Сутність болонської конвенції від 18-19 червня 1999 Р.

У межах першого десятиріччя третього тисячоліття досягти таких цілей, які розглядаються як першочергові для створення Зони європейської вищої освіти й просування європейської системи вищої освіти цілим світом:

- Прийняття системи зрозумілих ступенів і ступенів, які можна легко зіставити, у тому числі, через впровадження Додатка до диплома, для забезпечення можливості працевлаштування європейських громадян і підвищення міжнародної конкурентоздатності європейської системи вищої освіти.

- Прийняття системи, яка ґрунтується, за своєю суттю, на двох основних циклах

- доступеневому й післяступеневому.

Доступ до іншого циклу буде вимагати успішного завершення першого циклу

навчання тривалістю не менше трьох років. Ступінь, отриманий після першого циклу, повинен бути затребуваним на європейському ринку праці як кваліфікація відповідного рівня.

Наступний цикл повинен вести до отримання ступеня магістра і/або ступеня доктора, як це прийнято в багатьох європейських країнах.

- Запровадження системи кредитів за типом ECTS -європейської системи кредиту залікових одиниць трудомісткості як відповідного засобу підтримки великомасштабної студентської мобільності. Кредити можуть бути отримані також і в рамках освіти, яка не є вищою, залучаючи навчання протягом усього життя, якщо вони визнаються зацікавленими університетами, які приймають на навчання.

- Сприяння мобільності шляхом подолання перешкод ефективному здійсненню вільного пересування, звертаючи увагу на таке: студентам повинен бути забезпеченийдоступ до можливості отримання освіти і практичної підготовки, а також до відповіднихсупутніх послуг; викладачам, дослідникам і адміністративному персоналові повинні бутизабезпечені визнання й зарахування часу, який затрачений на провадження досліджень,

викладання і стажування в європейському регіоні, без заподіяння шкоди їхнім правам, що встановлені законом.

Сприяння європейському співробітництву в забезпеченні якості освіти з метою розробки критеріїв і методологій, які легко можна зіставити.

- Сприяння необхідним європейським баченням у вищій освіті, особливо

стосовно розвитку навчальних планів, міжінституційного співробітництва, схем мобільності, спільних програм навчання, практичної підготовки й провадження наукових досліджень. (29міністрів Європейських держав підписують декларацію Болонської конвенції).

ЗМІСТ ДОКУМЕНТІВ КОНЕРЕНЦІЇ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ І ОСВІТНІХ ОРГАНІЗАЦІЙ ВІД 29-30 БЕРЕЗНЯ 2001 р. (САЛАМАНКА)

Понад 300 європейських вищих навчальних закладів. Учасники домовилися про цілі, принципи та пріоритети. Принципи:

Автономія та відповідальність. Цей принцип означає право та можливість для університетів формувати стратегію, вибирати пріоритети у навчанні та проведенні наукових досліджень, витрачати ресурси, профілювати програми і встановлювати власні критерії прийому професорів та студентів. Реалізація принципу автономії та відповідальності створює європейським університетам умови для кращої конкуренції.

Освіта як відповідальність перед суспільством. Європейський простір вищої освіти повинен будуватися на європейських традиціях відповідальності освіти перед суспільством; на освіті для розвитку особистості і навчанні протягом усього життя та засадах громадянськості.

Вища освіта, заснована на наукових дослідженнях.

Якість як фундаментальний принцип освіти. Контроль якості освіти передбачає створення незалежних від національних урядів і міжнародних організацій акредитаційних агентств. Оцінка якості освіти буде ґрунтуватися не на тривалості та змісті навчання, а на знаннях, уміннях і навичках випускників.

Формування довіри через розробку на європейському рівні механізмів для взаємного сприйняття критеріїв якості, акредитації як одного з таких механізмів. Вони повинні поважати національні, лінгвістичні і дисциплінарні відмінності і враховувати особливості університетів з малим навантаженням.

Сумісність. Сумісність з європейським ринком праці повинна знаходити відображення у програмах, можливості працевлаштування з урахуванням перспектив навчання протягом усього життя. Вона може бути досягнута через цінності, властиві якісній освіті, розмаїтість підходів і профілів дисциплін, гнучкість програм, розвиток міждисциплінарних навичок і умінь (комунікація і мови), через здатність мобілізувати знання, вирішувати проблеми, працювати в команді і розвиватися соціально.

Сумісність кваліфікації на доступеневому та післяступеневому рівнях. Передбачає створення сумісних кваліфікацій, заснованих на ключових відмінностях у доступеневому та післяступеневому навчанні. Перші ступені повинні гарантувати можливу зайнятість на ринку праці і бути головним чином підготовкою для подальшого навчання.

Привабливість. Європейські вищі навчальні заклади хочуть стати привабливими для талановитих людей усіх континентів. Це передбачає адаптацію програм,ступенів навчання як у Європі, так і поза нею програми, що викладаються на основних світових мовах; адекватну інформацію і маркетинг;

Розширення мобільності. Виконання попередніх пунктів передбачає розвиток мобільності студенті в та розширення мобільності викладацького й іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом. Вільна мобільність учнів, персоналу і випускників є необхідною умовою існування європейського простору вищої освіти.

16. ГОЛОВНІ ПОЛОЖЕННЯ КОМЮНІКЕ ЗУСТРІЧІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ МІНІСТРІВ, ЯКІ ВІДПОВІДАЮТЬ ЗА ВИЩУ ОСВІТУ (18-19 травня 2001 р., м. Прага)

Міністри заявили, що, з огляду на прийняття Болонської декларації, формування Зони європейської вищої освіти є умовою для розширення привабливості й конкурентноcпроможності вищих навчальних закладів Європи.

Міністри рішуче закликали університети й інші вищі навчальні заклади використовувати всі переваги існуючого національного законодавства і європейських інструментів, націлених на полегшення академічного і фахового визнання поділів курсів, ступенів і інших досягнень так, щоб громадяни могли ефективно використовувати свої кваліфікації, уміння і навички у всій Зоні європейської вищої освіти.

Міністри із задоволенням відзначили енергійне обговорення і розвиток структури ступенів, заснованої на двох основних циклах, що чітко формулюють вищу освіту для доступеневого і післяступеневого навчання.

Міністри підкреслили, що для більшої гнучкості в процесах навчання й одержання кваліфікацій необхідне встановлення загальних наріжних каменів кваліфікацій, підтриманих кредитною системою типу ECTS або інший ECTS – сумісною системою, що забезпечує як диференційно-розрізнювальну, так і накопичувальну функції.

Міністри знову погодилися, що поліпшення мобільності студентів, викладачів, дослідників і апарату управління, як це зазначено в Болонській декларації, має максимальну важливість.

Було підкреслено потребу близького європейського співробітництва і взаємної довіри в прийнятті національних систем забезпечення якості.

Навчання протягом усього життя є істотним елементом Зони європейської вищої освіти.

Міністри привітали і підкреслили необхідність залучення університетів, інших вищих навчальних закладів і студентів як компетентних, активних і конструктивних партнерів у заснуванні та формуванні Зони європейської вищої освіти.

Було наголошено і на тому, що студенти мають брати участь і впливати на організацію і зміст освіти в університетах та інших вищих навчальних закладах.

Міністри погодилися з важливістю розширення привабливості європейської вищої освіти для тих, хто навчається із Європи й інших частин світу.

Міністри зобов’язалися продовжити співробітництво, що засноване на цілях, викладених у Болонській декларації.

17. КОМЮНІКЕ КОНФЕРЕНЦІЇ МІНІСТРІВ, ВІДПОВІДАЛЬНИХ ЗА ВИЩУ ОСВІТУ (19-20 вересня 2003 р., м. Берлін )

Міністри поділяють думку про те, що зусилля будуть спрямовані на забезпечення більш тісних зв’язків між вищою освітою і дослідницькими системами в кожній із країн-учасниць.

Міністри визнають фундаментальну роль вузів і студентських організацій у розвитку загальноєвропейського простору вищої освіти.

Міністри вітають зацікавленість інших регіонів світу в розвитку загальноєвропейського простору вищої освіти.

Міністри вітають різні ініціативи, що починаються після Празького Саміту з вищої освіти, спрямовані на збільшення сумісності і сумірності освіти, на створення більш прозорих структур вищої освіти і поліпшення якості вищої освіти в Європі на рівні вузів і на національному рівні.

Міністри підкреслюють важливість усіх елементів Болонського процесу для створення загальноєвропейського простору вищої освіти і наголошують на необхідності активізувати зусилля на рівні вузів, національному і загальноєвропейському рівнях.

Структура ступенів: прийняття системи, яка складається з двох основних ступенів.

Міністри підтримують ініціативу країн-учасниць у розробці структури погоджених і адекватних/зіставних кваліфікацій для системи вищої освіти, яка б прагнула дати визначення кваліфікаціям, з огляду на показники об’єму роботи, рівня, результати навчального процесу, компетенції і профіль.

Міністри наголошують на своєму зобов’язанні зробити вищу освіту доступною для всіх, використовуючи всі можливості і відповідні засоби.

Міністри починають робити усі необхідні кроки для того, щоб зробити вищі навчальні заклади Європи стали більш привабливим і ефективним партнером. Тому міністри звернулися до вузів із проханням про збільшення ролі та вагомості досліджень задля технологічної, соціальної і культурної еволюції і потреб суспільства.

Міністри погоджуються прийняти заяви про членство таких країн: Албанії, Андорри, Боснії і Ґерцоговини, Ватикана, Росії, Сербії, Чорногорії та Македонії – і привітали держави як нових членів, таким чином, розповсюджуючи дію процесу на 40 європейських країн.

Міністри визнають, що участь у Болонському процесі вимагає істотних змін і реформ у всіх країнах, що підписалися. Вони вирішують надати підтримку всім новим учасникам у здійсненні цих реформ за допомогою організації взаємних обговорень і допомоги, як передбачено Болонським процесом.

 

17.1. ЗМІСТ КОМЮНІКЕ КОНФЕРЕНЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКИХ МІНІСТРІВ ОСВІТИ «ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПРОСТІР ОСВІТИ – ДОСЯГНЕННЯ МЕТИ (Берген, 19-20 травня 2005 року)

Міністри освіти країн-учасниць Болонського процесу, зустрілися для обговорення поточного прогресу і визначення пріоритетів на період до 2010 року. До Болонського процесу приєдналися Вірменія, Азербайджан, Грузія, Молдова та Україна.

Ми приймаємо загальну рамку кваліфікацій в ЗПВО (ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИ ПРОСТІР ВИЩОЇ ОСВІТИ), що складається з трьох рівнів, включаючи можливість проміжних кваліфікацій з урахуванням національних контекстів. Ми приймаємо зобов'язання до 2010 року розробити національні рамки кваліфікацій, зіставні із загальноєвропейською рамкою кваліфікацій, робота над якими почнеться у 2007 році.

Ми приймаємо стандарти і принципи забезпечення якості в ЗПВО, запропоновані Європейською мережею із забезпечення якості.

Ми відзначаємо, що 36 з 45 країн, що беруть участь у Болонському процесі, ратифікували Лісабонську конвенцію про визнання. Ми закликаємо країни, що не ратифікували її, не відкладати ратифікацію.

Ми виражаємо підтримку текстів, що доповнюють Лісабонську Конвенцію про визнання, і закликаємо всі національні влади та інших учасників визнати подвійні дипломи, що присуджуються в двох або більше країнах ЗПВО.

Ми закликаємо університети забезпечити розвиток міждисциплінарної підготовки через докторські програми і розвиток навичок з тим, щоб забезпечити можливість ширшого працевлаштування. Соціальне вимірювання Болонського процесу є складовою частиною ЗПВО і необхідною умовою підвищення його привабливості та конкурентоспроможності.

Соціальне вимірювання включає заходи, що вживаються урядами з фінансової та економічної допомоги студентам, особливо тим, що знаходяться в соціально несприятливих умовах. Ми вважаємо, що мобільність студентів та викладачів в країнах- учасницях залишається одним з ключових завдань Болонського процесу.

Ми укріпимо наші зусилля з подолання перешкод до мобільності через спрощення візових процедур та процедур по отриманню дозволів на роботу, а також сприяючи участі в програмах мобільності. Ми закликаємо інституції та студентів повністю використовувати можливості програм мобільності, підтримуючи повне визнання періодів навчання в рамках таких програм.

Спираючись на досягнуте, ми маємо намір створити Загальноєвропейський простір вищої освіти, заснований на принципах якості та прозорості.

17.2. Головні положення Комюніке конференції європейських країн, відповідальних за сферу вищої освіти (м. Лондон 16-19 травня 2007 р.) “На шляху до європейського простору вищої освіти: відповіді на вимоги глобалізації”

- приєднання Республіки Чорногорія до Болонського процесу;

- «…Спираючись на багату та різноманітну європейську культурну спадщину, ми створюємо ЄПВО, що базується на інституційній автономії, академічній свободі, рівних можливостях та демократичних принципах, які сприятимуть мобільності, підвищуватимуть можливості працевлаштування, а також привабливість та конкурентоспроможність Європи…»;

- аналітичний звіт разом із звітом Асоціації європейських університетів (EUA) “Тенденції V”(Trends V), оглядом “ Болонья очима студентів”, звітом Евридики “Погляд на структуру вищої освіти в Європі” свідчать про чималий прогрес за останні два роки;

- мобільність викладацького складу, студентів і випускників є одним з основних положень Болонського процесу, що створює можливості для особистісного розвитку, розвитку міжнародної співпраці між фізичними особами й установами, покращення якості вищої освіти і наукової діяльності та сприяння Європейському виміру;

- багато успішних кроків робиться на шляху до досягнення нашої цілі - ЄПВО, що базується на трицикловій системі ступенів - як на рівні країни, так і на рівні навчальних закладів. Значно зросла кількість студентів, які були зараховані на навчальні курси перших двох циклів, а також спостерігається зменшення кількості структурних перешкод при переході з циклу до циклу. Подібним чином зросла кількість структурованих докторських програм;

- було досягнуто певних успіхів у запровадженні положень ЛКВ, європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) і додатку до диплома, проте підходи до визнання як на державному рівні, так і на рівні навчальних закладів мають бути більш послідовними;

- системи кваліфікацій є важливим інструментом досягнення порівнянності та прозорості в межах ЄПВО і покращення переміщення студентів як всередині, так і між системами вищої освіти. Ці системи кваліфікацій також допомагатимуть вищим навчальним закладам у розробці модулів та навчальних програм, що базуються на результатах навчання та кредитах, а також сприятимуть визнанню як кваліфікацій, так і попереднього навчання, включаючи неформальне та неофіційне навчання;

- вища освіта має відігравати важливу роль у сприянні соціальній єдності, зменшенні нерівності, підвищенні рівня знань, умінь та компетентності у суспільстві.

 

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ КОМЮНІКЕ КОНФЕРЕНЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКИХ МІНІСТРІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ «БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС У ПЕРІОД ДО 2020 Р. – ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПРОСТІР ВИЩОЇ ОСВІТИ У НОВОМУ ДЕСЯТИЛІТТІ» (28-29 КВІТНЯ, ЛЬОВЕН, ФРАНЦІЯ)

Зустрівшись вперше на цьому Болонському Стратегічному Форумі, який відбувся у ЛЬОВЕНІ 29 квітня 2009 року, ми, Міністри вищої освіти, голови делегацій 46 Європейських країн-учасниць Болонського процесу, та представники з Австралії, Бразилії, Канади, Народної Республіки Китай, Єгипту, Ефіопії, Ізраїлю, Японії, Казахстану, Киргизстану, Мексики, Марокко, Нової Зеландії, Тунісу, США, а також Міжнародної асоціації університетів та інших міжнародних і неурядових організацій, взяли участь у конструктивному обговоренні питань глобальної співпраці і партнерства у вищій освіті з метою розвитку партнерства між 46 країнами-учасницями Болонського процесу і країнами з усього світу.

Ми підкреслюємо ключову роль, яку вища освіта відіграє у розвитку наших суспільств, в основі якої лежить навчання впродовж життя для усіх та справедливий (рівний) доступ до навчальних можливостей на усіх рівнях суспільства.

Ми підкреслюємо важливість публічного інвестування у вищу освіту і наполягаємо, щоб вона залишалася пріоритетом, незважаючи на поточну економічну кризу, з метою підтримки сталого економічного відновлення і розвитку.

Ми підтримуємо стратегічну роль вищої освіти у здобутті і покращенні знань і, отже, виступаємо за глобальний обмін знаннями через багатонаціональні дослідження і освітні проекти, та програми обміну студентів і викладачів, з метою стимулювання інновацій і креативності.

Ми переконані, що справедливе визнання періодів навчання і кваліфікацій є ключовим елементом для сприяння мобільності, і ми, таким чином, розпочинаємо діалог з питань політики визнання і вивчення положень різноманітних рамок кваліфікацій з метою подальшого взаємного визнання кваліфікацій.

Ми вважаємо, що транснаціональні обміни у вищій освіті мають керуватися академічними цінностями, і ми виступаємо за збалансований обмін викладачів, науковців (дослідників) і студентів між нашими країнами і сприятимемо справедливому та плідному «обігу мізків».

Ми прагнемо розпочати конкретну співпрацю, яка б сприяла кращому розумінню і довготривалому співробітництву шляхом організації спільних семінарів з окремих тем, таких як, наприклад, забезпечення якості.

 

17.4 Зміст Будапештсько-Віденської декларації “Про створення європейського простору вищої освіти ” (м. Будапешт (Угорщина), м. Відень (Австрія) 12 березня 2010 р.)

 

11-12 березня 2010 року у Будапешті та Відні відбулися зустрічі міністрів, які відповідають за вищу освіту у країнах-учасницях Болонського процесу, за участі 47 делегацій. У Будапештсько-Віденській декларації про створення європейського простору вищої освіти відмічалося, зокрема, що:

· новостворений Європейський простір вищої освіти, будучи безпрецедентним прикладом регіональної, транскордонної

співпраці у сфері вищої освіти, спричинив значну зацікавленість у інших частинах світу і зробив європейську вищу освіту помітнішою на світовій мапі;

· необхідно прислухатися до критики працівників вищих навчальних закладів та студентів щодо необхідності коректив і

подальшої роботи за участі працівників вищих навчальних закладів і студентів на європейському, національному і, особливо, конституційному рівнях для побудови Європейського простору вищої освіти;

· слід збільшити зусилля для завершення реформ, які вже проводяться, щоб надати можливість студентам і викладачам бути мобільними, поліпшити викладання та навчання у вищих навчальних закладах, підвищити можливості працевлаштування випускників, а також забезпечити якісну вищу освіту для всіх. На національному рівні необхідне поліпшення взаємодії та розуміння Болонського процесу з боку усіх зацікавлених сторін і в суспільстві в цілому;

· необхідно визнавати ключову роль академічної спільноти – керівників закладів, викладачів, дослідників, адміністративного персоналу та студентів – у формуванні Європейського простору вищої освіти, забезпечуючи тих, хто навчається, можливостями для отримання знань, умінь і компетенцій для побудови їхньої кар'єри та життя як громадян демократичних країн, а також для їх особистісного розвитку;

· слід збільшити зусилля у вирішенні проблем в контексті соціального виміру для забезпечення рівних можливостей отримання якісної освіти, звертаючи особливу увагу на мало представлені групи;

· слід запровадити додаткові методи роботи, такі, як взаємне навчання, навчальні візити та інша діяльність для поширення інформації щодо розширення та зміцнення Європейського простору вищої освіти і його взаємодії з європейським дослідницьким простором.