Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Рефлекторна дуга, її структура, основні види.
Рефлекторна дуга – це шлях по якому проходять нервові імпульси від рецептора до виконавчого органу при здійсненні будь-якого рефлексу. У склад РД входять: 1) рецептори, що сприймають подразнення, або афектор; 2) аферентні (доцентрові) нервові волокна – відростки рецепторних нейронів, що несуть збудження до ЦНС; 3) вставні нейрони і синапси,що передають імпульси до ефекторних нейронів; 4) еферентні нервові волокна, які проводять імпульси від ЦНС на периферію; 5) виконавчий орган ефектор; 6) аферентна імпульсація від виконавчого органу до ЦНС, яка залишає РД у рефлекторне кільце і сигналізує про якісні параметри результату дії. За кількістю нейронів, що утворюють РД, останні поділяються на: 1) Двонейронні, утворені рецепторним і ефекторним нейронами, між якими є тільки один синапс (моносинапсична РД). 2) Тринейронна, утворена рецепторним, вставним і ефекторним нейронами і двома синапсами. 3) Багатонейронні (полісинаптичні) – більшість РД. Вони можуть бути досить складними за характтером поєднання вставних нейронів.1) один аферентний шлях може мати багато ефекторних виходів; 2) багато аферентних шляхів можуть мати один або два ефекторних виходи; 3) рецепторна взаємодія вставних нейронів. Як правило, рефлекси виникаюить при подразненні не одного, а багатьох рецепторів, розміщених в тій, чи іншій ділянці тіла. Та ділянка тіла, подразнення якої викликає певний рефлекс, називається рецептивним полем рефлексу. Нервові центри, їх функції. Нервовим центром називають сукупність нейронів, необхідних для здійснення певного рефлексу або регуляції тієї чи іншої фізіологічної функції. Існують центри дихання, кровообігу, слиновиділення, ковтання, мигання і т.д. Скільки є рефлекторних актів, стільки ж є нервових центрів. У поняття нервовий центр вкладають анатомічну і фізіологічну суть. В анатомічному трактуванні під нервовим центром розуміють скупчення нервових клітин, які локалізовані у певній ділянці нервової системи. У фізіологічному розумінні нервовий центр ~ це функціональне об'єднання груп нервових клітин для здійснення складних рефлекторних актів. Прикладом такого об'єднання є дихальний центр, елементи якого розміщені у спинному, довгастому, середньому, проміжному мозку і корі великих півкуль. Усі вони забезпечують таку роботу дихальної системи, яка необхідна для конкретного стану організму.
Кожен нервовий центр має свою морфологічну і функціональну специфіку, але для всіх нервових центрів характерні деякі спільні властивості. Найголовнішими з них є такі. 1). Однобічна провідність. Через нервові центри збудження поширюється в одному напрямі - від аферентного нейрона до еферентного. Ця закономірність вперше встановленаФ.Беллом і Ч.Мажанді під час дослідження функціональної ролі передніх і задніх спинномозкових корінців і дістала назву закону Белла-Мажанді. Однобічна провідність через нервові центри зумовлена властивостями синапсів, які передають збудження в одному напрямі - від пресинаптичної мембрани до постсинаптичної. Однобічність проведення збудження через нервові центри можна продемонструвати у досліді з подразненням задніх і передніх корінців спинного мозку. Якщо подразнювати задні корінці, у передніх можна зареєструвати потенціали дії. Якщо подразнювати передні корінці, у задніх ніколи не можна зареєструвати потенціали дії. 2). Сповільнене проведення. У нервових центрах збудження поширюється значно повільніше, ніж у нервових волокнах. Сповільнене проведення збудження через нервові центри зумовлене синаптичною затримкою. Сповільненим проведенням збудження через нервові центри пояснюється досить тривалий час рефлексу. Час рефлексу - це інтервал від початку подразнення рецепторів до появи рефлекторної відповіді, У цьому проміжку протікають такі процеси: збудження рецепторів (А),, проведення збудження до нервового центру (Б); проведення збудження через нервовий центр (В); проведення збудження до робочого органа (Г); передача збудження з нерва на робочий орган і латентний період його діяльності (Д). Тому час рефлексу (Р) є сумою тривалості усіх цих процесів: Р==А+Б+В+Г+Д. Час, за який здійснюється внутрішньоцентральне проведення збудження з аферентних нейронів на еферентні, називаєтьсясправжнім, абоцентральним часом рефлексу. У людини час сухожильних рефлексів становить 20-24 мс, справжній час -З мс. Час мигального рефлексу становить 50-200 мс, справжній час - 36-186 мс. Значно довший час рефлекторних відповідей внутрішніх органів, кровоносних судин, потових залоз, імпульси до яких проводяться вегетативною нервовою системою. Так, загальний час рефлексу почервоніння шкіри внаслідок розширення кровоносних судин становить 20 с.
Час проходження рефлексу залежить від сипи подразнення - при сильному подразненні він менший. При втомі час рефлексу збільшується. Час рефлексу менший, якщо дуга моносинаптична. Коли дуга полісинаптична, час рефлексу більший. 3). Сумація збудження. Характерною властивістю нервових центрів є сума-цІя збудження, яку описав уперше у 1863 р. І.М.Сєченов. Проявляється сумація в тому, що поєднання двох або кількох подразнень периферичних рецепторів або аферентних волокон викликає рефлекс, тоді як кожного окремого з цих подразнень недостатньо для появи рефлекторної відповіді. Розрізняють часову (послідовну) і просторову сумацію. Послідовну сумацію можна спостерігати під час досліду, коли на одні і ті ж аферентні волокна або рецептивне поле наносять серію і ритмічних подразнень. Якщо їх сила така, що кожен окремий стимул рефлексу не викликає, то їх серія зумовлює рефлекторну відповідь. Просторову сумацію можна виявити, якщо одночасно подразнювати дві або кілька груп рецепторів одного | рецептивного поля. Якщо подразнювати тільки одну групу рецепторів, рефлекторна відповідь відсутня. В основі послідовної сумації лежить додавання ЗПСП, які ' виникають послідовно на одних і тих же синапсах. Просторова сумація ґрунтується на додаванні ЗПСП, які виникають одночасно на різних збудливих синапсах. 4). Трансформація ритму. Нервові центри здатні трансформувати, тобто змінювати частоту імпульсів, які надходять доних аферентними шляхами. Тому частота імпульсів, які посилає нервовий центр до робочого органа, не повністю і залежить від частоти аферентних імпульсів. Особливо чітко це проявляється, як- \ що аферентне волокно подразнювати поодиноким імпульсом. У цьому випадку ' центр посилає до робочого органа серію імпульсів. У гангліях вегетативної нервової системи, які є, по суті, периферичними рефлекторними центрами, можна спостерігати трансформацію ритму у напрямі зниження частоти імпульсів. 5). Післядія. Після припинення подразнення збудження у центральній нервовій системі може продовжуватись ще деякий час. Цю властивість називають рефлекторною післядією. Післядія може бути Короткочасною (1 -3 мс) і тривалою (кілька секунд і більше). В основі короткочасної післядії лежить слідова деполяризація мембрани нейронів. Тривала післядія пов'язана з циркуляцією збудження замкнутими нейронними кільцями (реверберація імпульсів). 6). Втома нервових центрів. На відміну від нервових волокон, нервові центри швидко втомлюються. Проявляється це у поступовому зниженні і навіть припиненні рефлекторної відповіді на тривале подразнення аферентних волокон. Якщо при цьому нанести подразнення на еферентні волокна, м'яз скорочується. Це вказує на втому саме нервових центрів. Втома нервових центрів пов'язана з порушенням передачі збудження у міжнейронних синапсах унаслідок зменшення запасів медіатора, зниження чутливості до нього постсинаптичної мембрани, зменшення енергетичних ресурсів нейронів.
7). Тонус нервових центрів. Електрофізіологічні дослідження свідчать, що не тільки під час рефлексів, а й у стані спокою з нервових центрів надходять до робочих органів імпульси. Під час здійсненні рефлексів центри посилають до робочих органів імпульси частотою 50-100 імп/с, а у спокої їх частота значно нижча. Такий стан постійного збудження нервових центрів називають тонусом. Тонус нервових центрів зумовлює тонус скелетної мускулатури і гладеньких м'язів кишечника і кровоносних судин. 8). Пластичність нервових центрів. Нервові центри дещо можуть змінювати властиві їм функції. Це явище дістало назвупластичності, яка проявляється у тому, що під час порушення функцій окремих частин мозку виконання їх забезпечують інші центри. Велику роль у цих процесах відіграє кора головного мозку, оскільки при ЇЇ видаленні пластичність не проявляється. 9). Чутливість нервових центрів до хімічних речовин і нестачі кисню. Нервові центри надзвичайно чутливі до змін хімічного складу крові і міжклітинної рідини. Зниження постачання кисню призводить до втрати збудливості і загибелі нервових клітин. Через нестачу кисню клітини кори гинуть через 5-6 хв, стовбура мозку витримують 15-20 хв, а клітини спинного мозку відновлюють свої функції навіть через 20-30 хв. Хлороформ, ефір спочатку підвищують, а потім знижують збудливість нервових центрів
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 280; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.118.126.241 (0.009 с.) |