Професіональна масова комунікація

Технологічний та змістовний аспект в професійної діяльності комуніканта:

1) це сучасний набір технічних засобів для давно відомого впливу на психіку людей, який спирається на давні, архетипічні механізми масифікації;

2) це не тільки новітні технології, що використовують стару психологічну основу; це ще й принципово нові власне змістові компоненти психологічного впливу.

Професіональна масова комунікація - це майстерно організоване спілкування у вигляді суспільно-культурної діяльності, учасниками якого є, з одного боку, професіональні мовці (комунікатори, або комуніканти), що чинять згідно з суспільно-етичними нормами, законами держави, вимогами технології організації мовлення й спілкування, і, з іншого боку, маса людей (маси, комунікат), на яку здійснюють уплив професіональні мовці через засоби масової комунікації.

Основним - є розуміння комунікації як організованого спілкування, або діяльності, тобто такої активності людей, яка має свої мотиви, свою структуру, яка складається з дій - актів, підпорядкованих меті.

Професія журналіста належить до сфери професіональної масової комунікації як виду суспільно-культурної діяльності і має статус творчої професії, пов"язаної зі створенням неповторних, оригінальних творів.

Масова комунікація як суспільно-культурна діяльність включає дії мовців (комунікантів), а також дії мас (комунікатів). Комунікація від природи своєї є конституюючим фактором суспільного розвитку. Немає спілкування - немає спільноти.

Форми масової комунікації. - усна й писемна форми є очевидними, часто використовуваними, але не специфічними для масового спілкування, а типовими для будь-якого виду спілкування.

Масове спілкування передбачає наявність певних інституцій — організацій, служб, лабораторій, інститутів, центрів тощо, які займаються організацією мовлення, розробляють плани, сценарії і т. п. масових акцій, допомагають мовцям здійснювати акти спілкування з людьми.

З суспільним розвитком і перетворенням комунікації в систему усвідомлених, цілеспрямованих дій, скерованих на процес свідомого встановлення й підтримання контактів між членами суспільства, спілкування могло набирати характеру творчого процесу, коли реакція комуніката прогнозувалася мовцем, подумки "створювалася", "пророблялася" у своїй уяві і була ніби витвором мовця.

З глобалізацією процесу комунікації, творчий характер комунікації міг поступово втрачатися через свідоме втручання в акт комунікації: його планування, прогнозування реакції мас, свідоме керування масами Ми, сучасники, є свідками того, як у структуру професіональної масової комунікації включаються елементи виробничого процесу, пов"язані з агітацією, пропагандою, маніпулюванням масами, зомбуванням людей.

Якщо комунікацію розглядати як виробничу діяльність, це означає, що ми повинні ставитися до неї як до процесу, що відбувається з використанням певних технологій; масу людей, що зазнала такого технологічного впливу, розглядати як предмет комунікативного виробництва.

Уструктуру масової комунікації, особливо професіональної, були включені виробничі процеси, що лягли в основу виникнення інформаційної індустрії.

Види масової комунікації.

1. Масмедійні комунікації. Масове спілкування, у середовищі якого функціонує масово інформаційна індустрія, що пов’язана з використанням засобів комунікації (преси, телебачення, радіо, інтернет-видань) і передбачає виконання суспільно важливих завдань, спрямованих на забезпечення суспільства інформацією,— модифікується у масмедійні комунікації, до яких належать телевізійні, радіо-, пресові та електронні комунікації.

Масмедійні комунікації відрізняються від інших видів масової комунікації тим, що для представників мас-медіа виготовлення інформаційних продуктів розглядається як основна мета й завдання. Інші ж представники масової комунікації розглядають інформаційні продукти переважно як засоби досягнення комунікаційних цілей чи виконання комунікаційних завдань.

2.Рекламна комунікація. Особливістю на відміну від працівників мас-медіа, є чітка визначеність щодо цілей рекламних кампаній — забезпечити коло потенційних покупців рекламованого товару чи користувачів рекламованої послуги.

Суттєвим є використання суб’єктно-об’єктної форми спілкування, маніпулятивної форми, демонстративно-розважальної поряд з іншими формами масової комунікації. Власне, використовуються всі ті формати рекламної продукції, які забезпечують їй максимально високий рівень впливогенності.

На відміну від масмедійних комунікацій рекламна комунікація тримається на серйозному вивченні психології людей, їхніх потреб із метою забезпечити ефективний вплив реклами на людей.

3 .PR-комунікації. Паблік рилейшинз (public relations — PR, зв’язки з громадськістю) є видом суспільної діяльності, пов’язаної з формуванням потрібної громадської думки стосовно певної організації чи особи.

Особливістю PR-комунікацій,— а до них належать комунікації для створення іміджу організацій, осіб, створення брендів, формування або підтримання громадської думки про організації чи особи,— є п ринципове зосередження фахівців зі зв’язків з громадськістю на комунікаційній інтенції.

4.Пропагандистська комунікація. пов’язаної з масовим переконанням у правильності чи неправильності тих або інших ідей, думок,понять, принципів. Пропагандисти використовують майже всі форми масового спілкування,аби тільки виконати визначені завдання, спрямовані на корекцію масовоїсвідомості.

Пропаганда відрізняється від паблік рилейшинз тим, що вона спрямованана зміни в громадській думці, масовій свідомості стосовно явищ ідеологічного характеру.

Паблік рилейшинз пов’язані теж зі змінами громадської думки чи масової свідомості, але стосовно конкретних організацій або осіб, зістворенням необхідного їм іміджу. Крім того, фахівці з PR відзначають, щопіарники “працюють” із комунікаційною правдою, тобто тією частиною відображеної реальності, яка може становити інтерес для комуніката. Пропа-

гандисти ж можуть свідомо вдаватися до міфотворчості й поширювати неточні або неперевірені факти.

5.Агітаційна комунікація .-спрямована на заклик, заохочення, називається агітаційною. Агітаційна комунікація, як і пропагандистська та PR-комунікації, має яскраво виражену комунікаційну інтенцію. Інформаційні продукти розглядаються як засоби агітації. На відміну від пропагандистської комунікації, яка передбачає отримання позитивного результату у вигляді переконаного комуніката, агітаційна обмежується проявом готовності збоку комуніката певним чином діяти, виявом зацікавлення до чогось чи когось.

Для досягнення комунікаційної мети агітатори використовують різні форми масового спілкування.

Формати масової комунікації. - слід розуміти такі типи процесів створення масовокомунікаційних продуктів (програм, творів, видовищ, акцій тощо), які виконано в межах певної форми (або форм) спілкування, що забезпечує досягнення очікуваного результату — потрібної реакції комуніката.

Так, формат ток-шоу означає, що процес масової комунікації має бути організовано з використанням тих форм спілкування, які властиві процесу токшоу.

Форматів може бути стільки, скільки є типових продуктів масового спілкування: формат прямого ефіру, формат новин, формат публіцистичної програми, формат рекламної акції.