До дипломної роботи бакалавра

До дипломної роботи бакалавра

на тему

Системне дослідження та інформаційна підтримка

процесу надання споживчих кредитів (на прикладі Ратнівського відділення ПАТ КБ «Приватбанк»

 

 

Виконав: студент 4 курсу, групи ЕК-41

напряму підготовки 6.030502

"Економічна кібернетика"

Бегаль І.А.

Керівник: Красін М.А.

Рецензент: ____________________

(прізвище та ініціали)

 

Рівне – 2016 року

Зміст

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ. 2

ВСТУП.. 3

1. Системний аналіз банківської галузі України та ПАТ КБ «Приватбанк». 4

1.1. Банківська галузь як важлива складова економіки. 4

1.2. Загальна характеристика діяльності ПАТ КБ «Приватбанк». 10

1.3 Інформаційні системи та технології в галузі. 15

2.Моделювання та дослідження бізнес-процесів ПАТ КБ «Приватбанк». 22

2.1. Загальна характеристика та опис бізнес-процесів ПАТ КБ «Приватбанк». 22

2.2. Аналіз і оцінка фінансового стану ПАТ КБ «Приватбанк». 28

2.3.Опис технологій та схем документування. 30

2.4. Інфологічна модель бази даних. 33

3. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ТА ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЯ.. 37

3.1 Функціональні вимоги до ІС.. 37

3.2 Обгрунтування вибору середовища реалізації ІС.. 43

3.3 Опис БД на даталогічному рівні 48

3.4 Структура, функціональні можливості та інтерфейс ІС.. 49

ВИСНОВКИ.. 59

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 60

 

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

DFD – Data Flow Diagrams;

ІС - Інформаційна система;

АІС - Автоматизована інформаційна система;

ПК - Персональний комп’ютер;

ПЗ - Програмне забезпечення.

ПС- Програмна система.

БД- База даних.

ОВДП - Облігації внутрішньої державної позики.

БСУ - Банківська справа України.

НБУ - Національний банк України.

НРА – Національне рейтингове агентство.

ВСТУП

Актуальність теми даної роботи. Важливою проблемою нашого суспільства на сьогодні є вдосконалення управління економічними суб’єктами шляхом більш широкого впровадження сучасних інформаційних систем та технологій. Завдання бакалаврської роботи є проведення системного аналізу галузі та підприємства та створення на цій основі загального проекту інформатизації діяльності підприємства, а також дослідження діючих на підприємстві бізнес-процесів та розробка інформаційної системи для підтримки та автоматизації цих процесів з урахуванням специфіки даного підприємства.

Об’єктом дослідження даної роботи є Ратнівське відділення «Приватбанк».

Предметом дослідження даної бакалаврської роботи є системне дослідження надання кредиту (на прикладі Ратнівського відділення «Приватбанк»)

Завдання роботи випливають із поставленої мети:

· проаналізувати предметну область, дати загальну характеристику досліджуваного об’єкта;

· описати основну діяльність підприємства і її характеристики, навести короткий опис фінансового стану;

· описати існуючий рівень автоматизації діяльності;

· здійснити та обгрунтувати вибір методології опису бізнес-процесів;

· на основі існуючих моделей запропонувати шляхи оптимізації витрат по матеріальних, трудових, часових та інших ресурсах.;

· на основі проведеного дослідження бізнес-процесів підприємства зробити висновки;

· розробка та впровадження інформаційної системи;

 

СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ БАНКІВСЬКОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ ТА ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»

Рис. 1.1. Структура акціонерів банку

  ПриватБанк є міжрегіональним універсальним та системним банком із розгалуженою мережею філій та відділень по всій території Україні та за її межами. У зв’язку з чим має гнучку організаційну структуру управління (далі ОСУ).

ОСУ ПриватБанку є однієї з найбільш прогресивних як серед банків України, так і банків Східної Європи. По суті вона є комбінованою, тому що містить ознаки широко розповсюджених у світовій практиці видів ОСУ:

- горизонтальна (площинна), оскільки в ній виділено лише 3 рівні управління:

• вищий – Head-office (Головний офіс);

• середній – Middle-office (Головні регіональні управління, Регіональні

управління, Самостійні філії);

• нижчий – Front-office (відділення).

- лінійно-функціонально-штабна, тому що в ОСУ сформовано штаби при Голові Правління, при Директорах ГРУ, РУ та філій;

- дивізіональна клієнто- і функціонально-орієнтована, тому що виділено підтримуючі й бізнесові дивізіони (напрямки), які зорієнтовані на комплексне обслуговування певних груп клієнтів або виконання комплексу однорідних функцій;

- дивізіональна продуктова, тому що в межах окремих бізнесів виділяються підрозділи, що спеціалізуються на розробці й просуванні до клієнтів однорідних продуктів або послуг;

- дивізіональна регіональна, оскільки регіональна мережа структурних підрозділів банку представлена у всіх адміністративно-територіальних центрах України, підрозділи банку функціонують також у всіх містах обласного підпорядкування, районних центрах та в найбільш перспективних населених пунктах.

- мережна - наявність пов'язаних (дочірніх) банків і компаній;

- проектно-матрична, тому що в межах ОСУ банку часто створюються тимчасові проектні групи для реалізації конкретного проекту або робочі групи для вирішення важливих завдань.

В структурі банку виділяються:

- бізнесові доходні напрямки, котрі отримують дохід у результаті прямого контакту із клієнтами.

- бізнесові керуючі (витратні) напрямки, які займаються, в основному, управлінням і координацією діяльності РП та частково вступають у прямий контакт із клієнтами. Таких напрямків є 7;

- підтримуючі напрямки, що забезпечують необхідні умови, для функціонування інших напрямків діяльності підрозділів банку, при цьому не вступаючи в прямий контакт із клієнтами. Таких напрямків у банку 15.

Для підготовки, обговорення та прийняття стратегічних і важливих тактичних рішень безпосередньо під керівництвом Голови Правління функціонують колегіальні органи:

- Правління Банку;

- Стратегічний комітет;

- Кредитний комітет;

- Бюджетний комітет;

- Комітет з питань безпеки.

Організаційна структура ПриватБанку схожа з іншими підприємницькими структурами і регламентується Законами України «Про господарські товариства», «Про банки і банківську діяльність» і т. д [2].

Аналізуючи взаємодію між підрозділами банку, яку вони беруть участь у підготовці й реалізації окремого банківського продукту і, нарешті, як організована система керівництва окремими напрямами банківського бізнесу, залежать обсяг і прибутковість продажів можемо зазначити, що ПриватБанк має лінійно-функціональну структуру управління (рис. 1.1.).

ДИРЕКТОР

Заступник по роздрібному обслуговуванню

Заступник по малому та середньому бізнесу

Бізнес обслуговування індивідуальних VIP-клієнтів

Відділ валютних операцій

Відділ з продажу послуг кліентам Gold-клубу

Відділ по продажу роздрібних послуг клієнтам групи «Ф»

Відділ депозитних операцій

Відділ управління продажів банківських послуг корпоративним клієнтам

Відділ по роботі з кредитними картками

Касове обслуговування

Рис. 1.1. Лінійно-функціональна структура відділення ПриватБанку.

Дана лінійно-функціональна організаційна структура управління банку спирається на розподіл повноважень та відповідальності по функціях управління та прийняття рішень по вертикалі. Вона дозволяє організувати управління за лінійною схемою, а функціональні відділи апарату управління підприємства лише допомагають лінійним керівникам вирішувати управлінські завдання. При цьому лінійні керівники не підпорядковані керівникам функціональних відділів апарату управління.

До головних переваг даної структури відділення банку відносяться:

1. простота і прозорість структури управління відділенням, що забезпечує чіткий розподіл обов’язків працівників;

2. сприяння у зростанню професіоналізму працівників, що спеціалізуються тільки на визначеному наборі виконуваних операцій;

3. чіткість взаємовідносин, несуперечливість команд, оперативність підготовки та реалізації управлінських рішень, надійний контроль.

До головних недоліків даної моделі можна віднести зосередження інтересів співробітників на досягнення локальних успіхів своїх підрозділів на шкоду інтересам банку як єдиного цілого.

Функціональні вимоги до ІС

Найголовнішим завданням комп'ютерного департаменту банку найчастіше є вибір найкращого рішення з пропонованих на ринку варіантів банківських систем, або вибір стратегії розробки або модернізації існуючої банківської системи.

Розглянемо критерії такого вибору. Вимоги до складної банківської системи істотно залежать від обсягу операцій, що проводяться банком. Метою є створення банківської системи, яка забезпечувала б персонал і клієнтів банку необхідними видами послуг, при умові, що витрати на створення і експлуатацію не перевищують прибутків від впровадження банківських систем.

Отже, для вибору найбільш вдалого рішення необхідно враховувати:

· Вартість банківської системи

Тут слід звернути увагу на вибір обчислювальної платформи, мережевого обладнання та програмного забезпечення. Важлива і вартість обслуговування і супроводу системи. Важливо враховувати стандартність платформи і кількість незалежних постачальників устаткування і ПЗ. Очевидно, що конкуренція постачальників збільшує шанси знайти більш дешеве рішення.

· Можливість масштабування.

У випадку росту банку вартість модернізації при невдалому виборі різко зростає. Необхідно, щоб обрана обчислювальна платформа допускала б поступове нарощування ресурсів у тих частинах системи, де це потрібно.

· Використання існуючих ресурсів

Від ефективності використання вже наявних комп'ютерів, мереж і каналів зв'язку істотно залежать і витрати на побудову банківської системи.

· Наявність системи захисту інформації.

Безпека даних є одною з головних вимог до банківської системи. Повинна бути передбачена як стійкість роботи при неправильних діях персоналу, так і спеціалізовані системи захисту від навмисного злому БС з корисливими чи іншими цілями. На сьогоднішній день безпека банківської системи так важлива, що ми розглянемо це питання детальніше.

Система захисту та безпеки інформації в банківській системі передбачає наявність:

· Засобу фізичного обмеження доступу до комп'ютерів банківської системи (Ідентифікаційні картки, знімні блокуючі пристрої і т.п.).

· Надання повноважень, привілеїв і прав доступу до банківської системи на рівні окремого користувача (співробітника або клієнта банку).

· Засоби централізованого виявлення несанкціонованих спроб проникнути до ресурсів банківських систем, що дають можливість своєчасно вжити відповідні заходи.

· Захист даних при їх передачі по каналах зв'язку (особливо актуально при використанні відкритих каналів зв'язку, наприклад, мережі Internet). Тут можливе використання «цифрового електронного підпису» та інших криптографічних методів.

Проаналізувавши завдання та види діяльності підприємства, ми побачили, що це є складна і багатофункціональна система, облік діяльності якої дуже важко вести без системи (тобто БД), яка дозволяла б автоматизувати деякі операції і позбутися дублювання, надлишковості та неузгодженості. Отже, в своїй системі ми повинні чітко реалізувати ще інтерфейс нашої програми. Системи, які дозволяють користувачу змінювати певні системні параметри і відповідно змінювати їх поведінку, називають адаптованими. Системи, які адаптуються до користувача автоматично, грунтуючись на припущеннях системи, називаються адаптивними.

Незважаючи на те, що на сьогодні вже досягнуто певний прогрес у побудові інтерфейсів користувача, питання взаємної адаптації функціонування програмних систем (ПС) і користувача ПС, досі залишаються відкритими. Більш того, актуальність їх зростає у зв’язку з розвитком мережі Інтернет, появою повністю графічних інтерфейсів, розвитком засобів мультимедії, широким застосуванням гіпертекстових документів, розширенням сфер використання та масовістю застосування ПЕОМ.

Розробка природно-мовного (ПМ) інтерфейсу в складі програми дозволяє забезпечити виконання запиту особи, що приймає рішення (ОПР), або експерта-аналітика до бази експертних знань. Можливість адаптації системи до рівня професіоналізму користувача здійснюється за рахунок здатності сприймати і виконувати запити на внутрішній формальній мові, що забезпечує більш швидкий доступ до інформації.

Природно-мовний інтерфейс є посередником між людиною і базою даних. Він переводить запити, що надходять природною мовою, у формальне представлення, звертається з ним до бази даних, і представляє результат, використовуючи алгоритми і технології реалізовані в СППР, у вигляді, придатному для перегляду й аналізу (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Загальна схема потоків даних ПМ-інтерфейсу

Користувачами ПМ-інтерфейсів можуть бути як співробітники підприємства - менеджери різних рівнів, так і клієнти. Усім, кому потрібна можливість швидкого і прямого доступу до актуальної інформації.

У ситуації, коли успіх організації визначає його здатність адекватно реагувати на зміну зовнішніх і внутрішніх умов, прямий і швидкий доступ до достовірної актуальної інформації, використання ПМ-інтерфейсу надає можливість значно скоротити витрати організації на різних рівнях:

- можливість формулювати потреби в інформації найбільш простим і разом з тим самим доступним чином - як для співробітників усередині компанії, так і для доступу клієнтів до публічної інформації (наприклад, до каталогу товарів);

- розвантажує фахівців від рутини створення форм і звітів по кожному розрізі інформаційного простору в базі даних. Крім того, оскільки формальне представлення ПМ-запиту доступно, ПМ-інтерфейс може бути корисний для розробки традиційних додатків на основі баз даних, оскільки рятує від ручного етапу побудови складних запитів;

- при розробці ПМ-інтерфейсів використовуються найсучасніші методи інженерії знань, що дозволяє використовувати технологію розуміння на більш високому рівні абстракції даних, ніж реляційна модель зі збереженням записів у зв’язаних таблицях; це серйозний крок на шляху до керування не просто інформацією, але й корпоративними знаннями.

У загальному вигляді вимоги до ПМ-інтерфейсів повинні визначати зміст і форма інформації, що надається, а також регламент взаємодії користувача і системи. Ці вимоги повинні випливати з функцій користувачів, що знаходяться на різних рівнях ієрархії, а також стандартних вимог законодавчих і виконавчих органів до форм обліку і звітності, регламентам діяльності об’єкта, що визначає в сукупності зовнішній і внутрішній документообіг.

Базовою формою опису технологічних і бізнес-процесів повинна бути сама схема процесу, представлена на різних рівнях ієрархії з різним ступенем деталізації, на якій повинні бути відображені взаємозалежні технологічні і функціональні компоненти процесу разом з показниками функціонування, що дозволяють судити про факти і якість виконання функцій.

Сервісними формами представлення інформації можуть бути тексти, таблиці, графіки, гістограми, а також абстрактні образи, що у сполученні з базовими формами представляють повний спектр типів інформування користувача про стан об’єкта діяльності.

Таким чином, програмне забезпечення інтерфейсного модуля повинне забезпечити такі можливості:

· введення запитів до бази знань на внутрішній формальній мові системи;

· редагування запитів користувача;

· виконання запитів до бази експертних знань і вивід результатів на екран комп’ютера в зручному для користувача вигляді;

· перегляд проміжних результатів роботи;

· поповнення і коректування бази експертних знань у режимі діалогу;

· верифікацію відповідей на запити.

Основними етапами діяльності користувача в системі, як особи, що приймає рішення, є такі:

1. сприйняття інформації: виявлення об’єкту сприйняття, виділення в об’єкті окремих ознак, ознайомлення з виділеними ознаками і розпізнавання об’єкта сприйняття;

2. оцінювання інформації, її аналіз і узагальнення на основі раніше сформованих критеріїв оцінки; оцінка виробляється на основі співставлення і аналізу сформованої у ОПР інформаційної моделі з внутрішньою образно-концептуальною моделлю об’єкта управління (предметної області);

3. прийняття управлінських рішень.

На основі загальних принципів побудови інформаційних систем і врахування особливостей адаптивного інтерфейсу можна сформулювати загальні принципи побудови адаптивних інтерфейсів.

1) Принцип відповідності призначення і структури інтерфейсу поставленим цілям і задачам. Неможливо побудувати універсальний багатофункціональний інтерфейс, який міг би бути використаний і в складі АСУ реального часу, і в складі системи управління фізичним експериментом. Типізація і універсальність можлива тільки в рамках визначених класів систем.

2) Принцип мінімізації витрат ресурсів користувача:

- користувач повинен виконувати тільки ту роботу, яка необхідна і не може бути виконана системою, не повинна бути повторенням уже виконаної роботи;

- користувач повинен запам’ятовувати якомога меншу кількість інформації, оскільки це збільшує його можливості приймати опера­тивні рішення в екстремальних випадках.

3) Принцип максимального взаєморозуміння та не протиріччя. Робота з системою повинна бути простою, не викликати у користувача додаткових ускладнень в пошуках необхідних елементів інтерфейсу. Інформація, що отримана за допомогою інтерфейсу, не повинна вимагати перекодування або додаткової інтерпретації користувачем. Якщо в процесі роботи були використані деякі прийоми, то і в інших випадках прийоми роботи повинні бути ідентичні.

4) Принцип не збитковості. Користувач повинен вводити тільки мінімальну інформацію та недопустимий ввід уже введеної раніше і отриманої системою інформації.

5) Принцип безпосереднього доступу до системи підказок. Система повинна забезпечувати користувача необхідними інструкціями. Система підказок повинна задовольняти трьом критеріям:

- стислість, якість і повнота інформації;

- вичерпний характер повідомлень про помилки;

- наявність повідомлень про стан системи.

6) Принцип гнучкості. Адаптивний інтерфейс повинен забезпечити спілкування з системою користувачам різного рівня підготовки. Наприклад, для недосвідчених користувачів інтерфейс може бути організовано як ієрархічна структура меню, а для досвідчених - з команд, комбінацій натиснень клавіш та параметрів командного рядка.

7) Принцип максимальної концентрації користувача на задачі, що розв’язується і локалізації повідомлень про помилки. Адаптивний інтерфейс повинен допомагати концентрувати увагу користувача на конкретній задачі, що розв’язується.

8) Принцип врахування професійних навичок конкретного користувача. При роботі з системою на основі збору деяких даних, які отримуються з моделі користувача, проектується «людський фактор», який тісно вплітається в особливості функціонування всієї системи. Формування концептуальної системи означає усвідомлення і оволодіння алгоритмами функціонування інтерфейсу користувача.

10) Принцип легкості користування і простоти навчання. Адаптивний інтерфейс не повинен приводити користувача до роздратування, примушувати до необдуманих дій. Адаптивний інтерфейс враховує, що користувач отримує досвід роботи з системою, цілі користувача можуть змінюватись у процесі роботи з системою, Адаптивний інтерфейс характеризується простотою виправлення помилок. Керуванню роботи з системою можна легко навчитись, система забезпечує навчання в процесі роботи.

11) Принцип надійності. Система повинна бути надійною з точки зору роботи користувача. Вона готова до роботи завжди, коли в цьому виникає необхідність, відмови трапляються рідко, час відповідей системи не повинен перевищувати встановлених границь. В системі реалізуються можливості захисту інформації та забезпечення необхідного ступеня секретності та різних рівнів доступу до наявної інформації.

Таким чином проаналізувавши всі ці вимоги до ІС можна зробити висновок, що потрібно розробити зручну для користування і захищену систему в які ми можемо без труднощів переглянути потрібно нам інформацію при потребі сформувати звіт або прийняти якесь певне рішення. Для побудови такої системи я обрав «1С:Підприємство».

ВИСНОВКИ

На сьогоднішній день вивчення технологій ведення бліку,формування розрахунку, обліку та управління фінансовими потоками на підприємстві сприяє кращому і ширшому освоєнню процесів, які відбуваються на підприємстві. Це допомагає проводити аналіз діяльності підприємства, його рентабельності, а також виконувати оптимізацію процесів для підвищення продуктивності праці. Дослідження підприємства допомагає подальшому його розвитку та розширенню можливих послуг. Дослідження і вивчення технологій потрібне у всіх сферах діяльності і в банку і на виробничому підприємстві і у невиробничій сфері. Адже кожен вид діяльності потребує оптимізації, яка можлива лише після детального вивчення існуючих на підприємстві процесів.

Якщо дивитись з точки зору даного конкретного підприємства, то можна сказати, що усі процеси взаємопов’язані між собою і несуть кожний за собою конкретну відповідальність.

Підприємство створюється з метою задоволення потреб населення у його продукції та реалізації соціальних та економічних інтересів працюючих в підприємстві та його засновників.

Взагалі всі процеси роботи підприємства змінювались і налагоджувались протягом усього терміну його функціонування, поступово перетворюючись в добре опрацьовану і налагоджену схему дій всіх учасників робочого процесу. Мається на увазі не те, що процес роботи підприємства є ідеальним і не потребує ніякого удосконалення, а скоріше говориться про його пристосування до навколишнього середовища і самих можливостей підприємства. Адже підприємство є великою організацією і для своєї ефективної роботи має враховувати всі свої можливості і потужності не тільки у самому процесі виробництва, а й у можливості передачі інформації між відділами, філіями та організаціями з якими співпрацюють. Так, наприклад, не маючи кращого інформаційного забезпечення підприємство пристосувалось до роботи з тими інформаційними продуктами та технологіями які має, відповідно до цього налагоджуючи свій документообіг та корегуючи процеси передачі інформації для зручної роботи всієї організації.

В даній бакалаврській роботі мипроаналізували предметну область і чітко описали основний вид діяльності підприємства. В першому розділі було детально описано основну діяльність підприємства і її характеристики, наведено короткий опис фінансового стану в цього розділу можна зробити висновок що підприємство впевнено домінує на ринку банківської справи, та має перспективи для подальшого розвитку.

В другому розділі ми описали існуючий рівень автоматизації діяльності а також здійснили та обгрунтували вибір методології опису бізнес-процесів.

На основі отриманої інформації ми побудували структуру бази даних, а також розробили інтерфейс інформаційної системи та саму систему, процес створення та функціонал якої описали в третьому розділі.

Четвертий розділ містить інформацію про охорону праці, а ткож про дотримання всіх гігієнічних норм в офісних приміщеннях.

Отже, в результаті роботи були виконанні всі поставленні завдання і розроблено інформаційну систему з використання сучасних засобів розробки, яку в подальшому можна використовувати на підприємстві.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень N 375 від 31.08.2001

2. http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,69/id,437/;

3. http://studentbooks.com.ua/content/view/312/54/1/4/;

4. Ряжнов О. Міжнародні фінансові потоки. Київ: Діло, 2007, 356 с.

5. Лазепка В. Інвестиційні банки // Банківська справа. – 2006 р. - №6 – С. 47-49.

6. Ряжнов О. Міжнародні фінансові потоки. Київ: Діло, 2007, 356 с.

7. Радченко М. Г. 1С:Предприятие 8.2. Практическое пособие разработчика. Примеры и типовые приемы / М. Г. Радченко., 2009. – 896 с. – (1С-Паблишинг).

8. Радченко М. Г. Разработка управляемого интерфейса / М. Г. Радченко, Е. Ю. Хрусталева, А. В. Островерх., 2010. – 723 с.

до дипломної роботи бакалавра

на тему

Системне дослідження та інформаційна підтримка

процесу надання споживчих кредитів (на прикладі Ратнівського відділення ПАТ КБ «Приватбанк»

 

 

Виконав: студент 4 курсу, групи ЕК-41

напряму підготовки 6.030502

"Економічна кібернетика"

Бегаль І.А.

Керівник: Красін М.А.

Рецензент: ____________________

(прізвище та ініціали)

 

Рівне – 2016 року

Зміст

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ. 2

ВСТУП.. 3

1. Системний аналіз банківської галузі України та ПАТ КБ «Приватбанк». 4

1.1. Банківська галузь як важлива складова економіки. 4

1.2. Загальна характеристика діяльності ПАТ КБ «Приватбанк». 10

1.3 Інформаційні системи та технології в галузі. 15

2.Моделювання та дослідження бізнес-процесів ПАТ КБ «Приватбанк». 22

2.1. Загальна характеристика та опис бізнес-процесів ПАТ КБ «Приватбанк». 22

2.2. Аналіз і оцінка фінансового стану ПАТ КБ «Приватбанк». 28

2.3.Опис технологій та схем документування. 30

2.4. Інфологічна модель бази даних. 33

3. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ТА ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЯ.. 37

3.1 Функціональні вимоги до ІС.. 37

3.2 Обгрунтування вибору середовища реалізації ІС.. 43

3.3 Опис БД на даталогічному рівні 48

3.4 Структура, функціональні можливості та інтерфейс ІС.. 49

ВИСНОВКИ.. 59

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 60

 

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

DFD – Data Flow Diagrams;

ІС - Інформаційна система;

АІС - Автоматизована інформаційна система;

ПК - Персональний комп’ютер;

ПЗ - Програмне забезпечення.

ПС- Програмна система.

БД- База даних.

ОВДП - Облігації внутрішньої державної позики.

БСУ - Банківська справа України.

НБУ - Національний банк України.

НРА – Національне рейтингове агентство.

ВСТУП

Актуальність теми даної роботи. Важливою проблемою нашого суспільства на сьогодні є вдосконалення управління економічними суб’єктами шляхом більш широкого впровадження сучасних інформаційних систем та технологій. Завдання бакалаврської роботи є проведення системного аналізу галузі та підприємства та створення на цій основі загального проекту інформатизації діяльності підприємства, а також дослідження діючих на підприємстві бізнес-процесів та розробка інформаційної системи для підтримки та автоматизації цих процесів з урахуванням специфіки даного підприємства.

Об’єктом дослідження даної роботи є Ратнівське відділення «Приватбанк».

Предметом дослідження даної бакалаврської роботи є системне дослідження надання кредиту (на прикладі Ратнівського відділення «Приватбанк»)

Завдання роботи випливають із поставленої мети:

· проаналізувати предметну область, дати загальну характеристику досліджуваного об’єкта;

· описати основну діяльність підприємства і її характеристики, навести короткий опис фінансового стану;

· описати існуючий рівень автоматизації діяльності;

· здійснити та обгрунтувати вибір методології опису бізнес-процесів;

· на основі існуючих моделей запропонувати шляхи оптимізації витрат по матеріальних, трудових, часових та інших ресурсах.;

· на основі проведеного дослідження бізнес-процесів підприємства зробити висновки;

· розробка та впровадження інформаційної системи;