Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Строкові торговельні валютні операції
Протягом останніх 20—25 років значного поширення набув строковий сегмент світового валютного ринку, представлений форвардними угодами, валютними ф'ючерсами, свопами, опціонами, а також їхніми різновидами та комбінаціями. Форвардні угоди (forwardcontracts, або fwd) є найбільш поширеним методом хеджування валютних ризиків, який дає змогу здійснити обмінну валютну операцію на певний момент часу з постачанням валюти в майбутньому. Форвардний контракт — угода з обміну однієї іноземної валюти на іншу за раніш узгодженим курсом, яка укладається сьогодні, а дата валютування (тобто реального зачислення валюти на відповідний рахунок) відкладена на визначений термін у майбутньому. Валютними ф'ючерсами називають строкові контрактні угоди на купівлю або продаж в майбутньому стандартизованої суми іноземної валюти за стандартизованою специфікацією валют та узгодженою ціною. Валютний опціон є своєрідною формою строкової угоди двох сторін — продавця (емітента) і покупця (власника опціону), внаслідок якої останній отримує право, але не зобов'язання, купити у першого або продати йому заздалегідь визначену суму однієївалюти в обмін на іншу (або на національну грошову одиницю) у визначений момент або протягом певного періоду в майбутньому за валютним курсом, що встановлюється у момент укладення угоди. Валютний "своп" (currencyswap) - валютна операція, яка поєднує купівлю або продаж валюти на умовах "спот" із одночасним продажем (або купівлею) тієї ж валюти на певний термін на умовах "форвард". Форвардні угоди - є найбільш поширеним методом хеджування валютних ризиків, який лає змогу здійснити обмінну валютну операцію на певний момент часу з постачанням валюти в майбутньому. Форвардний контракт - угода з обміну однієї іноземної валюти на іншу за раніш погодженим курсом, яка укладається сьогодні, а дата валютування (тобто реального зачислення валюти на відповідний рахунок) відкладена на визначений термін у майбутньому. Схема проведення форвардної операції наведена на рис. 7.5. Пояснення до рис. 7.5 1. звертання клієнта у банк з клопотанням про здійснення валютної операції"форвард"; 2. укладення форвардної угоди з конверсії валют у майбутньому з визначенням курсу обміну;
3. проведення конверсії валют за визначеним курсом; 4. передача валюти клієнту.
Рисунок 7.5 Схема здійснення форвардної угоди. Основою форвардної угоди є договір купівлі-продажу іноземної валюти на певну дату в майбутньому за обмінним курсом, обумовленим на дату укладення угоди. Форвардні контракти є терміновими контрактами міжбанківського валютного ринку. Терміни форвардних угод стандартизовані і, як правило, не перевищують 12 місяців; найбільш поширеними є угоди на 1, 2. З, 6, 9 та 12 місяців. На практиці ці періоди позначаються: ЇМ, 2М, ЗМ тощо. Основне призначення форвардних валютних угод — забезпечити надійне страхування майбутніх платежів або надходжень за зовнішньоторговельними контрактами. Форвардні угоди с твердими, тобто обов'язковими для виконання, і укладаються переважно з метою реальної купівлі або продажу валюти Форвардні контракти мають певні умови: • валютний курс фіксується в момент укладення форвардної угоди; • реальна поставка валюти здійснюється, як правило, через певний обумовлений стандартний проміжок часу: • під час підписання угоди ніякі авансові платежі не здійснюються; • обсяги контрактів не с стандартизованими. Фінансовий зміст форвардної операції полягає в купівлі чи продажу однієї валюти в обмін на іншу, виходячи з інтересів покупця (продавця), з метою одержання прибутку чи запобігання збиткам. Форвардний валютний курс розраховується на момент укладення угоди і складається з поточного курсу ("спот"-курсу) і форвардного диференціалу, який може виступати як надбавка (премія) або знижка (дисконт). Якщо валютний курс "аутрайт" котирується і форвардною премією, то для його визначення до спот-курс) додається форвардна премія. Якщо ж котирування здійснюється з форвардним дисконтом, то для визначення курсу "аутрайт" від значення спот-курсу віднімають величину форвардної знижки. Для розрахунку премії чи дисконту з метою визначення курсу "аутрайт" ні купівлю валюти вона буде такою: П(Д) куп. (7.1)
де П(Д) куп— премія (або дисконт) дія форвардного курсу купівлі певної валюти; К с.куп — спот-курс купівлі певної валюти;
С д.в — процентна ставка за міжбанківськими депозитами для валюті котирування; С Кр.б — процентна ставка за міжбанківськими кредитами для базової валюті (база котирування); Т — термін форвардної угоди (днів), шо на нього розраховується форвардний курс. Премію (дисконт) валютного курсу "аутрайт" на продаж валюти можна розрахувати за такою формулою: П(Д) пр. (7.2)
де П(Д) пр— премія (дисконт) для форвардного курсу на продаж певно валюти; К с.пр — спот-курс продажу валюти; С Кр.в — процентна ставка за міжбанківськими кредитами для певної валюти; С д.б — процентна ставка за міжбанківськими депозитами для базової валюти. Таким чином, курс "аутрайт" на купівлю чи продаж валюти можна визначити так: К ф.куп = К с.куп + П(-Д) (7.3)
де К ф.куп — курс "аутрайт" на купівлю певної валюти: К с.куп — спот-курс на купівлю валюти; П — премія; Д — дисконт. Кф.прод = Кс.прод +П (-Д) (7.4)
Де Кф.прод — курс "аутрайт" на продаж валюти; Кс.прод — спот-курс на продаж валюти. Інформація про форвардні курси регулярно публікується у провідних фінансових виданнях світу. Валютними ф'ючерсами називають строкові контрактні угоди на купівлю або продаж в майбутньому стандартизованої суми іноземної валюти за стандартизованою специфікацією валют та узгодженою ціною. Торгівля валютними ф'ючерсами є своєрідною строковою валютою операцією, пов'язаною одночасно як з хеджуванням валютних ризиків, так і з проведенням спекуляцій. Відповідно до такої угоди її учасники одержують і право, і зобов'язання обміняти обумовлену стандартизовану суму однієї іноземної валюти на іншу в установлені терміни в майбутньому за курсами, визначеними на момент укладення угоди. Схема проведення операції з валютними ф'ючерсами наведена на рис. 7.6. Пояснення до рис. 7.6 І наказ клієнта-наказодавця брокеру на купівлю певної кількості валютних ф'ючерсних контрактів; 2,3 — вихід брокера на ф'ючерсну або валютну біржу і купівля там необхідної кількості ф'ючерсних контрактів з визначеним валютним курсом, внесок і гарантійного депозиту (5 - 10 % вартості базового активу) на спеціальний рахунок в розрахунковій (кліринговій) палаті та інформування про це біржу; 4, 5 — передача куплених контрактів через брокера клієнту, сплата комісійних; 6 — щоденний перерахунок (переоцінка) строкової біржової позиції клієнта; 7—внесення клієнтом (у разі необхідності) варіаційної маржі на відкритий рахунок у розрахунковій палаті; 8— реалізація ф'ючерсних контрактів, тобто проведення конверсії валют за 9— повернення гарантійного внеску клієнту. Здійснення операцій з валютними ф'ючерсами відбувається тільки на біржовому ринку, що значно підвищує їхню надійність і рівень страхування валютних ризиків. Рисунок 7.6 - Здійснення угоди з валютними ф'ючерсами Особливостями ринку валютних ф'ючерсів є: • високий ступінь стандартизації контрактів; • обмежене коло валют, що обмінюються одна на одну; • висока ліквідність контрактів; • надійність укладених угод; • можливість за незначних початкових витрат оперувати значними сумами. Фінансовий зміст хеджування за допомогою валютних ф'ючерсів полягає в тому, що хеджер може перекласти певну частку своїх ризиків на професійних спекулянтів, які забезпечують ліквідність ринку. Таким чином, можна стверджувати, що застосування валютних ф'ючерсів, зрештою, дає змогу знизити собівартість і ціни ні продукцію та підвищити ефективність експорту та імпорту.
Основними учасниками ф'ючерсного ринку с великі фінансові центри та клірингові банки, пенсійні фонди, центральні банки, фінансові організації, які працюють на фондовому ринку, члени й спеціалісти ф'ючерсної біржі, а також дрібні інвестори та приватні особи. Валютний опціон с своєрідною формою строкової угоди двох сторін — продавця (емітента) і покупця (власника опціону), внаслідок якої останній отримує право, але не зобов'язання, купити у першого або продати йому заздалегідь визначену суму однієї валюти в обмін на іншу (або на національну грошову одиницю) у визначений момент або протягом певного періоду в майбутньому за валютним курсом, що встановлюється у момент укладення угоди. Цей фіксований валютний курс називають ціною реалізації (виконання) опціону, або страйковою ціною. Вартість опціону с договірною величиною і залежить від обсягів купівлі продажу валют, виду валют, поточного валютного курсу та ціни виконання опціону. Остання, в свою чергу, залежить від поточного валютного курсу та перспектив його зміни, інформацією про що можуть служити дані про форвардні курси валют, опубліковані у різних фінансових виданнях. Схема здійснення угоди з валютними опціонами подана па рис. 7.7.
Рисунок 7.7 - Схема здійснення угоди з валютними опціонами. Пояснення до рис. 7.7 1 — купівля опціону, сплата опціонної премії покупцем опціону його продавцю (емітенту) за надане право реалізувати або відмовитися від реалізації даного опціону, визначення курсу обміну (страйкової ціни); 2— купівля або продаж (залежно від виду опціону) іноземної валюти за визначеним курсом або відмова від реалізації опціону; при цьому опціонна премія не повертається. Залежно від місця продажу опціони поділяють на біржові, що вільно перебувають в обігу, та позабіржові. Біржові опціони (trader option) продають і купують опціонні біржі, які є своєрідними фінансовими інститутами, що стали невід'ємною складовою фінансового ринку економічно розвинених країн. Стандартна специфікація валютного опціону містить такі реквізити: найменування валюти опціону, назву операції (купівля або продаж), суму валюти, курс обміну (ціну реалізації), дату завершення опціонного періоду, умови виконання опціону (певна дата чи опціонний період).
Позабіржові опціони (оvеr-the-соunter орtіоn, ОТС орtіоn) можна розглядати як суто банківський інструмент. Вони продаються і купуються покупцем і банком, як правило, за індивідуальною угодою на договірних засадах і за специфікацією, що відповідає вимогам покупця. Переважно на ринку позабіржових опціонів банки працюють із транснаціональними корпораціями. Валютний "своп" — валютна операція, яка поєднує купівлю або продаж валюти на умовах "спот" із одночасним продажем (або купівлею) тієї ж валюти на певний термін на умовах "форвард". Іншими словами здійснюється комбінація двох протилежних конверсійних угод на однакові суми, але з різними датами валютування. Основними перевагами "свопів" перед іншими валютними деривативами є такі: • можливість використання переваг іноземних ринків позичкових капіталів; • можливість одержання прибутку з наявної відкритої валютної позиції або можливість закрити цю позицію; • страхування руху капіталу в іноземній валюті; • диверсифікація джерел фінансування; • страхування довгострокових валютних форвардів; • страхування нових або вже наявних активів і пасивів шляхом відкриття різних валютних позицій. Розрізняють класичні операції "своп" та їх різновиди у вигляді опціонних, валютно-процентних "свопів" тощо. Класичні "свопи" залежно від послідовностівиконаних операцій спот і форвард поділяють на репорт і депорт. Репорт — це продаж валюти на умовах "спот" і одночасна купівля на умовах форвард. Депорт — купівля валюти на умовах "спот" і одночасна її продаж на умовахфорвард. Операція, коли купівля (продаж) валюти здійснюється на основі двох угод за курсом "аутрайт", називається "форвард-форвард", або "форвардний своп". У разі укладення угоди "своп" дата виконання ближчої угоди називається датоювалютування, а дата виконання зворотної угоди, віддаленої в часі, — датою завершення "свопу". Залежно від термінів укладення угоди "свопи" поділяють: • на звичайні (операції репорту і депорту); • тижневі "свопи", коли перша угода виконується на умова "спот", а друга — на умовах тижневого "форварду"; • одноденні "свопи, коли перша операція здійснюється з датою валютування "завтра", а зворотна — на умовах "спот"; • форвардні ("форвард-форвард").
|
||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-24; просмотров: 283; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.221.53.5 (0.035 с.) |