Система і законодавча база розрахунків в Україні

Ефективність функціонування економіки в цілому і кожного суб'єкта господарювання зокрема залежить від організації безготівкових розрахунків у господарському обороті.

Безготівкові розрахунки – система грошових розрахунків, які здійснюються без участі готівки, тобто перерахуванням банком певної суми з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів або заліком взаємних вимог.

Значення безготівкових розрахунків полягає в:

ü прискоренні обігу грошових коштів;

ü зменшенні потреби в готівці;

ü зменшенні витрат на проведення касових операцій, збереженні грошей;

ü сприянні акумуляції тимчасово вільних коштів юридичних та фізичних осіб на рахунках в банках (вони є кредитними ресурсами).

Нормативно-правовою базою для здійснення розрахунків і платежів в Україні є:

ü Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р.;

ü Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р.;

ü Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 03.05.2001 р.;

ü Закон України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 р.;

ü Господарський кодекс України;

ü Цивільний кодекс України;

ü Арбітражно-процесуальний кодекс України;

ü Інструкція НБУ «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 29.03.2001 р.;

ü Інструкція НБУ «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті» від 18.12.98 р. із змінами та доповненнями;

ü Інструкція НБУ «Про міжбанківські розрахунки в Україні» від 27.12.99р.

Безготівкові розрахунки в народному господарстві організовані за певною системою, під якою розуміють сукупність принципів організації безготівкових розрахунків, вимог, що пред'являються до їх організації визначених конкретними умовами господарювання, форм і способів розрахунків.

Система організації безготівкових розрахунків.

Існуюча з 30-х років в нашій країні система безготівкових розрахунків була пристосована до затратного механізму і відповідала адміністративно-командним методам управління економікою. Діюча система безготівкових розрахунків орієнтована на обслуговування, в першу чергу, інтересів постачальника, що зводилися до виконання своїх планових завдань по виробництву і поставках продукції.

Розвиток ринкових відносин в економіці вимагав змін основ системи розрахунків, в т.ч. принципів їх організації.

Безготівкові розрахунки організовують за такими принципами:

ü правовий режим здійснення розрахунків і платежів;

ü здійснення розрахунків тільки через установи банків і під їх контролем;

ü обов'язкове зберігання коштів у банках, за винятком залишків готівки в касах клієнтів у межах встановлених лімітів;

ü самостійний (вільний) вибір форм розрахунків та платіжних інструментів;

ü здійснення платежів на підставі укладених договорів про розрахунково-касове обслуговування за дорученням клієнта, за його згодою (акцептом);

ü проведення платежів при наявності на поточному рахунку клієнта вільних коштів або коли є право на одержання кредиту; самостійне нарахування платниками пені за несвоєчасно сплачені ними суми податкового боргу;

ü відповідальність клієнтів за достовірність змісту платіжного документа, повноту і своєчасність сплати податків, зборів та обов'язкових платежів (за винятком випадків, передбачених нормативно-правовими актами НБУ).

Організація безготівкових розрахунків повинна відповідати таким вимогам:

ü забезпечувати своєчасність платежу за реалізовані товари і послуги;

ü створювати умови для взаємного контролю платників і одержувачів коштів за дотриманням розрахункової і договірної дисципліни, а також для банківського контролю за учасниками розрахунків;

ü сприяти зближенню моментів отримання і оплати товарно-матеріальних цінностей. Виділяють наступні способи безготівкових розрахунків:

ü шляхом перерахування коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів;

ü шляхом зарахування взаємних вимог.

Договірні відносини між платником та одержувачем коштів регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 16.01.97 та постановою Верховної Ради України від 25.06.93 «Про норматив обігу платіжних документів в Україні».

Відповідно до цих документів за несвоєчасне виконання та порушення правил виконання грошових зобов'язань застосовуються такі санкції:

ü за затримку платежу стягується пеня в розмірі, передбаченому договором;

ü у випадку затримки зарахування коштів на рахунок клієнта банк сплачує на користь одержувача коштів пеню в розмірі, передбаченому договором на розрахунково-касове обслуговування клієнтів. Розмір передбаченої пені визначається від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня;

ü у випадку перевищення банком, що обслуговує відправника коштів, нормативного строку проходження платежів з нього (банку) в безакцептному порядку стягується пеня Державною податковою адміністрацією і відправниками грошей з розрахунку 120% облікової ставки НБУ від суми недоплати, розрахованої за кожний день затримки платежу. Нормативний строк проходження документів – три дні в межах одного регіону і сім днів – між регіонами;

ü за необґрунтованість безакцептного і безспірного списання коштів, недостовірність даних, зазначених у розрахункових документах, згідно з цивільним законодавством повинна застосовуватися санкція у вигляді відшкодування заподіяних збитків від безакцептного, безспірного списання.

Крім того, в договорах між підприємствами може передбачатися відповідальність у вигляді штрафів на випадок необґрунтованого списання коштів на користь суб'єктів господарської діяльності.

2. Правила документообігу при здійсненні безготівкових роз­рахунків

Розрахункові документи складаються за встановленою формою і надаються банкам юридичними та фізичними особами з дорученням (або з вимогою) переказати з їхніх рахунків (або зарахувати на їхні рахунки) певну суму грошей.

Платіжні інструменти строго уніфіковані, мають єдину форму, визначений набір реквізитів, усі текстові елементи бланків мають бути виконані українською мовою.

Основні вимоги щодо оформлення платіжних інструментів визначені в Інструкції «Про організацію безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті», яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001р. №135.

Розрахункові документи, які подаються клієнтами в банк у паперовій формі, мають відповідати вимогам встановлених стандартів та вміщувати (залежно від їх форми) такі реквізити:

 

Назва реквізиту	Вимоги щодо заповнення реквізиту
Назва документа	Зазначається назва розрахункового документа або реєстру, передбаченого Інструкцією Національного банку України про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті України.
Код розрахункового документа	Зазначається код розрахункового документа за Державним класифікатором управлінської документації, затвердженим наказом Держстандарту України від 06.11.96 № 472.
№	Зазначається номер розрахункового документа (реєстру, заяви на відкриття акредитива), що може включати як цифри, так і букви.
Дата складання	Зазначається дата складання розрахункового документа (реєстру, заяви на відкриття акредитива): число, місяць та рік цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР (за винятком розрахункових чеків) або число – цифрами ДД, місяць словом, рік цифрами РРРР.
Дата валютування	Зазначається дата, починаючи з якої гроші, переказані платником одержувачу, переходять у власність одержувача. Період валютування не може перевищувати три робочих дні.
Сума словами	Зазначається з великої букви сума розрахункового документа (реєстру, заяви на відкриття акредитива) та слово «гривень» («гривня», «гривні» або «грн.»), копійки – цифрами та слово «копійка» («копійки», «копійок» або «коп.»). Якщо сума складається лише з копійок, то перед її зазначенням обов'язковим є написання слів «Нуль гривень». Якщо сума платежу виражена в цілих гривнях, то зазначається «00 копійок» або «00 коп.».
Сума	Зазначається сума цифрами, гривні від копійок відділяються комою «,», копійки позначаються двома знаками. Якщо сума розрахункового документа виражена в цілих гривнях, то замість копійок проставляється два нулі «00».
Код платника	Зазначається ідентифікаційний код платника за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України, для фізичних осіб – ідентифікаційний номер платника податків, якщо він присвоєний органами Державної податкової адміністрації України. Якщо ідентифікаційний номер фізичній особі не присвоєний, то ставиться дев'ять нулів. Вимога щодо проставлення коду поширюється лише на резидентів України. Якщо платник відповідно до чинного законодавства є нерезидентом, то реквізит містить цифровий тризначний код за Класифікатором країн світу (ДК007-96) тієї країни, в якій нерезидент зареєстрований як юридична особа (для фізичних осіб – країни постійного проживання). У цьому разі реквізит починається із символу «#».
Платник	Зазначається назва (скорочена назва) платника, що збігається з назвою платника, яка заявлена банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки. Якщо платник – це орган Державного казначейства (фінансова установа), який здійснює платіж за дорученням свого клієнта зі свого рахунку, відкритого в банку, то реквізит може додатково містити номер рахунку цього клієнта в цьому органі Державного казначейства (фінансовій установі) та (якщо він присвоєний) його ідентифікаційний код (номер).
Рахунок платника	Зазначається номер рахунку платника в банку. Якщо платником є орган Державного казначейства (фінансова установа), який здійснює платіж за дорученням свого клієнта, то зазначається номер рахунку цього органу Державного казначейства (фінансової установи).
Банк платника	Зазначається назва та місцезнаходження (населений пункт) банку платника. Якщо платник обслуговується в територіально відокремленому безбалансовому відділенні банку, то зазначається назва балансової установи банку.
Код банку платника	Код банку, зазначеного в полі 11.
Банк одержувача	Зазначається назва та місцезнаходження (населений пункт) банку одержувача. Якщо одержувач обслуговується в територіально відокремленому безбалансовому відділенні банку, то зазначається назва балансової установи банку.
Код банку одержувача	Код банку, зазначеного в полі 13.
Одержувач	Зазначається назва (скорочена назва) одержувача, що збігається з назвою одержувача, яка заявлена банку одержувача в картці зі зразками підписів та відбитка печатки. Якщо одержувач – це орган Державного казначейства (фінансова установа), на рахунок якого в банку зараховуються кошти на користь його клієнта, то це поле може додатково містити номер рахунку цього клієнта в цьому органі Державного казначейства (фінансовій установі) та (якщо він присвоєний) ідентифікаційний код (номер).
Код одержувача	Зазначається ідентифікаційний код одержувача за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України, для фізичних осіб – ідентифікаційний номер платника податків, якщо він присвоєний органами Державної податкової адміністрації. Якщо ідентифікаційний номер фізичній особі не присвоєний, або він невідомий платнику, то ставиться дев'ять нулів. Вимоги щодо проставлення коду поширюються тільки на резидентів України. Якщо одержувач відповідно до чинного законодавства є нерезидентом, то реквізит містить цифровий тризначний код за Класифікатором країн світу (ДК007-96) тієї країни, в якій нерезидент зареєстрований як юридична особа (для фізичних осіб – країна постійного проживання). У цьому разі реквізит починається з символу «#».
Рахунок одержувача	Зазначається номер рахунку одержувача в банку. Якщо одержувач – це орган Державного казначейства (фінансова установа), який здійснює платіж за дорученням свого клієнта, то зазначається номер рахунку цього органу Державного казначейства (фінансової установи).
Код операції	Заповнюється, якщо платник або одержувач (стягувач) платежу (або вони разом) – це особи, які відповідно до чинного законодавства є нерезидентами. Поле містить дані про зміст операції, за якою здійснюється рух коштів, а також код країни, у якій одержувач платежу зареєстрований як юридична особа (для фізичних осіб – країна постійного проживання). Ці дані мають відображатися як семизначний цифровий код, а саме: перші чотири знаки – код операції за стандартною класифікацією платіжного балансу, останні три знаки – код країни одержувача платежу за Класифікатором країн світу (ДК007-96). В інших випадках це поле заповнюється, якщо це передбачено нормативно-правовими актами Національного банку. Під час формування розрахункового документа в електронному вигляді цей реквізит є частиною реквізиту «Призначення платежу».
Призначення платежу	Зазначається: ü назва товару, виконаних робіт або наданих послуг; ü дата і номер документа, на підставі якого здійснюється операція (договір, рахунок, товарно-транспортна накладна та інше); ü коди бюджетної класифікації та строк настання платежу, встановлений законодавством (у разі перерахування коштів до бюджету); ü сума податку на додану вартість (цифрами), за винятком розрахункових документів на сплату податків і зборів, або напис «без податку на додану вартість»; назва і відповідна стаття закону, якою передбачено примусове стягнення коштів тощо. Замість назви товару може зазначатись його кодове (умовне) значення.
М. П.	Ставиться печатка, зразок якої заявлений платником банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.
Підписи платника	Ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які вповноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.
Підпис банку	Ставляться підписи відповідального виконавця банку, який оформив меморіальний ордер, та працівника, на якого покладено функції контролера.
М. П. одержувача	Ставиться печатка одержувача, зразок якої заявлений банку одержувача в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.
Підписи одержувача	Ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб одержувача, які вповноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку одержувача в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.
Строк дії чека	Строк дії чека зазначається так: дата та рік цифрами, місяць словом.
Дата надходження (платіжна вимога) Дата виконання (платіжна вимога)	Зазначається число, місяць та рік отримання банком платника розрахункового документа: цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число вказується цифрами ДД, місяць словом і рік цифрами РРРР. Зазначається число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць словами, рік цифрами РРРР.
Дата надходження в банк стягувача/ одержувача (платіжна вимога)	Зазначається дата прийняття та перевірки банком стягувача платіжної вимоги, яка підлягає надсиланню в банк платника (банком чи безпосередньо стягувачем), або дата прийняття банком одержувача розрахункового документа (реєстру, заяви на відкриття акредитива) для надсилання в банк платника.
Рахунок стягувача (платіжна вимога)	Зазначається номер рахунку стягувача в обслуговуючому банку.
Стягувач (платіжна вимога)	Зазначається назва (скорочена назва) стягувача, що збігається з назвою стягувача, яка заявлена банку стягувача в картці зі зразками підписів та відбитка печатки. Додатково може зазначатися поштова адреса стягувача.
Банк стягувача (платіжна вимога)	Зазначається назва банку, що обслуговує стягувача, в який стягувач подав платіжну вимогу. Додатково може зазначатися поштова адреса цього банку.
М. П. стягувача (платіжна вимога)	Ставиться печатка стягувача, зразок якої заявлений банку стягувача в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.
Підписи стягувача (платіжна вимога)	Ставлять підписи відповідальні особи стягувача, зразки підписів яких заявлені банку стягувача в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.
Код стягувача (платіжна вимога)	Зазначається ідентифікаційний код стягувача за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України, для фізичних осіб – ідентифікаційний номер платника податків, якщо він присвоєний органами Державної податкової адміністрації України. Якщо ідентифікаційний код (номер) не присвоєний, то ставиться дев'ять нулів. Вимоги щодо проставлення коду поширюються тільки на резидентів України.
Код банку стягувача (платіжна вимога)	Зазначається код банку стягувача (органу Державного казначейства, якщо він присвоєний), якому стягувач надав розрахунковий документ.

 

Клієнт, виходячи із своїх технічних можливостей та технічних можливостей банку, в якому він відкрив рахунок, може подавати до банку розрахункові документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних розрахункових документів (електронних повідомлень) каналами зв'язку. Спосіб подання ним документів до банку передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування.

Розрахункові документи приймаються банками до виконання без обмеження їх максимального або мінімального розміру суми. Платежі з рахунків клієнтів виконуються банками у межах залишків коштів на початок операційного дня. Установи банків, у разі технічної можливості врахування поточних надходжень коштів на рахунки клієнтів протягом операційного дня, можуть здійснювати платежі за їх дорученнями з врахуванням цих сум.

Банк платника приймає документи від клієнтів протягом часу, визначеного умовами договору на розрахунково-касове обслуговування. Розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, виконуються в день їх надходження, а документи, які надійшли після операційного часу, банк виконує наступного дня або того ж дня, якщо це передбачено угодою про розрахунково-касове обслуговування.

Якщо до банку надійшло разом кілька розрахункових документів, то при їх виконанні додержується такий пріоритет: спочатку виконуються платіжні вимоги, оформлені на підставі рішень судів, потім – розрахункові документи на сплату платежів до бюджетів, після цього – платіжні вимоги, оформлені на підставі інших виконавчих документів. Усі інші документи виконуються у порядку їх послідовного надходження.

Банк не має права робити виправлення на поданих клієнтом розрахункових документах, за винятком часткового виконання розрахункового документа (виправляється реквізит «Сума») та зміни з ініціативи банку платника номера рахунку платника, назви та коду платника (у зв'язку з реорганізацією банку, виконання банком вимог нормативно-правових актів національного банку).

Розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписується в кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків, але не менше ніж два.

Кошти списуються з рахунку клієнта тільки на підставі першого примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в банку платника.

Приймаючи від клієнта до виконання розрахунковий документ, банк перевіряє наявність усіх передбачених його формою реквізитів і, якщо хоча б один із них не заповнений або заповнений неправильно, такий документ до виконання не приймає.

 

Література:

– основна:

ü Банківські операції [Текст]: підручник / А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна [та ін.]. – 4-те вид., без змін. – К.: КНЕУ, 2009. – 608 с. – С. 79-88

ü Міщенко В. І. Банківські операції [Текст]: підручник / В. І. Міщенко, Н. Г. Слав’янська, О. Г. Коренєва. – 2-ге видання, перероблене і доповнене. – К.: Знання, 2007. – 800 с. – С. 101-147.

– додаткова:

ü Про банки та банківську діяльність [Електронний ресурс]: закон України від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ // База даних «Законодавство України» офіційного веб-сайту Верховної Ради України. – Режим доступу до бази: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2121-14&p=1324830502254568.

ü Про Національний банк України [Електронний ресурс]: закон України від 20 травня 1999 року № 679-ХІV // База даних «Законодавство України» офіційного веб-сайту Верховної Ради України. – Режим доступу до бази: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=679-14&p=1324830502254568

ü Про організацію операційної діяльності в банках [Електронний ресурс]: Положення затверджене постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 // База даних «Законодавство України»офіційного веб-сайту Верховної Ради України. – Режим доступу до бази: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0559-03/print1332176072958950

ü Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті [Електронний ресурс]: Інструкція затверджена постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 // База даних «Законодавство України»офіційного веб-сайту Верховної Ради України. – Режим доступу до бази: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0377-04/print1328221035385428

ü Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах [Електронний ресурс]: Інструкція затверджена Постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 // База даних «Законодавство України»офіційного веб-сайту ВРУ. – Режим доступу до бази: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1172-03&p=1326554465498603

ü Про платіжні системи та переказ коштів в Україні [Електронний ресурс]: закон України від 5 квітня 2001 року № 2346-ІІІ // База даних «Законодавство України»офіційного веб-сайту Верховної Ради України. – Режим доступу до бази: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2346-14/print1323883625103676

Основні терміни і поняття:безготівкові розрахунки, платіжний інструмент, розрахунковий документ, реквізити розрахункового документа, назва документа, дата складання, дата валютування, сума словами, сума, реквізити платника, реквізити одержувача, код операції, призначення платежу, підпис банку, строк дії чека, дата надходження, дата виконання, дата виконання, дата надходження в банк стягувача, реквізити стягувача

Питання для самоперевірки:

1. Охарактеризуйте сутність і значення безготівкових розрахунків.

2. Охарактеризуйте нормативно-правову базу безготівкових розрахунків.

3. Охарактеризуйте систему і принципи безготівкових розрахунків.

4. Охарактеризуйте вимоги до організації безготівкових розрахунків.

5. Охарактеризуйте основні способи безготівкових розрахунків.

6. Охарактеризуйте санкції за порушення правил безготівкових розрахунків.

7. Охарактеризуйте основні правила документообігу при здійснення безготівкових розрахунків.

8. Охарактеризуйте правила заповнення реквізитів платника.

9. Охарактеризуйте правила заповнення реквізитів одержувача.

10. Охарактеризуйте правила заповнення реквізиту «Призначення платежу».

11. Охарактеризуйте правила заповнення суми розрахункового документу.

Теми рефератів:

1. Система безготівкових розрахунків в Україні.

2. Законодавча база розрахунків в Україні.

3. Правила документообігу при здійсненні безготівкових розрахунків.

4. Складіть схему та заповніть відповідні розрахункові документи щодо розрахунків платіжними дорученнями, платіжними вимогами дорученнями, платіжними вимогами, чеками. (Зміст господарської операції та реквізити контрагентів оберіть на власний розсуд).

Форми контролю самостійної роботи студента: фронтальне опитування,модульний контроль № 3, підсумкова контрольна робота з перевірки самостійної роботи, комплексна контрольна робота, іспит.