Вимоги щодо засвоєння учнем основних музичних термінів і понять

протягом першого року вивчення предмета:

· загальні поняття: програмна музика, музичний образ, музична інтонація, музична тема, жанр;

· жанрові прояви в музиці: пісенність, маршовість і танцювальність;

· способи розвитку музичної теми: повторення, варіювання;

· прості музичні форми: одночастинна, двочастинна, тричастинна, поняття середини, репризи, контрасту;

· засоби музичної виразності: мелодія, лад, гармонія, реґістр, динаміка, штрихи, темп, ритм, фактура;

· виконання музики: сольне і колективне (види ансамблів, хорів, оркестрів);

· музичні інструменти:

- інструменти симфонічного оркестру: групи дерев’яних духових інструментів, мідних духових інструментів, ударних інструментів, струнно-смичкових інструментів;

- інші інструменти: орґан, арфа, клавесин, фортепіано (рояль) тощо;

· вокальні тембри: чоловічі (тенор, баритон, бас), жіночі (сопрано, мецо-сопрано, контральто), дитячі (сопрано, дискант, альт);

· жанри: пісня, танець, марш, інструментальна п’єса;

· окремі поняття: мотив, фраза, речення, період, імпровізація, віртуозність, речитатив, сурдина, a cappella.

 

 

Зміст першого року вивчення предмета

І семестр

 

Розділ I. Музика в нашому житті

Музика в нашому житті

Звуки навколишнього світу. Вміння спостерігати красу природи, слухати тишу. Фрагменти музичних творів Е. Ґріґа, П.Чайковського та Л. Бетховена, що відтворюють “музику природи” та “музику Всесвіту”.

Уявлення про походження музики. Українські народні казки, давньогрецькі міфи, легенди та казки інших народів про чарівну непереборну силу музики.

 

Музичний матеріал:

Е. Ґріґ. Ранок (з музики до драми Г. Ібсена “Пер Ґюнт”)

Л. Бетховен. Симфонія № 9 ре мінор, І ч. (початок)

П.Чайковський. Ранкова молитва (з фортепіанного циклу “Дитячий

альбом”)

К.В. Ґлюк. Мелодія (з ІІ дії опери “Орфей і Евридіка”)

Г. Гаврилець. Музично-сценічне дійство “Золотий камінь посіємо”, № 1

Музика як вид мистецтва

Види мистецтва: архітектура, скульптура, живопис, література, музика, театр, кіно, цирк. Зв’язок музики з рухом. Ритм, ритмічність, пульсація. Пульс поза музикою: “удари” серця, секундної стрілки годинника, ритмічна хода.

Метр. Темп. Ритмічні кроки та рухи як основа маршу і танцю.

Марш (з французької — хода, похід). Приклади маршу.

Танець. Приклади танцю.

Риси маршовості у п’єсах танцювального характеру.

 

Музичний матеріал:

Ю. Щуровський. Годинник

Похід роботів

В. Косенко. Танцювальна (з циклу “24 дитячі п’єси для фортепіано”)

М. Скорик. Народний танець (з фортепіанного циклу “Дитячий альбом”)

Ф. Шопен. Полонез Ля мажор, ор. 40, № 1

Маршові й танцювальні твори з репертуару учнів.

 

Пісенність у музиці

Пісня – найдавніший і завжди сучасний вид музики. Народна та композиторська (авторська) пісня. Українські народні пісні та пісні інших народів.

Пісенність в інструментальній музиці.

 

Музичний матеріал:

Українська народна пісня “Щедрик”

С. Климовський (музика і слова). “Їхав козак за Дунай”

В. Івасюк (музика і слова). “Червона рута”

Неаполітанська народна пісня “О sole mio”

Німецькі народні пісні: “Августин”

“Братець Яків”

Д. Леннон, П. Маккартні. “Yesterday” та інші

М. Скорик. Мелодія

А. Дворжак. Циганська пісня (Мелодія)

С. Людкевич. Пісня без слів

 

Розділ II. Зміст музичних творів

Що може зобразити музика

Звукозображання в музиці. Різноманітність об’єктів звукозображання: картини природи та природні явища; тварини, птахи та інші живі істоти; механізми та іграшки; сценки з життя людей та інше.

Звуконаслідування як один із найпростіших способів відображення у музиці навколишнього світу.

 

Музичний матеріал:

· спів пташок

Л. Бетховен. Симфонія № 6 Фа мажор “Пасторальна”, ІІ ч. “Біля струмка”

М. Римський-Корсаков. Опера “Снігуронька” (фрагменти):

вступ

хор із прологу “Сбирались птицы”

А. Вівальді. Концерти “Чотири пори року”:

Концерт № 1 Мі бемоль мажор “Весна”, І ч.

 

· дзиготіння джмеля

М. Римський-Корсаков. Політ джмеля (з опери “Казка про царя

Салтана”)

 

· шелест лісу

Р. Ваґнер. Шелест лісу (симфонічний уривок з опери “Зігфрід”)

 

· стихія води

М. Равель. Гра води

М. Сільванський. Стрімкий потік

О. Респігі. Фонтани Риму

М. Римський-Корсаков. Вступ до ІІ дії опери “Казка про царя Салтана”

 

· дощ і гроза в музиці

С. Майкапар. Дощик

В. Косенко. Дощик (з циклу “24 дитячі п’єси для фортепіано”)

С. Прокоф’єв. Дощ та веселка (з циклу “Дитяча музика”)

Г. Свиридов. Дощик (з “Альбому п’єс для дітей”)

А. Вівальді. Концерти “Чотири пори року”:

Концерт № 2 соль мінор “Літо”, ІІІ ч. (Гроза)

Л. Бетховен. Симфонія № 6 Фа мажор “Пасторальна”, ІV ч.

 

· тупіт кінноти, брязкіт зброї

М. Римський-Корсаков. Битва біля Керженця (симфонічний епізод з

опери “Сказание о невидимом граде Китеже и деве

Февронии”)

С. Прокоф’єв. Льодове побоїще (5 ч. з кантати “Олександр Невський”)

 

· рух потягу

А. Онеґґер. Симфонічний рух № 1 “Локомотив “Пасифік – 231”

 

· передзвін

Л. Ревуцький. “Ой, дзвони дзвонять” (із вокального циклу “Сонечко”)

М. Мусоргський. Сцена коронації (з опери “Борис Годунов”)

 

Природа в музиці

Образи природи в живопису, поезії, літературі. Настрої і почуття, народженні враженнями від природи, їхнє утілення у музиці. Змалювання в музичних творах пір року та часу доби.

 

Музичний матеріал:

· пори року

П. Чайковський. Фортепіанний цикл “Пори року”:

Пісня косаря

Підсніжник

Осіння пісня

М. Степаненко. Взимку на тройці (з “Дитячого альбому” для фортепіано)

Е. Ґріґ. Навесні

Г. Свиридов. Зима (з “Альбому п`єс для дітей”)

В. Ракочі. “Очима дитини. Світ природи”. Зошит перший

С. Прокоф`єв. Цикл “Попелюшка”, ор. 97:

Фея Весни

Фея Літа

Фея Осені

Фея Зими

· час доби в музиці

М. Мусоргський. Світанок на Москва-ріці (вступ до опери

“Хованщина”)

Спекотний день на Україні (вступ до опери

“Сорочинський ярмарок”)

Е. Ґріґ. Ранок (з музики до драми Г. Ібсена “Пер Ґюнт”)

П. Чайковський. Зимовий ранок (з фортепіанного циклу “Дитячий

Альбом”)

С. Прокоф’єв. Вечір

Ранок

Ходить місяць над луками

М. Степаненко. Вечірня мелодія

К. Стеценко, слова В.Самійленка. Вечірня пісня

К. Дебюссі. Місячне сяйво (з циклу ”24 прелюдії для фортепіано”)

Пейзаж у музиці

Твори літератури та живопису, що втілюють картини природи. Співзвучність природи та світу людських почуттів і настроїв у пейзажах. А. Куїнджі — співець української природи.

О. Пушкін, М. Гоголь, А.Чехов — видатні майстри літературного пейзажу.

Втілення пейзажу в музиці.

 

Музичний матеріал:

В. Косенко. На галявині (з циклу “24 дитячі п’єси для фортепіано”)

М. Скорик. Спів у горах (з “Дитячого альбому”)

М. Дремлюга. В полях (з фортепіанного альбому, присвяченого дочці

Марічці)

Ю. Щуровський. Поле

О. Гречанінов. “Дитячий альбом” (для фортепіано):

В полі

На узліссі

С. Майкапар. Біля моря вночі

І. Шамо. Берізка (з циклу фортепіанних п’єс “Картини російських

живописців”)

К. Дебюссі. Прелюдія “Кроки на снігу” (з циклу “24 прелюдії для

фортепіано”)

Ф. Ліст. Етюд “Шум лісу”