Основні принципи та механізми організації банківського кредитування

Принципи банківського кредитування (в широкому розумінні — принципи кредитування взагалі, що є єдиними для всіх форм кредиту) — це основні вихідні положення, на які спирається теорія і практика кредитного процесу. Ці вихідні положення обумовлені цілями та завданнями, що стоять перед банками, а також об'єктивними закономірностями розвитку і функціонування кредитних відносин. Кредитний процес вимагає від банків і всіх господарських суб'єктів чіткого дотримання принципів кредитування..

У науковому плані єдино правильним є системний підхід до дослідження принципів кредитування. В системному підході реалізується і конкретизується наукове розуміння принципів кредитування як взаємозв'язаної цілісної сукупності певних положень (понять).

Можна виділити три основні рівні системи принципів банківського кредитування:

1) загальноекономічні принципи кредитування (відповідність ринковим відносинам, раціональності і ефективності, комплексності, розвиткові);

2) особливі принципи кредитування, поза якими кредит втрачає свій специфічний економічний зміст (поверненості, забезпеченості, строковості, платності, цільової спрямованості);

3) часткові, одиничні принципи кредитування, або правила кредитування, які випливають з кожного особливого принципу й можуть по-різному проявлятися в конкретних кредитних операціях.

Порядок надання кредитів

Кредити, що їх можуть отримати підприємства, класифікуються за такими ознаками:

- за кредиторами;

- за формами та видами;

- за метою використання;

- за терміном надання;

- за забезпеченням;

- за порядком надання.

Кредиторами підприємств можуть бути:

—банки та спеціалізовані фінансово-кредитні інститути (банківський, лізинговий кредити);

— підприємства (комерційний кредит);

—держава (державний кредит, який надається через уповноважені банки);

— міжнародні фінансово-кредитні установи (відкриття кредитних ліній через уповноважені банки)

Чинне українське законодавство забороняє надавати підприємствам кредити на покриття збитків від господарської діяльності, на формування і збільшення статутних фондів банків, для внесення платежів у бюджет і позабюджетні фонди.

Кредити видаються тільки в межах наявних ресурсів, які має в своєму розпорядженні банк. Про кожний випадок надання позичальнику кредиту в розмірі, що перевищує 10% власного капіталу (великі кредити), комерційний банк мусить повідомити Національний банк України. Сукупна заборгованість за кредитами, врахованими векселями та 100% суми позабалансових зобов'язань, виданих одному позичальнику, не може перевищувати 25% власних коштів комерційного банку.

Загальний розмір кредитів, наданих банком всім позичальникам, з врахуванням 100% позабалансових зобов'язань банку, не може перевищувати восьмикратного розміру власних коштів банку.

Кредитування позичальників має здійснюватися з додержанням комерційним банком економічних нормативів регулювання банківської діяльності та вимог НБУ щодо формування обов'язкових, страхових і резервних фондів.

Позички надаються всім суб'єктам господарювання незалежно від форми власності за умови, що позичальник є юридичною особою, зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, або фізичною особою.

2. Облік вибуття основних засобів і нематеріальних активів

Об'єкти основних засобів і нематеріальних активів вилучають з активів (списують з балансу) у разі їх вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання як активів.

Фінансовий результат від вибуття об'єктів основних засобів і нематеріальних активів визначається як різниця між доходом від вибуття основних засобів і нематеріальних активів (за вирахуванням непрямих податків і витрат, пов'язаних із вибуттям основних засобів і нематеріальних активів) та їхньою залишковою вартістю.

Суму залишкової вартості об'єкта, що перевищує суму виручки від його реалізації, відображають за дебетом рахунку 7490 "Негативний результат від вибуття нематеріальних активів та основних засобів", а суму виручки від реалізації, що перевищує залишкову вартість, - за кредитом рахунку 6490 "Позитивний результат від продажу нематеріальних активів та основних засобів".

 

► Віднесення на витрати суми перевищення балансової вартості над сумою отриманої виручки

Дт 7490 Негативний результат від вибуття нематеріальних активів та основних засобів

Кт Рахунки для обліку необоротних матеріальних активів.

Якщо сума виручки від реалізації перевищує залишкову вартість об'єкта необоротних активів, що реалізується, таку реалізацію відображають у бухгалтерському обліку такими проведеннями:

 

► Списання суми зношення реалізованих необоротних активів

Дт Рахунки для обліку зношення/амортизації необоротних активів

Кт Рахунки для обліку необоротних матеріальних активів

 

► Віднесення на доходи суми перевищення виручки від реалізації над балансовою вартістю реалізованого об'єкта необоротних активів

Дт Рахунки для обліку необоротних матеріальних активів

Кт 6490 Позитивний результат від вибуття нематеріальних активів та основних засобів

 

► Отримання виручки від реалізації активу

Дт Рахунки для обліку грошових коштів та банківських металів, рахунки клієнтів

Кт Рахунки для обліку необоротних матеріальних активів.

Безоплатне передавання основних засобів і нематеріальних активів.

здійснюється аналогічно до їх реалізації (крім передавання між підвідомчими установами банку). Результат від безоплатного передавання визначається залежно від залишкової вартості об'єкта і його справедливої вартості на дату передавання. Якщо справедлива вартість вища, ніж залишкова, то результат не визнається.

Якщо під час безоплатного передавання основних засобів і нематеріальних активів іншій організації їхня залишкова вартість перевищує справедливу, то здійснюють такі проведення:

 

► На суму зношення

Дт Рахунки для обліку зношення/амортизації необоротних активів

Кт Рахунки для обліку необоротних матеріальних активів

 

► На залишкову вартість

Дт 7490 Негативний результат від вибуття нематеріальних активів та основних засобів

Кт Рахунки для обліку необоротних матеріальних активів