Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Креатиніну та сечової кислоти в біологічних рідинах
Сечовина (NH2–CO–NH2) – синтезується в печінці з амоніаку. Існують такі методи визначення концентрації сечовини: гіпобромітні або газометричні; ксантгідролові; уреазні; діацетилмонооксимні; гіпохлоритні. Найбільш чутливими і точними методами визначення сечовини є уреазний (ферментативний) і діацетилмонооксимний. Принцип уреазного методу: сечовина під дією уреази розкладається на вуглекислий газ і амоніак. Амоніак визначають колориметрично по утворенню забарвлених продуктів з реактивом Неслера. Діацетилмонооксимний метод заснований на реакції взаємодії сечовини та діацетилмонооксиму з утворенням забарвлених продуктів. Метод описаний у теоретичній частині до лабораторної роботи № 6. Креатин надходить в організм із м'ясом або синтезується в нирках і печінці. У нормі вміст креатину в сироватці крові складає 76 – 114 мкмоль/л, в сечі креатин відсутній.Підвищені розміри вмістукреатину в сироватці виявляються у хворих із м'язовою дистрофією, не прохідністю кишечнику, декомпенсацією серця, нефритом та ін. Поява його в сечі називається креатинурією. Підвищені розміри вмісту креатинувсечі виявляються також при деяких захворюваннях, пов'язаних із порушеннями в обміні креатину (при авітомінозі Е, діабеті, голодуванні), при посиленому розпаді тканин. Паралельне визначення в того самого хворого концентрації креатиніну (абосечовини) у крові та сечі одержали назву – геморенальні проби. В організмі креатин, з'єднуючись із залишками ортофосфатної кислоти, утворює креатинфосфат, що є джерелом енергії для м'язових тканин. Наступна дегідратація призводить до утворення креатиніну, похідного креатину і кінцевого продукту його метаболізму. Вміст креатиніну в сироватці крові здорових людей складає 44 – 115 мкмоль/л. У добовій сечі концентрація креатиніну коливається в межах 4,4 – 17,6 ммоль/доб. (0,5 – 2,0 г). Дослідження креатиніну широко використовується у клінічній практиці як: 1) один з біохімічних показників гіперазотемій, 2) кліренсовий показник – показник фільтраційної спроможності нирок. Існує 2 методи дослідження вмісту креатиніну (креатину) у сироватці крові та сечі: · Колориметричні методи засновані на реакції Яффе і відрізняються між собою за засобом осадження білків плазми або сироватки.
· Ферментативні – засновані на визначенні креатиніну за допомогою ґрунтових бактерій, що розкладають креатинін, або з ферментом – креатинфосфокіназою. Найбільш точними і специфічними є ферментативні методи дослідження вмісту креатиніну. Проте усі вони складні, їхнє впровадження в клінічну практику потребує великої кількості дорогих реактивів і спеціальної апаратури. Велике поширення одержала реакція Яффе, яка була відкрита у 1886 році. Суть її зводиться до того, що при додаванні до креатиніну кислоти в лужному середовищі з'являється оранжево-червоне забарвлення, обумовлене утворенням таутомеру – пікрата креатиніну. Сечова кислота синтезується у печінці, як кінцевий продукт обміну пуринових основ. Сечова кислота малорозчинна у воді. У крові міститься у вигляді натрієвої солі, яка зв'язана з білком. Цей комплекс стабілізує сечову кислоту, однак він дуже чутливий до зміни рН середовища. У кислому середовищі зв'язок з білком руйнується і сечова кислота випадає у вигляді кристалів у тканини. У цьому випадку виникає захворювання – подагра. Багато методів визначення сечової кислоти базуються на відновленні фосфорно-вольфрамової кислоти (реактив Фоліна). Найбільш точним і специфічним методом визначення сечової кислоти є ферментативний метод, в якому використовується фермент уріказа (КФ. 1.7.3.3), що окиснює сечову кислоту.
Лабораторна робота № 6 Визначення сечовини в сироватці крові та сечі
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-24; просмотров: 202; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.135.201.209 (0.006 с.) |