Радіотехнічне обладнання командного, командно-диспетчерського та стартового командного пунктів

Загальні відомості про управління польотами

 

Сучасна авіаційна техніка та завдання, які стоять перед Повітряними Силами, значно підвищили вимоги до особового складу щодо забезпечення безпеки польотів та ефективного управління польотами. Ці завдання забезпечуються високою професійною підготовкою особового складу та технічними засобами для управління польотами з високими технічними параметрами.

Управління польотами – це комплекс заходів командирів (штабів) з планування та забезпечення польотів, управління рухом літаків на землі та у повітрі, які спрямовані на якісне безаварійне виконання польотних завдань.

Управління польотами в районі аеродрому організовує командир авіачастини через штаб, командний пункт (КП) та групу керівництва польотами (ГКП).

До управління польотами висуваються такі основні вимоги:

– безперервність управляння – це постійний вплив ГКП на хід виконання польотних завдань;

– надійність управляння – це здатність ГКП виконувати свої функції при швидкозмінних обставинах;

– оперативність управляння – це здатність ГКП швидко реагувати на всі зміни повітряної та наземної обстановки і своєчасно впливати на хід виконання польотних завдань.

Група керівництва польотами призначається на льотну зміну. Її роботу в цілому організовує та контролює керівник льотної зміни – старший льотної зміни.

До складу групи керівництва польотами входять:

– керівник польотів (КрП);

– помічник керівника польотів (ПКрП);

– керівник ближньої зони (КБЗ);

– керівник зони посадки (КЗП);

– керівник дальньої зони (КДЗ) та офіцери бойового управління (ОБУ).

Управління рухом літаків виконується від командного пункту (КП), командно-диспетчерського пункту (КДП) та стартового командного пункту (СКП). Управління технічним складом виконується від пункту управління інженерно-авіаційної служби (ПУ ІАС).

Засобами контролю за польотами літаків є радіолокаційні станції (РЛС виявлення та РСП), дані від яких передаються до виносних індикаторів, установлених на пунктах управління, а саме на КП та КДП.

Для розподілу обов’язків з управління повітряним рухом у повітряному просторі району аеродрому встановлені зони відповідальності:

– дальня зона (ДЗ) – це повітряний простір навколо аеродрому від 75 км і до межі, встановленої Інструкцією з виконання польотів на аеродромі;

– ближня зона (БЗ) – це повітряний простір у радіусі до 75 км від контрольної точки аеродрому (центру ЗПС);

– зона посадки – це повітряний простір на посадковому курсі у секторі ±25^о від осі ЗПС та по дальності від контрольної точки аеродрому до дальності 60 км (рис. 4.56).

Смуга повітряного простору від 75 до 60 км навколо аеродрому (кільце) є простором передачі управління від керівника дальньої зони до керівника ближньої зони та навпаки.

 

 

 

 

Рис. 4.56. Зони відповідальності управління польотами

 

Керівник польотів та помічник керівника польотів ведуть контроль за літаками у межах візуальної видимості.

Передача управління від керівника ближньої зони керівнику зони посадки виконується на початку розвороту літака на посадковий курс у межах зони посадки. При заходженні на друге коло управління виконує керівник ближньої зони. При передачі управління називаються координати літака (А_л, Д) та позивний командира екіпажу. Управління вважається переданим, якщо особа групи керівництва польотів за отриманими даними:

– визначає місце літака на індикаторах РЛС;

– установлює зв’язок з літаком;

– розпізнає літак (за допомогою АРП або системи активної відповіді);

– керує екіпажем відповідно до польотного завдання.

Обладнання командно-диспетчерського пункту ВИСП-75Т

Обладнання ВИСП-75Т призначене для управління польотами та посадкою літаків від КДП. Обладнання ВИСП-75Т об’єднується з такими РЛС: РЛС виявлення (П-18), радіолокаційною системою посадки (РСП), радіомаяком РСБН, автоматичним радіопеленгатором та наземними радіостанціями. Структурна схема обладнання ВИСП-75Т зображена на рис. 4.57.

 

 

 

 

Рис. 4.57. Структурна схема обладнання ВИСП-75Т

 

Обладнання забезпечує виконання таких функцій:

– спостереження за радіолокаційною обстановкою на виносних індикаторах;

– дистанційне управління РСП;

– оперативне управління радіостанціями зв’язку;

– управління світлотехнічним обладнанням на аеродромі (вогнями);

– відображення метеоінформації на цифрових індикаторах;

– відображення навігаційної інформації від бойових та транспортних літаків на цифрових індикаторах апаратури «ОНИ-75»;

– автоматичний супровід вибраних оператором бойових та транспортних літаків з індикацією інформації від літаків на цифрових індикаторах і маркуванням літаків на індикаторі кругового огляду ЗНАК-И;

– фотографування процесу посадки літаків;

– оперативне управління аеродромною гальмівною установкою;

– гучномовний зв’язок керівника польотів з різними службами аеродрому (наприклад з операторами РЛС, ПУ ІАС, метеослужбою та іншими).

Обладнання ВИСП-75Т має такі робочі місця: робоче місце керівника польотів (рис. 4.58), робоче місце керівника ближньої зони (рис. 4.59, а), робоче місце керівника зони посадки (рис. 4.59, б).

 

Рис. 4.58. Робоче місце керівника польотів

 

До складу робочого місця керівника польотів входять: індикатор кругового огляду диспетчерського радіолокатора РСП; індикатор кругового огляду РЛС виявлення (П-18); панелі управління радіозв’язком, світлотехнічним обладнанням аеродрому та аеродромною гальмівною установкою; цифрове табло відображення інформації.

До складу робочого місця керівника ближньої зони входять: індикатор кругового огляду диспетчерського радіолокатора РСП, виносний індикатор кругового огляду РСБН (ВІКО); індикатор РЛС виявлення П-18, індикатор глісади посадкового радіолокатора системи РСП; панелі управління ДРЛ, ПРЛ та радіозв’язком. Для об’єктивного контролю за процесом управління перед робочим місцем установлюється фотоконтрольний пристрій ПАУ-486-1.

До складу робочого місця керівника зони посадки входят ь: індикатор кругового огляду диспетчерського радіолокатора РСП; індикатори курсу та глісади посадкового радіолокатора системи РСП; цифрове табло метеослужби (ЦТМ); панелі управління ДРЛ, ПРЛ та радіозв’язком. Для об’єктивного контролю за процесом управління перед робочим місцем КЗП також установлюється фотоконтрольний пристрій ПАУ-486-1.

 

а	б
Рис. 4.59. Робочі місця керівників ближньої зони (а) та зони посадки (б)

 

На цифровому табло метеослужби відображаються: атмосферний тиск, висота хмарності, горизонтальна видимість, швидкість та напрям вітру.

До складу ВИСП-75Т також входять: апаратура відображення цифрової інформації «ОНИ-75»; цифрове табло оператора (ЦТО); пристрої фотодокументування ПАУ-486-1; стояки сполучення з РЛС і комутації радіозв’язку та електроживлення.

У приміщенні групи керівництва польотами може встановлюватися також індикатор кругового огляду РЛС виявлення типу П-37.

 

Засоби об’єктивного контролю

 

Магнітофон П-500 – три комплекти (2 робочі та 1 резервний). Запис виконується на феромагнітну стрічку на 10 каналах. Час запису 11 годин 30 хвилин. Магнітофон записує такі лінії: радіозв’язок на всіх каналах, які діють під час польоту; сигнали в мережі гучномовного зв’язку; телефонні переговори керівника польотів; акустичні шуми та розмови у приміщенні групи керівництва польотами; планшетну лінію; аварійний «21-й» канал та сигнали ДПРС.

Як аварійний засіб запису використовується бортовий магнітофон МС-61 з записом на дріт. Тривалість запису у МС-61 5 годин 30 хвилин.

Фотоконтрольний пристрій ПАУ-476-1 виконує фотографування індикаторів ДРЛ та ПРЛ на 35-мм фотоплівку. Пристрій має запас плівки 16 м з кількістю кадрів 840.

Крім магнітного запису та фотографування засобом об’єктивного контролю є також документування траєкторій польоту літаків на прозорий папір (кальку).

Засоби радіозв’язку

На КДП для радіозв’язку з літальними апаратами встановлені такі радіостанції зв’язку: наземна УКХ радіостанція зв’язку Р-845М (Р-844М), наземна КХ радіостанція зв’язку Р-161А1 (Р-140), УКХ радіостанція Р-809М2 для утворення «21-го» аварійного каналу зв’язку, бортові УКХ радіостанції Р-862, Р-863, Р-832М, бортові КХ радіостанції «Микрон» або «Ядро-1». Гучномовний зв’язок забезпечується комплектом апаратури П-156.

 

Радіотехнічне обладнання командного пункту

 

Командний пункт призначений для виконання таких основних завдань:

– збирання, обробка та оцінювання даних про повітряну обстановку;

– взаємодія з командними пунктами інших частин;

– управління літаками у повітрі.

На командному пункті постійно чергують бойові обслуги (повна або скорочена). До скороченої обслуги входять: старший черговий зміни КП, офіцери бойового управління, диспетчер, черговий метеоролог, планшетист, особовий склад технічної обслуги.

До повної бойової обслуги командного пункту входять: начальник штабу, начальник командного пункту, старший штурман, начальник розвідки, начальник зв’язку, начальник служби РЕБ, начальник повітряної, вогневої та тактичної підготовки, начальник метеослужби та офіцери бойового управління.

На командному пункті встановлені такі технічні засоби:

- індикатори кругового огляду РЛС типу П-37 «Пикет» (рис. 4.60)

- виносний індикатор кругового огляду РЛС типу П-18;

- виносний індикатор радіовисотоміра ПРВ;

- радіостанції зв’язку;

- апаратура телефонного зв’язку;

апаратура гучномовного зв’язку.

 

Рис. 4.60. Зовнішній вигляд індикатора кругового огляду «Пикет»

 

Індикатор «Пикет» призначений для візуального відображення радіолокаційної інформації, що надходить до індикатора від наземних РЛС виявлення та наведення. Індикатор виконаний на базі електронно-променевої трубки діаметром 36 см та має електроживлення від 3-фазної мережі змінного струму 220 В 50 Гц.

До складу індикатора входять блок електронно-променевої трубки, координатний канал для утворення напруг відхилення ліній розгортки, відеоканал для утворення радіолокаційного зображення повітряного простору та блок електроживлення. Індикатор «Пикет» сполучається з окремим стояком РЛС, яка забезпечує роботу двох індикаторів.

На лицьовій панелі індикатора «Пикет» встановлені органи управління, запобіжники мережі трьох фаз (А, В, С) і лампи сигналізації про перегорання запобіжників. До органів управління індикатора «Пикет» належать вимикач СЕТЬ, регулятор ЯРКОСТЬ, регулятор ФОКУС, кнопка ОПОЗНАВАНИЕ, вимикачі масштабних міток дальності 10 та 50 км, вимикачі масштабних міток азимута 10 і 30^о та два вимикачі відеосигналу міток цілей.

На стояки РЛС установлені такі органи управління: п’ять клавіш вибору каналів радіозв’язку офіцера бойового управління з екіпажами літаків, регулятор гучності ГРОМКОСТЬ, вимикачі МД масштабних міток дальності 10 та 50 км, вимикачі МА масштабних міток азимута 10 та 30^о, перемикач МАСШТАБ, перемикач відеосигналу ВИДЕО.

Радіолокаційна інформація від РЛС може надходити до індикаторів «Пикет» за допомогою коаксіальної кабельної лінії зв’язку, або через радіотрансляційні лінії (РТЛ) «Василёк» або «Фаза».

Радіотрансляційна лінія «Василёк» працює в дециметровому діапазоні радіохвиль і забезпечує передачу радіолокаційного зображення на відстань до 15 км за наявності прямої видимості між передавальними і приймальними антенами. Приймальний пункт РТЛ забезпечує роботу чотирьох індикаторів «Пикет».

До складу радіотрансляційної лінії входять передавальний та приймальний пункти, антени типу «хвильовий канал» (рис. 4.61). Висота піднімання антен становить 18 м.

 

Стартовий командний пункт

 

Стартовий командний пункт (СКП) призначений для виконання допоміжних функцій з управління польотами, а також для управління польотами при виході з ладу стаціонарного КДП.

На СКП розміщується робоче місце помічника керівника польотів. Він виконує візуальне спостереження за літаками, що заходять на посадку. При цьому він контролює: напрямок виходу на ЗПС, висоту польоту літака, випуск шасі та положення механізації крила, наявність птахів на посадковому курсі, вирівнювання та приземлення літаків.

 

 

Рис. 4.61. Антена радіотрансляційні лінії «Василёк»

 

На сьогоднішній день на аеродромах установлюється стартовий командний пункт типу СКП-11, який має такі робочі місця (рис. 4.62): помічника керівника польотів, штурмана, планшетиста, радіомеханіка, метеоролога та хронометражиста.

Для забезпечення багатоканального телефонного зв’язку СКП-11 має телефонний комутатор. Для вимірювання напряму та швидкості вітру встановлений анеморумбометр М-47. Для випуску сигнальних ракет є дві касетниці типу «ЭКСР-46».

На робочому місці керівника польотів розміщуються: виносний індикатор автоматичного радіопеленгатора ВИК-1, табло індикації випуску шасі, лампи сигналізації роботи привідних радіостанцій, вимикачі вогнів посадки, пульти управління радіостанціями зв’язку та сигнальні ракети.

На робочому місці радіомеханіка розміщуються такі радіо засоби: дві УКХ радіостанції типу Р-863, УКХ радіостанція Р-809М2, радіоприймачі

Р-872 та Р880М, магнітофони МН-61 та МС-61, ранцева УКХ радіостанція Р-105М.

 

 

Рис. 4.62. Робочі місця стартового командного пункту СКП-11

 

Електроживлення СКП-11 забезпечується або від промислової мережі, або від бензоелектричного агрегату АБ-4-Т/400М1.

Зовнішній вигляд СКП-11 зображений на рис. 4.63.

 

 

 

 

 

Рис. 4.63. Зовнішній вигляд стартового командного пункту СКП-11