Богам корились ми – і нам корився світ.

У них початок наш, з ними йдемо до краю.

Як ні – грозою чорних бід

Нас божество зневажене скарає!

(Горацій)

Ім’я цієї ментальної зброї – християнська релігія, яку юдеї спромоглися нав’язати практично всім європейським народам. Так, саме завдяки цьому Троянському Коню, дуже вміло змайстрованому юдейськими рабинами, арійська раса наразі виглядає беззахисним дитям перед іншими народами, що сповідують або природні релігії, або ж так само штучно створені, як і християнська, інші семітські, але агресивні релігії – юдаїзм та іслам.

Для шанувальників Ісуса Христа одразу завважу, що ким би він не був насправді (хоча саме його існування не є доведеним історичним фактом, оскільки немає на це прямих доказів) – чи просто людиною, що мала свої особливі погляди на життя і на Бога, чи пророком, що дійсно проповідував Слово Господнє, чи сином Божим, посланим на Землю для навернення людей на шлях Істини, чи навіть одним із втілень Батька Ора (можливий і такий варіант!), – його, як історичну постать, а тим більше його вчення, жодним чином не можна ототожнювати з християнською ідеологією, прописаною у так званому «святому письмі», поставленому верховною кастою юдеїв на службу інтересам власної нації. І, щоб не бути голослівним, пропоную докладніше розглянути основний ідейний зміст та сам устрій християнства, а також пригадати дещо з історії його створення.

Найцікавішим (і найважливішим!), як на мене, є той факт, що Біблія (вже згадане християнське «святе письмо») складається з двох частин, які побудовані на засадах садомазохізму (хоча звісно ж, на той час такого поняття ще не існувало):

Одна частина (садизм) – Старий Завіт – агресивна, жорстока, людиноненависницька – для «богом обраних»;

Інша (мазохізм) – Новий Завіт – покора, терпіння, страждання – для «ґоїв», тобто бидла, яким є всі інші народи…

Коли я починаю пояснювати прибічникам християнства всю лицемірну і звірячу сутність цієї релігії, наводячи приклади з Біблії про вихід юдеїв з Єгипту, як геноцид місцевого населення, або ж про військові «подвиги» під проводом Ісуса Навина, коли юдеї винищували цілі народи, зрівнюючи з землею їхні міста причому це подається як богоугодна справа!), мені намагаються заперечити, мовляв це все у Старому Завіті, а от у Новому йдеться про любов!.. Хвилиночку, панове юдо-християни! Старий Завіт існує лише в християнській вірі і є невід’ємною частиною Біблії, а отже і невід’ємною частиною всього юдо-християнського світогляду (не просто християнського, а саме юдо-християнського, бо: по-перше, він створений юдеями, а по-друге, подає самих юдеїв у якості «богом обраної нації»). За Новим Завітом сам Ісус стверджує:

«Легше небо й земля проминеться, аніж одна риса з Закону загине» (Лк., 16: 17)

Пояснюючи термін «юдо-християнство», я завжди ставлю своїм співрозмовникам 3 запитання:

1. Хто придумав цю релігію?

2. Чийого Бога вона славить?

3. Кому належить влада в християнських країнах?

Гадаю, будь-яка здравомисляча людина дасть однозначну й однакову відповідь на всі 3 питання. Говорячи про владу, треба відзначити, що процесу її захоплення «синами народу Ізраїлевого» продовжують опиратися монархічні держави, в яких ще збереглася родова аристократія, що виконує властиву їй функцію національної еліти. Але і тут «справа» потроху посувається, тому все частіше в цих країнах лунають «певні голоси» за необхідність скасування монархій, як пережитку середньовіччя…

Та й навіть у Новому Завіті вистачає прикладів зверхності юдеїв над іншими народами. Потрібні докази? Будь ласка:

«І ось жінка одна, хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: «Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, – демон тяжко дочку мою мучить!»

А він їй не сказав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: «Відпусти її, бо кричить услід за нами!»