Основні схеми механізмів пересування ВПМ, особливості їх застосування.

У механізмі пересування, як і в механізмі підйому, розрізняють три періоди роботи: пуск (розгін), період рівномірного усталеного руху й період гальмування (зупинка). Завдяки розміщенню механізмів підйому й механізмів пересування поза візком різко скорочується її маса й розміри. Тому звичайно зусилля опору пересуванню більше сил інерції, і останні не враховують при швидкості пересування менше. Недоліком даної схеми є підвищене зношування гнучкого елемента механізму підйому. Для нормальної роботи механізму пересування максимальний момент двигуна повинен бути дорівнює максимальному пусковому моменту або бути менше його, у противному випадку можливе пробуксовування ходових коліс. Якщо сила зчеплення при розрахунку виходить менше сили тяги, помноженої на коефіцієнт, то число ведучих коліс візка треба збільшити. У мостових кранів механізми пересування виконані по різних схемах.

Механізм пересування з центральним приводом і тихохідним валом застосовують для кранів із прольотом до 15 м. У цьому випадку провідні (приводні) ходові колеса з'єднані з валом через редуктор і муфту з валом двигуна. Разом з муфтою або на іншому кінці вала двигуна перебуває гальмо. Мостовий кран із прольотом L і базою У встановлюють на осі провідних і ведених ходових коліс. Якщо число ходових коліс більше чотирьох, то їх поміщають у балансирах на кінцевих балках. Механізм із тихохідним валом простий по пристрої, надійний в експлуатації, але має довгий важкий вал. Механізм зі среднескоростним валом має більше легкий вал, але більше число передач.

У механізму зі швидкохідним валом вал легкий, а редуктори встановлені на кінцевих балках. Недоліком цієї схеми є необхідність точного балансування ходового вала, що працює з великою частотою обертання. Швидкохідний вал необхідно перевіряти на твердість при критичній частоті обертання.

Перевагами даних двох механізмів є те, що вони прості і дешеві, не здатні до перекошування крана, мають плавне регулювання швидкості. Дані приводи застосовують з гідравлічним механізмами пересування кранів, які розміщують безпосередньо на валах приводних коліс крана. Недоліками даних приводів є значна металоємність внаслідок довгих валів, необхідність в муфтах та редукторах, підшипниках, висока чутливість високообертивих трансмісійних валів з муфтами до неточності їх виготовлення і монтажу, а також до перекосів валів, що призводить до високих коливань і биття.

При використанні механізмів пересування із індивідуальним двигуном і двома або чотирма провідними ходовими колесами останні рекомендується виконувати з конічним ободом і встановлювати так, щоб вершини конусів перебували поза прольотом. Ведені колеса крана, а також всі ходові колеса візків виконують із циліндричним ободом. На механізмах пересування всіх кранів з машинним приводом при швидкості пересування більше 30 хв установлюють гальма. Перевагою даного механізму є те, що простота конструкції, малі металоємності і габаритні розміри, відсутність трансмісійних довгих валів і муфт, більш плавний рух крана.. Недоліки є в тому, що для нормальної роботи механізму повинна бути електрична синхронізація роботи ел. Двигунів, щоб запобігти перекошуванню крана. Даний привід застосовують в кранах великої вантажлпід’ємності.