Радіолокаційні системи посадки

Радіолокаційні системи посадки (РСП) призначені для визначення полярних координат літаків, які знаходяться у ближній зоні аеродрому, і виявлення відхилень літаків від заданих глісади планерування і посадкового курсу при заході на посадку.

За допомогою РСП вирішуються такі завдання:

- виявлення і визначення полярних координат літаків на дальностях до 150…200 км;

- індивідуальне розпізнавання літаків;

- управління повітряним рухом у районі аеродрому;

- виведення літаків на посадковий курс і забезпечення зниження за командами керівника зони посадки до висоти 50…30 м.

Перевагою радіолокаційних систем посадки є їхня робота без взаємодії з додатковим бортовим обладнанням. Необхідні команди про зміну курсу і висоти передаються льотчику по радіотелефонному каналу зв’язку за допомогою УКХ радіостанції. Недоліками системи посадки РСП є те, що вони піддаються дії радіозавад та гідрометеоутворень і порівняно низька точність визначення висоти польоту літаків на останній ділянці зниження.

До складу будь-якої радіолокаційної системи посадки входять диспетчерський (ДРЛ) і посадковий (ПРЛ) радіолокатори, автоматичний УКХ радіопеленгатор, УКХ радіостанції зв’язку, магнітофони запису переговорів та виносні індикатори, які встановлені на КДП. Уся апаратура РСП є мобільною і встановлюється на автомашинах та спеціальних автопричепах.

Первинне виявлення й індивідуальне розпізнавання літаків виконується на індикаторах ДРЛ керівником ближньої зони (КБЗ). При наближенні літака до зони дії ПРЛ управління ним бере на себе керівник зони посадки (КЗП), який безперервно контролює зниження літака і веде радіообмін з льотчиком за установленою формою, запобігаючи його помилкам і неточностям заходу на посадку.

Для формування необхідної зони огляду у радіолокаторах ДРЛ та ПРЛ використовуються механічні методи сканування гостроспрямованих діаграм спрямованості антен.

Радіолокаційні системи посадки будь-якої модифікації має засоби фотографування екранів РЛС чи відеозапису радіолокаційних даних від кожного літака для об’єктивного контролю дій операторів РСП і льотчика.

Радіолокатори системи РСП можуть працювати в одному з трьох режимів: пасивному, активному і у режимі селекції рухомих цілей (СРЦ).

У пасивному режимі на екранах ДРЛ і ПРЛ утворюються мітки від усіх літаків, які знаходяться в зоні огляду цих РЛС. Полярні координати літаків оператор РЛС визначає, використовуючи азимутальну шкалу і масштабні мітки дальності. Недоліками цього режиму є невелика дальність дії (через малу потужність відбитих сигналів) та наявність заважаючих спостереженню засвічень від місцевих предметів і хмарності, а також неможливість здійснювати індивідуальне розпізнавання літаків.

Режим активної відповіді використовується для збільшення дальності дії РЛС і усунення заважаючих засвічень. У цьому режимі разом з радіолокаторами РСП працюють літакові відповідачі активної відповіді, які виконують роль ретранслятора сигналів запиту радіолокаторів.

Індивідуальне розпізнавання літаків виконується в РСП або за допомогою автоматичного радіопеленгатора (АРП), або за допомогою літакового відповідача. Радіопеленгатор вимірює пеленг літака в момент ведення радіозв’язку екіпажу літака з оператором РСП. При цьому виміряний в АРП пеленг літака визначається за положенням яскравої радіальної лінії розгортки на індикаторі кругового огляду РЛС. Розгортки індикатора ДРЛ і АРП синхронізовані, тому мітка лінії пеленга від АРП на екрані індикатора кругового огляду перетинає мітку того літака, екіпаж якого відповідає на запит оператора РСП (рис. 4.52).

 

 

Рис. 4.52. Індивідуальне розпізнавання літаків

 

При встановленні на літаку відповідача активної відповіді льотчик за командою оператора РСП натискає кнопку ЗНАК. При цьому на екранах індикаторів РСП від даного літака з’являється яскрава мітка. Відповідачі активної відповіді встановлені на усіх бойових літаках. На літаку Л-39(М1) такі відповідачі не встановлені, тому індивідуальне розпізнавання літаків Л-39(М1) за такою схемою виконати неможливо.

За допомогою відповідача активної відповіді на КДП передається додаткова навігаційна інформація: висота польоту, залишок пального та п’ятизначний цифровий індекс літака (бортовий номер). Названа інформація відображається на цифрових індикаторах апаратури ОНИ («отображение навигационной информации»), яка входить до складу обладнання ВИСП-75Т на КДП.

На сьогоднішній день на аеродромах встановлені РСП таких типів РСП-6, РСП-7, РСП-10 та їх модифікації.

Зовнішній вигляд радіолокаційної системи посадки типу РСП-6М2 зображено на рис. 4.53.

 

 

Рис. 4.53. Зовнішній вигляд РСП-6М2