Парашутно-десантний (аеромобільно-десантний) батальйон у рейдовому загоні

Рейд здійснюється після виконання найближчого завдання, виходу з бою батальйону та відриву його від противника.

Успіх виходу з бою залежить від швидких і прихованих дій підрозділів, умілого маневрування, надійного управління, мистецького використання місцевості та широкого застосування інженерних загороджень і руйнувань. В умовах безпосереднього зіткнення із противником відрив від нього здійснюється після вогневого ураження артилерією та ударами авіації. При необхідності для забезпечення відходу батальйону можуть проводитися контратаки.

Батальйон після виходу з бою зосереджується у призначеному районі збору. Командир батальйону та його заступники перевіряють готовність підрозділів до подальших дій. Підрозділи здійснюють посадку особового складу в бойові машини, шикуються в колони та розпочинають рух у зазначеному напрямку (маршруту). Бойовий розвідувальний дозор та бойова рухома охорона починають рейд під час виходу з бою головних сил.

Початком рейду є час проходження головою колони вихідного пункту. Вихідний пункт призначається на віддаленні 5-10 км від району бойових дій, для того щоб забезпечити витягування підрозділів батальйону у похідний порядок, дати можливість бойовому розвідувальному дозору та бойовій рухомій охороні вийти на визначене їм віддалення, а колоні головних сил набрати встановлену швидкість. Висування до визначеного об’єкта (рубежу) рейдовий загін здійснює у колоні.

Дії рейдового загону у ході рейду повинні відрізнятися швидкістю та скритністю маневру, раптовими, активними та рішучими діями підрозділів, постійним проявом ініціативи всіма командирами.

У ході рейду батальйон повинен прагнути якнайшвидше вийти до призначеного об'єкта або у визначений район. З цією метою вузли опору, населені пункти з гарнізонами противника, ділянки мінно-вибухових загороджень, зони зараження, райони руйнувань, пожеж і затоплень обходяться, а при неможливості обходу, або коли його здійснення ставить під загрозу зриву виконання бойового завдання, долаються у напрямках з найменшими рівнями радіації і руйнуваннями, загін уникає зустрічі з противником та не втягується у затяжний бій. Висування до об’єкта, призначеного для захоплення у всіх випадках повинно відбуватися з максимально можливою в даних умовах швидкістю.

Виявлені розвідкою на маршруті руху дрібні підрозділи противника, засоби масового ураження, системи високоточної зброї, пункти та засоби управління військами і зброєю рейдовий загін знищує рішучою атакою з ходу бойовою рухомою охороною і бойовими вертольотами або виділеними зі складу головних сил підрозділами. Якщо бойовій рухомій охороні ставиться завдання знищити знову виявлений важливий об'єкт та виконання цього завдання пов'язане зі значною витратою часу, то із складу головних сил висилається нова бойова рухома охорона, а колишня після виконання завдання по знищенню об'єкту приєднується до колони головних сил.

При зустрічі із переважаючими силами противника рейдовий загін прикривається частиною сил на вигідному рубежі призначеним підрозділом прикриття, головними силами обходить його та продовжує рух, а підрозділ прикриття після виконання завдання може переходити до дій як бойова рухома охорона головних сил з тилу.

З підходом до об’єкта, призначеного для захоплення, командир батальйону під прикриттям бойової рухомої охорони, використовуючи приховані підступи, висувається вперед і на місцевості уточнює своє рішення на бій, доводить до підлеглих командирів підрозділів уточнені завдання та керує висуванням і розгортанням їх у бойовий порядок.

Артилерійські підрозділи займають вогневі позиції і за командою (сигналом) командира батальйону починають вогневе ураження противника, що обороняє об’єкт. Вогневі засоби, призначені для стрільби прямою наводкою, під прикриттям вогню артилерії із закритих вогневих позицій, висуваються на рубіж переходу в атаку парашутно-десантних (аеромобільно-десантних) рот, яким вони додаються, відкривають вогонь по знову виявленим цілям і підтримують їх атаку.

Роти, призначені для атаки об’єкта, виходять у фланг і тил противнику та розгортаються спочатку в передбойовий, а потім у бойовий порядок.

Підрозділи з вказаних рубежів на бойових машинах або в пішому порядку з різних напрямків атакують противника, намагаючись розділити його та знищити поодинці, захоплюють об'єкт (рубіж), виводять його з ладу, після чого виходять в район збору або переходять до оборони на вказаному рубежі.

Інженерно-саперні підрозділи роблять розгородження на напрямку атаки аеромобільних (парашутно-десантних) підрозділів і руйнують (знищують) об’єкт після його захоплення.

Дії підрозділів, що захоплюють об’єкт, забезпечуються підрозділами прикриття на напрямках ймовірних контратак противника. Підрозділи прикриття прикривають дії головних сил батальйону від можливих контратак противника, забороняють відхід його з об'єкта, що атакується, та евакуацію техніки, при необхідності атакують об'єкт у фланг та тил, а після захоплення і знищення об'єкта прикривають вихід головних сил в район збору.

Якщо бойовим завданням передбачено захоплення та знищення (виведення з ладу) декількох об’єктів, в тому числі рухомих та на невеликій відстані один від одного, рейдовий загін знищує їх одночасно або послідовними нальотами і діями рот та взводів із засідок. Знищення пускових установок, ракет, спеціальних машин та інших важливих об’єктів може здійснюватись вогнем штатних та доданих вогневих засобів на дальність дійсного вогню.

Маневр на новий напрямок здійснюється загоном скрито та швидко у колоні під прикриттям бойової рухомої охорони. При цьому необхідно передбачити проведення заходів по введенню противника в оману відносно подальших дій загону.

Для здійснення маневру в глибині та нанесення раптових ударів необхідно використовувати нічні та інші умови поганої видимості, лісові масиви, а також уникати дій по дорогах та напрямках, що прикриваються та контролюються противником.

У разі коли за умовами обстановки обхід переважаючих сил противника неможливий або недоцільний, рейдовий загін веде зустрічний бій. Під прикриттям бойової рухомої охорони та вогню артилерії, використовуючи приховані підступи, а іноді і маскування димами, загін швидко виходить на напрямок головного удару, з ходу розгортається у бойовий порядок та атакує противника у фланг та тил, знищує противника вогнем, сковує його дії і, прикрившись частиною сил, основними силами продовжує рух.

Успіх у зустрічному бою досягається сміливими та рішучими діями, швидким захопленням ініціативи та утриманням її в ході бою. Швидке прийняття рішення та доведення завдань до підлеглих, випередження противника у розгортанні підрозділів в бойовий порядок та відкритті вогню всіма вогневими засобами, раптова атака по найуразливішій частині бойового порядку противника у зустрічному бою можуть призвести до розгрому сильнішого противника.

У випадку, якщо противник випередив рейдовий загін у захопленні вигідної ділянки місцевості та атакує його, загін вогнем з місця із-за укриттів відбиває атаку, надалі під прикриттям вогню артилерії, використовуючи захисні та маскувальні властивості місцевості, займає вигідний рубіж для переходу в контратаку, рішуче контратакує противника, стрімко прориває його бойовий порядок та виходить до об'єкта захоплення (у призначений район).

Управління підрозділами в ході рейду здійснюється по радіо короткими розпорядженнями, командами і сигналами, а також за допомогою сигнальних і рухомих засобів зв’язку.

Командир батальйону знаходиться, як правило, в голові колони, а при розгортанні у бойовий порядок ─ за підрозділами, які діють на напрямку зосередження основних зусиль.

Для відпочинку особового складу, прийому їжі і підготовки до наступних дій батальйон під час рейду може розташовуватись в районі зосередження, який визначається у місцях, що забезпечують скрите розташування підрозділів та швидке їх розгортання для відбиття наземного і повітряного противника з різних напрямків.

До зайняття району зосередження проводиться його розвідка з метою виявлення противника, заражених і замінованих ділянок місцевості, джерел води та визначення придатності її до вживання, а також місць для розташування підрозділів і умов для укриття та маскування особового складу та бойової техніки.

У районі зосередження батальйон розташовується поротно. Зенітно-ракетні засоби займають стартові (вогневі) позиції в місцях, що забезпечують ведення вогню по літаках та вертольотах противника.

Командир батальйону організовує розвідку, бойову та безпосередню охорону, протиповітряну оборону, маскування та визначає порядок дій підрозділів при знаходженні в районі зосередження. При розташуванні в районах зосередження підрозділи повинні бути в постійній готовності до знищення повітряного і наземного противника. Вони розміщуються розосереджено, уздовж доріг, але в стороні від них. Бойові машини розміщуються розосереджено, пристосовуючись до місцевості, в готовності до ведення вогню у вказаних ними напрямках та маскуються. Відстані між машинами в залежності від умов місцевості і маскування можуть складати від 25 до 100 м. Особовий склад розміщується біля машин в природних укриттях або відриває окопи (щілини). Командири підрозділів перевіряють та доповідають за командою про наявність і стан особового складу, озброєння, бойової техніки, боєприпасів, пального, продовольства, організовують технічне обслуговування, ремонт озброєння і бойової техніки, поповнення матеріальними засобами, прийом їжі та відпочинок особового складу. При цьому підрозділи постійно повинні бути готові до відбиття противника та інших дій за встановленими сигналами. У випадку раптового нападу противника підрозділи з місця або після висування на вказані рубежі (позиції) наносять йому ураження вогнем всіх засобів і в залежності від завдання та умов обстановки утримують зайнятий район, або прикрившись частиною сил, відриваються від противника та висуваються у вказаному напрямку.

Підрозділи, розташовані в районі зосередження, охороняються безпосередньою та бойовою охороною.

Для безпосередньої охорони в батальйоні виставляються спостерігачі (спостережні пости), чергові вогневі засоби в розташуванні підрозділів та на найближчих підступах. Крім того, на ділянки місцевості, менш доступні для дій противника, можуть висилатися бойові машини або піші патрульні.

Управління підрозділами в районі зосередження здійснюється, як правило, особистим спілкуванням або рухомими засобами зв'язку. Робота радіозасобів на передачу здійснюється тільки короткими сигналами для передачі сигналів оповіщення та управління вогнем засобів протиповітряної оборони.

Після виконання завдання рейду рейдовий загін приєднується до головних сил десанту бригади, якщо діє у її складі, або виходить у визначений район.

Рейд у гірських районах здійснюється по дорогах, руслах висохлих рік, лощинах, ущелинах на автомобілях, бойових машинах та вертольотах, а іноді і в пішому порядку гірськими стежками. При цьому темп і глибина рейду можуть бути менші, ніж у звичайних умовах. На темп рейду впливають мала швидкість пересування і низькі темпи наступу при захопленні об’єктів противника, а також обмежена кількість доріг, придатних для руху бойової техніки. Швидкість руху під час рейду у гірських районах буде нижче, ніж на рівнинній місцевості і може складати у пішому порядку від 2-3 км/год, на машинах – до 10-15 км/год.

Зимою батальйон може здійснювати рейд на бойових машинах (автомобілях), вертольотах, а підрозділи без важкого озброєння і бойової техніки можуть рухатися, за необхідністю, в пішому порядку стежками на лижах і цілиною.

Швидкість пересування при використанні колісних і гусеничних машин по ґрунтових дорогах 10 - 15 км/год., а під час руху в пішому порядку і на лижах – 3 - 4 км/год.

При отриманні даних про снігові заноси і завірюхи, за наказом командира, що вислав десант, рейдовий загін може тимчасово припиняти рейд.

Раптові та рішучі дії підрозділів рейдового загону є найбільш характерними при виконанні поставлених їм бойових завдань, що підтверджуються досвідом локальних війн та збройних конфліктів. Виконавши бойове завдання, рейдовий загін скрито висувається до головних сил бригади (полку) та приєднується до них. У деяких умовах обстановки загін може утримувати захоплений об’єкт до підходу головних сил.