Витрати прямі, накладні, валові. Собівартість

 

Витрати – це грошова оцінка вартості матеріальних, трудових, фінансових, природних, інформаційних та інших видів ресурсів на виробництво та реалізацію продукції за певний період [20, с. 261].

Собівартість промислової продукції (робіт, послуг) – це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво і збут. Витрати на виробництво утворюють виробничу собівартість, а витрати на виробництво і збут – повну собівартість промислової продукції [19, с. 376].

Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом і збутом продукції, обчислення фактичної собівартості окремих видів та всієї продукції, а також контроль за використанням матеріальних, трудових та грошових ресурсів. Дані обліку витрат використовуються для оцінки та аналізу виконання планових показників, визначення результатів діяльності структурних підрозділів та підприємства в цілому, фактичної ефективності організаційно-технічних заходів, спрямованих на розвиток та удосконалення виробництва, для планово-економічних та аналітичних розрахунків. У зв'язку з цим слід забезпечити повне зіставлення планових та звітних даних щодо складу і класифікації витрат, об'єктів і одиниць калькулювання, методів розподілу витрат за плановими (звітними) періодами.

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати;

- змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат установлюються підприємством самостійно.

Відповідно до п. 17 П(С)БО 16 витрати, пов'язані з операційною діяльністю, не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Вони в свою чергу поділяються на:

- адміністративні витрати;

- витрати на збут;

- інші операційні витрати.

Класифікація витрат операційної діяльності за економічними елементами відбувається в такій послідовності:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація;

- інші операційні витрати.

До складу елемента "Матеріальні витрати" включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва):

- сировини й основних матеріалів;

- купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів;

- палива й енергії;

- будівельних матеріалів;

- запасних частин;

- тари й тарних матеріалів;

- допоміжних та інших матеріалів.

Вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, не включається до елементу операційних витрат "Матеріальні витрати".

До складу елемента "Витрати на оплату праці" включаються заробітна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.

До складу елемента "Відрахування на соціальні заходи" включаються:

- відрахування на загальнообов’язкове соціальне страхування (єдиного соціального внеску);

- відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства;

- відрахування на інші соціальні заходи.

До складу елемента "Амортизація" включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.

До складу елемента "Інші операційні витрати" включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу вищевказаних елементів, зокрема витрати на відрядження, на послуги зв'язку, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.

До фінансових витрат відносяться витрати на проценти (за користування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу.

Втрати від участі в капіталі є збитками від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, які обліковуються методом участі в капіталі.

До складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг).

Надзвичайні витрати включаються до фінансової звітності за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від діяльності підприємства внаслідок збитків від надзвичайних подій.

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством самостійно.

Класифікація витрат за елементами використовується при визначенні собівартості продукції в середньому по галузі, по промисловості, на окремих підприємствах незалежно від типу виробництва, номенклатури продукції, виробничої структури.

Проаналізуємо структуру витрат ВП "Шахта "Червоноградська" за 2010 – 2012 роки (табл. 7.3) за даними Звіту про фінансові результати за цей період (Додатки Р, С, Т) та Приміток до річної фінансової звітності (Додатки М, Н, П).

Таблиця 7.3

Структура витрат ВП "Шахта "Червоноградська" протягом 2010 – 2012 років

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Відхилення, пунктів структури
Обсяг, тис. грн.	Струк-тура, %	Обсяг, тис. грн.	Струк-тура, %	Обсяг, тис. грн.	Струк-тура, %	у 2011 р. до 2010р.	у 2012 р. до 2011р.	у 2012 р. до 2010р.
Собівартість реалізованої продукції		83,15		88,47		83,10	+5,32	-5,37	-0,05
Адміністра-тивні витрати		4,78		4,78		5,71		+0,93	+0,93
Витрати на збут		0,30		0,37		0,42	+0,07	+0,05	+0,12
Інші операційні витрати, в т.ч.		7,45		6,38		10,77	-1,07	+4,39	+3,32
- реалізація інших оборот-них активів		0,92		0,57		0,67	-0,35	+0,10	-0,25
- штрафи, пені, неустойки		2,77		1,31		3,33	-1,46	+2,02	+0,56
- утримання об’єктів житлово-комунального та соціально-культурного призначення		3,17		2,59		3,49	-0,58	+0,90	+0,32

 

Продовження табл. 7.3

- інші операційні витрати		0,59		1,91		3,28	+1,32	+1,37	+2,69
Податок на прибуток від звичайної діяльності		4,32					-4,32		-4,32
Валові витрати		100,0		100,0		100,0	–	–	–

 

За даними табл. 7.3 можна зробити висновки про те, що протягом 2010 – 2012 років на ВП "Шахта "Червоноградська" понад 83 % від загальної суми витрати шахти припадало на собівартість реалізованої продукції. Значна частка, від понад 6 % до майже 11 % від загальної суми витрат, припадала на інші операційні витрати. Адміністративні витрати шахти в цей період складали близько 5 %, а на витрати на збут припадало менше 0,5 %.

За даними розділу ІІ "Елементи операційних витрат" Звіту про фінансові результати шахти (Додатки Р, С, Т) найбільшу частку в операційних витратах протягом 2010 – 2012 років на шахті займав елемент витрат "Витрати на оплату праці": відповідно 38,73 %, 40,50 % і 42,27 %. Значну частку займали також елемент витрат "Матеріальні затрати" (відповідно 29,55 %, 39,61 % та 22,08 %) та елемент витрат "Відрахування на соціальні заходи" (відповідно 18,33 %, 18,30 % і 19,04 %).

Щодо повної собівартості 1 т готової вугільної продукції ВП "Шахта "Червоноградська", то згідно даних Пояснюючих записок до річного звіту (Додатки Д, Е, Ж), у 2010 році вона становила 1391,73 грн., що на 29,01 % більше від запланованої; у 2011 році – 1381,91 грн., що на 17,73 % менше від запланованої; а у 2012 році – 1650,22 грн., що на 17,05 % менше від запланованої.

 

Прибуток і рентабельність

 

Прибуток – це кінцевий фінансовий результат діяльності підприємств і в загальному вигляді є різницею між виручкою від реалізації продукції і собівартістю реалізованої продукції [20, с. 278].

Як економічна категорія прибуток відображає чистий дохід, створений у процесі підприємницької діяльності. Прибуток як головний результат підприємницької діяльності забезпечує підприємство, його працівників і державу в цілому обіговими коштами.

Прибуток як ключова економічна категорія виконує ряд функцій.

По-перше, він є показником ефективності діяльності підприємства.

По-друге, прибуток виконує стимулювальну функцію, оскільки він є основним джерелом приросту власного капіталу. В умовах ринкових відносин власники і менеджери, орієнтуючись на розмір прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, ухвалюють рішення з приводу дивідендної й інвестиційної політики, яка проводиться підприємством з урахуванням перспектив його розвитку. Прибуток у ринковій економіці – рушійна сила і джерело оновлення виробничих фондів та продукції, яка випускається.

По-третє, прибуток є джерелом соціальних благ для членів трудового колективу. За рахунок нього на підприємстві після сплати податків і виплати дивідендів, а також інших першочергових відрахувань здійснюються матеріальні заохочення, надаються соціальні пільги працівникам, утримуються об'єкти соціальної сфери. По-четверте, прибуток є джерелом формування доходів бюджетів різного рівня. Він поступає до бюджету у вигляді податків, а також економічних санкцій і використовується на різні цілі, визначені витратною частиною бюджету.

Таким чином, прибуток підприємства – основний фактор його економічного і соціального розвитку. Тому важливо визначити механізм формування прибутку на підприємстві, розглянути різні види прибутку та сферу його застосування.

Відповідно до бухгалтерської звітності підприємства визначають такі види прибутку:

- валовий прибуток;

- прибуток (збиток) від продажу;

- прибуток (збиток) до оподаткування;

- прибуток (збиток) від звичайної діяльності;

- чистий (нерозподілений) прибуток (збиток) звітного періоду.

Валовий прибуток визначається як різниця між виручкою від продажу товарів (робіт, послуг) і повною виробничою собівартістю реалізованої продукції.

Прибуток від продажу визначається як різниця між валовим прибутком і комерційними (витратами на збут) й управлінськими (загальногосподарськими) витратами, якщо останні визнані організацією як витрати зі звичайних видів діяльності. Прибуток від продажу можна обчислити й іншим способом: відніманням від виручки з продажу повної собівартості реалізованої продукції.

Прибуток (збиток) до оподаткування розраховується таким чином: до прибутку від продажу додається (віднімається) сальдо операційних і позареалізаційних доходів і витрат.

Прибуток від звичайної діяльності визначається відніманням від прибутку до оподаткування податку на прибуток та інших аналогічних платежів.

Чистий прибуток (нерозподілений прибуток), який залишається в розпорядженні підприємства, визначається з урахуванням сальдо надзвичайних доходів і витрат.

Проаналізуємо динаміку фінансових результатів ВП "Шахта "Червоноградська" (табл. 7.4) за даними Звіту про фінансові результати (Додатки Р, С, Т).

За даними табл. 7.4 можна зробити висновок, що діяльність шахти протягом 2010 – 2012 років була абсолютно збитковою. Адже від продажу продукції, від операційної діяльності, від звичайної діяльності та остаточний результат її діяльності є збитки. Так, у 2011 році порівняно з 2010 роком скоротилася збитковість операційної та звичайної діяльності шахти, а у 2012 році порівняно з 2011 роком збитковість діяльності зросла за усіма показниками за винятком валового збитку, розмір якого скоротився. Загалом же за період збитковість шахти за усіма наведеними показниками збільшилася, в тому числі чистий збиток у 2012 році порівняно з 2010 роком збільшився в 13,4 рази.

Таблиця 7.4

Аналіз динаміку фінансових результатів

ВП "Шахта "Червоноградська" за 2010 – 2012 роки

(тис. грн.)

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Відхилення (+ / -)
у 2011 р. до 2010 р.	у 2012 р. до 2011 р.	у 2012 р. до 2010 р.
Валовий прибуток (збиток)	(74864)	(113462)	(109268)	-38598	+4194	-34404
Фінансові результати від операційної діяльності (прибуток / збиток)	(34091)	(32016)	(60314)	+2075	-28298	-26223
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток / збиток)	(27759)	(22904)	(52699)	+4855	-29795	-24940
Фінансові результати від звичайної діяльності (прибуток / збиток)	(33903)	(22904)	(52699)	+10999	-29795	-18796
Чистий прибуток (непокритий збиток)	(3937)	(22904)	(52699)	-18967	-29795	-48762

 

Сума прибутку не показує рівень ефективності роботи підприємства. Більшою мірою її характеризує рівень рентабельності.

Показники рентабельності є відносними показниками фінансових результатів діяльності підприємства. Всі вони показують, скільки одиниць прибутку (чистого, операційного, оподаткованого тощо) отримують на одиницю реалізованої продукції (активів, виробничих фондів, власного капіталу тощо).

Оскільки діяльність ВП "Шахта "Червоноградська" протягом усього аналізованого періоду була збитковою, тому й нерентабельною і абсолютно неефективною.

Грошові потоки

 

Грошовий потік – показник, що відбиває рух грошових коштів на підприємстві за певний період часу, основними елементами якого є їх надходження і виплати [27, с. 60].

Грошовий потік від операційної діяльності – це потік грошей, що є результатом основної діяльності підприємства, а також інших видів діяльності, які не є інвестиційною та фінансовою діяльністю. Витрати, пов'язані з фінансуванням фірмою своїх активів, не включаються до операційного потоку, оскільки вони не є операційними витратами.

Грошовий потік від інвестиційної діяльності – це зміна грошових потоків у результаті придбання та реалізації необоротних активів та фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Грошовий потік від фінансової діяльності – це надходження та витрати грошових коштів, пов'язані зі змінами власного та позикового довгострокового капіталу.

Грошові потоки підприємства можуть набувати як готівкової, так і безготівкової форми. Готівкові грошові потоки – формуються через касу підприємства готівковими грошовими коштами, як правило, при обслуговуванні фізичних осіб – виплаті заробітної плати, матеріального заохочення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги та здійсненні платежів за реалізовані продукцію, товари, виконані роботи, надані послуги. Безготівкові грошові потоки – це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках в банках, коли гроші (кошти) списуються з рахунка платника (покупця) і переказуються на рахунок отримувача коштів (продавця) [32, с. 274].

Для розрахунку обсягу грошових потоків використовуються два методи: прямий і непрямий.

Методи розрахунку грошових потоків – це способи визначення обсягу грошових коштів на кінець звітного періоду на основі грошового обігу в операційній, інвестиційній та фінансовій діяльності підприємства.

Прямий метод розрахунку грошових потоків базується на русі грошових коштів за рахунками підприємства з використанням головної книги і регістрів бухгалтерського обліку. Вихідний елемент розрахунку – виручка від реалізації продукції (товарів, робіт і послуг).

Перевагами прямого методу є: наочно ілюструє основні джерела надходжень і витрат грошових коштів; дозволяє робити оперативні висновки щодо достатності коштів для платежів за поточними зобов'язаннями; встановлювати взаємозв'язок між обсягом продажу і грошовою виручкою за звітний період; виявити статті, що формують найбільші надходження і витрати грошових коштів; використати одержану інформацію для прогнозування грошових потоків; контролювати усі надходження і напрямки витрат грошових коштів, оскільки грошовий потік безпосередньо пов'язаний з регістрами бухгалтерського обліку [27, с. 62].

Недоліками цього методу є те, що він не розкриває взаємозв'язку одержаного фінансового результату і абсолютної зміни грошових коштів.

Для подолання цього недоліку використовують непрямий метод розрахунку грошових потоків підприємства.

Непрямий метод розрахунку грошових потоків базується на аналізі статей Балансу і Звіту про фінансові результати. Він дозволяє показати взаємозв'язок між різними видами діяльності підприємства, чистим прибутком і змінами в активах підприємства за звітний період.

Переваги непрямого методу є: дозволяє встановити відповідність між фінансовим результатом і чистим оборотним капіталом; за його допомогою можна виявити найбільш проблемні місця у діяльності підприємства і розробити напрямки виходу з кризової ситуації.

Недоліки методу є: висока трудомісткість при складанні аналітичного звіту зовнішнім користувачем; необхідність залучення внутрішніх даних бухгалтерського обліку.

П(С)БО 4 передбачає застосування прямого методу складання Звіту про рух грошових коштів.

За даними Звіту про рух грошових коштів ВП "Шахта "Червоноградська" за 2010 – 2012 роки (Додатки У, Ф, Х), рух грошових коштів на шахті протягом усього аналізованого періоду відбувався у результаті операційної та інвестиційної діяльності, а їх рух у результаті фінансової діяльності відбувався лише у 2010 році, при чому інші платежі, пов’язані з фінансовою діяльністю, були повністю покриті позитивним (додатнім) рухом коштів від надзвичайних подій, також пов’язаних із фінансовою діяльністю шахти, тому цей рух не вплинув на чистий рух коштів за звітний період.

Так, у 2010 році чистий рух грошових коштів у результаті операційної діяльності склав їх приріст на суму 5643 тис. грн. (134874 – 129231), а чистий рух у результаті інвестиційної діяльності склав зменшення грошових коштів на 5645 тис. грн. Тому чистий рух коштів за 2010 рік склав їх зменшення на суму 2 тис. грн. (5643 – 5645), що спричинило зниження залишку грошових коштів шахти на кінець року до 1 тис. грн.

У 2011 році чистий рух грошових коштів у результаті операційної діяль-ності склав їх приріст на суму 1996 тис. грн. (173849 – 171853), а чистий рух у результаті інвестиційної діяльності склав їх зменшення на 1939 тис. грн. Тому чистий рух коштів за 2011 рік склав їх збільшення на 57 тис. грн. (1996 – 1939), що спричинило зростання залишку коштів на кінець року до 58 тис. грн.

За даними Звіту про рух грошових коштів ВП "Шахта "Червоноградська" за 2012 рік (Додаток Х) чистий рух грошових коштів у результаті операційної діяльності склав їх зменшення на 42210 тис. грн. (150092 – 192302), а чистий рух у результаті інвестиційної діяльності склав їх зменшення на 1078 тис. грн., тобто чистий рух коштів шахти за 2012 рік склав їх зменшення на 43288 тис. грн., а враховуючи залишок коштів на початок року, їх залишок на кінець року склав -43230 тис. грн., що не має економічного змісту, адже у Балансі за 2012 рік (Додаток Л) залишок грошових коштів на 31.12.2012 року становить 1 тис. грн.

 

РОЗДІЛ 8