Особливості клініки цукрового діабету у немовлят

●У дітей грудного віку виділяють 2 клінічних варіанти дебюту цукрового діабету

типу 1:

◊ Раптовий розвиток захворювання за типом токсико-септичного стану. Розпізнавати захворювання важко, тому що спрага та поліурія можуть бути пропущені. Діабет нерідко діагностують в стадії передкоми та коми при появі частого блювання, різкого зневоднення і швидкого погіршення стану.

◊ Повільне наростання тяжкості стану. Спостерігається прогресуюча втрата маси тіла або відсутність її збільшення при нормальному або навіть підвищеному апетиті, спрага. Діти неспокійні, жадібно беруть грудь, соску, заспокоюються після пиття.

Характерні зниження тургору шкіри, сухість, гнійничкові ураження, попрілості, особливо в ділянці зовнішніх статевих органів, у дівчаток – вульвіти, у хлопчиків – баланіти. Внаслідок зниження імунітету часто приєднується вірусна або бактеріальна інфекція, нерідко гнійна. Батьки звертають увагу на ніби «накрохмалені» пелюшки після висихання сечі та липкі плями на підлозі після її попадання.

 

Особливості клініки цукрового діабету у дітей молодшого віку

•Цукровий діабет у дітей перших 5 років життя характеризується більш гострою і тяжкою маніфестацією, ніж у старших дітей. Класичні симптоми, як правило, значно виражені, нерідко швидко розвивається кетоацидоз. Захворювання часто діагностують в стані передкоми і коми.

• Швидке виснаження ендогенної секреції інсуліну у дітей з дебютом діабету до 5 років.

•Потреба в інсуліні на початку лікування вище, ніж у старших дітей (1 ОД/кг проти

0,5-0,7 ОД/кг маси тіла на добу).

• Рівень С-пептиду у дітей молодшого віку більш низький.

•Менша частота виникнення часткової та повної ремісії.

•Виражена нестабільність перебігу зі схильністю до частих гіпоглікемічних станів та кетозу. Уникнути гіпоглікемії у маленьких дітей важко з причини неможливості регулювати апетит та фізичну активність. Навіть при адекватному контролі діабету спостерігаються легкі та середньої тяжкості гіпоглікемії. Їх клініка атипова, характеризується неспокоєм, некерованою поведінкою, відмовою від їжі, блюванням при годуванні солодкою їжею, раптовою сонливістю. Така симптоматика обов’язково потребує контролю рівня глікемії. Тяжкі гіпоглікемії у дітей молодшого віку можуть спричинювати неврологічні порушення.

•У дітей перших років життя, хворих на діабет, частіше, ніж в популяції, виявляється

синдром порушеного всмоктування (мальабсорбції). Клінічними проявами його є збільшення

розмірів живота, метеоризм, затримка росту, гіпотрофія на фоні поліфагії. Кишкова дисфункція проявляється у вигляді частих, неоформлених, неперетравлених випорожнень, збільшення їх об’єму, іноді болем в животі. При наявності синдрому мальабсорбції перебіг ЦД

характеризується тяжкістю, значною лабільністю, схильністю до розвитку кетоацидозу та частих тяжких гіпоглікемій.

Особливості клініки у дітей в перед- та пубертатному періоді

● У дітей в перед- та пубертатному періоді ЦД характеризується лабільним перебігом, що зумовлено нестабільністюнейрогуморальної регуляції та напруженістю обмінних процесів у зв’язку з інтенсивним ростом і розвитком. Зростають анаболічні процеси, збільшується виділення контрінсулярних гормонів. Відзначається схильність до гіпоглікемій та кетоацидозу.

Коливання рівнів глікемії та глюкозурії може виявлятися незалежно від корекції дози інсуліну.

●Частіше, ніж в інші дитячі вікові періоди може виявлятися і більш виражена

Інсулінорезистентність.

● Потреба в інсуліні зростає (до 1,5-1,7 ОД/кг маси на добу).

●На перебіг ЦД у підлітків значно впливає емоційний фактор. Необхідність постійного контролю за рівнем глікемії, дотримання дієти, часті гіпоглікемічні стани посилюють відчуття неповноцінності перед однолітками і справляють негативний вплив на перебіг захворювання.