Постмодернізм як виклик класичній філософії

 

Основні принципи постмодернізму:

- антилогіцизм (антипанлогізм) - протест проти будь-яких, а по-перше, логічних унормувань думки чи інтелектуальної діяльності;

- антидемаркаціонізм - протест проти будь-яких різких

розмежувань різних у класичній культурі напрямів діяльності, тобто принципове наполягання на тому, що наука, мистецтво, міф, фантазія повинні в реальному живому людському самовиявленні зливатися, а не протистояти одне одному;

- вторинне засвоєння - діяльність на основі тих феноменів, які вже виявлені у історії культури;

- вільний герменевтичішй дискурс - відкидання будь-яких норм у веденні розмови-діалогу із явищами культури, людини та людської життєдіяльності.

Основними представниками постмодернізму кінця XX ст. вважають французьких філософів Ж. Дарриду та Ж. Дельоза, швейцарського філософа Т.І. Слотердайка, американця Р. Рорті

Для представників постмодернізму принципово важливого значення набувають не результати інтелектуальних дій, а самі ці дії або акти, які єдино здатні засвідчити те, якою може і здатна бути людина, з одного боку, а також самий факт її участі в інтелектуальному самозасвідченні, - з другого боку.

ВИСНОВКИ

На початку XX ст. відбулася фундаментальна переорієнтація європейської філософії, пов 'язана із запровадженням парадигми (взірця, способу) некласичного філософствування.

Некласична філософія виводила на перший план реальності людської поведінки та позараціональні Ті чинники, звертала увагу на ті сторони людської життєдіяльності, які перебували поза увагою класики, але при тому вона інколи їх надмірно акцентувала.

Сучасна філософія містить у собі широкий спектр підходів до розв'язання найрізноманітніших проблем людського буття. Але центральними серед них є проблеми осмислення тенденцій розвитку сучасного суспільного життя, проблеми людини, засад її буття та її можливостей. І хоча загалом із кожним окремо взятим філософським підходом до проблем сучасного життя можна в чомусь і не погодитися (бо є певні однобічності в їх інтерпретації життєвих питань), однак безсумнівним є факт активного творчого життя філософії XX ст., плідного діалогу різних течій і шкіл навколо болючих проблем сучасності епохи.

Наприкінці XX ст. певного поширення набув філософський по-стмодерн, який постає проти будь-яких обмежень філософського інтелектуального експерименту. Проте, входження філософії у XXI ст. супроводжується також і певним поверненням до метафізики, абсолютів та до більш прямого втручання у болючі проблеми людського самовизначення.

Класичний фрейдизм та вчення неофрейдизму в цілому окреслили як природу, так і основні сфери проявів несвідомого, пов'язавши його із людською вкоріненістю у глибинні засади буття та у людські індивідуальні та соціальні стосунки. У несвідомому знаходить своє виявлення енергія буття до самопроявів та ссімозасвідчення, яка вводить людину у складні аспекти власного самоусвідомлення та взаємин із іншими людьми. В цілому ж філософські течії антропологічного напряму досить глибоко і виразно окреслили ту ситуацію, в якій людина XX ст. себе проявляла та усвідомлювала.

Література:

Основна:

1. Історія філософії. Підручник (за ред. В.І.Ярошовця). – К., 2002.

2. Буслинський В.А., Скрипка П.І. Основи філософських знань. – Львів, 2005.

3. Подольська Є. А. Кредитно-модульний курс з філософії. – К., 2006.

4. Філософія: Навчальний посібник (за ред. І.Ф. Надольного). – К., 2005.

5. Філософія: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (автор П.Ю.Саух). – К., 2003.

6. Філософія: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти І-ІУ рівнів акредитації (автор Сморж Л.О.). – К., 2006.

7. Філософія: Навчальний посібник для студентів і аспірантів вищих навчальних закладів (за ред. Є.М. Причепія). – К., 2001.

8. Філософія: Навчальний посібник (автор Смольков О.А.). – Львів, 2005.

9. Філософія: Підручник. (автор Подольська Є.А.). – К., 2006.

10. Філософія: Посібник для підготовки до іспитів (автори П. С. Прибутько, Т. В. Кондратюк-Антонова, В. І. Стус). – К., 2006.

 

Додаткова:

1. Гурман Б.А. Современная католическая философия: человек и история. – М., 1988.

2. Зарубіжна філософія ХХ століття. – К., 1990.

3. Камю А. Бунтующий человек. – М., 1990.

4. История философии в кратком изложении. – М.,1991.

5. Краткий очерк истории философии. – М.,1981.

6. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини.-К.,1995.

7. Проблема человека в западной философии. – М., 1988.

8. Современная западная философия: Словарь – М., 1991.

9. Сумерки богов. – М., 1990.

10. Фромм Э. Человек для себя. – М., 1992.

11. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. – М., 1990.

12. Шопенгауэр А. Свобода воли и нравственность. – М., 1992.