заморожування

 

Найкращу збереженість вихідних якостей плодоовочевої продукції забезпечує швидке заморожування. До швидкозаморожених відносяться плоди, що отримують із швидкістю фронту замерзання 5-20 см/год (порівняно з 1-5 см/год при звичайному заморожуванні). Така швидкість забезпечує швидке проходження зони максимального утворення кристалів льоду, тобто температурної зони, яка у більшості продуктів лежить в межах від –1 до –5^˚С.

Обов’язковою умовою отримання швидкозамороженої продукції є завершення процесу заморожування при температурі –18^˚С і підтримання її в процесі зберігання на тому ж рівні при мінімально-допустимих відхиленнях.

Основний і значний недолік низькотемпературної обробки плодоовочевої продукції обумовлений швидким перетворенням води в лід (чинник ефективності методу), що викликає комплекс фізичних, хімічних і біологічних перетворень, які негативно впливають на дефростовану продукцію, щоб зменшити негативні наслідки швидкого заморожування необхідний диференційований підхід до вибору попередньої підготовки, упаковки та власне режиму заморожування плодоовочевої продукції.

 

 

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Зберігання і переробка продукції рослинництва: Навч. посібник/ Г.І. Подпрятов, Л.Ф. Скалецька, А.М. Сеньков. – К.: Мета, 2002.– 495 с.

2. Довідник по зберіганню плодів, ягід, винограду/ За ред.

В.І. Майдебури. – К.: Урожай, 1987.– 261 с.

3. Довідник по зберіганню картоплі та овочів/ С.Ф. Поліщук,

Б.П. Іванкін, Б.П. Федорець. – К.: Урожай, 1986.– 187 с.

4. Зберігання і технологія сільськогосподарських продуктів

/ Б.В. Лесик, Л.О. Трисвятський, В.Л. Снежко. – К.:Вища шк.,

1980. – 416 с.