Клініко-діагностичне значення визначення

Кетонових тіл у біологічних рідинах

 

Під терміном "кетонові тіла" розуміють ацетон, ацето­ацетатну та β-оксимасляну кислоти, які утворюються в печінці. У нормі кетонові тіла в крові містяться в межах 0,85 – 1,7 ммоль/л. У сечі кетонові тіла у нормі не виявляються. Збільшення вмісту кетонових тіл у сироватці крові вище норми (кетонемія) і виявлення їх у сечі (кетонурія) дають підставу припускати наявність патології обміну ліпідів, а саме, пов'язаної з порушеннями процесів травлення або наявністю шлунково-кишкової інфекції.

Це може бути викликане в першу чергу недостатнім надходженням панкреатичної ліпази в кишечник, або порушенням виділення жовчі в кишечник. Посилюється процес утворення кетонових тіл при нестачі в організмі вуглеводів, коли головним джерелом енергії є тканинні резерви жиру. Такі умови виникають при голодуванні, блювотах, безвуглеводній дієті, тяжкому цукровому діабеті.

Запальні процеси (ентерити, ентероколіти) блокують процес нормального всмоктування продуктів розщеплення жирів, що призводить до виявлення кетонових тіл у сечі.

 

Контрольні питання до розділу 7

 

1. Класифікація та номенклатура ліпідів.

2. Біологічна роль ліпідів, навести приклади.

3. Перетравлення й всмоктування ліпідів у шлунково-кишковому тракті.

4. Охарактеризуйте терміни: “кетонові тіла”, “кетонурія”, “кетонемія”.

5. Охарактеризуйте патології ліпідного обміну.

6. Наведіть недоліки якісних реакцій на кетонові тіла?

БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ДЛЯ ДОРОСЛИХ У НОРМІ

 

Усі показники позначають концентрацію речовин (активність ферментів) у сироватці або плазмі крові

Альбумін	35-50 г/л
Амоніак	10-47 мкмоль/л
Амілаза	< 300 мО/л
Аспартаттрансаміназа (АСТ)	10-50 мО/л;0,1-0,45 ммоль/(г·л)
Аспартатамінотрансфераза (АсАТ)	0,1-0,45 мкмоль/(год.·мл)
Аланінамінотрансфераза (АлАТ)	0,1-0,68 ммоль/(год.·л)
Кисла фосфатаза: загальна простатична	4-11 мО/л < 4 мО/л
Лужна фосфатаза: чоловіки жінки	54-137 мО/л; 0,9-2,29 мккат/л 44-126 мО/л; 0,74-2,1 мккат/л
Білірубін: загальний	3-20 мкмоль/л
Холестерин загальний	< 5,2 ммоль/л
Ліпопротеїни: високої густини (ЛВГ) низької густини (ЛНГ)	> 1,2 ммоль/л < 3,5 ммоль/л
Креатинін: чоловіки жінки	44-115 мкмоль/л 44-97 мкмоль/л
Глюкоза: натще	2,8-6,0 ммоль/л
Гемоглобін: чоловіки жінки	130-180 г/л 120-160 г/л
Йони Н^+: артеріальна кров	35–46 нмоль/л (рН=7,36-7,44)
Інсулін: натще при гіпоглікемії	3–15 мО/л < 3 мО/л
Білок загальний	60-80 г/л
Тригліцериди натще	0,4-1,8 ммоль/л
Сечовина	3,3-6,7 ммоль/л
Сечова кислота: чоловіки жінки	0,24-0,50ммоль/л; 4-8,5мг/100мл 0,16-0,44ммоль/л; 3-7,5мг/100мл
Кальцій	2,2-2,6 ммоль/л
Купрум (мідь)	12-19 мкмоль/л
Магній	0,7-1,0 ммоль/л
Калій	3,6-5,0 ммоль/л
Натрій	135-145 ммоль/л
Цинк	12-20 мкмоль/л

ЛІТЕРАТУРА

1. Справочник по клинической лабораторной диагностике. - Ч.3. Клиническая биохимия: Справ. пособие// М.А. Базарнова, З.П. Гетте, Л.И. Кальнова и др.; Под ред. М.А. Базарновой, В.Т. Морозовой. – 2-е изд. М.: Высш. шк. – 1990. – 319 с.

2. Горячковский А.М. Справочное пособие по клини­ческой биохимии. – Одесса: ОКФА, 1994. – 416 с.

3. Маршалл В.Дж. Клиническая биохимия/ Пер. с англ. – М. – СПб.: БИНОМ – Невский Диалект, 2000. – 368 с.

4. Кучеренко М.Є., Войцицький В.М., Бабенюк Ю.Д., Гаврилей В.І.. Біохімія: Практикум. – К.: Либідь, 1995. – 152 с.

5. Колб В.Г., Камышников В.С. Справочник по клинической химии. – Минск: Беларусь, 1982. – 366 с.

6. Комаров Ф.И., Коровкин Б.Ф., Меньшиков В.В. Биохимические исследования в клинике. Л.: Медицина, 1976. – 379 с.

7. Справочник по клиническим лабораторным методам исследования// Под ред. Е.А. Кост. – М.: Медицина, 1975. – 383 с.

8. Пилипенко А.Т., Пятницкий И.В. Аналитическая химия: В 2-х книгах. – М.: Химия, 1990. – 846 с.

9. Практикум по аналитической химии: Учеб пособие для фармац. ин-тов и фармац. фак. мед. ин-тов// Под ред. В.Д. Пономарева, Л.И. Ивановой. – М.: Высш. шк., 1983. – 271 с.

10. Практикум по общей биохимии: Учеб. пособие для студентов хим. спец. пед. ин-тов/ Ю.Б. Филиппович, Т.А. Егорова, Г.А. Севастьянова. – 2-е изд., перераб. – М.: Просвещение, 1982. – 311 с.

11. А. Ленинджер. Биохимия. Пер. с англ. под ред. А.А. Баева и Я.М. Варшавського. – М.: Мир, 1974. – 957 с.

12. Николаев А.Я. Биологическая химия. – М.: Медицинское информационное агентство, 2001. – 496 с.

13. Боєчко Ф.Ф. Біологічна хімія: Навч. посібник. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища шк., 1995. – 536 с.

14. Кононский А.И. Биохимия животных. 2-е изд., перераб. и доп. – К.: Вища шк. Головное изд-во, 1984.– 415 с.

ЗМІСТ

Передмова...................................................................... 3

Правила роботи в клініко-діагностичній
лабораторії..................................................................... 4

Розділ 1. Інструментальні методи аналізу..................... 5

Розділ 2. Правила роботи з приладами.......................... 9

2.1. Фотоелектроколориметри............................................ 9

2.1.1. Колориметр фотоелектричний

......... концентраційний КФК–2.................................... 9

2.1.2. Колориметр фотоелектричний

......... концентраційний КФК–2МП.............................. 10

2.1.3. Колориметр-нефелометр

......... фотоелектричний ФЭК–56М............................... 12

2.1.4. Фотометр аналітичний медичний
МЕФАН-8001......................................................... 14

2.2. Правила проведення фотометрії та розрахунок
результатів досліджень............................................... 17

2.3. Поляриметр.................................................................... 22

2.4. Рефрактометр ИРФ–22................................................. 25

2.5. Прилади для потенціометричного аналізу................. 26

2.5.1. рН-метр................................................................... 26

2.5.2. Універсальний йономір ЭВ – 74.......................... 29

Контрольні питання до розділів 1 і 2........................... 31

Розділ 3. Методи вивчення білкового обміну................ 33

Лабораторна робота № 1. Уніфікований метод визначення загального білка в сироватці крові. Біуретова реакція......................................................................................... 35

Лабораторна робота № 2. Рефрактометричний метод
визначення загального білка в сироватці крові................ 39

Лабораторна робота № 3. Визначення загального білка
в сечі. Проба Гелера............................................................. 42

Лабораторна робота № 4. Проби коллоїдостійкостібілка
сироватки крові. Тимолова проба...................................... 45

Лабораторна робота № 5. Визначення білкового спектра
сироватки крові методом електрофорезуна папері......... 50

Контрольні питання до розділу 3................................. 56