Наукове передбачення й релігійне пророцтво

Наука не тільки осягає таємниці світобудови, але й передбачає майбутнє, пророкує ті або інші явища природи й громадського життя. Наукове передбачення ґрунтується на знанні законів розвитку матеріального світу. Свідомість не пасивно відбиває дійсність: вона аналізує явища об'єктивного світу, за випадковими фактами і явищами вловлює закономірності.

 

Всі явища природи й суспільства мають свої природні причини, підкоряються певним законам. Світ - єдине, нерозривне ціле. Оточуючі нас явища нерозривно пов'язані один з одним. Одні явища викликаються іншими й самі у свою чергу викликають нові явища. Пізнаючи їхнє виникнення й розвиток, вивчаючи їхні взаємні зв'язки, ми з'ясовуємо сутність і причини що відбуваються, установлюємо, від чого залежить те або інше явище, чим воно викликано. Разом з тим ми довідаємося, як і в якій послідовності різні явища випливають один за одним, коли й при яких умовах вони повторюються.

 

З'ясувавши внутрішні необхідні зв'язки різних явищ, ми встановлюємо закономірності в природі. Вивчивши окремі речі і явища, ми знаходимо в них загальні сторони, виділяємо найбільш істотні, стійкі ознаки. Узагальнюючи потім їх, ми відкриваємо, знаходимо об'єктивні закони, яким підкоряється хід явищ у природі й суспільстві.

 

Історія знає багато прикладів наукового передбачення.

Так, наприклад, детально вивчивши закономірності руху небесних тіл, учені виявляють шляхи руху комет і на підставі цього, роблячи математичні розрахунки, заздалегідь визначають, у якому місці та або інша комета буде перебувати в той або інший час. Так, англійський вчений Едмунд Галлей (П8) напророчив, що новоявлена в 1682 р. комета в Сонця буде знову побачена на небі приблизно через 76 років. Едмунд (Едмонд) Галлей (англ. Edmond Halley, 1656 - 1742) - англійський королівський астроном, геофізик, математик, метеоролог, фізик і демограф. У російської традиції історично затвердилося написання Галлей, хоча сам Галлей вимовляв своє прізвище приблизно як Холі, а в наші дні переважає вимова, близька до Хелі або (у США) Хейлі. Народився 29 жовтня 1656 року в невеликому сілі Хаггерстон (нині окраїна Лондона) у родині заможного миловара.

 

А французький математик Алекси Клод Клеро (П 9) ( фр. Alexіs Claude Claіraut 1713, Париж, - 17 травня 1765, там же) - французький математик, геометр і астроном, іноземний почесний член Петербурзької Академії Наук (1754), член Паризької Академії (1731), зробивши більш точні розрахунки, визначив більш точну дату появи цієї комети. Він помилився всього на один місяць.

 

В 1846 р. ученими шляхом математичних розрахунків, на основі знання законів природи була відкрита невідома раніше планета - Нептун. Ф. Енгельс назвав це відкриття науковим подвигом. Сонячна система Коперніка, писав він, протягом 300 років залишалася гіпотезою, найвищою мірою ймовірною, але все-таки гіпотезою. Коли ж Урбейн Джейн Джозеф Леверрье ( 1811-1877) - відомий французький астроном на підставі даних цієї системи не тільки довів, що повинна існувати ще одна невідома дотепер планета, але й визначив за допомогою обчислення місце, займане нею в небесному просторі, і коли після цього німецький астроном Галле дійсно знайшов цю планету, система Коперніка була доведена.

 

Вивчаючи історію Землі, геологи відкрили закони, за якими утворюються в земній корі скупчення корисних копалин. Знаючи ці закони, можна передбачати, де, у сполученні з якими породами повинні перебувати поклади того або іншого мінералу, природного палива, руди й газу. Відомий радянський вчений-геолог Іван Михайлович Губкін (П 10) (1871-1939) - засновник радянської нафтової геології, активний учасник рішення питань індустріального розвитку Уралу, Сибіру, Далекого Сходу, Закавказзя. Протягом багатьох років вивчав закономірності покладів нафти. Він знайшов, що утворення нафтових родовищ пов'язане з певною будовою шарів земної кори. Керуючись своїми висновками, учений передбачив, що в районі між Волгою й Уралом повинні знаходитись великі запаси нафти. Проведені вже після смерті Губкіна геологічні дослідження надр цього району блискуче підтвердили його наукове передбачення.

Передбачення - постійний фактор соціального життя людей. Воно є умовою їхньої успішної діяльності. З поглибленням пізнання об'єктивного світу область явищ, які можливо передбачити, розширюється. Приватні пророкування, які не стосуються віддаленого майбутнього й не носять глибокого характеру, людина може робити на основі досвіду, науково не осмисленого. Пророкування такого роду засновані на спостереженні сталості зв'язку певних подій, хоча причинні зв'язки виявляються невстановленими. Наприклад, існує народна прикмета: якщо ластівки літають низько над землею, то бути дощу. Це спостереження підтверджується досвідом. Для пояснення ж зв'язку між цими двома подіями не вистачає проміжних ланок, а саме того, що перед дощем змінюється тиск повітря, підвищується його вологість, при цьому - комахи опускаються нижче до поверхні землі, а слідом за ними спрямовуються ластівки, які харчуються цими комахами. Таким чином, багато народних прикмет засновані на правильному, хоча й поверхневому, відбитті дійсності.

 

На відміну від них марновірні (суеверные) прикмети зв'язують один з одним такі явища, які в дійсності не зв'язані причинно-наслідковими відносинами. Пророкування на основі таких прикмет є обманом або самообманом, який підтримується лише випадковими збігами.

 

Для успішного наукового передбачення треба добре знати найбільш загальні закони розвитку природи й суспільства, керуватися таким методом пізнання дійсності, який дозволяє правильно оцінювати й узагальнювати явища природи й суспільства. І чим глибше й точніше знання об'єктивних, незалежних від нашої свідомості законів, за якими живе природа, розвивається людське суспільство, чим краще, повніше ми розкриваємо причини явищ, тим достовірніше наші пророкування, тим з більшою точністю вони збуваються.