Кафедра кримінального права та кримінології

 

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник декана

___________

М.П. Куцевич

«____»____________20 __ року

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ [1]

«Актуальні проблеми кримінального права України

Та правові основи протидії корупції»

для студентів-магістрів

1 курсу денної форми навчання

галузь знань 0304 «право»

спеціальність (напрям підготовки) 6.030401 «правознавство»

(шифр і назва напряму підготовки)

спеціалізація –

(назва спеціалізації)

 

 

КИЇВ – 2016

Робоча програма «Актуальні проблеми кримінального права України та правові основи протидії корупції» для студентів напряму підготовки магістри денної форми навчання, 1 курс, спеціальності правознавство.

 

«___» вересня 2016 року – 23 с.

 

 

Розробник[2]: Хавронюк М.І., доктор юридичних наук, професор

 

Робоча програма дисципліни «Актуальні проблеми кримінального права України та правові основи протидії корупції» затверджена на засіданні кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету

 

Протокол № ___ від «___» вересня 2016 року

 

Завідувач кафедри кримінального права

та кримінології _____________________ (Андрушко П.П.)

(підпис)

«___» вересня 2016 року

 

Схвалено науково-методичною комісією юридичного факультету

 

Протокол від «___» вересня 2016 року №___

Голова науково-методичної комісії ____________________ (Безклубий І.А.)

(підпис)

«___» __________ 2016 року

 

Голова предметної комісії з економічних та юридичних наук при Науково-методичній раді Університету[3] _________________________________________________________

_____________________ (Луцишин З.О.)

(підпис)

«___» ____________ 2016 року

 

© Хавронюк М.І., 2016 рік

ВСТУП

 

Навчальна дисципліна «Актуальні проблеми кримінального права Українита правові основи протидії корупції» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітнім ступенем «магістр» галузі знань «право» спеціальності – 081 «правознавство».

Ця дисципліна є нормативною за спеціальністю (спеціалізацією) 8.03040101 «правознавство» і викладається у 1семестрі на 1 курсімагістратурив обсязі – 120 год.[4](4 кредити ECTS[5]),зокрема: лекції – 24 год., практичні – 0 год., семінарські заняття – 14 год., лабораторні – 0 год., самостійна робота – 82 год. У курсі передбачено 2 змістових модулі та 2 модульних контрольних роботи. Завершується дисципліна – заліком.

Мета дисципліни – формування у студентів-магістрів розуміння причин і наслідків здійснення державою певної кримінально-правової політики.

Проте, отримання знань про новітню кримінально-правову політику в Україні є можливим лише на базі постійно поновлюваних знань про зміст кримінально-правової політики взагалі, про сучасні тенденції розвитку кримінального права, про міжнародно-правові обов’язки України в сфері боротьби зі злочинністю тощо.

Завдання – формування у студентів-магістрів розуміння причин і наслідків здійснюваних державою заходів у межах кримінально-правової політики, які стосуються:

- кримінального закону зокрема;

- кримінально протиправного діяння;

- заходів кримінально-правового впливу;

- кримінальної відповідальності за окремі види кримінальних правопорушень;

- правових основ протидії корупції.

Структура курсу складається з двох модулів, чотирьох тем.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати: 1) сутність кримінально-правової політики держави і реформ в галузі кримінального законодавства; 2) сучасні особливості кримінального закону порівняно з іншими нормативно-правовими актами; 3) особливості тлумачення кримінального закону; 4) зміст здійснюваних в Україні реформ стосовно поняття і видів кримінальних правопорушень, заходів кримінально-правового впливу, відповідальності за окремі види кримінальних правопорушень;

а також: 5)поняття корупції та її ознаки; 6) яке існує законодавство у сфері протидії корупції; 7) основні принципи протидії корупції; 8) основні заходи протидії корупції; 9) суб’єктів правовідносин у сфері протидії корупції; 10) поняття корупційного правопорушення та яка передбачена відповідальність за нього; 11) передбачені законодавством засоби усунення наслідків корупційних правопорушень;

вміти: 1) обирати і застосовувати положення закону про кримінальну відповідальність, необхідні для розв’язання кримінально-правового конфлікту між державою, суспільством, потерпілим (у справах приватного обвинувачення) та особою, яка вчинила кримінальне правопорушення; 2) правильно, відповідно до його точного змісту, тлумачити закон про кримінальну відповідальність; 3) виявляти й аналізувати тенденції судової практики та оцінювати їх з точки зору відповідності закону і міжнародним зобов’язанням України; 4) критично оцінювати нові норми закону про кримінальну відповідальність та самостійно відшукувати найбільш досконалі засоби досягнення мети кримінально-правової політики у певних сферах; 5) застосовувати альтернативні способи розв’язання кримінально-правового конфлікту, зокрема заохочувальні заходи кримінально-правового впливу,

а також: 6) виявляти й аналізувати тенденції судової практики щодо протидії корупції та оцінювати їх з точки зору відповідності закону і міжнародним зобов’язанням України; 7) застосовувати альтернативні способи розв’язання правового конфлікту, що виникає між корупційним правопорушником, з одного боку, та державою, суспільством і громадянами, з іншого (угода про визнання винуватості тощо); 8) обирати і застосовувати засоби усунення наслідків корупційних правопорушень.

Навчальна дисципліна «Актуальні проблеми кримінального права України та правові основи протидії корупції» в структурно-логічній схемі підготовки фахівців за спеціальністю 081 «Право» займає важливе місце як дисципліна, яка дає навички участі у підготовці концепцій і програм реформування кримінального законодавства і системи кримінальної юстиції загалом, а також в законопроектувальній роботі.

Навчальна дисципліна «Актуальні проблеми кримінального права України та правові основи протидії корупції» має зв’язок з такими іншими дисциплінами, як-от: філософія права, теорія держави і права, соціологія права, порівняльне правознавство, історія держави і права, історія вчень про державу і право, конституційне право, адміністративне право, кримінальний процес, кримінологія, судоустрій, прокуратура, міжнародне публічне право, право Ради Європи, право Європейського Союзу.

Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1–2, у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 3–4. Обов’язковою є наявність оцінок за кожним із змістових модулів. Студент не допускається до складання заліку, якщо він не має жодної оцінки з поточного модульного контролю.

Оцінювання за формами контролю [6]:

	ЗМ1	ЗМ2	ЗМ3
	Min. – _ балів	Max. – __ бали	Min. – _ балів	Max. – __ бали	Min. – _ балів	Max. – __ бали
Усна відповідь (одна на семінар)
Доповнення (одне на семінар)
Виступ з рефератом (один на ЗМ)
Письмове тестування (одне на ЗМ)
Підсумкова модульна контрольна робота (МКР) (одна на ЗМ)

 

Для студента, який з поважних причин був відсутній на семінарах і набрав сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум 20 балів для одержання заліку, обов’язковим є відпрацювання у двотижневий термін після повернення до навчання.

З дозволу викладача такому студентові надається можливість здати пройдений матеріал для отримання необхідної кількості балів з поточного контролю шляхом виконання спеціального тесту/контрольної роботи/реферату підвищеної складності, за виконання яких можна набрати до 10 балів.

Відпрацювання та перездача модульної контрольної роботи здійснюються відповідно до Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу від 1 жовтня 2010 року.

 

Крім того, в межах Модулів 1 і 2 передбачена факультативна форма оцінювання поточної успішності студентів – їх активність на практичному занятті. Максимальна кількість балів щодо цієї форми – 3 бали.

Студентам, які брали участь у науково-дослідній роботі – роботі конференцій, студентських наукових гуртків, а також були учасниками олімпіад, конкурсів, тощо можуть присуджуватися додаткові бали – усього не більше 10 балів.

Окремо оцінюються статті в наукових журналах і опубліковані в збірниках конференцій наукові повідомлення за темою курсу.

Підсумкова кількість балів за змістовий модуль виставляється (відповідно до Положення про порядок оцінювання знань студентів – за вибором викладача) як сума балів за всіма формами контролю плюс оцінка підсумкової модульної контрольної роботи. Облік балів ведеться в електронному Журналі обліку успішності студентів, паперовий варіант якого роздруковується після закінчення семестру.

 

Складовими, які враховуються при обчисленні протягом семестру підсумкової оцінки (в балах), є (в дужках вказані максимальні показники цих складових):

а) поточна успішність – максимум 60 балів;

б) залікова робота (підсумкова комплексна контрольна робота) – максимум 40 балів.

При простому розрахунку отримаємо (як приклад) :

	ЗМ1	ЗМ2	Залік	Підсумкова оцінка
Мінімум	18	17	35/25	60
Максимум			60/40

При цьому, кількість балів:

· 1-34 відповідає оцінці «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

· 35-59 відповідає оцінці «незадовільно» з можливістю повторного складання;

· 60-64 відповідає оцінці «задовільно» («достатньо»);

· 65-74 відповідає оцінці «задовільно»;

· 75-84 відповідає оцінці «добре»;

· 85-89 відповідає оцінці «добре» («дуже добре»);

· 90-100 відповідає оцінці «відмінно».

Шкала відповідності (за умови заліку)