Підготовка взводу до дій у складі розвідувального дозору

Як уже зазначалося у першому розділі даного посібника, розвідувальний дозор – це розвідувальний орган, який призначається у всіх видах бою і на марші у складі розвідувального (механізованого, танкового) взводу.

РД у ході ведення розвідки може вирішувати наступні завдання:

- виявляти противника у визначеному районі і встановлювати його склад і характер дій;

- виявляти засоби ЗМУ і ВТЗ противника і визначати координати їхнього місця розташування;

- встановлювати місця розташування вогневих засобів, оборонних споруд і загороджень противника;

- виявляти перешкоди і руйнування, а також ділянки місцевості, забруднені радіоактивними й отруйними речовинами та виявляти шляхи їх обходу чи подолання.

Крім того, РД може захоплювати полонених, документи, зразки озброєння, бойової техніки і спорядження противника.

Зазначені завдання РД виконує, як правило, послідовно, у міру просування в зазначеному напрямку ведення розвідки.

Віддалення РД від підрозділів своїх військ залежить від отриманого завдання, складу дозору, виду бойових дій, характеру місцевості і можливості підтримувати з ним зв'язок. Необхідно чітко запам’ятати, що РД може виділятись від бригади на дальність до 30 км, від батальйону (БТГр) – на дальність до 15 км, від розвідувального загону – на дальність до 10 км. Віддалення дозорів під час дій уночі, у місті, горах і лісі, як правило, скорочується. Поряд з цим, як свідчить аналіз проведення операції російськими військами по боротьбі з НЗФ на території Чеченської республіки, РД вів розвідку на віддаленні зорової видимості та підтримки вогнем від бронегрупи, що рухалась за ним, а вже за бронегрупою висувались головні сили частини.

Взвод, призначений у розвідувальний (бойовий розвідувальний) дозор, за потреби може підсилюватися інженерно-саперним підрозділом та підрозділом РХБ розвідки.

Якщо розвідувальному дозору визначається район для ведення розвідки, то за 6-8 годин він може викрити до 1–2 об’єктів. Якщо розвідувальному дозору визначена смуга, то за 8–12 годин він може викрити до 4–8 об’єктів. Розвідувальний дозор може вести розвідку від 1 до 3 діб.

Дозори ведуть розвідку дозорними відділеннями (танками), спостерігачами і пішими дозорними. Розвідувальні відомості добуваються спостереженням, підслуховуванням, розвідувальними засідками, нальотами, опитуванням місцевих жителів, допитом полонених, вивченням документів, озброєння і техніки противника, а бойовим розвідувальним дозором, крім того, і боєм.

Під час постановки завдання розвідувальному (бойовому розвідувальному) дозору вказуються:

відомості про противника в районі (на напрямку) майбутніх дій;

склад дозору;

район (напрямок, об’єкт) розвідки;

які відомості, до якого часу добути;

вихідний пункт і час його проходження;

час закінчення розвідки та порядок дій після виконання завдання;

порядок підтримання зв’язку та подання розвідувальних відомостей, а за потреби і відомості про сусідні і діючі попереду розвідувальні органи, способи взаємного розпізнавання, пропуск і відгук (у разі потреби).

Підготовка дій взводу у складі розвідувального дозору – це сукупність заходів, що включає:

організацію дій у розвідці;

підготовку взводу до виконання завдання;

здійснення контролю готовності взводу до виконання завдання та інші заходи.

Робота командира щодо організації дій у розвідці починається з отриманням завдання і здійснюється, як правило, у вихідному районі на карті (схемі, макеті місцевості).

Завдання командир взводу отримує від начальника штабу (начальника розвідки) батальйону (БТГр) на КСП, або безпосередньо в районі розташування взводу.

Зміст і порядок роботи командира взводу з організації дій в розвідувальному дозорі будуть залежати від умов обстановки, отриманого завдання і наявності часу.

Командир РД після отримання бойового завдання організовує заходи, які включають:

з’ясування завдання;

надання першочергових вказівок щодо найшвидшої підготовки підрозділу до його виконання;

оцінює обстановку;

приймає рішення та оформляє його на карті;

віддає бойовий наказ;

організовує взаємодію, управління та бойове забезпечення, виконання заходів морально-психологічного, тилового і технічного забезпечення.

Після цього організовує та особисто керує підготовкою особового складу, ОВТ, технічних засобів розвідки до дій, здійснює контроль готовності і в установлений час доповідає старшому начальнику.

У ході з’ясування завдання командир підрозділу повинен зрозуміти:

мету майбутніх дій у розвідці;

місце (напрямок, район) ведення розвідки і порядок (способи) виходу до нього;

які розвідувальні відомості і до якого терміну добути;

порядок доповіді результатів розвідки;

порядок дій після виконання завдання;

скільки є часу на підготовку до виконання завдання.

Крім того, він повинен усвідомити:

час, місце і порядок проходження переднього краю (виведення в район дій противника);

хто і як забезпечує його дії.

Для скорішої підготовки підрозділу до виконання завдання командир РД повинен визначити у своїх вказівках (для їх виконання) посадовим особам:

обсяг заходів і виконавців з підготовки особового складу;

обсяг заходів і виконавців з підготовки бойової техніки;

обсяг заходів і виконавців з підготовки озброєння;

обсяг заходів і виконавців з підготовки технічних засобів розвідки та засобів звязку;

обсяг заходів і виконавців з підготовки матеріальних засобів;

до якого часу доповісти про готовність до бойового застосування.

У ході проведення розрахунку часу командир підрозділу повинен р озподілити за часом заходи щодо підготовки підрозділу до виконання завдання і черговість їх виконання. Вихідними даними для проведення розрахунку часу є:

час отримання завдання;

час доповіді рішення;

час готовності підрозділу до виконання завдання.

При оцінюванні обстановки командир РД повинен вивчити:

склад, положення, стан і можливий характер дій противника;

характер місцевості на напрямку (в районі) розвідки та її вплив на виконання завдання;

склад, положення, стан і можливості своїх та доданих підрозділів;

положення, характер дій сусідніх і розвідувальних органів, що діють попереду;

радіаційну, хімічну, бактеріологічну обстановку;

стан погоди, пори року і доби.

При оцінюванні противника командир підрозділу визначає:

накреслення переднього краю;

склад і характер дій противника на напрямку (у районі) дій, а також на маршруті руху, ділянці переходу переднього краю;

місця розташування опорних пунктів (вузлів опору), спостережних пунктів, позицій вогневих засобів, наявність проміжків і незайнятих ділянок у бойовому порядку противника на передньому краї і в найближчій глибині;

вигідні рубежі, природні перешкоди та ділянки місцевості, які може використовувати противник для оборони і розташування елементів бойового порядку;

положення і характер дій об'єктів, розвідку яких необхідно провести, систему їх охорони та оборони;

місце розташування резервів і ймовірний характер їх дій в найближчий час;

контррозвідувальні заходи противника.

У висновках з оцінювання противника необхідно визначити:

район (ділянку) місцевості або напрямок, де можливо проникнення в тил противника;

порядок проникнення в тил противника;

бойовий порядок, маршрут і порядок руху РД;

на розвідку яких об'єктів, де і коли необхідно зосередити основні зусилля;

рубежі (райони) можливої зустрічі з противником і порядок дій при зустрічі з ним.

При вивченні місцевості командир РД повинен визначити:

характер дорожньої мережі на напрямку (у районі) дій, умови і можливості руху поза дорогами;

маскувальні властивості місцевості і порядок використання їх при веденні розвідки противника в населених пунктах, лісах, біля водних перешкод;

наявність, характер штучних (мінно-вибухових) і природних перешкод, важкопрохідні ділянки місцевості, способи подолання і можливі шляхи їх обходу;

маршрут руху РД і характер місцевості, яка прилягає до нього, небезпечні ділянки на ньому і можливі напрямки його зміни;

відстань огляду місцевості безпосередньо з маршруту та з висуванням дозорних відділень (дозорних) і головних сил дозору;

ділянки місцевості, для огляду яких необхідно висилати дозорних (дозорні відділення), умови орієнтування на маршруті;

ймовірні рубежі (райони) зустрічі з противником і характер місцевості на них.

У висновках з оцінювання місцевості командир РД повинен визначити:

основний і додатковий маршрут руху головних сил дозору;

бойовий порядок РД;

де, коли, в якій кількості і в якому напрямку висилати дозорне відділення (дозорних);

підступи до об'єктів розвідки;

заходи щодо підвищення прохідності бойової техніки поза дорогами.

Оцінюючи свої і додані підрозділи, командир взводу уточнює їх укомплектованість, технічний стан озброєння і бойової техніки, забезпеченість матеріально-технічними засобами, рівень підготовленості особового складу, можливості з ведення розвідки.

У висновках командир взводу визначає, яке відділення призначити дозорним, як шикувати колону головних сил і розподілити засоби підсилення.

При оцінюванні сусідів командир дозору вивчає й уточнює наявність, склад і віддалення діючих розвідувальних органів та їх завдання; способи взаємного розпізнавання з органами розвідки і діючими попереду підрозділами.

Оцінюючи радіаційну, хімічну і бактеріологічну обстановку, командир взводу уточнює, де в напрямку дій РД є ділянки зараження отруйними речовинами, окреслює порядок та шляхи їх подолання або обходу, визначає можливі дози радіації і ступінь зараження місцевості.

При оцінюванні стану погоди, пори року і доби необхідно визначити їх вплив на бойове застосування сил і засобів РД. По кожному елементу робляться відповідні висновки.

Рішення командир приймає особисто, на основі з'ясування завдання й оцінки обстановки. У рішенні командир РД визначає:

· напрямок зосередження основних зусиль розвідки;

· якого противника, яким способом і в якій послідовності вести розвідку;

· до якого часу вести розвідку;

· бойовий порядок підрозділу;

· завдання відділенням;

· основні питання взаємодії;

· організація управління та забезпечення.

Своє рішення командир РД доповідає старшому начальнику і після його вказівок детально розробляє заходи щодо підготовки РД, оформляє чисту кодовану карту (у тилу противника на ній робить позначки, що не розкривають бойове завдання РД, положення, завдання і дії своїх військ) та робить відповідні розрахунки.

При віддачі бойового наказу командир розвідувального дозору повинен вказати:

· відомості про противника;

· напрямок (об'єкт або район) розвідки і завдання РД;

· завдання відділенням і напрямок руху дозорного відділення, відомості про дії сусідніх підрозділів;

· порядок руху і завдання доданих підрозділів;

· час початку ведення розвідки;

· своє місце і заступника.

Після віддання бойового наказу командир взводу вказує порядок дій при зустрічі з противником, заходи щодо захисту від зброї масового ураження й інших видві забезпечення, сигнали оповіщення, управління і взаємодії, способи взаємного ропізнавання, порядок проходження переднього краю своїх військ, пропуск і відзив.

У випадку, коли РД (БРД) висилається в розвідку в ході бою, командир взводу може поставити завдання по засобах радіозв'язку.

У ході організації взаємодії командир РД повинен домогтися єдиного розуміння всіма підлеглими бойового завдання. Взаємодія організовується по завданнях, рубежах і по часу. Вона може бути проведена наступними способами:

· вказівками командира РД;

· заслуховуванням підлеглих;

· розіграшем тактичних епізодів;

· комбінованим способом.

При цьому необхідно визначити і відпрацювати варіанти дій підрозділів при веденні розвідки (хто і що робить при виході до визначеного рубежу, у відповідний час, при розвідці найбільш типових об'єктів, таких як вогневі позиції артилерії, командні пункти, райони розміщення резервів, при зустрічі з противником, при проведенні засідки і нальоту силами РД), а також вказати сигнали оповіщення, управління і взаємодії.

При організації забезпечення дій у розвідці командир РД робить вказівки за наступними показниками, а саме з метою захисту від засобів ЗМУ та отруйних речовин:

· порядок використання захисних властивостей місцевості і техніки;

· порядок попередження про безпосередню загрозу і початок застосування противником ЗМУ та отруйних речовин, а також порядок і сигнали оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження;

· порядок ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ та отруйних речовин;

· заходи безпеки при дії в районі зараження;

· порядок ведення радіаційної і хімічної розвідки;

· місце, час і порядок проведення спеціальної обробки підрозділів;

· порядок маскування підрозділів аерозолями (димами) при підготовці й у ході ведення розвідки, сили і засоби, які для цього виділяються;

· порядок технічної перевірки протигазів і забезпечення підрозділів засобами захисту.

З метою організації охорони вказує:

· напрямки, на яких зосередити особливу увагу;

· де і яку мати охорону та її склад;

· порядок виставлення охорони та її завдання;

· пропуск і відгук.

При організації тактичного маскування необхідно вказати:

· основні заходи щодо маскування, обсяг, терміни і порядок їх виконання;

· сили і засоби, що виділяються для здійснення маскувальних заходів;

· порядок дотримання підрозділами маскувальної дисципліни.

У ході організації технічного забезпечення командир підрозділу вказує:

· місце, час і обсяги технічного обслуговування, порядок евакуації і ремонту техніки й озброєння при підготовці та в ході виконання бойових завдань;

· розміри, терміни і порядок поповнення запасів боєприпасів і військово-технічного майна;

· термін і порядок підготовки засобів зв'язку і ТЗР.

Організовуючи тилове забезпечення, командир розвідувального дозору повинен вказати:

місце, час і порядок поповнення в підрозділах запасів матеріальних засобів;

порядок організації відпочинку і харчування особового складу.

Віддаючи вказівки з організації управління, командир РД доводить, яким чином буде здійснюватися управління підрозділами (по радіо, сигналами, особисто і т.д.)

Після цього командир підрозділу повинен здійснити перевірку точного виконання у відділеннях і доданих підрозділах відданих розпоряджень, знання і розуміння завдань, які необхідно виконати.

Крім того, необхідно контролювати своєчасність і якість виконання визначених заходів щодо підготовки підрозділу. Надавати допомогу в забезпеченні, усуненні на місці виявлених недоліків і вирішення раптових питань, що виникають в ході підготовки підрозділу до виконання завдань.

По закінченні підготовки підрозділу необхідно доповісти старшому начальнику про готовність до виконання бойового завдання.

Розглядаючи порядок підготовки підрозділу до виконання завдання, слід зазначити, що вона у себе включає:

підготовку особового складу;

підготовку озброєння і технічних засобів розвідки;

підготовку техніки.

Підготовка особового складу передбачає:

1) орієнтування командирів відділень на майбутнє завдання;

2) організацію вивчення організації, озброєння і тактики дій противника, розвідувальних ознак його об'єктів;

3) організацію і проведення тренувальних занять з відпрацювання найбільш важких способів ведення розвідки (засідки, нальоти тощо);

4) організацію своєчасного отримання необхідних матеріальних засобів;

5) організацію здачі документів, особистих речей, нагород, грошей, фотографій та їхнє збереження;

6) організацію харчування і відпочинку особового складу.

Підготовка озброєння і технічних засобів розвідки включає:

1) огляд озброєння, вивірку приладів прицілювання, при необхідності приведення озброєння бойових машин і стрілецької зброї до нормального бою;

2) підготовку і введення даних в навігаційну апаратуру;

3) перевірку працездатності ТЗР, зарядку елементів живлення;

4) підготовку засобів зв'язку й отримання радіоданих.

При підготовці бойових машин необхідно вжити наступних заходів:

1) провести дозаправку машин ПММ та отримати все необхідне з технічного забезпечення;

2) здійснити перевірку технічного стану машин та усунення виявлених недоліків;

3) провести технічне обслуговування в обсязі, вказаному старшим начальником.

Крім того, в обов’язковому порядку, якщо є сили і засоби посилення, організовується і проводиться їх прийом, розміщення та підготовка, а також орієнтування на майбутнє завдання.