Аналіз, прогнозування, профілактика виробничого травматизму та професійних захворювань

Таблиця 1

Дії при настанні нещасного випадку, який підлягає розслідуванню комісією підприємства
Крок	Відповідальні	Термін	Дії відповідальних	Примітка
	Потерпілий або свідок	Негайно	Повідомляє про нещасний випадок безпосереднього керівника робіт або іншу уповноважену особу підприємства. Свідки надають першу допомогу потерпілому	Нещасний випадок, про який своєчасно не було повідомлено безпосереднього керівника чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується й береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку, коли він стався)
	Керівник робіт або інша уповноважена особа підприємства	Негайно після отримання повідомлення про нещасний випадок	1. Організовує надання першої невідкладної допомоги потерпілому або, якщо необхідно, доставку потерпілого до лікувально-профілактичного закладу
2. Повідомляє про те, що сталося, роботодавця, та спеціаліста з питань охорони праці
3. Повинен по можливості зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці та обладнання в тому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку
4.Вжити заходів з недопущення подібних випадків
	Лікувально-профілактичний заклад (ЛПЗ)	Протягом доби	Передає екстрене повідомлення: - підприємству, де працює потерпілий; - робочому органові виконавчої дирекції Фонду соцстрахування за місцезнаходженням підприємства, де працює потерпілий; - керівникові первинної профспілкової організації або уповноваженої найманими працівниками особі з питань охорони праці; - територіальному органові Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку; - закладові державної санітарно-епідеміологічної служби який здійснює нагляд за підприємством, де працює потерпілий — у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння)	Додаток 1 до Порядку
	Роботодавець	Після отримання повідомлення протягом години засобами зв’язку, протягом доби — на паперовому носії	1. Повідомляє: - робочий орган виконавчої дирекції Фонду соцстрахування за місцезнаходженням підприємства; - підприємство, де працює потерпілий (якщо потерпілий є працівником іншого підприємства); - органові державного пожежного нагляду за місцезнаходженням підприємства — в разі нещасного випадку, який стався внаслідок пожежі; - закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює нагляд за підприємством, де працює потерпілий — у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння)	Додаток 2 до Порядку
Протягом доби	2.Створює наказом комісію з розслідування нещасного випадку та організовує розслідування	Не менше трьох осіб: - спеціаліст з охорони праці — голова комісії; - представник Фонду за місцезнаходженням підприємства; - представник первинної профспілки або уповноважена особа; - представник підприємства
	3. Отримує висновок від ЛПЗ про характер травмування, наявність алкоголю, наркотичних чи отруйних речовин в організмі потерпілого та про тяжкість травми і за необхідності (тяжка травма) надає повідомлення і отримує дозвіл на розслідування комісією підприємства від Держгірпромнагляду	Додаток 2 до Порядку, лист начальнику ТУ Держгірпромнагляду
	Комісія з розслідування	Протягом трьох робочих днів або в термін, узгоджений ТУ Держгірпромнагляду	1. Обстежує місце нещасного випадку з опитуванням потерпілого (якщо це можливо) свідків та осіб причетних до нещасного випадку	Протокол опитування, пояснювальна записка, форма ескізу та протоколу огляду місця нещасного випадку наведені в додатках до Порядку
2. Визначає, відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці
3. Вивчає первинну медичну документацію, документацію відділу кадрів, служби охорони праці тощо
4. З’ясовує обставини та причини нещасного випадку, його зв’язок із виробництвом
5. Установлює осіб, які допустили порушення вимог охорони праці, а також розробляє заходи із запобігання подібним нещасним випадкам;
6. Складає акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у 5 (6 при гострих професійних захворювань (отруєннях) примірниках	Додаток 3 до Порядку
6. Складає акт про нещасний випадок, пов’язаний із виробництвом, за формою Н-1 у 5 примірниках, у разі гострого професійного захворювання (отруєння) картку форми П-5 — у 6 примірниках	Додатки 4, 5 до Порядку При відсутності зв’язку з виробництвом не складаються
	Роботодавець	Протягом доби	1. Затверджує акти, складені комісією
2. Реєструє нещасний випадок у журналі реєстрації осіб, які потерпіли від нещасних випадків	Додаток 7 до Порядку
Протягом доби після затвердження актів	3. Надає акти (Н-5, Н-1, П-5): - спеціалісту з охорони праці чи фахівцю, на якого покладено функції з питань охорони праці; - потерпілому чи особі, яка представляє його інтереси; - органу Фонду соцстрахування за місцезнаходженням підприємства
- територіальному органу Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства; - первинній профспілковій організації (чи уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, якщо потерпілий не член профспілки)	Копія акта форми Н-1 надсилається органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі відсутності такого органу — місцевій держадміністрації
4. Надає копію акта форми Н-1 разом з примірником карти форми П-5 органу СЕС, що здійснює нагляд за підприємством, працівником якого є потерпілий у разі гострого професійного захворювання (отруєння)	Акти мають зберігатися на підприємстві протягом 45 років. При реорганізації вони передаються правонаступнику, а при ліквідації підприємства — до державного архіву

Зверніть увагу: такі акти мають зберігатися на підприємстві протягом 45 років. При реорганізації вони передаються правонаступнику, а при ліквідації – до держархіву.

На практиці трапляються випадки, коли нещасний випадок трапляється з працівником іншого підприємства. Такий випадок має бути розслідувано підприємством, на території якого це сталося. При цьому у складі комісії мають бути представники підприємства – роботодавця потерпілого, оскільки саме останнє братиме на облік цей нещасний випадок.

Якщо ж нещасний випадок стався на підприємстві, куди працівника тимчасово перевели, то розслідує та бере на облік такий випадок саме це підприємство.

Якщо в результаті нещасного випадку постраждав працівник-сумісник, розслідування та облік такого випадку бере на себе те підприємство, де він працює за сумісництвом.

Коли та хто проводить розслідування?

Отже, відповідно до п. 7 Порядку про розслідування та обліку підприємство має проводити розслідування у випадку:

– раптового погіршення стану здоров'я працівника;

– отримання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою;

– гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь;

– отримання теплового удару, опіку, обмороження у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою чи іонізуючим випромінюванням;

– отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха, контакту з представниками рослинного і тваринного світу, що призвів до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менше ніж на один робочий день;

– зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків;

– смерті працівника на підприємстві.

Відповідно до п. 10 Порядку розслідування та обліку підприємство наказом створює комісію з розслідування нещасного випадку в складі не менше трьох чоловік. При цьому до складу комісії не може включатися керівник робіт, який безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок.

Якщо виявлено гостре профзахворювання (отруєння), до складу комісії обов'язково повинні входити представник СЕС, що обслуговує підприємство, та працівник Фонду.

Сам потерпілий чи особа, яка представляє його інтереси, не може входити до складу такої комісії. Однак це не означає, що він не бере участі у проведенні розслідування. Так, відповідно до п. 11 Порядку розслідування та обліку потерпілий має право:

– брати участь у засіданнях комісії;

– висловлювати свої пропозиції;

– додавати до матеріалів розслідування документи стосовно нещасного випадку, що стався;

– надавати необхідні пояснення, у тому числі викладати в усній та письмовій формі власну думку щодо причин того, що сталося;

– одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.

Члени ж комісії, у свою чергу, мають право одержувати письмові та усні пояснення роботодавця, посадових осіб та інших працівників підприємства, а також опитувати потерпілого та свідків нещасного випадку.

Як уже відзначалося комісія має протягом трьох діб після проведення всіх необхідних для розслідування процедур скласти акти за формою Н-5 (Акт про розслідування нещасного випадку), формою Н-1 (Акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом) або за формою НПВ, якщо нещасний випадок, що стався, визнано комісією не пов'язаним із виробництвом.

Далі комісія подає ці акти на затвердження керівнику підприємства, на якому стався нещасний випадок. У разі відмови керівника в підписанні таких актів посадова особа органу Держнаглядохоронпраці має право видати обов'язковий для виконання роботодавцем припис за формою Н-9 (додаток 8 до Порядку розслідування та обліку) щодо проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку. Аналогічні дії мають здійснюватися і в разі, якщо потерпілий не згоден з результатами проведеного розслідування. Наприклад, якщо він вважає, що нещасний випадок, який стався з ним, усе-таки пов'язаний із виробництвом.

Однак строк проведення розслідування в деяких випадках може бути продовжено до одного місяця (з обов'язковим погодженням з органами Держнаглядохоронпраці). Такий строк може бути встановлено за потреби для розслідування нещасних випадків, що сталися на транспорті з водіями, машиністами, пілотами (екіпажем) транспортних засобів (автомобілів, поїздів, літаків, морських та річкових суден тощо) під час перебування їх у рейсі. Розслідуються такі випадки з обов'язковим використанням матеріалів розслідування катастроф, аварій та подій на транспорті. Ці матеріали складаються відповідними органами і в десятиденний строк після проведення розслідування передаються на підприємство, працівник якого є потерпілим.

У такому порядку, наприклад, проводитиметься розслідування ДТП, учасником якого став службовий автомобіль підприємства.

Ступінь втрати працездатності встановлює медико-соціальна експертиза (МСЕК). Саме до неї вдається за потреби потерпілий працівник.

Для проведення об'єктивної оцінки ситуації, що склалася, та уникнення помилок при призначенні страхових виплат у роботі МСЕК може брати участь і представник Фонду, а також інших соціальних фондів.

Коли ж виникає така необхідність? Її визначає лікарсько-консультаційна комісія (ЛКК) лікувально-профілактичного закладу після проведення клінічних досліджень, у разі якщо:

– такі дослідження підтвердять стійкий чи необоротний характер захворювання;

– хворого було звільнено від роботи протягом чотирьох місяців від дня тимчасової втрати працездатності або протягом п'яти місяців у зв'язку з тим самим захворюванням за останні дванадцять календарних місяців.

При виконанні однієї з таких умов ЛКК медустанови видає потерпілому направлення за формою 88-у, затвердженою Мінохоронздоров'я.

Хто оплачує працівнику період тимчасової непрацездатності?

Як зрозуміло, працівник, потерпілий у результаті нещасного випадку, стає на деякий час непрацездатним. Відповідно до п. 4 ст. 34 Закону № 1105 перші п'ять днів такої тимчасової непрацездатності оплачує власник чи уповноважений ним орган за рахунок коштів підприємства. Оплата решти днів непрацездатності провадиться за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Таким чином, з усіх виплат, пов'язаних із нещасним випадком на виробництві, оплата перших п'яти днів непрацездатності є єдиною виплатою, здійснюваною за рахунок коштів підприємства. Решта виплат провадиться тільки за рахунок коштів Фонду. Їх перелік наведено у ст. 21 і ст. 28 Закону № 1105. Оскільки вони підприємства не стосуються, зупинятися на них не будемо, а розглянемо докладніше питання, пов'язані з виплатами, які потерпілому здійснює підприємство.

На практиці підприємство звичайно оплачує не тільки перші п'ять днів непрацездатності потерпілого, а всю суму його лікарняного. А потім на підставі п. 4.11 Інструкції № 12 провадить залік такої виплаченої суми із сумою страхових внесків, що підлягають сплаті до Фонду.

Дні тимчасової непрацездатності потерпілого оплачують у розмірі 100 % середнього заробітку (оподатковуваного доходу). Розрахунок цієї суми провадиться аналогічно розрахунку звичайного лікарняного, тобто відповідно до норм Порядку № 1266.

Щодо запису в листку непрацездатності, то зв'язок зі страховим випадком визначатиметься за кодами:

«02» – профзахворювання;

«04» – нещасний випадок.

Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності роботодавець має скласти повідомлення про нещасний випадок за формою Н-2 (додаток 7 до Порядку розслідування та обліку). Це повідомлення має бути надіслано протягом 10 днів організаціям та особам, яким раніше було направлено акт за формою Н-1 (або НПВ). Таке повідомлення додається до одного з цих актів та зберігається разом із ними.

Мета заняття

Вивчити причини нещасних випадків та професійних захворювань на підприємствах та організаціях. Навчитися визначати суму одноразової допомоги, яку Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

ЗАВДАННЯ ЗАНЯТТЯ

2.1 Проаналізувати причини нещасних випадків та професійних захворювань на підприємствах та організаціях.

2.2 Кількісно оцінити рівень травматизму за допомогою коефіцієнта частоти травматизму, коефіцієнта важкості травматизму, коефіцієнта виробничих витрат.

2.3 Визначити суму одноразової допомоги, яку Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку

ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ

Заняття розраховано на 2 академічні години.

Методи аналізу травматизму

При проведенні аналізу травматизму ставляться такі завдання:

- виявлення причин нещасного випадку;

- визначення найбільш небезпечних видів робіт та процесів;

- виявлення факторів та загальних тенденцій, які характерні для травматизму на даному робочому місці, цеху, підрозділі;

- виявлення загальних тенденцій, які характерні щодо травматизму на даному робочому місці, цеху, підрозділі.

Мета аналізу травматизму – це розробка заходів запобігання нещасним випадкам, у зв’язку з чим потрібно систематично аналізувати й узагальнювати причини травматизму.

На основі актів за формою Н–1, актів спеціального розслідування групових, важких і смертельних випадків, спеціальних обслідувань і перевірок, тощо, проводиться аналіз причин, що викликали нещасні випадки і професійні захворювання.

Найбільш поширеними методами аналізу травматизму, що взаємно доповнюють один одного, є: статистичний і монографічний. Нині дедалі більшої ваги набувають економічний та ергономічний методи.

Розглянемо статистичний метод аналізу травматизму.

Статистичний метод, що базується на аналізі статистичного матеріалу накопиченого за декілька років на підприємстві або в галузі, дає можливість кількісно оцінити рівень травматизму за допомогою таких показників: коефіцієнта частоти травматизму (К_ч), коефіцієнта важкості травматизму (К_в), коефіцієнта виробничих витрат (К_вв).

Початковим матеріалом для розрахунків є дані звітів підприємств, організацій про нещасні випадки.

Коефіцієнт частоти травматизму показує число нещасних випадків на підприємствах за певний період (квартал, півріччя, рік), що припадає на 1000 осіб облікової чисельності працівників, і розраховується за формулою:

де Т – кількість врахованих нещасних випадків на виробництві у звітному періоді з втратою працездатності на 1 і більше днів;

Р – середньоспискова кількість працівників за звітний період часу.

Коефіцієнт частоти травматизму не характеризує рівень важкості травматизму, а тому застосовують коефіцієнт важкості, що характеризує середню втрату працездатності в днях на одного потерпілого за звітний період:

де Д – загальне число робочих днів, втрачених за звітний період внаслідок нещасних випадків.

Якщо на підприємстві сталися нещасні випадки зі смертельним наслідком, то формула для розрахунків має такий вигляд:

де С – число випадків зі смертельним наслідком.

Коефіцієнт виробничих витрат визначається за формулою:

 

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

До початку виконання завдання студент самостійно досліджує причини нещасних випадків і професійних захворювань працівників різних галузей економічної діяльності, звертаючи особливу увагу на власну фахову спрямованість; ознайомлюється з методами аналізу травматизму на підприємствах і організаціях. Вивчає основні положення Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

На занятті студенти за бажанням або за викликом викладача відповідають на поставлені питання. У випадку, якщо відповіді студентів неповні – викладач викликає для доповнення інших студентів або проблемні питання пояснює сам.

Після цього студент, використовуючи дані літературних джерел [1-6], та теоретичні відомості, кількісно оцінює рівень травматизму за допомогою таких показників: коефіцієнта частоти травматизму, коефіцієнта важкості травматизму, коефіцієнта виробничих витрат, а також визначає суму одноразової допомоги, яку Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку, згідно з наданим викладачем варіантом завдання.

 

Питання для самоконтролю

1 Назвати основні причини нещасних випадків і професійних захворювань працівників різних галузей економічної діяльності.

2 Недоліки та переваги різних методів аналізу травматизму?

3 Від чого залежить сума одноразової допомоги, яку Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку?

4 Які особи вважаються такими, що перебували на утриманні потерпілого від нещасного випадку на виробництві?

 

Мета заняття

Навчитися визначати основні показники ефективного функціонування СУОП та розраховувати соціальну ефективність працеохоронних заходів

ЗАВДАННЯ ЗАНЯТТЯ

Проведення розрахунку показників ефективного функціонування СУОП підприємств, соціальної та економічної ефективності працеохоронних заходів.

ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ

Заняття розраховано на 2 академічні години.

Загальні положення

Охорона праці є одним з найважливіших факторів підвищення ефективності виробництва у сучасних умовах. Проте нинішній рівень науково-технічного прогресу та соціально-економічні орієнтири розвитку сучасного суспільства досі не спроможні створити сприятливі умови для забезпечення добробуту людини, збереження її здоров'я. Особливо гостро ця проблема постає на промислових підприємствах, де зберігається переважно застаріла матеріально-технічна база виробництва при незадовільних обсягах фінансування заходів з охорони праці. Все це призводить до високого рівня травматизму і, як наслідок, до збільшення видатків підприємства та держави на виплати й компенсації потерпілим. Тому вкрай необхідним є вдосконалення системи охорони праці на підставі детального дослідження економічних та соціальних її аспектів.

Управління охороною праці в умовах ринкової економіки повинно вирішувати соціальні та економічні завдання як на державному рівні, так й у межах окремого об'єкта господарювання. Співвідношення між цими завданнями у працеохоронних заходах визначають на основі компромісу між економічною доцільністю господарської діяльності та соціальною відповідальністю держави: можна так високо піднести рівень вимог до безпеки праці, що господарська діяльність буде економічно недоцільною, і навпаки - можна так низько його опустити, що діяльність державних органів буде соціально безвідповідальною.

Соціально-економічну ефективність заходів щодо поліпшення умов та охорони праці визначають на трьох рівнях:

– макроекономічному (на рівні країни);

– мезоекономічному (на рівні окремої галузі, регіону);

– мікроекономічному (на рівні об'єднання підприємств, окремих підприємств, фірм).

Зупинимося на мікроекономічному рівні, оскільки незадовільний стан охорони праці на окремому підприємстві призводить до гальмування економічного та соціального прогресу країни загалом. Таким чином, визначення економічної та соціальної ефективності заходів щодо охорони праці є одним з актуальних питань на рівні як держави, так і окремого підприємства, компанії.

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

До початку виконання завдання студент повинен самостійно засвоїти теоретичні відомості щодо основних показників ефективного функціонування системи управління охороною праці (СУОП) підприємства.

На занятті студенти за бажанням або за викликом викладача відповідають на поставленні питання. У випадку, якщо відповіді студентів неповні – викладач викликає для доповнення інших студентів або роз’яснює проблемні питання сам.

За вказаним викладачем варіантом, визначити:

а) показники ефективного функціонування СУОП підприємства;

б) соціальну ефективність працеохоронного заходу.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Якими показниками характеризується зміна стану умов і охорони праці?

2. Що розуміють під соціальними результатами заходів щодо поліпшення умов та охорони праці?

3. Що розуміють під економічними результатами заходів щодо поліпшення умов та охорони праці?

4. Дайте визначення поняття «система управління охороною праці».

5. Перелічіть основні витрати роботодавця на поліпшення умов та охорону праці на підприємстві.

 

Мета заняття

Ознайомитись із порядком проведення атестації робочих місць; навчитись виявляти та оцінювати шкідливі та небезпечні виробничі фактори. Навчитися розраховувати суму доплати до тарифних ставок за умови праці та тривалість щорічної додаткової відпустки.

Завдання заняття

2.1 Вивчити нормативно правову документацію, що регулює проведення атестації робочих місць за умовами праці.

2.2 Заповнити Карту умов праці на основі заданих результатів лабораторних досліджень.

2.3 Розрахувати суму доплати до тарифних ставок за умови праці та тривалість щорічної додаткової відпустки.

Тривалість заняття

Заняття розраховано на 2 академічні години.

Атестація робочих місць

На основі комплексної оцінки робочі місця відносять до одного з видів умов праці:

– з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці;

– зі шкідливими і важкими умовами праці;

– зі шкідливими умовами праці.

Це фіксується в Карті умов праці.

Результати атестації за умовами праці є основою для розроблення і реалізації організаційних, технічних, економічних та соціальних заходів колективного договору щодо поліпшення умов трудової діяльності. Результати атестації використовуються при: 1) встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, 2) пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, 3) обгрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення (Клопотання підприємств та організацій про внесення змін і доповнень до списків №1 і №2 після їх попереднього розгляду органами Державної експертизи умов праці вносяться до Мінпраці, яке готує та подає пропозиції до Кабінету Міністрів України), 4) для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Право на пільгове пенсійне забезпечення визначається за такими показниками:

За списком № 1:

1) не менше двох факторів III ступеня відхилення від норм; або

2) одного фактора III ступеня і трьох факторів I чи II ступеня відхилення від норм; або

3) чотирьох факторів II ступеня відхилення від норм; або

4) наявності в повітрі робочої зони хімічних речовин гостронаправленої дії 1 чи 2 класу небезпеки.

За списком № 2:

1) одного фактора III ступеня відхилення від норм; або

2) трьох факторів I, II ступеня відхилення від норм; або

3) чотирьох факторів I ступеня відхилення від норм.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років.

До переліку пільг та компенсацій окрім права на пільгове пенсійне забезпечення належить:

1) Право на додаткові відпустки. (Спільним наказом МОЗ і Мінпраці України затверджений перелік показників та критеріїв умов праці, за якими надаються додаткові відпустки (таблиця 3.2));

2) Право на доплати до тарифних ставок (таблиця 3.3);

3) Інше (молоко, спеціальне харчування).

При наборі певної кількості балів за інтегральною оцінкою умов праці на робочому місці за роботу в шкідливих та небезпечних умовах праці можуть визначатися відповідні розміри доплат до тарифних ставок. При цьому для оцінки впливу кожного значущого фактора враховується тривалість його дії протягом зміни. Бали, встановлені за ступенем шкідливості факторів і важкості робіт, коректуються за формулою:

X_факт= X_с *Т, (3.1)

де Х_С – ступінь шкідливості фактору або важкості робіт у балах, що приймаються за показниками Гігієнічної класифікації праці;

Т – відношення часу дії даного фактору до тривалості робочої зміни, якщо час дії фактору складає більше 90% робочої зміни, тоді Т =1.

Розмір доплат залежно від фактичного стану умов праці визначається за загальною кількістю балів за даними, що наведені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.1 – Критерії оцінки умов праці. Витяг з класифікації умов праці і характеру праці за ступенями шкідливості і небезпечності, важкості і напруженості (Використана "Гигиеническая классификация труда" N 4137-86)

№ п\п	Фактори виробничого середовища і трудового процесу	ІІІ клас - умови шкідливі і небезпечні умови і характер праці
		І ступінь (1 бал)	ІІ ступінь (2 бала)	ІІІ ступінь (3 бала)
	Шкідливі хімічні речовини:	ПеревищенняГДК
	1 клас небезпеки 2 клас небезпеки 3-4 класи небезпеки	до 2 разів до 3 разів до 4 разів	2,1-4 разів 3,2-5 разів 4,1-6 разів	більше 4 разів більше 5 разів більше 6 разів
	Пил переважно фіброгенної дії	Перевищення ГДК
		до 2 разів	2,1-5 разів	більше 5 разів
	Вібрація (загальна і локальна)	Перевищення ГДР
		до 10 дБА	10-15 дБА	більше 15 дБА
	Шум	Перевищення ГДР
		до 10 дБА	10-15 дБА	більше 15дБА
	Інфразвук	вище ГДР	-------	------
	Ультразвук	вище ГДР	-------	------
	Неіонізуюче випромінювання: -радіочастотний діапазон -діапазон промислової частоти -оптичний діапазон(лазерне випромінювання)	вище ГДР вище ГДР вище ГДР	------- ------- -------	------ ------ ------
	Мікроклімат у приміщенні:
- температура повітря, °С	вище гранично допустимих значень у теплий період або нижче мінімальних допустимих значень у холодний період
		до 4 °С	4,1-8 °С	вище 8 °С
	- швидкість руху повітря, м/с	вище рівня теплий і або нижче в теплий допустимих холодний мінімально період року величин в періоди року допустимих
		до 3 разів	більше 3 разів	-------
	- відносна вологість повітря,%	перевищення рівнів, допустимих санітарними нормами, в теплий період року
		до 25%	більше 25%	-------
	-інфрачервоне випромінювання, Вт/м^2	141-350 Вт/м^2	351-2800 Вт/м^2	вище 2800 ВТ/м^2
	Температура зовнішнього повітря (при роботі на відкритому повітрі), ^оС
	-влітку	до 32 ^оС	32-40 ^оС	вище 40 ^оС
	-зимою	-(10-14) ^оС	-(15-20) ^оС	нижче -20 ^оС
	Атмосферний тиск:
	-підвищений, атм	1,3-1,8	1,9-3,0	більше 3,0
	-знижений (м над рівнем моря)	1100-2000	2100-4000	вище 4000
	Біологічні фактори:
Мікроорганізми	Перевищення ГДК
	1 клас небезпеки	до 2 разів	2,1-4 разів	більше 4 разів
	2 клас небезпеки	до 3 разів	3,1-6 разів	більше 6 разів
	3-4 класи небезпеки	до 5 разів	5,1-10 разів	більше 10 разів
	Білкові препарати	Перевищення ГДК
	1 клас небезпеки	до 2 разів	3,1-5 разів	більше 5 разів
	2 клас небезпеки	до 5 разів	5,1-10 разів	більше 10 разів
	3-4 класи небезпеки	до 10 разів	10,1-20 разів	більше 20 разів
	Природні компоненти організму (амінокіслоти, вітаміни тощо)	Перевищення ГДК
	1 клас небезпеки	до 5 разів	5,1-10 разів	більше 10 разів
	2 клас небезпеки	до 7 разів	7,1-15 разів	більше 15 разів
	3-4 класи небезпеки	до 10 разів	10,1-20 разів	більше 20 разів
	Важкість праці:
	Динамічна робота
	- потужнисть зовнішньої роботи (Вт)		---	---
	- при роботі за участю м’язів чоловіків		---	---
	- нижніх кінцівок і тулуба жінок		---	---
	- теж саме при роботі з переважною чоловіків	30.5	---	---
	участю м’язів плечевого пояса жінок	31-35		---
	- маса піднімання і переміщення чоловіків	11-15		---
	вантажів, кг
	- дрібні стереотипні рухи кистей пальців рук	4001-60000	60001-80000	більше 80000
	(кількість за зміну)
	Статичне навантаження
	- велечина навантаження за зміну (кг-с) при
	утриманні вантажу:
	однією рукою	43001-97000	вище 97000
	двума руками	97001-208000	вище 208000
	за участю м’язів тулуба і ніг	130001-260000	вище 260000
		Перебування в нахиленому положені
		до 30^о25-50% тривалості зміни	за 30^опонад 50% тривалості зміни	---
		Перебування у вимушеному положенні (на колінах, навпочіпки і т.п.)	---
		до 25% тривалості зміни	понад 25% тривалості зміни	---
	Нахили тулуба	Вимушенні нахили
		понад 30^о101-300 разів за зміну	понад 30^оі більше 300 разів за зміну	---
	Переміщення в просторі (переходи, обумовленні технологічними процесами)	10,1-17 км за зміну	понад 17 км за зміну	---
	Напруженність праці
	Увага:
	- тривалість зосередження (% до тривалості зміни)	вище 75	---	---
	- щільність сигналів у середньому за годину	вище 300	---	---
	Напруженність аналізаторних функцій:
	- зору (категорія зорових робіт)	високоточна	особливо високоточна - із застосуванням оптичних приладів	---
	- слуху (при виробничій потребі сприняття мови або диференцювання сигналів)	разбірливість слів і сигналів менше 70%	---	---
	Емоційна і інтелектуальна напруженність	вирішення важливих зав-дань в умовах дефіциту часу і інформації з підвищенною відповідальні-стю	особливий ризик, небезпека, відповідальність за безпеку інших осіб	---
	Одноманітність:
	- кількість елементів у багаторазово повторюва- них операціях	3-2	---	---
	- тривалість виконання повторюваних операцій	19-2	---	---
	- час спостережень за ходом виробничого процесу без активних дій (% тривалості зміни)	96 і більше	---	---
	Змінність	нерегулярна змінність з ро-ботою в нічну зміну	---	---