Дослiд 3. Якiсна реакцiя на ацетон з нiтропрусидом натрiю

Реактиви та матеріали: ацетон; 0,5н розчин натрiй нiтропрусиду; 2н розчин оцтової кислоти; 2н розчин їдкого натру

Обладнання: предметне скло, пробiрки

На предметне скло наносять краплю розчину натрiй нiтропрусиду, 2 краплi води i краплю водного розчину ацетону. При додаваннi краплi розчину їдкого натру сумiш забарвлюється у червоний колiр, який при додаваннi краплi розчину оцтової кислоти набуває вишнево-червоного кольору.

 

 

Лабораторна робота № 10

ОДНООСНОВНІ НАСИЧЕНІ КАРБОНОВІ КИСЛОТИ

Дослiд 1. Розчиннiсть кислот у водi

Реактиви та матеріали: кислоти (оцтова, масляна, iзомасляна, акрилова, стеаринова, олеїнова, щавлева, малонова)

Обладнання: пробiрки, скляна паличка, пiпетка, пальник

3 краплi або декiлька кристалiв кожної з кислот змiшують у пробiрцi з 5 краплями води. Якщо кислота не розчиняється, пробiрку нагрiвають. Гарячi розчини охолоджують i спостерiгають видiлення кристалiв кислот, якi розчиняються тiльки при нагрiваннi. Для усiх паралельних проб беруть рiвнi кiлькостi кислоти i розчинника.

Дослiд 2. Дiя оцтової кислоти на iндикатори

Реактиви та матеріали: оцтова кислота (0,1н розчин); метилоранж; лакмус; 1%-вий спиртовий розчин фенолфталеїну

Обладнання: пробiрки, скляна паличка, пiпетка, пальник

У три пробiрки наливають по 3 краплi розчину оцтової кислоти. В першу додають краплю метилоранжу, в другу – лакмусу, в третю – фенол-фталеїну. В пробiрцi з метиловим оранжевим з'являється червоне забарвлення, в пробiрцi з лакмусом – рожеве, з фенолфталеїном – лишається безбарвним.

Дослiд 3. Взаємодiя з солями

Реактиви та матеріали: оцтова кислота (0,1н розчин), натрiй карбонат (сухий), баритова вода

Обладнання: пробiрки, газовiдвiдна трубка, лучина

У пробiрку наливають 2-3 краплi розчину оцтової кислоти i додають декiлька крупинок натрiй карбонату. Пробiрку закривають пробкою з газовiдвiдною трубкою, до отвору якої пiдносять запалену лучину. Лучина гасне. Потiм газовiдвiдну трубку занурюють у пробiрку з баритовою водою, вода каламутнiє вiд вуглекислого газу.

Хiмiзм процесу:

2CH₃COOH + Na₂CO₃ ® 2CH₃COONa + CO₂ + H₂O

натрiй ацетат

Лабораторна робота № 11

ЛІПІДИ. ЖИРИ

Дослiд 1. Визначення ненасиченостi жиру за допомогою

Спиртового розчину йоду

Реактиви та матеріали: спиртовий розчин йоду (0,09%); крохмаль; хлороформ; рослинна олія

Обладнання: пробiрки, пiпетка

У пробiрку вносять 10 крапель рослинної олії, додають 20 крапель хлороформу i струшують сумiш. Отримують прозорий розчин. Потiм додають 2 краплi розчину крохмалю i краплями (при енергiйному струшуваннi) – спиртовий розчин йоду до появи синього забарвлення (пiсля додавання двох-трьох крапель розчину йоду на поверхнi сумiшi з’являється синє кiльце). Це вказує на те, що рослинна олія мiстить ненасиченi вищi жирнi кислоти, якi приєднують йод, як i бром, за мiсцем розриву подвiйних зв’язкiв мiж вуглецевими атомами.

Ступiнь ненасиченостi жиру або масла визначають за кiлькiстю речовини. На практицi переважно використовують йод. Ступiнь ненасиченостi виражають так званим йодним числом, тобто числом грамiв йоду, яке поглинається 100 г жиру. Йодне число тим вище, чим бiльше глiцеридiв насичених кислот мiститься в жирi або маслi.

Дослiд 2. Окиснення рослинних олій перманганатом калiю

Реактиви та матеріали: олія рослинна, 0,1н розчин калiй перманганату, 2н розчин натрiй карбонату

Обладнання: пробiрки, пiпетки

У пробiрку вносять 2 краплi рослинної олії, 2 краплi розчину натрій карбонату i 2 краплi водного розчину калiй перманганату. Сумiш струшують у пробiрцi. Малинове забарвлення калiй перманганату зникає – це вказує на окислення глiцеридiв ненасичених вищих кислот, якi входять до складу олії.

Хiмiзм процесу: