Тема 3. Специфіка української культури доби середньовіччя: Київська Русь та галицько-волинське князівство в контексті християнізації слов’янських земель.

Специфіка розвитку культури Київської Русі на перехресті культур: проблема діалогу києворуської культури з візантійською традицією. Античність та її рецепції у ментальності києворусичів. Динаміка діалогу культури Київської Русі з греко-візантійською цивілізацією як семантична та культурологічна проблема (Ю.М. Лотман). Латинські традиції в культурі Київської Русі. Київська Русь і феномен Сходу: вплив на формування культури так званого «Дикого поля» (за Л. Гумільовим) та Індії (за В.К. Шохіним). Мотив Чужого в культурі Київської Русі і типи ставлення до нього.

Картина світу Київської Русі. Причини ін наслідки християнізації у культурно-історичному вимірі (за М.Ю. Брайчевським). Релігійний синкретизм як основа світобачення. Київське християнство як етнокультурний феномен та його головні риси: толерантність, демократизм, гуманістичність, соборноправність, софійність, полікультурність. Загальні принципи релігійної картини світу Київської Русі як складової середньовічного світобачення (теоцентризм, креаціонізм, дуалізм, символізм, телеологізм, есхатологізм) та їх конкретне національне наповнення (за текстами першоджерел). Образ Софії як ключовий смисл давньоруської культури, його релігійні, філософські та художні інтерпретації (за С.С. Аверінцевим). Розкриття концептуальних положень софіології через семантику храму Софії Київської (В.С. Горський та його школа).

Літературні та мистецькі здобутки києворуської культури як вираження картини світу. Розвиток книжної справи та основі жанри літературної творчості (апокрифи, житія, патерики, літописи, шестодневи тощо). Проблема співвідношення оригінального і запозичення на прикладі аналізу перекладної та місцевої літературних традицій. Постаті видатних письменників і мислителів: Іларіон, Климент Смолятич, Нестор, Данило Заточеник, Данило Паломник, Кирило Туровський, Лука Жидята та інші. Печерська і софійна традиції як напрями інтелектуальної творчості. Роль церкви у розвитку освіти на Русі: початкові школи та бібліотеки. Образотворче мистецтво: специфіка давньоруської ікони, фрески та мозаїки, книжкової мініатюри. Музика і танець у Київській Русі

Специфіка культурних процесів на території Галицько-Волинського князівства: суспільно-політична та економічна культури, центри духовного життя (Володимир, Галич, Перемишль), розвиток освіти і мистецтва. Стисла характеристика основних літературних пам’ятників та творів образотворчого мистецтва.

 

План лекційного заняття:

1. Культура Київської Русі як феномен діалогу культур.

2. Утвердження християнства на Русі: його причини та наслідки для розвитку культурно творчості східних слов’ян.

3. Київське християнство та його семантика: образ Софії в давньоруській культурі (на прикладі архітектури).

4. Оригінальне і запозичене пам’ятках культури Київської Русі: література і живопис.

5. Культурні здобутки Галицько-Волинського князівства.

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ:

християнізація, полікультурність, соборноправність, київське християнство, монотеїзм, фреска, мозаїка, Софія, Логос, літопис, хроніка, повчання, ікона, апокриф, житіє,патерик, шестоднев, скоморох, Лавра, двовір’я.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ

Українська культура доби Середньовіччя: духовність Київської Русі як складова загальноцивілізаційного процесу доби.

 

1. Утвердження християнства на Русі як чинник розвитку культури: причини, наслідки, здобутки християнізації.

2. Діалог культур у семантичному просторі культури Київської Русі: античні, візантійські, романо-германські, далекосхідні та інші джерела впливу.

3. Картина світу в Київській Русі та її архетипи (на прикладі семантики храму Софії Київської).

4. Розвиток освіти і літературної творчості в Київській Русі: порівняльний аналіз основних творів перекладної та оригінальної літератури.

5. Образотворче мистецтво Київської Русі: фреска та мозаїка, їх сакральний зміст й художньо-стильові особливості..

 

ТЕМИ ДОПОВІДЕЙ ТА РЕФЕРАТІВ